Рішення № 140792534, 20.10.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/899/26

Провадження № 2-др/945/9/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

14.07.2026 Миколаївським районним судом Миколаївської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним Договором № 1567756 від 20.04.2024 в сумі 10 800 грн 00 коп., з яких 1 500 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту, 9 300 грн 00 коп заборгованість за відсотками. Вирішено питання стосовно понесених судових витрат.

Проте судом не в повному обсязі було вирішено питання про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими позивачем за 112 календарних днів у розмірі 4 200,00 грн.

Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення відсотків.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд установив,що позовна вимога про стягнення заборгованості за відсотками була заявлена позивачем у встановленому порядку, докази на її підтвердження досліджувалися судом, проте рішення щодо неї ухвалено не було.

Отже наявні підстави для ухвалення додаткового рішення передбачені ст.270 ЦПК України.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

20.04.2024 між первісним кредитодавцем та відповідачем укладено Договір №1567756, на умовах, якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк кредиту 360 днів.

Відповідно до вимог ст.1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України "Про факторинг".

Відповідно до ЗУ Про факторинг за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Право майбутньої грошової вимоги вважається переданим фактору з моменту виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією або іншими умовами, визначеними в договорі факторингу або в правочині про відступлення права грошової вимоги в межах рамкового договору факторингу, воно вважається переданим з моменту настання цієї події або виконання таких умов.

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Отже фактор мав право нараховувати відсотки за користування кредитом після набуття права вимоги до закінчення строку дії договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.

Аналіз положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури.

Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки.

Дослідивши матеріали справи в межах питання, яке розглядається, суд приходить до висновку, що оскільки під час розгляду справи не було в повному обсязі вирішено питання про стягнення відсотків в частині нарахованих позивачем за 112 календарних днів у розмірі 4 200,00 грн, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 270, 274, ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 945/899/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» нарахованих позивачем процентів за 112 календарних днів у розмірі 4 200,00 грн за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1567756 від 20.04.2024.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Олена ЛОПІНА