Ухвала суду № 140802113, 29.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/14851/26

Номер провадження 1-кс/201/4009/2026

СОБОРНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисників підозрюваної адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ В Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22026051000000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, яка займає посаду керівника фінансового управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, не судимої, має статус внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої АДРЕСА_2 ,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

встановив:

Старший слідчий 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ В Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 за погодженням з прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 в межах кримінального провадження відомості про, яке внесені 27 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026051000000062.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуальним керівництвом прокурорів розслідується кримінальне провадження, внесене 27 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026051000000062 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є директором КП «Сіверськодонецьке агенство інвестицій та розвитку» (код ЄДРПОУ 34306262), юридична адреса: Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, вул. Миколи Амосова, буд. 48, основний вид діяльності - комплексне обслуговування об?єктів (КВЕД 81.10).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - начальника Луганської обласної військової адміністрації від 21.02.2025 № 59 КП «Сіверськодонецьке агенство інвестицій та розвитку» визнано критично важливим для функціонування економіки, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у зв?язку з відповідністю критеріям, зазначеним у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 Критеріїв та порядку, підпунктах 5, 7 пункту 1 Критеріїв за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 27.01.2023 року № 76.

Разом з тим, у громадянок України ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, однак не пізніше 02 грудня 2025 року, виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом фіктивного бронювання військовозобов?язаного громадянина на підприємстві яке є критично важливими для Функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Реалізація такого умислу створювала незаконні підстави для отримання відстрочки від призову під час мобілізації, ускладнювала належне комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, створювала загрозу зриву мобілізаційних планів і тим самим перешкоджала їх законній діяльності в особливий період.

При цьому ОСОБА_4 , усвідомлювала, що в Україні запроваджено воєнний стан, а Сили оборони України здійснюють заходи з відсічі збройної агресії.

Крім того, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.

Відповідно до п. 3 порядку бронювання військовозобов?язаних за списком військовозобов?язаних під час дії воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 N?76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов?язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов?язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

В ході досудового розслідування встановлено, що у грудні 2025 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи керівником фінансового управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (ЄДРПОУ 02312034) та рідною сестрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно, з метою створення незаконних підстав для бронювання останнього від призову на військову службу під час мобілізації, попередньо домовилася з ОСОБА_8 про його працевлаштування до КП «Сіверськодонецьке агенство інвестицій та розвитку» (код ЄДРПОУ 34306262) з метою подальшого отримання ним бронювання від призову на військову службу під час мобілізації.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 узгодили спільний план дій, спрямований на створення штучних підстав для бронювання ОСОБА_9 від призову на військову службу під час мобілізації шляхом його формального працевлаштування на підприємстві.

Відповідно до досягнутої домовленості, ОСОБА_8 мала забезпечити формальне працевлаштування ОСОБА_9 на підприємстві, визначити його посаду та розмір заробітної плати, оформити необхідні документи, пов?язані з його працевлаштуванням, та забезпечити його подальше бронювання як військовозобов?язаного.

При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 домовилися про те, що ОСОБА_9 фактично не здійснюватиме трудову діяльність у повному обсязі та не виконуватиме обов?язків за відповідною посадою, а його перебування на робочому місці матиме формальний характер з метою створення видимості його фактичного працевлаштування та виконання ним трудових обов?язків.

Після чого, ОСОБА_8 на виконання зазначеної вище домовленості, на підставі наказу директора № 26-К від 02.12.2025 прийняла ОСОБА_9 на роботу до КП «Сіверськодонецьке агенство інвестицій та розвитку» та призначено на посаду «робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділу будівництва, експлуатації та ремонту будинків, споруд, комунікацій та розвитку» та згідно списку персонального військового обліку військовозобов?язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу КП «Сіверськодонецьке агенство інвестицій та розвитку» станом на 01.01.2026 останній був заброньований до 21.02.2026.

Згідно робочої інструкції робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділу будівництва, експлуатації та ремонту будинків, споруд, комунікацій КП «Сіверськодонецьке агенство інвестицій та розвитку» на ОСОБА_11 покладено наступні посадові обов?язки:

- здійснення технічного обслуговування і ремонт будинків і споруд домоволодіння з виконанням усіх видів ремонтно-будівельних робіт (бетонних, шкатурних, малярних, шпалерних, теслярських, столярних тощо) із застосуванням підйомних і страхувальних пристроїв;

- виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту систем центрального опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання, водостоків, вентиляції, кондиціювання повітря, електричних мереж та іншого обладнання з виконанням слюсарних і паяльних робіт;

- здійснення санітарно-прибиральних робіт на території домоволодінь, усуває пошкодження та несправності за заявками населення.

Тобто, форма роботи ОСОБА_9 передбачає стаціонарний вид діяльності на місцевості, однак останній у період з 02.12.2025 по 21.02.2026 у переважній більшості перебував на території м. Київ, тобто не виконував свої посадові обов?язки.

Надалі, відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації №27 від 04.02.2026 КП «Сіверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку» підтвердило статус підприємства, яке є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення на особливий період.

У зв?язку з чим, відповідно до даних по військовозобов?язаним працівникам КП «Сіверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку» станом на 17.07.2026 ОСОБА_12 продовжено строк бронювання до 04.02.2027 та покладено обов?язки з надання практичної допомоги з будівництва, реконструкції та ремонту фортифікаційних споруд, виконання заходів з ліквідації наслідків, спричинених обстрілами, вивезення сміття, перебазування товарно-матеріальних цінностей військових частин на території Донецької області, однак останній не виконував свої посадові обов?язки чим створено незаконні підстави для отримання відстрочки від призову під час мобілізації, ускладнено належне комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, створено загрозу зриву мобілізаційних планів і тим самим вчинено перешкоджання їх законній діяльності в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньо змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

25 вересня 2026 року старшим слідчим 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваної ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.

Про існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику вказують такі обставини, як наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення та спосіб його вчинення, зокрема, дії направленні на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, здійсненні під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, що може свідчити про відсутність у підозрюваної моральних, патріотичних та ідеологічних принципів.

До того ж, підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не є особою, яка згідно «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N? 57 (із змінами), у разі введення в Україні воєнного стану має право перетинати державний кордон лише на підставі відповідних рішень про службові відрядження, а, отже, ОСОБА_4 має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, а тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Наявність передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтована тим, що у разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, остання може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, органом досудового розслідування вживаються заходи щодо встановлення інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, встановлюються речі і документи, які підтверджують факт перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом фіктивного бронювання військовозобов`язаних осіб.

Існування передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, зокрема, на рідного брата ОСОБА_9 .

Всі обставини в своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 перебуваючи без запобіжного заходу може продовжити кримінальне правопорушення, в якому вона підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, під час дії воєнного стану за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 176, абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. До того ж, на думку прокурора, з огляду на зухвалість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення спрямованого проти основ національної безпеки України, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та просив його задовольнити з викладених у клопотанні підстав.

Стороною захисту на клопотання прокурора подані письмові заперечення та в обґрунтування викладених у них доводів надані документи, зокрема, копію довідки від 15.12.2022 року № 3002-5002413934 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , копію службової характеристики № 61 від 14.09.2026 року на ім`я ОСОБА_4 за підписом начальника Сіверськодонецької міської військової адміністрації, копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , копію Ордену княгині Ольги ІІІ ступеню серії ОК № 145131, копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 390871 на ім`я ОСОБА_4 , копію розпорядження начальника Сіверськодонецької міської військової адміністрації № 445-ВА від 28.10.2025 року «Про організацію діяльності комунального підприємства «Сіерськодонецьке агентство інвестицій та розвитку», копію розпорядження начальника Сіверськодонецької міської військової адміністрації № 290-ВА від 09.06.2026 року «Про організацію діяльності комунального підприємства «Сіерськодонецьке агентство інвестицій та розвитку», копію наказу КП «Сверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку № 37 від 05.12.2025 року «Про внесення змін до наказу підприємства від 11 листопада 2025 року № 29», копію робочої інструкції робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділу будівництва, експлуатації та ремонту будинків, споруд, комунікацій комунального підприємства «Сіверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку» затвердженого наказом № 14 від 15.07.2025 року, копію аркуша ознайомленні з робочою інструкцією Робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділу будівництва, експлуатації та ремонту будинків, споруд, комунікацій комунального підприємства «Сіверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку» з підписом ОСОБА_9 від 01.12.2025 року, копію протоколу допиту свідка від 10.09.2026 року, копію витягу військово-облікового документу на ім`я ОСОБА_9 з додатку «Резерв+», копію розпорядження начальника Сіверськодонецької міської військової адміністрації № 101-в/2026 від 26.08.2026 року «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_13 », копію ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року в справі № 201/12988/26 (провадження № 1-кс/201/3545/2026), роздруківку декларації за типом щорічна за 2025 рік відносно ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав подані ним письмові заперечення у повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів посилався на необґрунтованість підозри його підзахисної у вчиненні інкримінованого злочину та відсутність у матеріалах досудового розслідування доказів на підтвердження викладених у підозрі обставин. До того ж, спирався на відсутність у повідомленні про підозру та клопотанні викладу об`єктивної та суб`єктивної сторони цього складу злочину, а також доказів на встановлення зв`язку його підзахисної з усіма обов`язковими ознаками умисного перешкоджання законній діяльності ЗСУ за попередньою змовою групою осіб. Тим більше, на переконання захисника, додані до клопотання матеріали спростовують факт фіктивного за версією слідства, працевлаштування рідного брата ОСОБА_4 ОСОБА_9 до КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку» в м. Києві, який виконував свої трудові обов`язки на вказаному підприємстві.

Поряд з цим, захисник ОСОБА_6 спирався на необґрунтованість та недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків, які базуються виключно на припущеннях слідства.

На думку захисника, такі обставини, як наявність у його підзахисної міцних соціальних зв`язків, зокрема, постійного місця проживання, статусу внутрішньо переміщеної особи, інваліда 2 групи безстроково, зайняття посади керівника фінансового управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації та сталий професійний зв`язок з Україною та територіальною громадою, професійні досягнення, забезпечення безперервної діяльності фінансового управління після початку повномасштабного вторгнення та вимушеного переселення з м. Сіверськодонецьку, в тому числі, фінансування соціально значущих програм, підтримка внутрішньо переміщених осіб, закладів охорони здоров`я та освіти, позитивні характеристики, нагорода Орденом княгині Ольги ІІІ ступеню, добровільна відмова ОСОБА_4 від заздалегідь запланованої поїздки на відпочинок за кордон після проведення обшуку тощо, повністю спростовують заявлені стороною обвинувачення ризики та вказують на наміри останньої довести свою невинуватість та відновити свою репутацію.

За наведених ним підстав просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення у повному обсязі. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу просив визначити заставу у мінімальному розмірі з можливістю її внесення протягом 3 днів.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подані ним письмові заперечення у повному обсязі, а також правову позицію свого колеги захисника ОСОБА_6 . Викладені під час цього розгляду доводи захисника ОСОБА_5 є аналогічними доводам, наведеним захисником ОСОБА_6 .

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала правову позицію своїх захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Під час свого виступу категорично заперечувала пред`явлену їй підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та викладені у ній обставини злочину. Вказала, що не розуміє які саме незаконні дії вона вчинила на перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

Підтвердила, що з відкритих джерел вона дізналася про наявність робочих вакансій в КП «Сіверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку» для зведення фортифікаційних споруд, після цього вона в телефонній розмові з її директором ОСОБА_8 з`ясувала актуальність такої інформації і отримала від останньої номери кадрових співробітників, які передала своєму рідному брату ОСОБА_9 , який згодом працевлаштувався до вказаного підприємства. При цьому, стверджувала, що жодного впливу на ОСОБА_8 вона не здійснювала та не просила спеціальних умов праці для її брата. Вказала, що її брат ОСОБА_14 самостійно зв`язувався з кадровою службою, проходив співбесіду та ВЛК. Його працевлаштування у цьому підприємстві обумовлено покращенням фінансового становища, оскільки він є внутрішньо переміщеною особою, а заробітна плата за попереднім місцем роботи була в два рази меншою, ніж на цьому підприємстві.

Вказала, що є внутрішньо переміщеною особою, інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, має постійне місце проживання у м. Ірпінь Київської області, займає керівну посаду фінансового управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації, пройшла сталий професійний шлях, займає активну громадянську позицію та намагається постійно надавати допомогу ЗСУ, донатить, має певну репутацію та позитивні характеристики, була нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеню, не має жодних намірів переховуватися від органів досудового розслідування, а навпаки налаштована довести свою невинуватість та відновити репутацію.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію сторони захисту та підозрюваної ОСОБА_4 , проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Разом із цим, положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

У своїх рішеннях, зокрема, «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуальним керівництвом прокурорів розслідується кримінальне провадження № 22026051000000062 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

25 вересня 2026 року старшим слідчим 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та луганській областях ОСОБА_7 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 не затримувалася.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_4 до інкримінованого їй кримінального правопорушення, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026051000000062 від 27.02.2026 року, у повідомленні щодо виконання доручення від 16.03.2026 року за вихідним № 78/3/31-1734, у повідомленні щодо виконання доручення від 04.06.2026 року за вихідним № 78/3/31-3022, у списку персонального військового обліку військовозобов`язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку» станом на 01.01.2025 року, у відповіді КП « Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку» від 22.07.2026 року за вихідним № 102-26/2, у списку персональних даних по військовозобов`язаним працівникам КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку» станом на 17.07.2026 року, у наказі КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку № 26-К від 02.12.2025 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_15 », у протоколі огляду від 03.06.2026 року, у розпорядженні Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації № 59 від 21.02.2025 року «Про відповідність підприємства, установ та організацій критеріям, визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», у протоколі огляду від 03.06.2026 року, у протоколі огляду від 07 вересня 2026 року, у розпорядженні Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військової адміністрації № 27 від 04.02.2026 року «Про підтвердження статусу підприємства, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», у протоколі огляду від 18.08.2026 року, у протоколі про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису за участі ОСОБА_16 від 12.08.2026 року, у протоколі огляду від 18.08.2026 року, у протоколі огляду від 18.06.2026 року, у відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 13.08.2026 року за вихідним № 20.1.0.0.0/7-260811/16714-БТ, у протоколі огляду від 07.09.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 10.09.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_17 від 10.09.2026 року, у протоколі огляду від 10.09.2026 року, у списку фактично працюючих працівників станом на 01.01.2026 року КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку», у наказі КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку» від 04.06.2026 за № 25-К «Про внесення змін до наказу підприємства від 01. квітня 2026 року № 15-К», у протоколі огляду від 12.09.2026 року, у протоколі огляду від 10.09.2026 року, у відомостях нарахування заробітної плати КП «Сіверськодонецьке агентство інвестиції та розвитку» за грудень 2025 року, у відомостях з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів КП «Сіверськодонецьке агеентство інвестиції та розвитку» № 20260608-2689254 від 08.06.2026 року, у протоколі огляду за участі спеціаліста ОСОБА_18 від 11.09.2026 року, у відповіді Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України від 25.06.2026 року за вихідним № 220/74/1869, у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.06.2026 року за вихідним № 1200-0705-5/14430, у відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.06.2026 року за вихідним № 12200/13986/13/26/4.3.

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.

На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Тож, в цьому контексті слідчий суддя вважає доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з підстав відсутності достатніх доказів на підтвердження обставин цього злочину, відсутність в діях підозрюваної об`єктивної сторони цього складу злочину тощо непереконливими та такими, що не приймаються до уваги, адже всі ці питання мають бути перевірені судом під час здійснення судового провадження.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя доходить висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.

На підтвердження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років), що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винною та вагомість наявних доказів про вчинення останньою інкримінованого злочину проти основ національної безпеки України, а тому остання з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, шляхом виїзду за кордон маючи закордонний паспорт та можливість безперешкодного виїзду за межі країни у будь-який момент.

Існування передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 займає очолює фінансове управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації, їй відомі анкетні дані свідків у цьому провадженні, а тому остання може незаконно впливати на цих осіб з метою узгодження своїх та їх показів між собою, а також схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань під час досудового розслідування та судового розгляду.

Діставшись висновку про існування наведених вище ризиків, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана особа може їх вчинити і слідчий суддя вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і визнає існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Водночас, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність визначеного п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження їх існування. Тим більше, стороною обвинувачення не конкретизовано які саме документи або речі підозрювана може знищити, сховати або спотворити, окрім тих, що були вилучені і перебувають у слідчого.

В цьому контексті, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту про не доведення стороною обвинувачення існування цього ризику.

Водночас, інші доводи сторони захисту щодо недоведеності заявлених прокурором ризиків можливих спроб підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, слідчий суддя вважає непереконливими з наведених у цьому рішенні мотивів.

Вирішуючи питання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо останньої іншого більш м`якого запобіжного заходу, однак, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до сосі, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваної ОСОБА_4 в умовах тримання під вартою не встановлено.

Тож, з огляду на підозру ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, його характер та конкретні обставини, зважаючи на вид і ступінь встановлених ризиків, обстановку в якій вчинено злочин, зокрема, у період воєнного стану в країні, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

В цьому контексті, посилання сторони захисту на наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, зокрема, постійного місця проживання, статусу внутрішньо переміщеної особи, інваліда 2 групи за загальним захворюванням, зайняття посади керівника фінансового управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації та сталий професійний зв`язок з Україною та територіальною громадою, професійні досягнення, забезпечення безперервної діяльності фінансового управління після початку повномасштабного вторгнення та вимушеного переселення з м. Сіверськодонецьку, в тому числі, фінансування соціально значущих програм, підтримка внутрішньо переміщених осіб, закладів охорони здоров`я та освіти, позитивні характеристики, нагорода Орденом княгині Ольги ІІІ ступеню, безумовно заслуговують на увагу, втім, не можуть слугувати самостійною підставою для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже не зменшують і не нівелюють встановлені під час цього розгляду ризики.

Тим більше, ці обставини існували у житті підозрюваної і на момент інкримінованого злочину, втім, не стали стримуючим фактором у поведінці ОСОБА_4 .

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, що погоджене прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню, а тому відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25 листопада 2026 року.

Вирішуючи питання щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Отже, виходячи з наведеного, норма ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативною та надає слідчому судді право не визначати розмір застави у передбачених законом випадках, а також передбачає певні категорії злочинів, за підозрою у вчиненні яких, застава не визначається.

Насамперед, слідчий суддя виходить з того, що стороною обвинувачення у достатній мірі та переконливо не доведено підстав, з яких застава, у даному випадку, має не визначатись. Тим більше, у поданому клопотанні прокурор обмежився загальними фразами, мотиви зводилися лише до посилань на обставини та характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Натомість, законодавець не встановив чіткої заборони визначати розмір застави у разі вчинення певної категорії кримінальних правопорушень, передбачених ст. 114-1 КК України.

Тож, слідчий суддя, реалізуючи свої дискреційні повноваження та вирішуючи питання про можливість поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, вважає за можливе визначити заставу.

Отже, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

У рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, § 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Тож, зважаючи на майновий стан підозрюваної, дані про її особу, конкретні обставини, характер та серйозність висунутої підозри, наявність встановлених ризиків, з огляду на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на останню обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за місцем фактичного проживання у м. Ірпінь Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення її за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомлення нею про причини своєї неявки, або порушення нею обов`язків, покладених на неї, застава звертається у дохід держави.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ В Донецькій та Луганській областях ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22026051000000062, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 25 листопада 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 00 години 00 хвилин 26 листопада 2026 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту негайно в залі суду.

Встановити, що у разі внесення підозрюваною ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваної ОСОБА_4 з-під варти зобов`язати її прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а також покласти на останню обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за місцем фактичного проживання у м. Ірпінь Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення її за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомлення нею про причини своєї неявки, або порушення нею обов`язків, покладених на неї, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 13 годині 00 хвилин 02 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1