Рішення № 140797967, 21.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 160/24940/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 38633,70 грн, а саме з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фіз. особами (11011300) на користь змішаного бюджету Вільнозапорізької ТГ.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі ПК України) є платником податків та має незаявлений до суду податковий борг на у сумі 38 633,70 грн, а саме: податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фіз. особами (11011300) у розмірі 38633,70 грн.

Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 1320348-24/04-82 вiд 07 червня 2024 року у розмірі 38633,85 грн, часткова сплата 0,15 грн, залишок несплаченого зобов`язання 38633,70 грн за період 2023 року, строк сплати 19 квітня 2025 року.

Відповідно до статті 59 ПК України виставлено податкову вимогу від 16 травня 2025 року № 0006861-1303-1429, яка була направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вручена 19 червня 2025 року.

З урахуванням вказаного, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року позовну заву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року було направлено на адресу місця реєстрації відповідача, але поштове повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідно до вимог КАС України ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року вважається належним чином врученою відповідачу.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до положень Податкового кодексу України (далі ПК України) є платником податків.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

ГУ ДПС у Миколаївській області пред`являється до стягнення податковий борг ОСОБА_1 у розмірі 38633,70 грн, а саме: податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, у розмірі 38633,70 грн, нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення вiд 07 червня 2024 року № 1320348-24/04-82 у розмірі 38633,85 грн, часткова сплата 0,15 грн, залишок несплаченого зобов`язання складає 38633,70 грн за період 2023 року, строк сплати 19 квітня 2025 року.

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або у судовому порядку матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання у розмірі 38633,70 грн, ГУ ДПС в Миколаївській області звернулося до суду з цим адміністративним позовом про стягнення цих коштів.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом встановлено наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальним податковим зобов`язанням це мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов`язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням.

Визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування. (підпункт 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України).

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо: земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів. (підпункт 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом до боржника застосовувались заходи стягнення, зокрема, на виконання вимог статті 59 ПК України позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу (форма «Ф») від 16 травня 2025 року № 0006861-1303-1429, яке було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

Відповідно до вимог абз.1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункту 95.4 статті 95 ПК України).

Вказане свідчить про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Миколаївській області, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу суб`єкту владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027, місцезнаходження: вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54005) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 38633,70 грн (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять три гривні сімдесят копійок), а саме з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фіз. особами (11011300) на користь змішаного бюджету Вільнозапорізької ТГ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль