Рішення № 140802051, 19.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4466/26

Провадження № 2/201/3858/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам співвласників,-

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСББ «Слави 18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ОСББ «ПЕРЕМОГА-130» 12347,52 грн. заборгованості по щомісячним внескам співвласників на утримання будинку та прибудинкової території, інфляційні втрати 827,15 грн., 3% річних 484,20 грн., судовий збір 3328 грн. та витрати на правничу допомогу 4000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ОСББ «Слави 18» забезпечує реалізацію прав співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_2 .

Діючи в межах Закону «Про ОСББ» та статуту ОСББ загальні збори співвласників протокольними рішеннями затверджували розмір обов`язкових платежів членських внесків за 1 кв.м. житлового приміщення (квартири).

В порушення норм чинного законодавства і Статуту, відповідач здійснює часткову оплату внесків та обов`язкових платежів та не сплачує в повному обсязі. За розрахунком позивача, борг по щомісячним внескам співвласників на утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року складає 12347,52 грн., крім того, позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 827,15 грн. та три відсотки річних в сумі 484,20 коп.

Враховуючи викладене, ОСББ «Слави 18» просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним внескам співвласників на утримання будинку та прибудинкової території разом з інфляційними втратами та трьома відсотками річних в розмірі 13658,87 грн., та судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Куць О.О.

Ухвалою від 08.04.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті.

Представник позивача у позові просив про розгляд справи без участі сторони позивача, позов підтримав у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.04.2016 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18».

Відповідно до протоколу (рішення) №4 від 25 березня 2018 року загальних зборів ОСББ було затверджено з 01.04.2018 року внесок на утримання будинку, споруди та прибудинкової території у розмірі 3,88 грн. за 1 кв.м. (для перших поверхів), 4,00 грн. за 1 кв.м. (для 2-10 поверхів). Затверджено щомісячний внесок співвласника об`єднання до Ремонтного фонду ОСББ в розмірі 0,48 грн. за 1 кв.м., що складає 12% від суми внеску з утримання будинку, споруд та прибудинкової території на 2018 рік). Затверджено внесок співвласника боржника об`єднання до Резервного фонду ОСББ в розмірі 0,5 грн. за 1 кв.м., якщо заборгованість такого співвласника перед Об`єднанням перевищує 1200 грн. починаючи з 01.04.2018 року. Затверджено разовий внесок на рік співвласників об`єднання до Резервного фонду ОСББ для участі в «Програмі сприяння діяльності ОСББ багатоквартирного будинку м. Дніпра на 2016-2020рр.» на умовах сумісного співфінансування в розмірі 3,30 грн. за 1 кв.м. з терміном сплати до 30.05.2018р.

Відповідно до протоколу (рішення) №5/1 від 31 березня 2019 року загальних зборів ОСББ було затверджено мінімальний внесок послуги з поводження з побутовими відходами у розмірі 0,65 грн. за 1 кв.м., нарахування внеску проводиться з 01.04.2019 року. Затверджено внесок з технічного обслуговування ліфтів нараховуються в розмірі 0,17 грн. за 1 кв.м. (для 1 поверхів), 0,87 грн. за 1 кв.м. (для 2-10 поверхів). Нарахування внеску проводиться з дати укладання договору з технічного обслуговування ліфтів. Затверджено внесок співвласника боржника об`єднання до Резервного фонду ОСББ в розмірі 0,5 грн. за 1 кв.м., якщо заборгованість такого співвласника перед Об`єднанням перевищує 2000 грн. починаючи з 01.04.2019 року.

Відповідно до протоколу (рішення) №50/5 від 26 грудня 2025 року загальних зборів ОСББ було затверджено розмір витрат на управління (у тому числі утримання, фонди Об`єднання тощо) багатоквартирним будинком Об`єднання з 01.01.2026р. в сумі: щомісячний внесок на управління у розмірі 7,40 за 1 кв.м. для 2-10 поверхів, 6,60 за 1 кв.м. для 1 поверхів. Щомісячний внесок до Ремонтного фонду Об`єднання у розмірі 0,20 за 1 кв.м. Затвердити щомісячний внесок на проведення ремонтних робіт в будинку у період з 01.01.2026 року по 31.12.2027 року у розмірі 1,00 за 1 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смнрті ОСОБА_2 , посвідченого 12.11.2024 року приватним нотаріусом ДМНО Кравцовою А.І., реєстровий №5-515 ОСОБА_1 (відповідач) набув у власність 2/3 часток квартири АДРЕСА_2 . До вищевказаного, власниками квартири у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.02.2000 року були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та відповідач ОСОБА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки за адресою: АДРЕСА_3 містяться відомості про право власності з 02.06.2025 року за ОСОБА_4 , набута останньою на підставі договору дарування.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказував, що відповідач не виконав свої зобов`язання в повному обсязі, як співвласник житлового будинку, у якому створене ОСББ «Слави 18», а саме зі сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року заборгованість складає 12347,52 грн., що підтверджується розрахунком наданого позивачем.

Крім того, у зв`язку з невиконання зобов`язання, позивачем нараховано заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що становить 827,15 грн. сума інфляційних втрат, 484,20 грн. 3% річних, що підтверджується розрахунком наданого позивачем.

Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі Правила).

Згідно з пунктом 7 зазначених Правил власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) приватного житлового фонду покладено на власника.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов`язаннями.

Тобто, згідно із зазначеними правовими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведеного відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачем житлово-комунальні та інші послуги.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року (справа № 753/1391/17, провадження № 61-34537св18), від 21 листопада 2019 року (справа № 464/5927/15, провадження № 61-33479св18).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень ст. 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виникає незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі.

Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6, 7 ,8 ст. 22, ч. 4 ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

У статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Враховуючи, що відповідач є власником вищезазначеної квартири, він, як власник житла, зобов`язаний нести витрати на внески і платежі співвласників об`єднання, оскільки такий обов`язок передбачений чинним законодавством.

У зв`язку з невиконанням споживачем обов`язків з оплати внесків та платежів виникла заборгованість в розмірі 12347,52 грн., яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача а користь позивача.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в порушення оплати таких витрат є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Позивач просить стягнути 3% та інфляційні витрати за період з 01.04.2022 року по 14.11.2024 року.

У постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 5 березня 2022 року № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

30.12.2023 року редакція постанови була змінена, заборона стосується виключно територій, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Тому нарахування 3% річних та інфляційних витрат у період з 24 лютого 2022 року до 30 грудня 2023 року не допускається на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

В свою чергу позивач нараховує 3% річних та інфляційні витрати в період 01.04.2022 року по 14.11.2024 року.

Щодо інфляційних втрат.

Відповідно до розрахунків відповідача, сума інфляційних втрат за період 01.04.2022 року по 14.11.2024 року становить 827,15 грн., період з 24 лютого 2022 року до 30 грудня 2023 року, суд не враховує у зв`язку з вищевказаним, а отже сума індексації за весь період заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 722,77 грн.

Стосовно 3% річних.

Відповідно до розрахунків відповідача, 3% за період 01.04.2022 року по 14.11.2024 року становить 484,20 грн., період з 24 лютого 2022 року до 30 грудня 2023 року, суд не враховує, а отже 3% за весь період заборгованості становить 213,67 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд вважає за необхідне стягнути в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3236,65 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ОСББ «Слави 18» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., надавши при цьому договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №02 від 11.03.2026 року, платіжну інструкцію №1509 від 11.03.2026 року з призначенням платежу: згідно рахунку №1 від 11.03.2026 року за складання та подачу позовної заяви щодо стягнення заборгованості по внескам, договір №02 від 11.03.2026 р.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Однак, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3890,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам співвласників задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» заборгованість по щомісячним внескам співвласників на утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2022 по жовтень 2024 року у розмірі 12347,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» інфляційні втрати у розмірі - 722,77 грн., та 3% річних у розмірі - 213,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі - 3236,65 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі - 3890,20 грн.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Слави 18», код ЄДРПОУ 40456700, місцезнаходження: м. Дніпро, б-р Слави, буд. 18.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя О.О.Куць