Рішення № 140799609, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/5450/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ВАГОННА КОМПАНІЯ» пред`явило позов до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (як відокремлений підрозділ Державної податкової служби), Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної №13512691/34809964 від 16.12.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» за датою її фактичного подання податкову накладну №22 від 29.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.03.2024 між ним як виконавцем та Приватним акціонерним товариством «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПрАТ «ПГЗК») як замовником укладено договір підряду №591, за умовами якого позивач зобов`язався виконати деповський, капітальний ремонт та за необхідності ремонт колісних пар зі зміною елементів піввагонів 4-вісних, а замовник - оплатити виконані роботи. На виконання цього договору складено Акт виконаних робіт №239 від 29.10.2025 на суму 22144,86 грн, який замовником оплачено в повному обсязі. Позивач вказує, що для виконання замовлення ПрАТ «ПГЗК» він, у свою чергу, замовив ремонт тих самих вагонів в Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-Сервіс» на підставі договору №УЗВС-2025 ТО/19 від 27.06.2025 про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах позивач виконує функцію посередника. Наголошує, що види послуг, які надавалися ПрАТ «ПГЗК», є типовими для його господарської діяльності та охоплюються зареєстрованими за ним видами економічної діяльності, а всі первинні документи підписані директором Поліщуком С.В., повноваження якого підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами господарської операції позивач склав та скерував на реєстрацію податкову накладну №22 від 29.10.2025 на суму 22144,86 грн, у тому числі ПДВ 3690,81 грн.

Позивач наголошує, що реєстрацію податкової накладної зупинено з підстави відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а рішенням Комісії про відмову №13512691/34809964 від 16.12.2025 у реєстрації податкової накладної відмовлено з мотивів ненадання/часткового ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів. Стверджує, що на виконання вимог контролюючого органу надав усі наявні первинні документи, зокрема договори, акти наданих послуг та банківські виписки про оплату, які були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказує, що зазначені в рішенні про відмову документи - акти зняття деталей вагону, акти використання давальницької сировини, акти прийому-передачі давальницької сировини виконавцю, місця зберігання - ним не складалися, оскільки за умовами договорів жодних запасних частин (давальницької сировини) від ПрАТ «ПГЗК» до позивача не передавалося, а послуги виконувалися з використанням матеріалів виконавця. Крім того, покликається на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не наведено обґрунтованого розрахунку показника за критерієм, якому відповідає операція, чого вимагає п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач також покликається на те, що рішення про відмову є невмотивованим, оскільки не містить конкретних підстав та не вказує, які саме документи не надано та які вимоги законодавства порушено при складанні документів, а сумніви контролюючого органу щодо господарської діяльності підлягають з`ясуванню шляхом проведення перевірок, а не блокування реєстрації податкових накладних. Вважаючи прийняте рішення про відмову протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представниці Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представниці Державної податкової служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Свою позицію мотивує тим, що реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Зазначає, що позивачу скеровано повідомлення №13488410/34809964 від 04.12.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому запропоновано надати копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Наголошує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається на позивача, а контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник обізнаний зі змістом господарської операції та особливостями її документального оформлення. Вказує, що за наслідками аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній, супровідних документах та податковій звітності, а також відсутність актів зняття деталей вагону, актів використання давальницької сировини, актів прийому-передачі давальницької сировини виконавцю та місць зберігання, що унеможливило встановлення факту демонтажу деталей, обсягів фактично використаних матеріалів, факту передачі матеріалів у переробку та місць їх зберігання. Стверджує, що доводи позивача ґрунтуються на судовій практиці, сформованій до внесення змін до Порядку №1165 та Порядку №520, які набрали чинності 08.03.2023, та посилається на постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №420/14450/24, від 02.07.2024 у справі №440/5004/23 і від 29.07.2025 у справі №140/1998/24, а також на те, що документи, які не подавалися на розгляд комісії, не можуть бути враховані судом. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому підтримав викладену відповідачем-1 позицію, а також зазначив, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними, а тому вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження та передчасною, натомість належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. Додатково зазначає, що відповідно до п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних у разі надходження рішення суду контролюючий орган зобов`язаний провести перевірки, визначені п.12 цього Порядку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» зареєстроване як юридична особа, його місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд.158, м.Дубляни, Львівський р-н, Львівська обл., код ЄДРПОУ 34809964, керівником є Поліщук Святослав Віталійович. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 06.03.2012, індивідуальний податковий номер 348099613238. Основним видом економічної діяльності є ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (код КВЕД 33.17), який включає ремонт і технічне обслуговування залізничних локомотивів і рухомого складу. Серед зареєстрованих видів діяльності позивача є також ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування (33.19), виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу (30.20) та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29).

14.03.2024 між позивачем (виконавець) та ПрАТ «ПГЗК» (замовник, код ЄДРПОУ 00191282) укладено договір підряду №591, за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника виконати деповський, капітальний ремонт та за необхідності ремонт колісних пар зі зміною елементів піввагонів 4-вісних, а замовник згідно з п.1.3 договору - оплатити виконані роботи. Пунктом 1.5 договору визначено, що роботи виконуються на території вагонних депо АТ «Українська залізниця», а п.2.19 та п.5.2 - що за результатами виконання робіт складається Акт виконаних робіт, який є підставою для пред`явлення рахунків за виконані роботи. Пунктом 2.10 договору передбачено, що при відсутності у замовника деталей та вузлів для встановлення замість забракованих виконавець після узгодження із замовником ціни має право встановлювати власні ремонтопридатні запасні частини. До договору сторонами укладено додаткову угоду, копія якої наявна в матеріалах справи.

27.06.2025 між позивачем (замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-Сервіс» (виконавець) укладено договір №УЗВС-2025 ТО/19 про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, за умовами якого виконавець зобов`язався протягом строку дії договору надавати послуги з технічного обслуговування з відчепленням вантажних вагонів, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги. Пунктом 1.2 договору визначено, що вантажні вагони замовника за цим договором визначаються як власні вантажні вагони, які перебувають у власності ПрАТ «ПГЗК». Пунктом 2.4 договору визначено, що послуги за цим договором виконуються з використанням матеріалів виконавця.

Таким чином, спірна господарська операція має характер посередницької: позивач як виконавець прийняв замовлення ПрАТ «ПГЗК» на ремонт вагонів, що перебувають у власності останнього, і для його виконання придбав послуги з технічного обслуговування цих самих вагонів в АТ «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-Сервіс», яке фактично виконувало ремонтні роботи на території вагонних депо із використанням власних матеріалів.

На виконання договору підряду №591 від 14.03.2024 сторонами підписано Акт виконаних робіт №239 від 29.10.2025 на суму 22144,86 грн, на підставі якого позивачем виставлено замовнику відповідний рахунок. Замовник оплатив виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

У рамках договору №УЗВС-2025 ТО/19 від 27.06.2025 АТ «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-Сервіс» виконано роботи з ремонту вагонів ПрАТ «ПГЗК», за наслідками чого сторонами підписано Акт виконаних робіт №882/106 від 29.10.2025 на суму 13171,54 грн. Позивач оплатив надані йому послуги, що підтверджується банківськими виписками.

За наслідками господарської операції з ПрАТ «ПГЗК» позивач склав податкову накладну №22 від 29.10.2025 на загальну суму 22144,86 грн, у тому числі ПДВ 3690,81 грн, та скерував її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У розділі Б цієї податкової накладної зазначено одну позицію номенклатури «Поточний ремонт вагона №68020007» з кодом послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг 33.17.11-00.00, кількістю 1, обсягом постачання без урахування податку на додану вартість 18454,05 грн та сумою податку 3690,81 грн. Отримувачем (покупцем) зазначено ПрАТ «ПГЗК». Податкову накладну подано для реєстрації 17.11.2025 та їй присвоєно реєстраційний номер документа 9358837434.

17.11.2025 реєстрацію податкової накладної №22 від 29.10.2025 зупинено на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги за кодом 33.17.11 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган також навів значення показників «D» та «P». Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, із наведенням переліку документів, відтвореного за змістом п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

04.12.2025 ГУ ДПС у Львівській області скеровано позивачу повідомлення №13488410/34809964 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної. У цьому повідомленні контролюючий орган позначками визначив, що позивачу необхідно надати копії первинних документів щодо постачання та придбання товарів і послуг, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Полів щодо надання складських документів, інвентаризаційних описів, документів щодо зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження продукції, а також інших документів контролюючим органом не позначено.

10.12.2025 позивач подав контролюючому органу повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів за тим самим номером 13488410/34809964, до якого долучив 15 додатків. У поясненнях позивач зазначив, що має укладені договори із залізницею, всі ремонти вагонів та інші послуги виконує залізниця, а його підприємство є посередником, у зв`язку з чим просив зареєструвати податкові накладні; додатково назвав виробничі підрозділи АТ «Українська залізниця», із якими укладено договори. Разом із поясненнями позивач подав копії договорів, актів виконаних робіт, рахунку та банківських виписок щодо оплати.

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів Комісія Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №13512691/34809964 від 16.12.2025 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У графі рішення «Додаткова інформація» зазначено, що у ході аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній, супровідних документах та податковій звітності/інформації, а також що відсутні акти зняття деталей вагону, акти використання давальницької сировини, акти прийому-передачі давальницької сировини виконавцю, місця зберігання.

Не погодившись із рішенням про відмову, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПС України 25.12.2025 залишила скаргу без задоволення, а рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

Не погодившись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач пред`явив цей позов до суду.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної №13512691/34809964 від 16.12.2025.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.а, б п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.

За змістом п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України унормовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання наведеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165) визначено, що ризиковою є операція, за якої обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнено від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного в 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, за відсутності такого/такої товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520.

Пунктом 44 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Комісія контролюючого органу з метою прийняття рішення розглядає інформацію за результатами автоматизованого моніторингу.

Механізм прийняття комісіями контролюючих органів рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Абзацом восьмим цього пункту визначено, що у разі коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі.

За змістом п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Частиною 2 ст.9 цього Закону визначено обов`язкові реквізити первинного документа, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічні вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246). Згідно з п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Відповідно до п.20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку; датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Аналіз наведених правових норм у їх системному зв`язку дає підстави для висновку, що процедура розгляду питання про реєстрацію податкової накладної є багатоступеневою і передбачає можливість подання платником податку додаткових пояснень та копій документів на вимогу контролюючого органу. Водночас така процедура не звільняє контролюючий орган від обов`язку ухвалити рішення, яке є обґрунтованим, вмотивованим та прийнятим з урахуванням усіх поданих платником податку документів, як цього вимагає ч.2 ст.2 КАС України. Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити чітку та конкретну підставу для такої відмови, що дає платнику податку можливість зрозуміти й усунути виявлені недоліки.

Здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності, а має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами інформації лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Такий аналіз зводиться до перевірки документів на предмет наявності дефектів форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили. При цьому у разі встановлення наявності відповідних недоліків (дефектів) у документах, наданих платником податку з метою реєстрації податкової накладної, контролюючий орган у рішенні повинен зазначити, які конкретно документи містять такі недоліки та в чому вони полягають. Наведений підхід викладено у постанові Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №420/14450/24.

Крім того, можливість надання платником податку вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а також від зазначення переліку документів, які слід надати. Використання контролюючим органом загального посилання на критерій без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників призводить до необґрунтованого обмеження права платника податку бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний підхід до правозастосування застосовано Верховним Судом у постанові від 17.04.2025 у справі №400/802/24.

Суд враховує, що реєстрацію спірної податкової накладної зупинено не у зв`язку з відповідністю позивача критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку №1165), а у зв`язку з відповідністю відображеної в ній операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1165), що прямо зазначено у квитанції про зупинення реєстрації. Доказів прийняття стосовно позивача рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку матеріали справи не містять. Тому посилання відповідачів у відзивах на п.6 Порядку №1165 та на п.1 додатка 1 до цього Порядку як на підставу зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає фактичним обставинам справи: у цьому випадку підлягає застосуванню п.7 Порядку №1165.

Ця обставина має значення і для визначення обсягу документів, які позивач мав подати. За абзацом восьмим п.5 Порядку №520, коли у квитанції зазначено код товару/послуги, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно щодо такої операції. У квитанції зазначено код послуги 33.17.11, а отже, позивач правомірно обмежився поданням документів щодо операції з поточного ремонту вагона, відображеної у спірній податковій накладній.

Як установлено судом, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №22 від 29.10.2025 у рішенні №13512691/34809964 від 16.12.2025 зазначено ненадання/часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів, а у графі «Додаткова інформація» - встановлення розбіжностей між даними у податковій накладній, супровідних документах та податковій звітності/інформації, а також відсутність актів зняття деталей вагону, актів використання давальницької сировини, актів прийому-передачі давальницької сировини виконавцю та місць зберігання.

Оцінюючи наведені підстави відмови, суд зазначає, що витребувані контролюючим органом акти зняття деталей вагону, акти використання давальницької сировини, акти прийому-передачі давальницької сировини виконавцю та документи щодо місць зберігання давальницької сировини за змістом спірної господарської операції не могли бути складені та наявні у позивача. Як убачається з умов договору підряду №591 від 14.03.2024, укладеного між позивачем та ПрАТ «ПГЗК», та договору №УЗВС-2025 ТО/19 від 27.06.2025, укладеного між позивачем та АТ «Українська залізниця», ремонт вагонів здійснювався з використанням матеріалів виконавця, а передача замовником виконавцю запасних частин (давальницької сировини) умовами договорів не передбачалася. Навпаки, п.2.10 договору підряду №591 від 14.03.2024 передбачає право виконавця встановлювати власні ремонтопридатні запасні частини за відсутності таких у замовника, а п.2.4 договору №УЗВС-2025 ТО/19 від 27.06.2025 - виконання послуг з використанням матеріалів виконавця. Операції з переробки давальницької сировини у розумінні пп.14.1.41 п.14.1 ст.14 ПК України між сторонами не здійснювалися. За таких обставин акти, пов`язані з передачею, використанням та зберіганням давальницької сировини, у межах цієї операції об`єктивно не складалися, а тому не могли бути надані позивачем на вимогу контролюючого органу.

Крім того, у повідомленні №13488410/34809964 від 04.12.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів контролюючий орган запропонував позивачу надати первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та розрахункові документи і/або банківські виписки з особових рахунків, тоді як у самому рішенні про відмову як підставу вказано відсутність інших документів - актів зняття деталей вагону та документів, пов`язаних із давальницькою сировиною, надання яких у повідомленні позивачу не пропонувалося. Поля щодо надання складських документів та документів щодо зберігання продукції у повідомленні контролюючим органом не позначені. Отже, документи, відсутність яких покладено в основу рішення про відмову, контролюючим органом у встановленому порядку у позивача не витребовувалися, що позбавило позивача можливості надати відповідні пояснення чи усунути виявлені недоліки.

Суд враховує й те, що документи, витребувані у повідомленні від 04.12.2025, позивачем подано. Так, 10.12.2025 позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та 15 додатків, серед яких договір підряду №591 від 14.03.2024 з додатковою угодою, договір №УЗВС-2025 ТО/19 від 27.06.2025, Акт виконаних робіт №239 від 29.10.2025, рахунок, Акт виконаних робіт №882/106 від 29.10.2025 та банківські виписки щодо оплати. Тобто позивач подав саме ті документи, які були визначені контролюючим органом у повідомленні як необхідні.

Суд відхиляє посилання контролюючого органу на встановлення розбіжностей між даними у податковій накладній, супровідних документах та податковій звітності/інформації, оскільки в оскаржуваному рішенні не зазначено, у чому конкретно полягають такі розбіжності, які саме документи їх містять та які показники не відповідають один одному. Загальне посилання на наявність розбіжностей без їх конкретизації не дає змоги встановити дійсні підстави відмови та перевірити їх обґрунтованість, а відтак не відповідає вимогам щодо вмотивованості акта індивідуальної дії. До того ж суд встановив, що номенклатура спірної податкової накладної (поточний ремонт вагона за кодом 33.17.11-00.00) узгоджується зі змістом Акта виконаних робіт №239 від 29.10.2025, сумою цього акта та основним видом економічної діяльності позивача, а придбання відповідної послуги підтверджується договором з АТ «Українська залізниця» та Актом виконаних робіт №882/106 від 29.10.2025.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що позивач не надав усіх необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження господарської операції позивач надав контролюючому органу договори, акти виконаних робіт, рахунок та банківські виписки про оплату, тобто первинні документи, які відповідають характеру спірної операції з надання послуг з ремонту вагонів та підтверджують її здійснення й оплату. Доказів того, що надані позивачем документи мають дефекти форми, змісту чи походження, які позбавляють їх юридичної сили, відповідачами не наведено, а в оскаржуваному рішенні такі недоліки не конкретизовано. Відповідне поле рішення про відмову у зв`язку з наданням копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючим органом не заповнено.

Витребування контролюючим органом документів щодо демонтажу деталей, використання та зберігання давальницької сировини та фактична оцінка відповідних обставин за своїм змістом виходять за межі автоматизованого моніторингу за зовнішніми (формальними) критеріями та зводяться до дослідження реальності господарської операції, що є предметом податкової перевірки, а не процедури розгляду питання про реєстрацію податкової накладної. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що позивач обґрунтовує позов застарілою судовою практикою, сформованою до внесення змін до Порядку №1165 та Порядку №520. Наведені судом вище висновки Верховного Суду викладені у постановах від 17.04.2025 у справі №400/802/24 та від 24.07.2025 у справі №420/14450/24, тобто сформовані після набрання чинності відповідними змінами і з їх урахуванням.

Суд відхиляє і посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №440/5004/23 та на висновки щодо неврахування документів, які не подавалися комісії. Висновки у зазначеній справі сформовані за інших обставин, коли платник податку не надав документа, що засвідчував би настання події, яка обумовила складення розрахунку коригування. У цій справі позивач надав контролюючому органу документи, які було витребувано у повідомленні, і суд оцінює саме ті документи, що подавалися комісії регіонального рівня, а не нові докази.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у взаємозв`язку з установленими обставинами справи дає підстави для висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної №13512691/34809964 від 16.12.2025 прийнято за формальних підстав, є невмотивованим та таким, що не містить конкретних і зрозумілих мотивів відмови, а також ґрунтується на витребуванні документів, які за змістом спірної операції не могли бути складені та наявні у позивача. За таких умов оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Доводи відповідачів про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Порядок реєстрації податкових накладних не передбачає права контролюючого органу діяти на власний розсуд, оскільки за відсутності підстав для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний її зареєструвати. Такі повноваження передбачають лише один вид правомірної поведінки - зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, а тому не є дискреційними. З огляду на це суд відхиляє доводи відповідача-2 про те, що зобов`язання зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до п.19 Порядку №1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної, а згідно з п.20 цього Порядку датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже, наведені норми прямо визначають компетенцію ДПС України щодо реєстрації податкової накладної в Реєстрі на підставі судового рішення та не перешкоджають визначенню судом дати такої реєстрації.

Беручи до уваги, що судом установлено протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а також ураховуючи, що позивачем дотримано умов для реєстрації податкової накладної, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №22 від 29.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 та від 17.05.2023 у справі №140/14282/20, згідно з якою зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані платником податку податкові накладні є дотриманням судом гарантій остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом захисту порушеного права.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 про передчасність цієї вимоги та про те, що належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної, оскільки повернення питання на новий розгляд контролюючого органу за встановлених у справі обставин не забезпечило б ефективного захисту порушеного права позивача та остаточного вирішення спору.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За правилами ч.1 ст.90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних у справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної №13512691/34809964 від 16.12.2025 є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №22 від 29.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її фактичного подання. Відтак позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з ч. 1 ст.3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі, то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 * 0,8).

Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 3028,00 грн, тобто в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Оскільки позов задоволено, судовий збір у сумі 2662,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах - по 1331,20 грн з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.2, 6, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної №13512691/34809964 від 16.12.2025.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» податкову накладну №22 від 29.10.2025 датою її подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська вагонна компанія» (місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд.158, м. Дубляни, Львівський р-н, Львівська обл., 80381; ЄДРПОУ 34809964).

Відповідач-1 - Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд.35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090).

Відповідач-2 - Державна податкова служба України (місцезнаходження: Львівська пл., буд.8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна