Рішення № 140792824, 06.10.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/600/26

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС"

про стягнення 3068830,54 грн.

Представники учасників справи:

Прокурор Мохонько А.В.,

Позивач Прокопчук А.П.;

Відповідач: не з`явився.

Секретар судового засідання Бузун Л.В.

Суддя Гладун А.І.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1. 29.04.2026 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС".

2. Змістом позову прокурора є майнова вимога стягнути з відповідача на користь Черкаської міської ради 3068830,54 грн, зокрема 2155436,25 грн безпідставно збережених коштів зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста, 696728,66 грн інфляційних втрат, 216665,63 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури міста.

3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор ствердив, що відповідач до введення об`єкта в експлуатацію не звернувся до позивача із заявою про укладення договору про пайову участь у розвиток інфраструктури міста у зв`язку з будівництвом об`єкта та не виконав зобов`язання зі сплати до бюджету міста пайового внеску. За прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати пайового внеску прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати.

4. 05.05.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу ухвалив розглянути у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 09:00 18.06.2026.

5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачу, яку 06.05.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а. с. 67-68), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який відповідачу не вручений та повернутий на адресу суду. (а.с. 69-72)

6. 17.06.2026 Черкаська міська рада подала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника, позовні вимоги прокурора підтримала повністю. (а.с.74)

7. 18.06.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 11:00 02.07.2026.

8. 02.07.2026 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 10:00 16.07.2026, повідомив, що підготовче засідання об 11:00 02.07.2026 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

9. 16.07.2026 прокурор подав заяву про забезпечення позову. (а. с. 90-96)

10. 16.07.2026 у судовому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В. та представник позивача Прокопчук А.П. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

11. Прокурор Мохонько А.В. та представник позивача Прокопчук А.П. у судовому засіданні просили заяву прокурора задовольнити повністю та забезпечити позов.

12. 16.07.2026 суд ухвалив забезпечити позов та накласти арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС", що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах ціни позову 3068830,54 грн. Суд заборонив державним реєстраторам, нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема: в частині проведення реєстрації припинення (ліквідації) Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС". У решті заяви прокурора про накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС", суд відмовив.

13. 16.07.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 10:00 09.09.2026.

14. 09.09.2026 у судовому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В., представник позивача Котяша А.С. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

15. 09.09.2026 суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті.

16. 09.09.2026 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні на стадії дослідження доказів до 12:00 06.10.2026.

17. Днем вручення ухвал суду від 05.05.2026, від 18.06.2026, від 02.07.2026, від 16.07.2026, від 09.09.2026 відповідачу є 14.05.2026, 06.07.2026, 10.07.2026, 24.07.2026, 14.09.2026 дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. (а. с. 69, 86, 88, 136, 154)

18. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

19. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

20. 18.05.2026 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС" бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет. (а.с. 73)

21. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

22. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

23. 06.10.2026 у судовому засіданні взяли участь прокурор Мохонько А.В., представник позивача Прокопчук А.П. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

24. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

25. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

26. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

27. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

28. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

29. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

30. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

31. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.

32. Прокурор Мохонько А.В. та представник позивача Прокопчук А.П. у судовому засіданні просили позов задовольнити повністю.

33. 06.10.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення у цьому судовому засіданні.

34. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 06.10.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/600/26.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

35. Предметом позову прокурора є майнова вимога до відповідача про стягнення на користь позивача безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури міста, інфляційних втрат та 3% річних.

36. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує невиконання відповідачем зобов`язання щодо звернення до позивача із заявою про пайову участь у розвитку інфраструктури міста у зв`язку з будівництвом об`єкта до ведення об`єкта в експлуатацію та невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати пайового внеску.

37. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

38. Предметом доказування у справі є обставини будівництва відповідачем об`єкта, обставини виконання відповідачем зобов`язання зі сплати пайового внеску; розмір невиконаного грошового зобов`язання; строк виконання грошового зобов`язання; розмір та підстави нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, період прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права органу місцевого самоврядування, за захистом якого прокурор звернувся до суду.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

39. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, зокрема:

- Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта №ІУ123221124319 від 07.12.2022, оприлюднений у Єдиній державної електронній системі у сфері будівництва (а.с. 33-43);

- Лист Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ТОВ «МСК БУДСЕРВІС» №8998/8464-01-11 від 06.05.2025 (а.с. 50-51);

- Лист Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ТОВ «МСК БУДСЕРВІС» №25589/33633-01-11 від 16.12.2025 (а.с. 58-59).

40. Відповідач на спростування доводів прокурора доказів не подав.

41. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

42. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

43. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

44. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

45. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази, подані прокурором, суд визнає допустимими.

46. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

47. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

48. Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги та визнає встановленими наступні обставини:

- Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС" у 2019-2022 роках здійснював будівництво об`єкта у місті Черкаси;

- Назва об`єкта будівництва: "Багатоквартирний п`ятисекційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщенням громадського призначення по вул. Смілянській, 122/3 в м. Черкаси";

- Відповідно до сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта №ІУ123221124319 від 07.12.2022: дата початку будівництва - 21.06.2019; дата закінчення будівництва - 15.09.2022; загальна площа житлового будинку становить 11227,4 кв. м.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

49. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

50. У частині 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019) передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

51. Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019) величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

52. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин зі змінами станом 22.05.2019, яка виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019).

53. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

54. Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

55. Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

56. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

57. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

58. Передумовою спору є будівництво відповідачем об`єкта у межах населеного пункту.

59. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов`язку щодо звернення до позивача із заявою про пайову участь та зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту у зв`язку з будівництвом об`єкта.

60. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнові інтереси територіальної громади та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі пайової участі у розвитку інфраструктури міста з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

61. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

62. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

63. Відповідно до інформації, що міститься у сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта №ІУ1232211124319 від 07.12.2022, відповідач звільнений від сплати пайового внеску на підставі пункту 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 року.

64. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 (далі Закон) врегульовано правовідносини між замовником будівництва та органом місцевого самоврядування пов`язані з пайовою участю, які виникли до та продовжують діяти після виключення статті 40 "Про регулювання містобудівної діяльності", що регулювала підстави та порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населеного пункту.

65. Законом установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

66. Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

67. Відповідно до висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 23.09.2025 у справі №910/9916/24, від 17.12.2024 у справі №903/283/24, від 20.08.2024 у справі №910/7707/19 замовник будівництва зобов`язаний протягом десяти робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

68. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у пунктах 76 -77 постанови від 20.02.2025 у справі №914/3777/23 виснував, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає: для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

69. Отже, у зв`язку з будівництвом об`єкта у відповідача виник обов`язок звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайового внеску та сплатити його. До завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію відповідач такий обов`язок не виконав.

70. У постановах від 20.02.2025 у справі №918/618/24, від 17.04.2025 у справі №911/65/24, від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 Верховний Суд зауважив, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX обов`язку стосовно перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені в постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

71. Кошти пайової участі, які не сплачені відповідачем збережені відповідачем без достатньої правової підстави.

72. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

73. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

74. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі №206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі №910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18.

75. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

76. Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна.

77. Зазначене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

78. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19

79. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

80. Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі №756/3966/17.

81. Враховуючи відсутність між сторонами укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, до правовідносин сторін суд застосовує норми статті 1212 Цивільного кодексу України.

82. Згідно з сертифікатом від 07.12.2022 № ІУ123221124319 загальна площа житлового будинку становить 11227,4 кв. м, код ДКБС 1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови (вид будівництва - нове будівництво, тип об`єкта будинок).

83. На дату прийняття об`єкта в експлуатацію згідно із сертифікатом № ІУ123221124319, який зареєстрований 07.12.2022, діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» від 17.12.2022 №214. Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку з урахуванням податку на додану вартість на території Черкаської області становила 19198,00 грн.

84. Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів пайової участі становить 2155436,25 грн (11227,4 кв. м (загальна площа будинку) х 19198,00 грн (вартість одного квадратного метра).

85. Відповідач у зв`язку будівництвом об`єкта не виконав обов`язку зі сплати пайового внеску замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Несплата відповідачем до міського бюджету коштів у розмірі пайової участі об`єкта будівництва суперечить інтересам держави та порушує право територіальної громади міста, яке підлягає судовому захисту.

86. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету територіальної громади міста Черкаси 2155436,25 грн безпідставно збережених коштів у розмірі пайової участі суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

87. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

88. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

89. Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

90. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

91. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

92. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.

93. Доводячи обставину звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату пайового внеску прокурор подав листи Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ТОВ "МСК БУДСЕРВІС" №8998/8464-01-11 від 06.05.2025, №25589/33633-01-11 від 16.12.2025, у яких виконавчий комітет, враховуючи звернення прокурора, звернув увагу відповідача на необхідність сплати пайового внеску, визначив його розмір та повідомив реквізити рахунку для зарахування надходжень коштів пайової участі.

94. Початком періоду прострочення виконання грошового зобов`язання прокурор визначив 08.12.2022 день наступний за днем реєстрації сертифіката про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію від 07.12.2022.

95. За розрахунком прокурора розмір 3% річних становить 216665,63 грн за період з 08.12.2022 до 14.04.2026 (68914,91 грн за період з 08.12.2022 до 31.12.2023 за 389 днів (2155436,25 (сума боргу) х 3% х 389 днів (прострочення) : 365 : 100), 64663,09 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 366 днів (2155436,25 (сума боргу) х 3% х 366 днів (прострочення) : 366 : 100), 83087,64 грн за період з 01.01.2025 до 14.04.2026 за 469 днів (2155436,25 (сума боргу) х 3% х 469 днів (прострочення) : 365 : 100). (а. с. 44)

96. За розрахунком прокурора розмір інфляційних втрат становить 696728,66 грн за період з грудня 2022 року до березня 2026 року (2155436,25 (сума боргу) х 1,32324253 - 2155436,25). (а. с. 44)

97. Перевіривши розрахунки прокурора інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

98. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача 696728,66 грн інфляційних втрат за період з 01.12.2022 до 31.03.2026, 216665,63 грн 3% річних за період з 08.12.2022 до 14.04.2026, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

99. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

100. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру».

101. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

102. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

103. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

104. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

105. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

106. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

107. 21.03.2025, 27.08.2025 та 12.11.2025 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Черкаській міській раді листи, у яких просив у найкоротший строк надати інформацію щодо надходження до місцевого бюджету Черкаської територіальної громади коштів пайової участі від ТОВ "МСК БУДСЕРВІС" замовника об`єкта будівництва та зазначити чи укладався договір щодо сплати пайової участі. Також просив інформувати щодо вжитих заходів Черкаською міською радою щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, в тому числі судових. У разі не вжиття таких заходів, повідомити причини та чи заплановане звернення до суду з позовом. Крім того, прокурор просив надати відповідні розрахунки пайової участі (безпідставно збережених коштів пайової участі) замовником ТОВ "МСК БУДСЕРВІС" розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання. (а. с. 45-48,52-53, 55-56)

108. 05.05.2025,02.09.2025 та 16.12.2025 Виконавчий комітет Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі листи, у якому повідомив про те, що ТОВ "МСК БУДСЕРВІС" як замовник будівництва, не сплатив до місцевого бюджету м. Черкаси пайової участі. Відповідач не звертався до позивача із заявою про укладення договору пайової участі у розвиток інфраструктури міста та не сплатив пайовий внесок у розмірі. Виконавчий комітет Черкаської міської ради повідомив прокурора, що надіслав відповідачу листи від 06.05.2025, 16.12.2025 щодо необхідності сплати пайової участі та розрахунок. Також, враховуючи обмежені можливості міського бюджету зі сплати судового збору, орган місцевого самоврядування просив вжити заходи представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Черкаської міської ради щодо стягнення заборгованості з ТОВ "МСК БУДСЕРВІС" коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси. (а. с. 49, 54, 57)

109. 27.04.2026 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Черкаській міській раді листа №1887ВИХ-26, у якому повідомив, що прокуратурою підготовлено позов для звернення до Господарського суду Черкаської області про стягнення з ТОВ "МСК БУДСЕРВІС" 3068830,54 грн, з яких 2155436,25 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 216665,63 грн 3% річних, 696728,66 грн інфляційних втрат. (а. с. 60)

110. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Черкаської міської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси Черкаської міської територіальної громади свідчить про те, що Черкаська міська рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

111. Бездіяльність Черкаської міської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Черкаська міська рада впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі та не повернула їх до бюджету.

112. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

113. Підстав для залишення позову прокурора без розгляду суд не встановив.

Розподіл судових витрат.

114. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

115. При зверненні до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 36825,97 грн на підставі платіжної інструкції №772 від 15.04.2026. (а. с. 18)

116. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

117. Оскільки позов прокурора задоволено повністю судовий збір у розмірі 36825,97 грн, сплачений прокурором при зверненні з позовом до суду, суд покладає на відповідача розмірі 36825,97 грн

Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС"задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС" (ідентифікаційний код 31701379, адреса місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 34, офіс 304) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок: №UA138999980314101921000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/24170000 код ЄДРПОУ 38031150, МФО 899998) 2155436,25 грн (два мільйони сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста тридцять шість гривень 25 копійок) безпідставно збережених коштів пайової участі, 696728,66 грн (шістсот дев`яносто шість тисяч сімсот двадцять вісім гривень 66 копійок) інфляційних втрат, 216665,63 грн (двісті шістнадцять тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 63 копійки) 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК БУДСЕРВІС" (ідентифікаційний код 31701379, адреса місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 34, офіс 304) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 36825,97 грн (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 97 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 21.10.2026.

Суддя А.І. Гладун