Рішення № 140792028, 20.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 917/1599/26

за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 36909575, місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежностір, буд. 19)

про стягнення 2 620 280,00 грн

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін: згідно протоколу

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» , згідно якого просить суд стягнути заборгованість з виплати вартості частки у статутному капіталі у розмірі 2 620 280,00 грн.

Ухвалою від 18.08.26 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа підтверджено факт доставки ухвали від 18.08.26 в електронний кабінет позивача 19.08.26.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Ухвалою від 24.09.26 суд постановив закрити підготовче провадження у справі, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 20.10.2026.

Сторони явку представників не забезпечили.

Суд враховує, що 20.10.26 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі його представника. При цьому, позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв/клопотань не подавав та причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/1599/26.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

20 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 (надалі Позивач), та ОСОБА_2 було складено та підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» (надалі Відповідач або Товариство), згідно п.1 якого на виконання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 05 серпня 2022 року позивач прийняв частку у статутному капіталі Відповідача у розмірі 3 500 280 гривень 00 копійок, що становить 30% статутного капіталу Товариства. Справжність підписів сторін на Акті була засвідчена приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко О.В., зареєстровано у реєстрі №№ 917, 918.

10 березня 2025 року позивач склав Заяву, якою повідомив про прийняте рішення про вихід зі складу учасників Відповідача. У зв"язку із чим позивач просив ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» повідомити про вартість його частки, яка становить 30 відсотків статутного капіталу ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ», не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, а також протягом строку, визначеного статутом товариства, виплатити йому вартість його частки. Справжність підпису позивача на вказаній Заяві про вихід була нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Пазиничем Р.В. (зареєстровано в реєстрі за № 529).

Згідно протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» № ___/25 від 15 травня 2025 року:

на зборах присутні ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ "МИРГОРОДКУРОРТ" в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 70,0% статутного капіталу, учаснику належить 70,0% голосів, ОСОБА_4 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 30,0% статутного капіталу, учаснику належить 30,0% голосів;

вирішили затвердити порядок денний зборів: 3. Про вихід учасника з Товариства та визначення порядку розрахунку .

з третього питання порядку денного вирішили: 1. Визначити вартість частки учасника ОСОБА_1 станом на день, що передуватиме дню подання ним заяви державному реєстратору. 2. Провести розрахунок вартості частки ОСОБА_1 , виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства, пропорційно розміру частки ОСОБА_1 до вартості чистих активів. 3. Надати учаснику ОСОБА_1 доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки. 4. Виплатити ОСОБА_1 вартість його частки частинами у строк до __ 02.__ року. 5. За погодженням учасника, який вийшов, та Товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна (ч. 9 ст. 24 Закону «Про ТОВ»)

18 травня 2025 року єдиним учасником Відповідача було прийнято Рішення № __/25: у зв`язку з державною реєстрацією виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» учасника ОСОБА_5 , якому належала оплачена частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 3 500 280 гривень 00 копійок :

1. Визначити вартість частки колишнього учасника ОСОБА_1 станом на « 18» травня 2025 р. день, що передував дню подання ним заяви державному реєстратору у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

2. Затвердити розрахунок вартості частки ОСОБА_1 у розмірі 3 500 280,00 гривень, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства, пропорційно розміру частки ОСОБА_1 до вартості активів Товариства.

3. Надати учаснику ОСОБА_1 , який вийшов з Товариства, завірену копію цього рішення, а також доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки у відповідності до ч. 11 ст. 24 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

4. Виплатити ОСОБА_1 , як учаснику, що вийшов з Товариства, вартість його частки у визначеному розмірі 3 500 280 гривень 00 копійок у строк до 19 травня 2026 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», за погодженням учасника Товариства, який вийшов, та Товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказує, що незважаючи на чіткі імперативні приписи законодавства та власне внутрішнє рішення (Рішення № 1/25 від 18.05.2025), Відповідач свого обов`язку не виконав. Станом на дату подання позову (термін виплати сплив 19 травня 2026 року), виплачено 880 000,00 грн., грошові кошти у розмірі 2 620 280,00 грн не надходили, пропозицій щодо заміни зобов`язання виплатою майна (що передбачено частиною 9 статті 24 Закону про ТОВ) від Відповідача не надходило.

У зв`язку із цим позивач вимагає стягнути вказану суму з відповідача у судовому порядку.

Відповідач при розгляді справи не спростовував факт наявності заборгованості у вказаному розміру. Доказів, які б спростовували наведені у позові обставини суду не подано.

Судом досліджено всі докази наявні в матеріалах справи.

Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача вартості частки у статутному капіталі у розмірі 2 620 280,00 грн. у зв`язку з виходом позивача зі складу власників (учасників) товариства.

Статтею 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту). Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Статтею 116 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо інше не випливає із закону (ч. 1 ст. 100 ЦК України).

Статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

З матеріалів справи вбачається, що частка позивача у статутному капіталі відповідача становила 30%.

Згідно із ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Як встановлено судом, позивач на підставі заяви від 10.03.2025 добровільно вийшов зі складу учасників відповідача, у якій просив, зокрема, протягом строку, визначеного статутом товариства, виплатити йому вартість його частки.

Суд також встановив, що 18 травня 2025 року єдиним учасником Відповідача було прийнято Рішення № __/25, у преамбулі якого прямо констатовано факт державної реєстрації виходу позивача зі складу учасників ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ».

Отже, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ».

Відповідно до ч. 6-11 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Суд костатує, що Рішенням _/25 Відповідач визначив майнові зобов`язання перед позивачем, а саме: Пунктом 2 Рішення було затверджено розрахунок вартості частки позивача у розмірі 3 500 280,00 гривень, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства пропорційно до вартості активів. Пунктом 4 Рішення було зобов`язано виплатити позивачу, як учаснику, що вийшов з Товариства, вартість його частки у визначеному розмірі 3 500 280,00 грн у строк до 19 травня 2026 року.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів виконання відповідачем обов`язку щодо проведення розрахунків із позивачем у зв`язку з його виходом зі складу учасників ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ».

Відповідач твердження позивача про те, що станом на дату подання позову виплачено 880 000,00 грн., грошові кошти у розмірі 2 620 280,00 грн не надходили, пропозицій щодо заміни зобов`язання виплатою майна (що передбачено частиною 9 статті 24 Закону про ТОВ) від Відповідача не надходило, при розгляді справи не спростовував.

Отже, суд дійшов висновку, що корпоративне право позивача на отримання належної йому вартості частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» після реалізації права на вихід із вказаного товариства є порушеним.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені обставини щодо наявності у відповідача обов`язку виплатити позивачу вартість його частки у статутному капіталі ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ», строк виконання якого настав, відсутність доказів такої виплати, з огляду на вчинення позивачем всіх необхідних та залежних від нього дій з метою отримання вартості частки та підтвердження ним розміру фактично оплаченої частини його частки у статутному капіталі відповідача, суд зазначає, що позивачем більш вірогідними доказами було доведено розмір належної до виплати відповідачем вартості частки позивача, аніж спростовано відповідачем.

При цьому, відповідачем під час розгляду справи не наведено жодних заперечень щодо вищевказаного розміру частки, яка підлягає виплаті позивачу у зв`язку з його виходом зі складу учасників товариства.

Оскільки ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» не виконало свій обов`язок із здійснення виплати позивачу належної йому вартості частки у статутному капіталі товариства, що порушує права та законні інтереси позивача, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, чого відповідачем не було спростовано.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат позивача по сплаті судового збору.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 2 620 280,00 грн, при цьому сплатив 39304,20 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №171425212 від 14.08.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Позовна заява подана позивачем в електронній формі. Виходячи із ціни позову з врахуванням подання позивачем позову в електронній формі позивач мав сплатити 31443,36 грн.

Суд здійснює розподіл судових витрат по сплаті судового збору, виходячи з розміру 31443,36 грн (необхідний розмір судового збору для звернення до суду у даному випадку).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, частина витрат по сплаті судового збору, що покладається на відповідача, становить 31443,36 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ЮЕЙ» (код ЄДРПОУ 36909575, місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежності, буд. 19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість з виплати вартості частки у статутному капіталі в розмірі 2 620 280,00 грн, 31443,36 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.10.26 р.

Суддя Киричук О.А.