Рішення № 140799616, 19.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокусправа № 380/14734/26зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд

у складі судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ракович А.-В.В.

за участю:

представник позивача адвокат Жигайло О.І.

представник відповідача Черевка М.М.

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.

встановив:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2025 №57069/13-01-24-08;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2025 №57066/13-01-24-08;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2025 №57071/13-01-24-08;

-визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.02.2026 № 0006041-1303-1301.

Ухвалою від 21.07.2026 суддя відкрила загальне позовне провадження та призначила підготовче засідання.

14.09.2026 позивач подав до суду заяву про зміну підстав позову.

Ухвалою суду від 21.09.2026 суд постановив прийняти до розгляду заяву про зміну підстав позову у справі № 380/14734/26; розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження розпочати спочатку.

Протокольною ухвалою підготовчого засідання від 19.10.2026 суд постановив відмовити у задоволенні клопотання представниці відповідача про залучення до участі в адміністративній справі №380/14734/26 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714; 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) з підстав недоведеності впливу рішення суду у цій справі на права, інтереси чи обов`язки означеної особи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач зазначив, що заборгованості по договорах кредиту, укладених позивачем, згідно з пунктом 8 Підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України, не вважаються додатковим благом, а також не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідна сума як різниця між прощеною кредитором основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти на гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Позивач наголосив, що сума, про яку йдеться в акті перевірки, що складений відповідачем, є некоректною, оскільки при її розрахунку не брався до уваги пункт 8 Підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

Вказав, що висновки контролюючого органу, що мали своїм наслідком прийняття оскаржуваних індивідуальних актів цього не враховують, що свідчить про їхню невідповідність вимозі обґрунтованості, адже ці акти, виходячи із наведеного, не були прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Також позивач звернув увагу, що Яворівський районний суд Львівської області, рішенням від 14.12.2020 у справі № 460/3938/13-ц, дослідивши довідки ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1-186/96-1538 від 02.02.2017 та № 08.51-296/96-1531 від 02.02.2017, встановив, що останній платіж за договором кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 було здійснено 10.10.2016, а останній платіж за договором кредиту № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008, - 20.10.2016. Таким чином, повідомлення АТ «Сенс Банк» від 30.04.2024, складені банком через понад сім років після фактичного анулювання боргу. Тобто обставини, які підлягали встановленню контролюючим органом для кваліфікації доходу позивача як додаткового блага, як вказує позивач, мали місце в 2016-2017 роках, тоді як наказ ГУ ДПС у Львівській області визначав період перевірки з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Тому, на думку позивача, невідповідність періоду, фактично дослідженого в акті перевірки, періоду, визначеному наказом про призначення перевірки, є порушенням ст. 81 ПК України. З урахуванням такого, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення та вимога є протиправними і підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Відповідач, Головне управління ДПС у Львівській області, з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги з тих підстав, що перевірку проведено відповідно до вимог законодавства, рівно ж як прийняті рішення відповідають нормама ПК України.

Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що контролюючий орган визначив податкові зобов`язання виключно на підставі відомостей, відображених у формі № 4- ДФ, не відповідають фактичним обставинам справи. До моменту проведення перевірки відповідач мав у своєму розпорядженні як податкову звітність податкового агента, так і окреме письмове підтвердження АТ «Сенс Банк», отримане у відповідь на офіційний запит контролюючого органу.

Також на думку відповідача, твердження позивача про те, що контролюючий орган був зобов`язаний отримати кредитний договір, внутрішні рішення банку чи бухгалтерські документи щодо анулювання кредитної заборгованості, не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідач наголосив, що у разі дотримання передбачених законом умов саме прощена (анульована) основна сума кредитної заборгованості є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Як встановлено під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та підтверджено листом АТ «Сенс Банк» від 03.07.2025 №31652-39.4/2025, у II кварталі 2024 року банком було анульовано основну суму кредитної заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 1 986 533,94 грн за самостійним рішенням кредитора, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Зазначений дохід було відображено банком у Податковому розрахунку за формою №4-ДФ за ознакою доходу « 126».

Таким чином, у позивача виник передбачений Податковим кодексом України обов`язок включити зазначену суму до річного оподатковуваного доходу, подати декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у строки, визначені податковим законодавством.

Разом з цим, позивач не виконав свого обов`язку щодо декларування своїх доходів, що і спричинило настання для нього відповідних правових наслідків.

Тому, на переконання відповідача, він правомірно визначив позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 357 576,11 грн (18% від 1986533,94 грн) та військового збору у розмірі 29 798,01 грн (1,5 % від 1 986 533,94 грн), що відповідає порядку оподаткування доходів у вигляді додаткового блага, визначеному Податковим кодексом України.

Отже, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі належним чином встановлених фактичних обставин та у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України, а тому відсутні правові підстави для їх скасування.

Стосовно договірних правовідносин, то відповідач зробив висновок, що позивач мав валютні кредитні зобов`язання; 07.10.2015 сторони змінили валюту зобов`язань та реструктуризували заборгованість; після реструктуризації сторони визначили конкретні гривневі зобов`язання та порядок їх погашення; позивач виконав передбачену договорами частину зобов`язань; залишок основного боргу був анульований кредитором; загальна сума такого анульованого основного боргу становила 1 986 533,94 грн; при цьому навіть за розрахунком самого позивача ця сума перевищує розраховану ним курсову різницю; отже, відсутні підстави вважати, що вся сума 1 986 533,94 грн підпадає під спеціальний режим, передбачений пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України.

Відповідач вважає, о висновок контролюючого органу про необхідність включення відповідного доходу до загального річного оподатковуваного доходу позивача не спростований наведеними ним доводами. При цьому питання про точний розмір частини анульованої заборгованості, яка може бути виключена з оподаткування як сума курсової різниці, не може вирішуватися шляхом автоматичного звільнення всієї суми прощеного боргу.

Стосовно позовних вимог в частині спірної подавткової вимоги, то відповідач вказав, що станом на 30.07.2026 податкова вимога від 25.02.2026 №0006041-1303-130,1 відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, вважається відкликаною, що підтверджується службовими матеріалами контролюючого органу.

Просить у позові відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, зокрема, вказав, що курсова різниця, яка підпадає під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України становить 1129834,07 грн. У дійсності ж можна говорити лише про суму 856 699, 87 грн (1 986 533,94 - (253 677,29603+876 156,7772) (п. 76 заяви про зміну підстав позову).

Вказану суму зазначає і сам відповідач, наводячи розрахунки у відзиві.

Позивач також переконаний, що висловлені у відзиві твердження про те, що позивач вважає, що будь-яка сума, що була анульована банком після зміни валюти кредиту автоматично визначається курсовою різницею у розумінні пункту 8 підрозділу 1 розділу XX ПК України не відповідають дійсності. При цьому позивач покликається на постанову Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 420/3051/19 з аналогічними спріними правовідносинами.

Позивач наголосив, що спрірні подавткові повідомлення-рішення є протиправними в цілому, бо фактично єдиною фактичною обставиною, якою оперує відповідач у акті перевірки є запис банку у формі 4-ДФ та лист банку, а нормативне обґрунтування зводиться до цитування підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Ні акт перевірки, ні спірні рішення не містять жодної згадки про зміну валюти зобов`язання, структуру анульованого боргу чи пункту 8 підрозділу 1 розділу XX ПК України.

Позивач вважає, що відповідач не спростував, що анулювання заборгованості відбулося поза межами періоду, за який проведено перевірку та визначено грошові зобов`язання.

Просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на пвідповідь на відзив, у якому вказав, що наведений відповідачем у відзиві розрахунок був зазначений як альтернативний, тобто на випадок, якщо суд дійде висновку про застосування до спірних правовідносин пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України та погодиться із вихідними даними, які використовує позивач.

Відповідач не заперечує факту здійснення позивачем платежів у 2016 році.

Однак із самого факту здійснення останнього платежу не випливає автоматично, що саме у відповідну дату кредитором було фактично прощено конкретну суму основної заборгованості у розмірі 1 986 533,94 грн, яка згодом була відображена банком у податковій звітності за 2024 рік.

Також відповідач наголосив, що АТ «СЕНС БАНК» у Додатку 4-ДФ за ІІ квартал 2024 року відобразило щодо позивача саме 1 986 533,94 грн як основну суму кредитної заборгованості, прощену (анульовану) за самостійним рішенням банку, а у листі від 11.09.2026 повторно підтвердило ці відомості.

Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що дата останнього платежу автоматично визначає податковий період виникнення доходу, є передчасним.

Також на переконання відповідача саме по собі посилання позивача на пункт 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України не є підставою для висновку про повну відсутність оподатковуваного доходу.

Крім того, на думку відповідача, відсутні підстави для повного скасування спірних рішень. Просить у позові відмовити.

Суд встановив такі обставини справи.

Стосовно проведення перевірки та підстав прийняття спріних у цій справі рішень відповідача, то суд встановив такі обставини.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України та наказу ГУ ДПС у Львівській області № 5450-ПП від 25.09.2025 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.09.2025 № 5450-ПП, а також письмове повідомлення від 26.09.2025 року № 1003/13-01-24-08-08 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 7902100130350 від 29.09.2025.

Відповідач отримав інформацію від АТ «Сенс Банк», що у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб та сум утриманого з них податку (форма № 4-ДФ), відобразив на користь ОСОБА_1 дохід за ознакою « 126» у розмірі 1 986 533,94 грн за ІІ квартал 2024 року, який відповідно до поданої банком інформації становить основну суму кредитної заборгованості, прощену (анульовану) за самостійним рішенням кредитора, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Головним управлінням ДПС у Львівській області було опрацьовано податкову інформацію, отриману від АТ «Сенс Банк», який як податковий агент відобразив у Податковому розрахунку за формою № 4-ДФ дохід, нарахований позивачу за ознакою доходу « 126» у сумі 1 986 533,94 грн, який відповідно до поданої банком інформації становить основну суму кредитної заборгованості, прощену (анульовану) за самостійним рішенням кредитора, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідач звернувся до АТ «Сенс Банк» із відповідним запитом від 09.06.2025 року №21519/6/13-01-24-02-09 щодо підтвердження зазначених обставин.

Листом від 03.07.2025 № 31652-39.4/2025 АТ «Сенс Банк» підтвердив правильність відомостей, відображених у формі № 4-ДФ, повідомивши, що у II кварталі 2024 року позивачу було анульовано основну суму кредитної заборгованості у розмірі 1 986 533,94 грн за самостійним рішенням банку, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено порушення:

п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.„в" п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.177.11 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV, із змінами та доповненнями, встановлено не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік;

абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2024 рік на загальну суму 357576,11 грн;

пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», в результаті чого донараховано військового збору за 2024 рік на загальну суму 29798,01 грн.

З урахуванням висновків перевірки відповідач прийняв спірні у цій справі податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу від 25.02.2026 №0006041-1303-1301.

Зокрема, 30.04.2026 з інтегрованої картки платника виключено нарахування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а 29.07.2026 з обліку виключено суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору у зв`язку з надходженням ухвали суду.

Внаслідок зазначених змін, станом на 30.07.2026, податкова вимога від 25.02.2026 №0006041-1303-1301 відповідно до статті 60 Податкового кодексу України вважається відкликаною, що підтверджується службовими матеріалами відповідача.

Стосовно умов кредитних договорів та структури заборгованості позивача, суд встановив такі обставини.

15.06.2007 між ПАТ «Укрсоцбанк», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір кредиту № 600/07-110.

Кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 99 000,00 доларів США, що виражається за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору у розмірі 504 495,00 грн зі сплатою 13% річних (пункт 1.1. договору кредиту).

У пункті 1.1.1. був передбачений графік погашення заборгованості, згідно якого повернення кредиту мало відбуватися з липня 2007 року до червня 2017 року. У пункті 1.1.2. конкретизовано, що кінцевим терміном повернення заборгованості є 15.06.2017.

Кредит був наданий під майнове забезпечення, а саме передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,7280 га у с. Рокитне Яворівського району Львівської області, належної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (сини позивача), яку сторони оцінювали в 630 620,00 грн, що виражалось за курсом НБУ як 124 875,25 доларів США (пункти 1.3., 1.3.1 договору кредиту).

Потім, між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін від 06.05.2008 до договору кредиту від 15.06.2007 № 600/07-110, якою сторони змінили заставну вартість земельної ділянки площею 0,7280 га у с. Рокитне Яворівського району Львівської області на 873 000,00 грн (172 871,29 доларів США за тогочасним курсом НБУ), вносячи зміни до п. 1.3.1. договору кредиту від 15.06.2007 № 600/07-110.

Також сторони погодили внесення змін до договору від 15.06.2007 № 600/07-110 шляхом його доповнення пунктом 3.3.18, передбачивши забезпеченість іпотекою вказаної земельної ділянки також договору кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476.

15.12.2010 було укладено ще одну додаткову угоду до договору кредиту від 15.06.2007 № 600/07-110.

Згідно з означеною угодою від 15.12.2010 сторони підтвердили залишок заборгованості станом на дату укладення угоди у розмірі 68 242,16 доларів США (пункт 1); змінили процентну ставку (пункт 2); конкретизували графік погашення заборгованості (пункт 3) та внесли інші зміни, які є несуттєвими для цього судового спору.

07.10.2015 сторони уклали договір про внесення змін № 3 до договору від 15.06.2007 № 600/07-110, який потребує особливо ретельного дослідження.

Укладення договору від 07.10.2015 було обумовлене фінансовою кризою, яка розпочалась у 2014 році та мала своїм наслідком кратне збільшення курсу долара США по відношенню до національної валюти.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. заборгованість за кредитом станом на 07.10.2015 становила 66 020,16 доларів США, а за процентами 29 257,72 доларів США.

У п. 2.1. сторони погодили зміну валюти кредиту та переведення 66 020,16 доларів США разом із процентами у розмірі 29 257,72 доларів США в гривню.

Механізм зміни валюти описаний в пункті 2.2. договору, а саме: зміна валюти заборгованості за Договором кредиту здійснюється шляхом видачі кредиту в сумі 2 381 947,00 ( Два мільйони триста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок сім) гривень 00 копійок. При цьому, вищезазначена сума кредиту розрахована по прогнозному курсу, що буде діяти на міжбанківському валютному ринку України (надалі за текстом - «МВРУ») станом на дату купівлі іноземної валюти на МВРУ, який складає 25 гривень 00 копійок за 1 долар США. Видача кредиту в гривні здійснюється шляхом списання Кредитором кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника, відкритого в ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023 на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023. На підставі заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів, наданої Позичальником, сума виданого кредиту зараховується на окремий аналітичний рахунок №29005600010002, з подальшим обміном її у валюту заборгованості за Договором кредиту на МВРУ в день надання Кредитору вищезазначеної заяви (або в інший термін, якщо такий визначений чинним законодавством України, або пізніше у разі об`єктивної неможливості виконати заяву Позичальника у вказаний термін з інших причин) та направляється на погашення наявної на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованості за Договором кредиту за Кредитом та нарахованими процентами.

У пункті 2.4. договору від 07.10.2015 вказано, що за встановленим на день укладення цього Договору про внесення змін офіційним курсом Національного банку України гривневий еквівалент вказаної у п. 2.1. цього Договору про внесення змін заборгованості в іноземній валюті складає 2025993,51 грн.

Таким чином, з урахуванням визначеної вище суми, гривневий еквівалент загальної заборгованості за Договором кредиту (включаючи також заборгованість за кредитом в гривні) складає 4 407 940,51 грн.

У пункті 2.5. договору від 07.10.2015 вказано, що для уникнення непорозумінь Сторони цим підтверджують, що визначений у п. 2.4. цього Договору про внесення змін еквівалент заборгованості в іноземній валюті застосовується виключно в інформаційних цілях, а також з метою державної реєстрації внесення змін до договорів забезпечення (застави, поруки тощо).

Згідно з пунктом 2.6. договору від 07.10.2015 сторони визначили, що в результаті здійснення конвертації заборгованості за Договором кредиту (окрім нарахованих пені та штрафів) з дати проведення конвертації, зазначеної в п. 2.2. цього Договору про внесення змін:

заборгованість за кредитом складає 2 381 947,00 (Два мільйони триста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок сім) гривень 00 копійок;

заборгованість за процентами за користування Кредитом, нарахованими на дату укладення цього Договору про внесення змін, вважається погашеною.

Порядок погашення конвертованої у гривню заборгованості визначений у підпунктах 2.7.1., 2.7.2. договору, а саме: погашення заборгованості по Кредиту в гривні в сумі 1 041 947,00 (Один мільйон сорок одна тисяча дев`ятсот сорок сім) гривень 00 копійок здійснюватиметься згідно з Графіком погашення кредиту, який є Додатком №1 до цього Договору про внесення змін, в наступному порядку: до 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця, починаючи з листопада 2015 року до 6 жовтня 2016 року (включно), на умовах, визначених цим Договором про внесення змін та Договором кредиту.

Погашення заборгованості по Кредиту в гривні в сумі 1 340 000,00 (Один мільйон триста сорок) гривень 00 копійок здійснюватиметься згідно з Графіком погашення кредиту, який є Додатком №1 до цього Договору про внесення змін, в такому порядку: до 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця, починаючи з листопада 2016 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по Кредиту в гривні до 15 червня 2017 року (включно), на умовах, визначених цим Договором, про внесення змін та Договором кредиту.

У пункті 2.14. договору від 07.10.2015 було визначено: у разі належного виконання Позичальником умов, які викладені у п.2.7.1. та п. 2.13. цього Договору про внесення змін, а також повної сплати Позичальником процентів за Договором кредиту № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008 року у порядку, визначеному у Договорі про внесення змін № 2 від 07.10.2015 року до Договору кредиту № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008 року (надалі - Додаткова угода), залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту (а саме, залишкова заборгованість за Кредитом в сумі, зазначеній в п. 2.7.2. цього Договору про внесення змін) підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день здійснення Позичальником останнього з платежів, зазначених в п. 2.7.1., п. 2.13. цього Договору про внесення змін та останнього з платежів щодо сплати процентів, визначених в Додатковій угоді.

Отже, договір кредиту від 15.06.2007 № 600/07-110 (разом зі додатковими угодами до нього) пов`язаний із договором кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476 та додатковими угодами до нього.

Договір кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476 та додаткові угоди до нього.

Згідно з пунктом 1.1. договору кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476 Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25 000,00 доларів США, що на той час було еквівалентно 126 250,00 грн, під 14% річних.

У пункті 1.1.1. був передбачений графік погашення заборгованості - останній платіж мав бути здійснений в травні 2018 року.

Кредитний договір був забезпечений іпотекою земельної ділянки у с. Рокитне Яворівського району Львівської області, яку сторони оцінили на 873 000,00 грн (172 871,29 доларів США за тогочасним курсом НБУ), про що було зазначено у додатковій угоді про внесення змін від 06.05.2008 до договору кредиту від 15.06.2007 № 600/07-110, оскільки одна земельна ділянка забезпечувала іпотекою два кредитних договори.

ПАТ «Укрсоцбанк» уклав з ОСОБА_1 додаткову угоду від 15.12.2010 до договору кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476, якою підтверджено залишок заборгованості станом на 15.12.2010 у розмірі 19 375,09, скориговано графік погашення заборгованості та визначено кінцевий термін погашення заборгованості до 05.05.2018.

07.10.2015 було укладено договір про внесення змін № 2 до договору кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. цього договору сторони визначили, що заборгованість за кредитом станом на 07.10.2015 складає 19 115,09 доларів США, а за процентами - 10 542,43 доларів США.

Згідно з пунктом 2.1. договору сторони дійшли згоди змінити валюту кредиту та перевести суму кредиту 29 657,52 доларів США разом із процентами в сумі 10542,43 доларів США в гривню.

Механізм зміни валюти зобов`язання описаний у п. 2.2 договору, а саме: зміна валюти заборгованості за Договором кредиту здійснюється шляхом видачі кредиту в сумі 741 438,00 (Сімсот сорок одна тисяча чотириста тридцять вісім) гривень 00 копійок. При цьому, вищезазначена сума кредиту розрахована по прогнозному курсу, що буде діяти на міжбанківському валютному ринку України (надалі за текстом - «МВРУ») станом на дату купівлі іноземної валюти на МВРУ, який складає 25 гривень 00 копійок за 1 долар США. Видача кредиту в гривні здійснюється шляхом списання Кредитором кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника, відкритого в ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023 на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023. На підставі заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів, наданої Позичальником, сума виданого кредиту зараховується на окремий аналітичний рахунок №29005600010002, з подальшим обміном її у валюту заборгованості за Договором кредиту на МВРУ в день надання Кредитору вищезазначеної заяви (або в інший термін, якщо такий визначений чинним законодавством України, або пізніше у разі об`єктивної неможливості виконати заяву Позичальника у вказаний термін з інших причин) та направляється на погашення наявної на дату укладення цього Договору про внесення змін заборгованості за Договором кредиту за Кредитом та нарахованими процентами.

Пункти 2.4., 2.5. договору передбачали, що за встановленим на день укладення цього Договору про внесення змін офіційним курсом Національного банку України гривневий еквівалент вказаної у п.2.1. цього Договору про внесення заборгованості в іноземній валюті складає 630 638,96 (Шістсот тридцять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 96 копійок). Таким чином , з урахуванням визначеної вище суми, гривневий еквівалент загальної заборгованості за Договором кредиту (включаючи також заборгованість за кредитом в гривні) складає 1 372 076,96 (Один мільйон триста сімдесят дві тисячі сімдесят шість) гривень 96 копійок. Для уникнення непорозумінь Сторони цим підтверджують, що визначений у п.2.4 цього Договору про внесення змін еквівалент заборгованості в іноземній валюті застосовується виключно в інформаційних цілях, а також з метою державної реєстрації внесення змін до договорів забезпечення (застави,поруки тощо).

У ункті 2.6. вказано, що в результаті здійснення конвертації заборгованості за договором кредиту (окрім нарахованих пені та штрафів) з дати проведення конвертації, зазначеної в п. 2.2. цього договору про внесення змін: заборгованість за кредитом складає 741 438,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення цього Договору про внесення змін, вважається погашеною.

Порядок погашення заборгованості визначений у пунктах 2.7.1. та 2.7.2. договору: погашення заборгованості в сумі 0,00 (нуль) гривень здійснюватиметься згідно з Графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до цього Договору про внесення змін, в наступному порядку: до 20 (двадцятого) числа (включно) кожного місяця, починаючи з листопада 2015 року до 20 жовтня 2016 року (включно), на умовах визначених цим договором про внесення змін та Договором кредиту.

Погашення заборгованості по Кредиту в гривні в сумі 741 438,00 гривень здійснюватиметься згідно з Графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до цього Договору про внесення змін, в наступному порядку: до 20 (двадцятого) числа (включно) кожного місяця, починаючи з листопада 2015 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по Кредиту в гривні до 05 травня 2018 року (включно), на умовах визначених цим договором про внесення змін та Договором кредиту.

Пункт 2.13. передбачав, що сторони домовились, що сплата строкових (поточних) процентів за користування Кредитом в гривні здійснюється щомісячно, починаючи з « 07»жовтня 2015, у валюті наданого Кредиту на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанк» не пізніше 20 ( двадцятого) числа кожного місяця, а також в день створення заборгованості за Кредитом в гривні в повній сумі.

У пункті 2.14. було передбачено, що у разі належного виконання Позичальником умов, які викладені у п. 2.13. цього Договору про внесення змін, а також повного виконання умов Договору про внесення змін № 3 від « 07» жовтня 2015 року до Договору кредиту №600/07-110 від « 15» червня 2007 року (надалі - Додаткова угода) в частині сплати Позичальником частини основної суми заборгованості за Кредитом протягом дванадцяти місяців з дати укладання Додаткової угоди та процентів за Договором кредиту № 600/02.107-476 від « 06» травня 2008 року у порядку, визначеному у Додатковій угоді, залишкова заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором кредиту (а саме, залишкова заборгованість за Кредитом в сумі, зазначеній в п.2.7.2. цього Договору про внесення змін) підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день здійснення Позичальником останнього з платежів, зазначених в п. 2.13. цього Договору про внесення змін та останнього з платежів, зазначених в Додатковій угоді.

Щодо виконання договорів від 07.10.2015

Обставини погашення договорів кредиту на умовах договорів про внесення змін № 2 та № 3 від 07.10.2015 були об`єктом оцінки у судовому спорі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, у межах справи № 460/3938/13-ц, яка розглядалася Яворівським районним судом Львівської області.

Судове рішення у справі № 460/3938/13-ц було ухвалено 14.12.2020.

Як видно з означеного рішення, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив звернути стягнення на заставлене, згідно з Іпотечним договором за реєстровим №2398 від 15 червня 2007 року та Іпотечного договору за реєстровим №1363 від 06 травня 2008 року, майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,7280 га, що розташована в с. Рокитно Яворівського району Львівської області для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 108693,91 доларів США (сто вісім тисяч шістсот дев`яносто три доларів США 91 центів) та 35320,09 грн (тридцять п`ять тисяч триста двадцять гривень 09 копійок).

Позов був мотивований невиконанням ОСОБА_1 договору кредиту №600/07 110 від 15 червня 2007 року та договору кредиту №600/02.1-07-476 від 06 травня 2008 року.

У справі № 460/3938/13-ц суд встановив такі обставини.

Згідно із довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1-186/96-1538 від 02.02.2017 року наданою ОСОБА_1 по кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 року в погашення заборгованості за період з 15.06.2007 року по 01.02.2017 року було перераховано 1041947,00 грн боргу за кредитом та 20856,87 грн відсотків за кредитом.

Згідно із довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 08.51-296/96-1531 від 02.02.2017 року наданою ОСОБА_1 по кредиту № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008 року в погашення заборгованості за період з 06.05.2008 року по 01.02.2017 року було перераховано 94904,06 грн боргу за кредитом та 6329,38 грн відсотків за кредитом.

Таким чином, з долученої довідки № 10.1-186/96-1538 від 02.02.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 на виконання п. 2.14. Договору про внесення змін № 3 до Договору кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 року, укладеного 07.10.2015 року сплатив 1041947,00 грн боргу за кредитом та 20856,87 грн відсотків за кредитом, а відтак інша частина боргу анулюється».

Отже, суд у справі № 460/3938/13-ц встановив, що заборгованості за договорами № 600/07-110 від 15.06.2007 та № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008 є погашеними в результаті виконання умов Договорів про внесення змін № 3 та № 2 від 07.10.2015.

З довідки № 10.1-186/96-1538 від 02.02.2017 по договору № 600/07-110 від 15.06.2007 вбачається, що останній платіж було внесено 10.10.2016, а з довідки № 08.51-296/96-1531 від 02.02.2017 по договору № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008 вбачається, що останній платіж було внесено 20.10.2016.

Як встановив суд, пункти 2.14 договорів від 07.10.2015 пов`язували анулювання заборгованості саме з датою останнього з платежів.

Оцінюючи обставини цієї справи та перевіряючи їх доказами, суд зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі також ПК України).

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим, проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Таким чином. під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

07.05.2015 набув чинності Закон України від 09.04.2015 №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» (далі-Закон №321-VIII), згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК доповнено пунктом 8 у редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу 1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.07.2021 у справі №826/12872/17 дійшов висновку, що у разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК (додаткове благо) з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Ключовою умовою застосування норми пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК Верховний Суд визнав факт зміни сторонами кредитного договору валюти зобов`язання. Лише тоді розрахована курсова різниця основного боргу не буде вважатися додатковим благом. Прощення основного боргу в іноземній валюті, щодо якого не змінено валюту зобов`язання на гривню, є додатковим благом і підлягає оподаткуванню у визначеному ПК порядку.

Отже, для застосування норми пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК необхідна наявність двох умов: зміна валюти кредиту та прощення кредитором курсової різниці.

Означений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду постанові від 05.10.2021 у справі № 420/3051/19.

Як встановив суд, АТ «Сенс Банк» у II кварталі 2024 року відобразив в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (форма 4-ДФ) платника податків-фізичну особу ОСОБА_1 за ознакою доходу « 126 - додаткове благо» на загальну суму 1986533,94 грн.

Згідно з повідомленням від 30 квітня 2024 № 20912-56/2024 ОСОБА_1 прощено борг за договором від 15.06.2007 № 600/07-110 та те, що він отримав дохід у вигляді основної суми прощеного анульованого боргу в розмірі 1 340 000,00 грн.

Сума прощеного боргу у розмірі 1 340 000,00 грн відповідає сумі визначеній у п. 2.7.2. договору про внесення змін № 3 від 07.10.2015 до договору кредиту № 600/07 110 від 15.06.2007.

Саме сума у розмірі 1 340 000,00 грн підлягала прощенню на підставі п. 2.14 договору про внесення змін № 3 від 07.10.2015 до договору кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007.

У повідомленні від 30 квітня 2024 № 20911-56/2024 йдеться про прощення боргу за договором кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476 та про те, що він отримав дохід у вигляді основної суми прощеного анульованого боргу в розмірі 646 533,94 грн.

Отже, вказана у повідомленнях сума становить 986 533,94 (1 340 000,00 + 646 533,94), яка відповідачє вказаній в акті перевірки, складеному відповідачем.

Водночас у вказаних випадках йдеться про борги за фінансовими кредитами в іноземній валюті, які зазнали зміни валюти зобов`язання, не були погашені до 1 січня 2014 року, а операції з прощення (анулювання) що здійснювалися починаючи після 1 січня 2015 року.

Тому, до зазначених правовідносинах підлягала застосуванню норма пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ.

Як встановив суд, згідно з договором про внесення змін № 3 від 07.10.2015 до договору кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 станом на дату зміни валюти боргу, 07.10.2015, з долара США на гривню, основна заборгованість ОСОБА_1 становила 66 020,16 доларів США відповідно до пункту 1.1. договору.

Згідно з офіційним курсом НБУ, станом на 07.10.2015, який становив 2126,4049 гривень за 100 доларів США, 66 020,16 доларів США станом на день зміни валюти становили 1 403 855,9172 грн.

Згідно з офіційним курсом НБУ, станом на 01.01.2014, який становив 799,3 гривень за 100 доларів США, 66 020,16 доларів США станом на 01.01.2014 становили 527 699,14 грн.

Тобто щодо заборгованості по договору кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 згідно з пунктом 8 Підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не вважається додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума у розмірі 876156,7772 грн як різниця між прощеною кредитором основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти, 07.10.2015, зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню у розмірі 1403855,9172 грн, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, тобто сумою у розмірі 527 699,14 грн.

Тому повідомлена Банком Головному управлінню ДПС у Львівській області сума 1340000,00 грн включає і курсову різницю у розмірі 876 156,7772 грн.

Відповідно до договору про внесення змін № 2 від 07.10.2015 до договору кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07-476, станом на дату зміни валюти боргу, 07.10.2015, з долара США на гривню, основна заборгованість ОСОБА_1 становила 19 115,09 доларів США.

Згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07.10.2015, який становив 2126,4049 гривень за 100 доларів США, 19 115,09 доларів США станом на день зміни валюти становили 406 464,2104 грн.

Згідно з офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, який становив 799,3 гривень за 100 доларів США, 19 115,09 доларів США станом на 01.01.2014 становили 152 786,91437 грн.

Тобто щодо заборгованості по договору кредиту від 06.05.2008 № 600/02.1-07 476 згідно з пунктом 8 Підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не вважається додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума у розмірі 253 677,29603 грн як різниця між прощеною кредитором основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти 07.10.2015 зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню у розмірі 406 464,2104 грн, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, тобто сумою у розмірі 152 786,91437 грн.

Тому повідомлена Банком Головному управлінню ДПС у Львівській області сума 646533,94 грн включає і курсову різницю у розмірі 253677,29603 грн.

Отже, суд погоджується із доводами позивача, що сума у розмірі 1 986 533,94 грн, яка вказані відповідачем в акті перевірки є неправильною, оскільки при її розрахунку не була застосована норма пункту 8 Підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача, викладених в акті перевірки, є протиправними.

Стосовно обставини, які підлягали встановленню відповідачем щодо часу виникнення у позивача можливого додаткового блага, то суд зазначає таке.

Як встановив суд у цій справі, Яворівський районний суд Львівської області рішенням від 14.12.2020 у справі № 460/3938/13-ц, дослідивши довідки ПАТ «Укрсоцбанк» № 10.1-186/96-1538 від 02.02.2017 та № 08.51-296/96-1531 від 02.02.2017, встановив, що останній платіж за договором кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 було здійснено 10.10.2016, а останній платіж за договором кредиту № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008, - 20.10.2016.

Згідно з пунктом 2.14 договору про внесення змін № 3 від 07.10.2015 до договору кредиту № 600/07-110 від 15.06.2007 датою анулювання (прощення) заборгованості вважається день здійснення позичальником останнього з платежів, передбачених пунктами 2.7.1 та 2.13 цього договору про внесення змін.

Такого ж змісту є пункт 2.14 договору про внесення змін № 2 від 07.10.2015 до договору кредиту № 600/02.1-07-476 від 06.05.2008.

Отже, момент анулювання (прощення) боргу був погоджений між Банком та позивачем, яким є день останнього платежу позичальника, а саме 10.10.2016 та 20.10.2016 відповідно.

Тому обставини, які підлягали встановленню відповідачем для визначення доходу позивача як додаткового блага, мали місце в 2016-2017 роках, а не у 2024 році, як це встановлено в акті перевірки.

З урахуванням викладеного, суд висновує про те, що спірні податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової висоги, то суд зазначає таке.

Відповідач виставив позивачу податкову вимогу від 25.02.2026 №0006041-1303-1301.

Як видно з матеріалів справи, після формування податкової вимоги контролюючим органом відбулися зміни в обліку податкового боргу позивача, про що зазначено у листі відповідача від 31.07.2026 №3011/13-01-13-03-14.

Так, з цього листа видно, що 30.04.2026 з інтегрованої картки платника виключено нарахування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а 29.07.2026 з обліку виключено суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору у зв`язку з надходженням ухвали суду. Внаслідок зазначених змін станом на 30.07.2026 податкова вимога від 25.02.2026 №0006041-1303-1301 відповідно до статті 60 Податкового кодексу України вважається відкликаною, що підтверджується службовими матеріалами контролюючого органу.

Відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається відкликаною, зокрема, у випадках скасування або зменшення суми податкового боргу чи в інших випадках, прямо передбачених цією статтею. Правовим наслідком відкликання є припинення дії відповідної податкової вимоги як акта індивідуальної дії.

Отже, податкова вимога від 25.02.2026 №0006041-1303-1301 вже не є чинною, не породжує для позивача жодних юридичних наслідків.

Відтак, позовна вимога в означеній частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково.

Оскільки відповідач, при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі лише 4860,50грн, тобто з урахуванням частини майнових вимог, то такий, у зв`язку із частковим задоволенням позову не розподіляється.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2025 №57069/13-01-24-08.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2025 №57066/13-01-24-08.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.12.2025 №57071/13-01-24-08.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати у виді судового збору не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.10.2026.

Суддя Лунь З.І.