Ухвала суду № 140790858, 19.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.10.2026 р. Справа № 914/3255/26

Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТП» (вул. Горішня Брама, буд. 183, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; код ЄДРПОУ: 40674959)

до відповідача: Трускавецька міська рада (вул. Бориславська, буд. 2, м. Трускавець, Львівська обл., 82200; код ЄДРПОУ: 26230588)

про: про визнання недійсним акта, що порушує право власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАТП» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради (надалі відповідач) в якій просить:

« 1. Визнати незаконним та скасувати рішення Трускавецької міської ради від 5 березня 2020 року № 1682 «Про відмову в продажі земельної ділянки площею 0,3660 га по вул. Котляревського ТзОВ «ДАТП»;

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Трускавецької міської ради від 30 липня 2019 року № 1435 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок Трускавецької міської ради для продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні);

3. Припинити за територіальною громадою в особі Трускавецької міської ради ЄДРПОУ 26230588 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 3,1789 га кадастровий номер 4611500000:02:002:0159 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1890558146115) із закриттям щодо неї розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,1789 га кадастровий номер 4611500000:02:002:0159 у Державному земельному кадастрі.

4. Визнати за ТОВ ДАТП ЄДРПОУ 40674959 право власності на незавершене будівництво, нежитлову будівлю готельного комплексу загальною площею 441,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970761846115, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,366 га в розмірах та конфігурації ділянки з архівним кадастровим номером 4611500000:02:002:0090, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

5. Зобов`язати Трускавецьку міську раду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3660 га в координатах, межах та конфігурації, яка існувала для земельної ділянки з кадастровим номером 4611500000:02:002:0090 та про проведення її експертної грошової оцінки з метою продажу; здійснити державну реєстрацію такої ділянки в Державному земельному кадастрі, здійснити реєстрацію права власності на неї за територіальною громадою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.».

Вивченням змісту позовної заяви та долучених документів судом встановлено, що позов подано з порушенням вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 цього Кодексу до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач заявив вимоги майнового та немайнового характеру. Водночас за подання позову в частині вимог немайнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 649,60 грн, виходячи з розрахунку: 3 328,00 грн ? 4 ? 0,8.

Однак наведений розрахунок не відповідає кількості самостійних позовних вимог немайнового характеру, заявлених у позовній заяві.

Так, пунктами 1 та 2 прохальної частини позову заявлено вимоги про визнання незаконними та скасування двох окремих рішень Трускавецької міської ради від 5 березня 2020 року № 1682 та від 30 липня 2019 року № 1435. Оскільки кожна із цих вимог стосується окремого рішення органу місцевого самоврядування та передбачає самостійний предмет судового розгляду, вони підлягають урахуванню як дві окремі вимоги немайнового характеру.

У пункті 3 прохальної частини позову позивач просить припинити право власності територіальної громади в особі Трускавецької міської ради на земельну ділянку площею 3,1789 га з кадастровим номером 4611500000:02:002:0159 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям відповідного розділу, а також скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Зазначені вимоги стосуються різних об`єктів державної реєстрації: речового права на земельну ділянку та державної реєстрації самої земельної ділянки як об`єкта земельного кадастру. У зв`язку з цим вони мають окремий предмет безпосереднього судового розгляду та підлягають урахуванню як дві вимоги немайнового характеру.

У пункті 5 прохальної частини позову позивач просить зобов`язати Трускавецьку міську раду вчинити дії, спрямовані на формування земельної ділянки площею 0,3660 га та оформлення прав на неї, а саме:

- прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою її продажу;

- здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі;

- здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за територіальною громадою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначені вимоги передбачають вчинення різних дій, пов`язаних із реалізацією окремих повноважень відповідача та проведенням відповідних процедур. За змістом заявлених позовних вимог кожна з них спрямована на досягнення окремого юридичного результату, а тому для цілей обчислення судового збору підлягає окремому врахуванню.

Отже, у пунктах 1 3 та 5 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено загалом вісім вимог немайнового характеру: дві вимоги про оскарження рішень органу місцевого самоврядування, дві вимоги, викладені в пункті 3 прохальної частини позову, та чотири вимоги про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії, передбачені пунктом 5 прохальної частини позову.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить один прожитковий мінімум для працездатних осіб.

З урахуванням застосування коефіцієнта 0,8 у разі подання позовної заяви в електронній формі розмір судового збору за вісім вимог немайнового характеру становить 21 299,20 грн (3 328,00 грн ? 8 ? 0,8).

Таким чином, за подання позовної заяви в частині вимог немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 21 299,20 грн, однак сплатив 10 649,60 грн. Отже, недоплачена сума судового збору становить 10 649,60 грн (21 299,20 грн ? 10 649,60 грн).

За таких обставин позовну заяву подано без додержання вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України в частині сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо суддя встановить, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 162, 164 та 172 цього Кодексу, він постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом подання до суду доказів доплати судового збору за вимоги немайнового характеру в розмірі 10 649,60 грн.

Крім того, судом встановлено, що позовна заява не в повному обсязі відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України в частині викладення обставин, якими позивач обґрунтовує заявлену позовну вимогу про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Так, пунктом 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТП» право власності на об`єкт незавершеного будівництва -нежитлову будівлю готельного комплексу загальною площею 441,7 кв. м, розташовану на земельній ділянці площею 0,3660 га.

Обґрунтовуючи зазначену вимогу, позивач посилається на обставини набуття ним відповідного об`єкта від попереднього власника. Водночас зі змісту позовної заяви не вбачається належного викладення обставин, які свідчили б про оспорювання або невизнання відповідачем чи іншою особою права власності позивача на цей об`єкт, або про втрату позивачем документа, що посвідчує таке право.

Відповідно до частини першої статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми позов про визнання права власності спрямований на підтвердження вже набутого особою права, а не на створення такого права судовим рішенням. Тому обставини, з якими позивач пов`язує необхідність судового захисту, мають бути викладені в позовній заяві та дають змогу встановити, у чому саме полягає оспорювання, невизнання відповідного права або інша передбачена законом підстава для звернення з такою вимогою.

Проте в поданій позовній заяві позивач не конкретизував, у чому полягає оспорювання або невизнання його права власності на зазначений об`єкт, ким саме таке право оспорюється чи не визнається та якими обставинами це підтверджується. Також позивач не зазначив, чи пов`язує заявлену вимогу з втратою документа, що посвідчує право власності, або з іншими обставинами, які, на його думку, зумовлюють необхідність судового захисту в обраний спосіб.

Саме по собі посилання на набуття об`єкта незавершеного будівництва від попереднього власника не замінює викладення обставин, які обґрунтовують необхідність звернення до суду з вимогою про визнання права власності.

За таких обставин позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом уточнення обставин, якими обґрунтовується вимога про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, із зазначенням, у чому полягає оспорювання або невизнання його права, ким саме воно здійснюється та якими доказами підтверджуються відповідні обставини, або викладенням іншої передбаченої законом підстави для заявлення такої вимоги, якщо позивач на неї посилається.

Крім того, відсутність у позовній заяві належного обґрунтування вимоги про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва не дає суду можливості на цій стадії належним чином оцінити дотримання позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а також основні та похідні позовні вимоги.

Отже, для вирішення питання про дотримання правил об`єднання позовних вимог необхідно встановити наявність передбаченого цією нормою зв`язку між заявленими вимогами, зокрема з огляду на підстави їх виникнення, докази, якими вони обґрунтовуються, та характер співвідношення між ними як основними і похідними.

Як убачається зі змісту позовної заяви, вимоги про визнання незаконними та скасування рішень Трускавецької міської ради, припинення державної реєстрації права власності територіальної громади на земельну ділянку, скасування державної реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а також зобов`язання відповідача вчинити дії щодо формування земельної ділянки та оформлення прав на неї стосуються правового режиму земельної ділянки та дій відповідача щодо розпорядження нею.

Водночас вимога про визнання за позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва безпосередньо стосується виникнення та підтвердження речового права на інший об`єкт нерухомого майна. Для визначення наявності зв`язку цієї вимоги з іншими заявленими вимогами необхідно з`ясувати, на яких саме юридичних фактах ґрунтується вимога про визнання права власності, у чому полягає порушення, оспорювання або невизнання такого права та яким чином відповідні обставини співвідносяться з обставинами, покладеними в основу вимог щодо земельної ділянки.

Проте позивач не конкретизував обставин, які обґрунтовують необхідність судового захисту його права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а також не розкрив належним чином зв`язку між цією вимогою та іншими заявленими вимогами.

За таких обставин суд позбавлений можливості належним чином оцінити, чи пов`язані вимоги щодо земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва спільними підставами виникнення або поданими доказами, а також чи перебувають вони у співвідношенні основної та похідної вимог. Саме по собі розташування об`єкта незавершеного будівництва на земельній ділянці, якої стосуються інші позовні вимоги, не звільняє позивача від обов`язку викласти обставини, що дають змогу встановити передбачений статтею 173 ГПК України зв`язок між заявленими вимогами.

При цьому суд зауважує, що відмінність об`єктів, щодо яких заявлено вимоги, сама по собі не свідчить про порушення правил їх об`єднання. Вирішальним є наявність або відсутність установленого законом зв`язку між вимогами з урахуванням підстав їх виникнення, поданих доказів та характеру заявлених способів захисту.

З огляду на викладене позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом належного викладення обставин, якими обґрунтовується вимога про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, та конкретизації зв`язку цієї вимоги з іншими заявленими вимогами, із зазначенням відповідних підстав виникнення такого зв`язку та/або доказів, що його підтверджують, або поясненням співвідношення заявлених вимог як основних і похідних.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 173, 174 232-235 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання доказів доплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог немайнового характеру в розмірі 10 649,60 грн;

- уточнення обставин, якими обґрунтовується вимога про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, із зазначенням обставин, що свідчать про оспорювання або невизнання такого права, особи, яка його оспорює або не визнає, або іншої передбаченої законом підстави для звернення з відповідною вимогою;

- конкретизації обставин, які, на думку позивача, підтверджують зв`язок вимоги про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва з іншими заявленими позовними вимогами, з огляду на положення частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

4. У випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Розгляд заяви про забезпечення позову призначити на: 29.10.2026 на 15:20 год.

6. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань № 5;

7. Викликати представників сторін у судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Бургарт Т.І.