Ухвала суду № 140802107, 29.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/14918/26

Номер провадження 1-кс/201/4040/2026

СОБОРНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 12026042120000470, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має громадянство Ізраїлю, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

28 серпня 2026 року старший слідчий СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 в межах кримінального провадження відомості про, яке внесені 02 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042120000470 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчих СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за процесуальним керівництвом прокурорів розслідується кримінальне провадження № 12026042120000470 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 26.09.2026 року ОСОБА_4 маючи злочинний умисел, спрямований на придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, в невстановлений в ході досудового розслідування спосіб придбав вибуховий пристрій запал типу AF-11 13-24, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини корпус гранати GHO-1 RDX, 18 бойових припасів набоїв калібру 7,62?25, 2 бойових припаси набої калібру 22LR, вогнепальну зброю автомат АК с/ НОМЕР_1 , 492.

Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, почав зберігати вибуховий пристрій запал типу AF-11 13-24, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини корпус гранати GHO-1 RDX, 18 бойових припасів набоїв калібру 7,62?25, 2 бойових припаси набої калібру 22LR, вогнепальну зброю автомат АК с/ НОМЕР_1 , 492 за місцем свого мешкання, а саме АДРЕСА_2 .

Далі, слідчим СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, 26.09.2026 року за адресою мешкання ОСОБА_4 а саме: АДРЕСА_2 в ході санкціонованого обшуку було виявлено вибуховий пристрій запал типу AF-11 13-24, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини корпус гранати GHO-1 RDX, 18 бойових припасів набоїв калібру 7,62?25, 2 бойових припаси набої калібру 22LR, вогнепальну зброю автомат АК с/ НОМЕР_1 , 492, які ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється в придбані та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

26 вересня 2026 року о 09:03 годині ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26 вересня 2026 року.

26 вересня 2026 року заступником начальника СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують передбачені п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.

Існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків та підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, а тому розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Тим більше, ОСОБА_4 має громадянства іншої держави - Ізраїль, а тому може переховуватися у вказаній країні.

Існування передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований і не має законного джерела доходу, що може свідчити про те, що останній заробляє грошові кошти шляхом скоєння інших злочинів.

Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного обґрунтована тим, що інші запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з огляду на існування передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий за погодженням з прокурором, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених в ньому підстав.

Додатково надав роздруківку із ЄДРСР постани Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року в справі № 204/9294/24 на підтвердження факту притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Стороною захисту на клопотання прокурора подані письмові заперечення, які захисник ОСОБА_5 підтримав у повному обсязі та в обґрунтування наведених доводів надав документи, зокрема: копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 21.06.2014 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 від 25 грудня 2012 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_4 від 20.05.2008 року, копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , копію паспорту громадянки України ОСОБА_11 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 30.08.2000 року, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , копію посвідчення № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_12 від 17.01.2013 року, копію диплому серії НОМЕР_11 , копію диплому спеціаліста серії НОМЕР_12 від 03.06.2006 року, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № Є1378 від 20.03.2017 року, копії довідки КЗ ДОКЛ ім. І.І. Мечникова від 06.07.2017 року, копію консультативного висновку спеціаліста № 2123626900 від 04.05.2026 року, копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_13 , копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2347/7792 від 12.05.2026 року, копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3831 з 2 хірургічного відділу КУ «ДОКБМ» від 19.06.2017 року, роздруківку із ЄДРСР постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року в справі № 204/9294/24.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість заявлених стороною обвинувачення ризиків.

Зокрема, з посиланням на практику ЄСПЛ захисник вказав, що тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення сама по собі не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, просив звернути увагу та врахувати ті обставини, що його підзахисний має дві вищі освіти, раніше не судимий, має постійне місце проживання на території Соборного району міста Дніпра, міцні соціальні зв`язки, зокрема, дружину, неповнолітнього сина та доньку, здійснює догляд за своєю матір`ю та батьком дружини, які є особами похилого віку, страждають на тяжкі захворювання і потребують постійного догляду, має невиліковне захворювання -«панкреонекроз», що потребує відповідного медичного лікування.

Акцентував увагу на тому, що хоча його підзахисний і має громадянство іншої держави Ізраїль, втім, ці обставини не можуть слугувати підтвердженням існування заявленого прокурором ризику, адже ОСОБА_4 не має наміру покидати державу і не може цього зробити через військовий стан в країні. Не погоджуючись з доводами сторони обвинувачення, захисник ОСОБА_5 зауважив на тому, що його підзахисний дійсно не працевлаштований, що обумовлено певним розподілом обов`язків між подружжям, зокрема, дружина працює і утримує сім`ю, а ОСОБА_4 займається господарством і вихованням дітей, а також здійснює догляд за похилими хворими батьками.

Заявлений стороною обвинувачення ризик можливих спроб його підзахисного вчинити інше кримінальне правопорушення захисник ОСОБА_5 вважав недоведеним, а наведене у клопотанні обґрунтування недостатнім.

Також, захисник ОСОБА_5 зауважив на тому, що сторона обвинувачення прохаючи застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, нічого не зазначила у клопотанні щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, застосування якого, з огляду на пред`явлене обвинувачення, є обов`язковим. В обґрунтування такої позиції, яка вочевидь суперечить вимогам ст. 182 КПК України, стороною обвинувачення не наведено жодних доводів.

За наведених ним підстав просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення в повному обсязі, а в разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав правову позицію свого захисника щодо поданого прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та підтвердив, що дійсно без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання зберігав вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові пристрої, які отримав на зберігання від свого товариша, який проходив військову службу у Збройних силах України, і в подальшому загинув. Не заперечував перелік зброї, вилученої у нього під час проведення обшуків, яку він зберігав приблизно 4 місяці.

Вказав, що за вказаною у клопотанні адресою проживає зі своєю сім`єю, зокрема, дружиною, неповнолітнім сином та донькою, своєю матір`ю та батьком дружини. Стверджував, що раніше він працював на підприємстві, наразі вони з дружиною розподілили між собою обов`язки таким чином, що дружина працює, а він має займатися господарством, вихованням дітей та здійснювати догляд за хворими батьками.

Повідомив, що громадянство Ізраїлю він отримав в 2017 році коли прилетів до цієї країни для проходження лікування тяжкої хвороби «панкреонекроз» та здійснення оперативного втручання після виписки з лікарні ім. І.І. Мечникова.

Стверджував, що він не вживав і не вживає наркотичні засобі, а також посилався на те, що протягом останніх 3 років їх сім`ю переслідують працівники поліції, в том числі, шляхом складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя враховує наступні обставини.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

У своїх рішеннях, зокрема, «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження № 12026042120000470 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

26 вересня 2026 року о 09:03 годині ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26 вересня 2026 року.

26 вересня 2026 року заступником начальника СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, зокрема у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042120000470 від 02.04.2026 року, у рапорті події № 272792741 від 01.04.2026 року, у протоколі огляду місця події від 01.04.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 02.04.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 02.04.2026 року, у висновку експерта № СЕ-19/104-26/12025-НЗПРАП від 07.04.2026 року, у рапорті оперуповноваженого СКП ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, у протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 27.07.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 27.07.2026 року, у протоколі допиту свідка ОСОБА_17 від 05.08.2026 року, у протоколі обшуку від 26.09.2026 року, у протоколі обшуку від 26.09.2026 року, у довідках про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 26.09.2026 року, у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.09.2026 року.

Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання і не заперечувалося стороною захисту.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.

На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підтвердження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання (від 3 до 7 років позбавлення волі), що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим та вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованого злочину проти громадської безпеки, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від суду.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Тож, суд приймає до уваги практику Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який офіційне не працевлаштований і не має законного джерела доходу, має громадянство іншої держави Ізраїль, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП і дотепер штраф не оплатив, що є тими обставинами, які свідчать не на користь доводів сторони захисту.

А факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та несплата останнім накладеного судом штрафу, як і наявність складеного відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, який перебуває на розгляді в Соборному районному суді міста Дніпра, може свідчити про схильність підозрюваного до протиправної поведінки.

Разом з цим, слідчий суддя зважає і на те, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, де мешкає разом із сім`єю, зокрема, дружиною, дітьми та батьками похилого віку, які потребують певного догляду, хворіє на «панкреонекроз», що є тими обставинами, які заслуговують на увагу, втім, жодним чином не нівелюють та суттєво не зменшують встановлені слідчим суддею ризики і не можуть слугувати підставою для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, адже існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, однак, жодним чином не виступили стримуючим фактором у поведінці підозрюваного.

Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає ці ризики доведеними у достатній мірі.

В цьому контексті, доводи сторони захисту щодо недоведеності заявлених прокурором ризиків слідчий суддя вважає непереконливими з наведених у цьому рішенні мотивів.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винним та дані про особу підозрюваного наведені вище, слідчий суддя дійшов до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, погодженого із прокурором, ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України ). Розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України)

Тож, зважаючи на майновий стан підозрюваного, дані про його особу, конкретні обставини, характер та серйозність висунутої підозри, наявність встановлених ризиків, з огляду на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту м. Дніпро Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в тому числі, паспорт громадянина Ізраїлю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

В цьому контексті, доводи захисника ОСОБА_5 про визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави у передбаченому законом мінімальному розмірі - 66 560 гривень, на думку слідчого судді, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та запобігти встановленим ризикам.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 22, 26, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 12026042120000470, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк 57 (п`ятдесяти семи) днів до 24 листопада 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 00 години 00 хвилин 25 листопада 2026 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту м. Дніпро Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в тому числі паспорт громадянина Ізраїлю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 12 годині 00 хвилин 02 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1