Рішення № 140797912, 21.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 160/9600/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВ "СЛОН І КО" до Дніпровська митниця про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

02 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2025 р. №UA110130/2025/000002/1 та від 05.02.2025 р. №UA110130/2025/000028/1.

Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ «СЛОН І КО» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронні митні декларації, в яких обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей і ознак підробки, та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Однак, відповідач, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей. За вказаних обставин вважає, що рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 р. вказану пзовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду: документу про доплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 8865.72грн.

09 квітня 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

05 травня 2025 року від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи Дніпровської митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

11 травня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з відзивом, вважає, що позиція відповідача жодним чином не обґрунтована, не спростовує доводів по суті позовних вимог, і містить аргументи щодо причин витребування від декларанта додаткових документів без аргументів щодо способу (причин обрання джерела цінової інформації) здійсненого коригування митної вартості. Жодних розрахунків визначеної митним органом митної вартості оцінюваної партії товарів відповідачем не надано.

15 травня 2025 року від позивача надійшли пояснення щодо транспортних витрат, оплати за товар та переклад інвойсів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» зареєстровано юридичною особою 07.03.2019, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 42871335; основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

05.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» (далі -покупець) та компанією RJ7 SEAS LLP, Індія (далі - продавець) укладено контракт №01, відповідно до п.1.1. якого на умовах, визначених цим контрактом, продавець зобов`язується поставити товар згідно з Проформи до Контракту у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, передбачений цим Контрактом.

Відповідно до п.1.2. цього Контракту, найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю та за позиціями, а також загальна вартість товару, постачання якого здійснюється відповідно до цього Контракту, зазначаються у Проформах до Контракту.

Відповідно до п.2.1. та п.2.2. цього Контракту, ціна на товар за цим Контрактомвстановлюється у доларах США на умовах постачання, що вказується у Проформах до Контракту. У загальну вартість товару включено вартість упаковки та маркування. Загальна сума Контракту складає 1 000 000 дол.США.

Відповідно до п.3.1. цього Контракту, продавець зобов`язується поставляти товар партіями на умовах постачання відповідно до Інкотермс 2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марлайн», іменоване надалі «Виконавець», в особі директора Калініна Є.О., який діє на підставі Статуту, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко», іменоване надалі «Замовник», в особі директора Волосюка С.І., який діє на підставі Статуту, з другого боку (разом в подальшому Сторони), уклали цей Договір на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу №2511 від 25.11.2024 р.

Відповідно до п.1.1 цього Договору, в порядку та на умовах визначених даним Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок. Замовника виконати послуги з організації транспортно-експедиційного обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Замовника в стандартних 20-ти та 40 фунтових контейнерах по території України та в міжнародному сполученні, та надання інших послуг, які пов?язані з виконанням даного Договору, в тому числі брокерські послуги, пов?язані з декларуванням товарів, що належать Замовнику та переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.1.2 цього Договору, послуги по даному Договору надаються на підставі письмової Заявки Замовника, в якій узгоджено умови перевезення, а також заявлено дані щодо вантажу, що перевозиться (згідно з Додатком №1 до даного Договору).

В подальшому, виставлено комерційний інвойс №ЕХР/003/2024-25 від 30.11.2024 р., в якому погоджено поставку товарів (ткані мішки) у кількості 542320 шт. на загальну суму 37 986,34дол.США.

Відповідно до інформації рахунку-інвойс від 30.11.2024 р. №EXP/003/2024-25 строки поставки і оплати за товар здійснюється з дня отримання по електронній пошті чи по факсу документів.

Враховуючи інформацію коносамента №AKKMUN23022152 оцінюваний товар відвантажено з порту Мундра 07.12.2024 р.

Декларантом до митного оформлення надано платіжні інструкції від 25.11.2024 №27 на суму - 7699,20дол.США, та від 20.12.2024 №33 на суму - 30796,80дол.США.

Декларантом для підтвердження складових митної вартості надано наступні документи: коносамент від 07.12.2024 №AKKMUN23022152; рахунок на оплату від 26.12.2024 №1753; довідка про транспортні витрати від 26.12.2024 № 26/1; договір про транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу від 25.11.2024 №2511, укладений ТОВ «Слон і Ко» з компанією ТОВ «Марлайн».

02.01.2025 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» до Дніпровської митниці подано митну декларацію №25UA110130000054U0.

Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №25UA110130000054U0 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

«Мішки пакувальні зі штучних текстильних матеріалів, виготовлені з поліпропіленових стрічок з закритим дном та відкритою горловиною, не трикотажні: ПП Тканий Мішок, розмір 55х105см. Вага 50гр 268500шт. ПП Тканий Мішок, розмір 55х90см. Вага 40гр 54100шт. ПП Тканий Мішок, розмір 55х85см. Вага 36гр 51290шт. ПП Тканий Мішок, розмір 56х105см. Вага 62гр 93430шт. ПП ОСОБА_1 , розмір 56х110см. Вага 65гр 75000шт. Торгівельна марка: RJ7. Виробник RJ7 Seas LLP.».

У графах 22, 42 МД №25UA110130000054U0 заявлена митна вартість товару в сумі 37986.34дол.США.

Відповідачем після опрацювання МД №25UA110130000054U0 та наданих документів повідомлено декларанту, що за результатом аналізу поданих документів встановлено наступні розбіжності та невідповідності:

1. Фактурна вартість товару відповідно до рахунку-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25 становить 37986,34 дол. США. Відповідно до п.2.5 контракту від 05.07.2024 №01 покупець здійснює оплату за товар в порядку, визначеному у проформі-інвойс. Окрім того, в п.3.1 контракту зазначено, що поставка товару здійсн.ється на умовах, що вказуються у проформах до контракту, відповідно до інкотермс 2010. П.3.2, контракту №01 передбачено, що продавець зобов?язується доставити замовлену партію товару протягом терміну, визначеному у відповідному додатку до цього контракту. Проформу-інвойс,а також додатки декларантом не надано до митного оформлення. Відповідно до інформації рахунку-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25 строки поставки і оплати за товар здійснюється проти документів, отриманих по електронній пошті чи по факсу. Враховуючи інформацію коносамента №AKKMUN23022152 оцінюваний товар відвантажено з порту Мундра 07.12.2024. До митного органу декларантом надано платіжні інструкції від 25.11.2024 №27 на суму 7699,20 дол. США, від 20.12.2024 №33 на суму 30796,80 дол. США. Загальний розмір сплачених коштів за даними платіжними інструкціями розраховується у розмірі 38496,00 дол. США, що не відповідає числовому значенню вартості партії товару згідно з інформацією рахунку-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25-37986,34 дол. США. Окрім того, платіжні інструкції від 25.11.2024 №27, від 20.12.2024 №33 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(i)/електронний(i)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка() відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. В гр.70 даного документу в призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту від 05.07.2024 №01. П.2.2 контракту від 05.07.2024 №01 зазначено, що загальна сума контракту становить 1 000 000,00 дол. США. Враховуючи вищезазначене, гр.70 платіжна інструкція від 20.12.2024 №33 не містить повну інформацію про документи, на підставі яких вона здійснюється. Оскільки на момент здійснення передплати за товар продавцем виставлено покупцю рахунок-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25.

2. Згідно інформацією товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт Мундра (Індія). Для підтвердження складових митної вартості надано наступні документи: коносамент від 07.12.2024 №AKKMUN23022152; рахунок на оплату від 26.12.2024 №1753; довідка про транспортні витрати від 26.12.2024 №26/1; договір про транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу від 25.11.2024 №2511, укладений ТОВ «Слон і Ко» з компанією ТОВ «Марлайн». Відповідно до п.3.1 договору про транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу від 25.11.2024 №2511 передбачено, що умови перевезення, вартість послуг кожної поставки можуть закріплюватись у заявці. Даний документ не надано.

3. П.3.4 договору від 25.11.2024 №2511 оплата послуг експедитора може бути здійснена шляхом часткової/повної передплати, або протягом 5 робочих днів з дати рахунку на оплату. Відсутність заявки унеможливлює здійснення перевірки числового значення наданих експедитором послуг, а також умови оплати за них.

У зв`язку із викладеним, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -виписку з бухгалтерської документації; -каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; -висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; -транспортні документи.

Листом від 03.01.2025 р. № 3 декларантом було повідомлено митний орган, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.

Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

03.01.2025 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2025/000002/1 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод) на рівні 2,55дол.США/кг.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість подібного товару, митне оформлення якого здійснено за резервним методом за самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 15.10.2024 № 24UA403030012285U7 (№UA403030/2024/012285) - 2,55дол.США/кг у кількості 20654,1 кг за контрактом з виробником товару за комерційними умовами поставки тими ж комерційними умовами поставки, включаючи порт відправлення FOB MUNDRA PORT.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за МД №25UA110130000054U0 від 02.01.2025 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000002.

Товар випущений у вільний обіг.

03.02.2025 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» до Дніпровської митниці подано митну декларацію №25UA110130002153U5.

Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №25UA110130002153U5 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

«Мішки пакувальні зі штучних текстильних матеріалів, виготовлені з поліпропіленових стрічок з закритим дном та відкритою горловиною, не трикотажні: ПП Тканий Мішок, розмір 55х105см. Вага 50гр 7046,9шт. ПП Тканий Мішок, розмір 55х100см. Вага 48гр 7592,1шт. ПП Тканий Мішок, розмір 50х100см. Вага 42гр 7068,1шт. ПП Тканий Мішок, розмір 55х105см. Вага 62гр 5562,9шт. Торгівельна марка: RJ7. Виробник RJ7 Seas LLP.».

У графах 22, 42 МД №25UA110130002153U5 заявлена митна вартість товару в сумі 35451,00дол.США.

Відповідачем після опрацювання МД №25UA110130002153U5 та наданих документів повідомлено декларанту, що за результатом аналізу поданих документів встановлено наступні розбіжності та невідповідності:

1. Фактурна вартість товару відповідно до рахунку-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25 становить 37986,34 дол. США. Відповідно до п.2.5 контракту від 05.07.2024 №01 покупець здійснює оплату за товар в порядку, визначеному у проформі-інвойс. Окрім того, в п.3.1 контракту зазначено, що поставка товару здійсн.ється на умовах, що вказуються у проформах до контракту, відповідно до інкотермс 2010. П.3.2,контракту №01 передбачено, що продавець зобов?язується доставити замовлену партію товару протягом терміну, визначеному у відповідному додатку до цього контракту. Проформу-інвойс,а також додатки декларантом не надано до митного оформлення.

2. Відповідно до інформації рахунку-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25 строки поставки і оплати за товар здійснюється проти документів, отриманих по електронній пошті чи по факсу. Враховуючи інформацію коносамента №AKKMUN23022152 оцінюваний товар відвантажено з порту Мундра 07.12.2024. До митного органу декларантом надано платіжні інструкції від 25.11.2024 №27 на суму 7699,20 дол. США, від 20.12.2024 №33 на суму 30796,80 дол. США. Загальний розмір сплачених коштів за даними платіжними інструкціями розраховується у розмірі 38496,00 дол. США, що не відповідає числовому значенню вартості партії товару згідно з інформацією рахунку-інвойс від 30.11.2024 №EXP/003/2024-25-37986,34 дол. США. Окрім того, платіжні інструкції від 25.11.2024 №27, від 20.12.2024 №33 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 Nє216. А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний(i)/електронний(i)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка() відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. В гр.70 даного документу в призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту від 05.07.2024 №01.

3. П.2.2 контракту від 05.07.2024 №01 зазначено, що загальна сума контракту становить 1 000 000,00 дол. США. гр.70 платіжна інструкція від 20.12.2024 №33 не містить повну інформацію про документи, на підставі яких вона здійснюється. Оскільки на момент здійснення передплати за товар продавцем виставлено покупцю рахунок-інвойс від 30.11.2024 №єEXP/003/2024-25.

4. Згідно інформацією товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт Мундра (Індія). Для підтвердження складових митної вартості надано наступні документи: коносамент від 07.12.2024 №AKKMUN23022152; рахунок на оплату від 26.12.2024 №1753; довідка про транспортні витрати від 26.12.2024 №26/1; договір про транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу від 25.11.2024 №2511, укладений ТОВ «Слон і Ко» з компанією ТОВ «Марлайн». Відповідно до п.3.1 договору про транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу від 25.11.2024 №2511 передбачено, що умови перевезення, вартість послуг кожної поставки можуть закріплюватись у заявці. Даний документ не надано.

5. П.3.4 договору від 25.11.2024 №2511 оплата послуг експедитора може бути здійснена шляхом часткової/повної передплати, або протягом 5 робочих днів з дати рахунку на оплату. Відсутність заявки унеможливлює здійснення перевірки числового значення наданих експедитором послуг, а також умови оплати за них.

Листом від 05.02.2025 р. № 3 декларантом було повідомлено митний орган, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення, інші додаткові документи подаватися не будуть.

Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, не надання документів на спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

05.02.2025 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2025/000028/1 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод) на рівні 2,55дол.США/кг.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість подібного товару, митне оформлення якого здійснено за резервним методом за самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 22.01.2025 № 25UA403030000610U1 (№UA403030/2025/000610) -2,55дол.США/кг за контрактом з виробником товару за комерційними умовами поставки тими ж комерційними умовами поставки, включаючи порт відправлення FOB MUNDRA PORT.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за МД №25UA110130002153U5 від 03.02.2025 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000002.

Товар випущений у вільний обіг.

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем 03.01.2025 прийнято рішення №UA110130/2025/000002/1 про коригування митної вартості товарів за МД №25UA110130000054U0, та 05.02.2025 прийнято рішення №UA110130/2025/000028/1 про коригування митної вартості товарів за МД №25UA110130002153U5, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування.

Однак, викладені у відповідачем в електронному повідомленні та в рішенні зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зауваження відповідача щодо повноти оплати ТОВ «СЛОН І КО» за оцінювану партію товару не прийнятні з наступного.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України відповідачу поданий комплект документів, достатній для підтвердження заявленої митної вартості, серед яких були, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 05.07.24 № 01; рахунок (інвойс) від 30.11.24 №EXP/003/2024-25; банківська платіжна інструкція від 25.11.24 № 27; банківська платіжна інструкція від 20.12.24 № 33; митна декларація країни відправлення від 30.11.24 № SB22031220241740; рахунок перевізника від 26.12.24 № 1753; довідка перевізника від 25.12.24 № 26-1; рахунок (інвойс) від 16.12.24 № EXP/004/2024-25; банківська платіжна інструкція від 09.12.24 № 32; банківська платіжна інструкція від 13.01.25 № 34; митна декларація країни відправлення від 16.12.24 № SB22181220241618; рахунок перевізника від 23.01.25 № 1889; довідка перевізника від 23.01.25 № 23-1.

Повна оплата за товари за рахунками від 30.11.24 № EXP/003/2024-25 та від 16.12.24 № EXP/004/2024-25 здійснена 4 банківськими переказами, наявними в матеріала справи.

Саме лише зазначення про те, що платіжні документи містять посилання на контракт, що унеможливлює ідентифікувати зазначену платіжну інструкцію з партією оцінюваного товару, не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс.

Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Доводи відповідача про те, що надані платіжні документи не містять підпису та інших відміток банку, а тому не може підтвердити факту переказу коштів, а відтак і оплату по контракту, необґрунтовані, оскільки жодним нормативно-правовим актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту платіжної інструкції, тобто платіжна інструкція є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що декларант надав відповідачу платіжні документи разом із митною декларацією, які давали можливість останньому встановити митну вартість оцінюваного товару за ціною контракту.

Щодо зауважень відповідача до транспортної складової митної вартості товару, суд зазначає про таке.

Згідно з інформації товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт Мундра (Індія).

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Тобто, базис поставки FOB покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Для підтвердження складових митної вартості надано наступні документи: коносамент від 07.12.2024 №AKKMUN23022152; рахунок на оплату від 26.12.2024 №1753; довідка про транспортні витрати від 26.12.2024 № 26/1; договір про транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу від 25.11.2024 №2511, укладений ТОВ «Слон і Ко» з компанією ТОВ «Марлайн» та коносамент від 24.12.2024 №AKKMUN23022213; рахунок-фактура від 23.01.2025 № 1889; довідка про транспортні витрати від 23.01.2025 №23-2; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 25.11.2024 № 2511, укладений ТОВ «Слон і Ко» з компанією ТОВ «Марлайн».

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Марлайн» на підставі Договору транспортно-експедиторського обслуговування №2511 від 25.11.2024 (далі Договір).

Відповідно до умов цього Договору позивач є Замовник, а ТОВ «Марлайн» - Виконавець.

Відповідно до п.1.1 цього Договору, в порядку та на умовах визначених даним Договором, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок. Замовника виконати послуги з організації транспортно-експедиційного обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Замовника в стандартних 20-ти та 40 фунтових контейнерах по території України та в міжнародному сполученні, та надання інших послуг, які пов?язані з виконанням даного Договору, в тому числі брокерські послуги, пов?язані з декларуванням товарів, що належать Замовнику та переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.1.2 цього Договору, послуги по даному Договору надаються на підставі письмової Заявки Замовника, в якій узгоджено умови перевезення, а також заявлено дані щодо вантажу, що перевозиться (згідно з Додатком №1 до даного Договору).

26.12.2024 ТОВ «Марлайн» на адресу ТОВ «СЛОН І КО» було виставлено рахунок на оплату №1753 на загальну суму 256481,95 грн., з яких: морське перевезення вантажу за межами території України становить 232925,00грн.

23.01.2025 ТОВ «Марлайн» на адресу ТОВ «СЛОН І КО» було виставлено рахунок на оплату №1889 на загальну суму 236580,23 грн., з яких: морське перевезення вантажу за межами території України становить 213000,00грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати №26-1 від 26.12.2024, складеної ТОВ «Марлайн», транспортні витрати по перевезенню вантажу морським транспортом (коносамент № AKKMUN23022152, контейнер TRLU7166578) по маршруту Мундра, Індія Чорноморськ, Україна, складають: морське перевезення морським транспортом за межами території України 232 925,00грн. Перевезення здійснювалось без страхування вантажу.

Відповідно до довідки про транспортні витрати №23-2 від 23.01.2025, складеної ТОВ «Марлайн», транспортні витрати по перевезенню вантажу морським транспортом (коносамент № AKKMUN23022213, контейнер BEAU4449430) по маршруту Мундра, Індія Чорноморськ, Україна, складають: морське перевезення морським транспортом за межами території України 213000,00грн. Перевезення здійснювалось без страхування вантажу.

Вказані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.

Суд також зазначає, що Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

З огляду на викладене, посилання відповідача на ту обставину, що подані декларантом до митного оформлення документи, не підтверджують витрати на транспортування, як на підставу проведення коригування митної вартості товару, є безпідставними та відхиляється судом.

Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що відповідно до п.3.1 Договору від 25.11.2024 №2511 передбачено, що умови перевезення, вартість послуг кожної поставки можуть закріплюватись у заявці, однак даний документ не надано, суд вважає цілком безпідставними, оскільки такі зауваження не говорять про розбіжності у документах, наданих на підтвердження заявленої митної вартості.

Митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування.

Відповідачем не зазначено, яким чином вказана обставина, як не надання заявки, впливає на митну вартість товару, зважаючи на те, що організація перевезення товару Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» здійснювалась Товариством з обмеженою відповідальністю «Марлайн» на підставі Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 25.11.2024 р. №2511, яким передбачено, що для виконання взятих на себе зобов`язань за договором останній мав право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Суд зазначає, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27.02.2025 у справі № 300/784/24.

Суд повторно зазначає, надані декларантом до митного оформлення документи надавали можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.

За таких обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними та обґрунтованими.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається із рішеннь про коригування митної вартості, у них містяться лише посилання на раніше оформлену митну декларацію та не проведено детальне дослідження митної декларації з доданими до неї документами.

Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішення про коригування не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначено лише дата раніше оформленої МД, її реєстраційний номер та ціна товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, умови поставки, найменування товару, не наведені характеристики товару, що мають значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, та умов поставки, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 03.01.2025 р. №UA110130/2025/000002/1 та від 05.02.2025 р. №UA110130/2025/000028/1, прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в сумі 8865,72 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» (код ЄДРПОУ 42871335, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 44, кв. 47, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішеннь про коригування митної вартості товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про коригування митної вартості товарів від 03.01.2025 р. №UA110130/2025/000002/1 та від 05.02.2025 р. №UA110130/2025/000028/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН І КО» (код ЄДРПОУ 42871335, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 44, кв. 47, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8865,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко