Ухвала суду № 140793828, 15.09.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1893/26

Номер провадження 2/504/3272/26

УХВАЛА

15.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

судді Литвинюк А.В.

за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про зменшення розміру позовних вимог у справі № 504/1893/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Представник позивачки звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, в якому просив визнати виконавчий напис № 83529, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. таким, що не підлягає виконанню, стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 628,18 грн, з ТОВ «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 39684,63 грн, та стягнути судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

08.09.2026 року представник позивачки подав до суду у підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив ТОВ «Дебт Форс», в якій заявляє клопотання про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 428,18 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги представник позивачки вказав на погодження позивачки з доводами відповідача щодо суми грошових коштів, стягнутих на його користь у розмірі 428,18 грн замість 628,18 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи, клопотання про зменшення розміру позовних вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмета позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Водночас, як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Аналогічні правові висновки містяться у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 року у справі № 226/463/22.

Дослідивши зміст клопотання представника позивачки про зменшення розміру позовних вимог, суд доходить висновку, що зазначена заява фактично стосується зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою про повернення стягнутого за виконавчим написом, яку було заявлено безпосередньо у позовній заяві.

При цьому, предмет позову залишається без змін, як і правові підстави позову. Ніяких додаткових або нових позовних вимог, що були відсутні в первісній позовній заяві, позивачка не пред`являє.

Оскільки звернення до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог направлено на реалізацію позивачкою її права, визначеного ст. 49 ЦПК України, то відповідне клопотання слід задовольнити та зменшити розмір позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 428,18 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 43, 49, 175, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

постановив:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про зменшення розміру позовних вимог.

Зменшити розмір позовної вимоги про стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 428,18 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЛитвинюк А. В.