Ухвала суду № 140790623, 20.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

20.10.2026Справа № 910/8882/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи № 910/8882/26 за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної організації (установи, закладу) Центрального територіального управління капітального будівництва, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан Люкс", про стягнення 17 040 487,78 грн,

за участю представників:

позивача: Гіряка С.А.;

відповідача: не з`явились;

третьої особи: Андрусенка О.В.;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Державної організації (установи, закладу) Центрального територіального управління капітального будівництва (далі Організація) на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 18 022 003,54 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а також нарахованих на вказану суму на підставі статті 625 ЦК України 5 983 305,18 грн інфляційних втрат та 1 842 688,14 грн трьох процентів річних. У цьому ж позові Департамент просив залучити Державну аудиторську службу України до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

24 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/8882/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2026 року. Цією ж ухвалою повідомлено про те, що клопотання позивача про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, буде вирішено в підготовчому засіданні.

5 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан Люкс" (далі Товариство) надійшла заява від 4 серпня 2026 року про залучення його до участі в цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Цього ж дня через систему "Електронний суд" від Організації надійшов відзив, у якому також містилось клопотання про залучення Товариства до участі в даній справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 серпня 2026 року заяву Товариства від 4 серпня 2026 року та клопотання Організації від 5 серпня 2026 року задоволено, залучено Товариство до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

11 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Департаменту надійшла відповідь на відзив від 10 серпня 2026 року.

19 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли письмові пояснення по справі від цієї ж дати.

27 серпня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання про призначення судової експертизи в справі.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання Департаменту про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів; про відкладення засідання на 1 жовтня 2026 року.

18 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від Департаменту надійшла заява від цієї ж дати про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просив суд стягнути з відповідача 25 826 004,88 грн, з яких: 17 723 800,25 грн безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, 6 150 158,69 грн інфляційні втрати, 1 952 045,94 грн три проценти річних. У цій же заяві позивач просив суд повернути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору.

1 жовтня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Департаменту надійшли заперечення від 30 вересня 2026 року на клопотання Товариства про призначення судової експертизи в справі.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про прийняття заяви позивача від 18 вересня 2026 року до розгляду; про відкладення засідання на 15 жовтня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 жовтня 2026 року було повернуто Департаменту з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 263,90 грн.

У призначене підготовче засідання представники учасників справи не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку. У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2026 року підготовче засідання було відкладено на 20 жовтня 2026 року.

19 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Департаменту надійшла заява від цієї ж дати про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просив суд стягнути з відповідача 17 040 487,78 грн, з яких: 11 432 049,55 грн безпідставно збережені кошти пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, 4 309 882,68 грн інфляційні втрати, 1 298 555,55 грн три проценти річних. У цій же заяві позивач просив суд повернути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 105 426,21 грн.

20 жовтня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Товариства надійшло клопотання про призначення судової експертизи в справі.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про прийняття заяви позивача від 19 жовтня 2026 року до розгляду; про задоволення усного клопотання представника Товариства про залишення його клопотання від 26 серпня 2026 року про призначення судової експертизи в справі без розгляду.

У цьому ж підготовчому засіданні було оголошено скорочену ухвалу Господарського суду міста Києва, якою повернуто Департаменту з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 105 426,21 грн.

У підготовчому засіданні 20 жовтня 2026 року представник Товариства підтримав подане клопотання від 20 жовтня 2026 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи та просив суд його задовольнити.

Представник Департаменту проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність необхідності у проведенні такої експертизи, оскільки відомості щодо площі та функціонального призначення приміщень спірного об`єкта будівництва вже містяться у технічній документації на цей об`єкт, що наявна в матеріалах справи.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними.

Частиною 1 статті 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

З наведених приписів законодавства вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у випадку, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги Департаменту про стягнення з Організації безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні та розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а також інфляційних втрат і трьох процентів річних. Спірні правовідносини виникли в зв`язку із здійсненням будівництва об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною".

Зі змісту позовної заяви та поданих Департаментом розрахунків вбачається, що визначення розміру пайової участі здійснювалося з урахуванням площі спірного об`єкта будівництва, відомості про яку містяться у технічній документації та Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Зі змісту позовної заяви та поданих Департаментом заяв про зменшення/збільшення розміру позовних вимог: від 18 вересня 2026 року, від 19 жовтня 2026 року, вбачається, що розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у зв`язку із будівництвом об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною" здійснено Департаментом на підставі Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради (далі Рада) від 15 листопада 2016 року № 411/1415 (далі Порядок), з урахуванням площі спірного об`єкта будівництва, відомості про яку містяться у технічному паспорті на цей об`єкт, що наявний у матеріалах справи.

В обґрунтування поданого клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи Товариство зазначало, що Департаментом при визначенні розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва неправильно визначено площу об`єкта будівництва, яка підлягає врахуванню при здійсненні відповідного розрахунку. Зокрема, заявник посилався на те, що Департаментом при здійсненні розрахунку пайової участі щодо об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною" використано показник загальної площі будівлі 39 554,90 м2, тоді як відповідно до відомостей Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації № ТІ01:9278-1907-1828-9753 загальна площа квартир у вказаному житловому будинку становить 28 194,60 м2. На думку Товариства, використання Департаментом показника загальної площі будівлі замість площі квартир призвело до необґрунтованого включення до розрахунку пайової участі площ приміщень, які не мають житлового призначення, у тому числі технічних приміщень та об`єктів інженерної інфраструктури. Крім того, заявник зазначав, що до складу загальної площі житлового будинку № 1, який складається із секцій №№ 1-5, включено низку приміщень, які за своїм фактичним функціональним призначенням, на думку Товариства, належать до технічних приміщень або об`єктів інженерної інфраструктури, однак при проведенні технічної інвентаризації частина з них була віднесена до приміщень загального користування. Зокрема, Товариство вказувало на наявність у підвальних приміщеннях секцій №№ 1-5 житлового будинку № 1 таких приміщень: комутаційної, електрощитової, вентиляційної камери, технічного коридору, двох технічних приміщень, тамбура-шлюзу, ліфтової, сходової клітини та коридору. За твердженням заявника, у зазначених приміщеннях розміщені інженерні комунікації та обладнання, необхідні для забезпечення належного функціонування житлового будинку, зокрема каналізаційні стояки, прокладені у спеціальних штробах, витяжні частини каналізаційних стояків, які виводяться через покрівлю, а також інші елементи інженерних мереж, доступ до яких є необхідним для експлуатації та технічного обслуговування будинку. Крім того, Товариство зазначало, що в підвальній частині будинку розташовані електрощитові, насосна та тепловий пункт, які за своїм призначенням забезпечують роботу відповідних інженерних систем об`єкта будівництва. Також заявник посилався на те, що на першому поверсі секцій №№ 1-5 житлового будинку розміщені такі приміщення: три приміщення розподільчих установок, дві камери трансформаторів, два технічні коридори, два приміщення ліфтових, ліфтовий хол та два приміщення тамбурів. На думку Товариства, зазначені приміщення також мають технічне призначення, оскільки в них розташоване обладнання, необхідне для забезпечення функціонування інженерних систем житлового будинку, зокрема електротехнічне та ліфтове обладнання, а їх використання безпосередньо пов`язане з експлуатацією та обслуговуванням будівлі. Окремо заявник звертав увагу на те, що з першого по шістнадцятий поверх житлового будинку проходять сходові клітини, у яких розташовані інженерні комунікації, зокрема каналізаційні стояки, прокладені у спеціальних штробах, із витяжними частинами, виведеними через покрівлю будинку. За твердженням Товариства, зазначені сходові клітини виконують не лише функцію забезпечення доступу до приміщень будинку, а й використовуються для розміщення інженерних комунікацій, доступ до яких необхідний для належної експлуатації та обслуговування відповідних систем. У зв`язку з цим, на думку третьої особи, вказані приміщення підпадають під визначення "приміщення технічне" та/або "об`єкти інженерної інфраструктури" у розмінні пункту 4.2. Порядку, а відтак не можуть включатися до розрахунку спірної суми пайової участі. Разом із цим, віднесення вказаних приміщень до "технічних" потребує безпосередньої їх перевірки вимогам Державних будівельних норм (далі ДБН), що перебуває поза компетенцією суду та потребує спеціальних знань у сфері, іншій ніж право.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись на те, що у його заявах про зменшення/збільшення позовних вимог були взяті розміри площ спірного об`єкта, зазначені в технічному паспорті, наданим третьою особою. Також представник Департаменту вказував на те, що питання, які заявник просить поставити перед судовим експертом по своїй суті є питаннями права, які підлягають вирішенню судом.

Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в зв`язку з реалізацією замовником проекту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва (п. 3.2 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Рада виступає в особі Департаменту.

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.

Замовник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15-ти робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема, об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень.

Відповідно до підпункту 6.4.1. п. 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою для нежитлових будівель, споруд та приміщень у якій використовується показник Sоб`єкта загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в пункті 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (м2).

Таким чином, у рамках розгляду даного позову підлягає з`ясуванню питання щодо площі об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною", на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, за вирахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі пункту 4.2 Порядку.

Судом враховано, що відповідно до наявного у матеріалах справи технічного паспорта, виготовленого фізичною особою підприємцем Кузьмичем Володимиром Степановичем 4 листопада 2021 року, загальна площа спірного об`єкта становить 39 970,20 м2, з яких загальна площа квартир 28 194,60 м2, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 3 448,90 м2, загальна площа технічних приміщень 712,00 м2, загальна площа прибудованої РП-ТП 357,80 м2.

Разом із цим, як вбачається з доводів заявника, останній ставить під сумнів не лише правильність використання Департаментом зазначених показників, а й повноту віднесення окремих приміщень об`єкта будівництва до категорії технічних.

Зокрема, Товариство вважає, що окремі приміщення, які за даними технічної інвентаризації включені до загальної площі об`єкта, за своїм фактичним призначенням можуть належати до технічних приміщень або об`єктів інженерної інфраструктури.

При цьому суд відхиляє заперечення Департаменту про те, що сам факт внесення відомостей щодо технічних характеристик спірного об`єкта до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва виключає необхідність призначення судової експертизи.

Суд зазначає, що наявність у зазначеному Реєстрі відомостей про технічну інвентаризацію об`єкта будівництва підтверджує факт документального відображення відповідних технічних характеристик, однак сама по собі не свідчить про безспірність їх правильності, повноти та відповідності фактичному функціональному призначенню приміщень.

Відомості, внесені до Реєстру будівельної діяльності, як і технічна документація, на підставі якої здійснено відповідні реєстраційні дії, підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до положень статті 86 ГПК України та не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, сама лише наявність у матеріалах справи технічного паспорта та відомостей Реєстру будівельної діяльності не виключає можливості перевірки зазначених у них технічних характеристик шляхом проведення судової експертизи за наявності обґрунтованих сумнівів щодо їх правильності або повноти.

Таким чином, наявність результатів технічної інвентаризації не може сама по собі свідчити про відсутність необхідності у проведенні судової експертизи, якщо між учасниками справи існує спір щодо правильності визначення технічних характеристик об`єкта, які мають істотне значення для вирішення справи.

Суд також звертає увагу на те, що віднесення окремих приміщень житлового будинку до категорії технічних потребує врахування їх функціонального призначення, особливостей використання, розташування, конструктивних характеристик, а також відповідності вимогам державних будівельних норм.

Встановлення зазначених обставин передбачає застосування спеціальних знань у галузі будівництва та технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, якими суд не володіє.

При цьому самостійне визначення судом фактичного функціонального призначення спірних приміщень виключно на підставі їх найменувань у технічному паспорті, без відповідного спеціального дослідження, за наявності обґрунтованого спору щодо таких характеристик не забезпечуватиме повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Разом із цим суд враховує, що правильне встановлення площі приміщень, які за своїм технічним призначенням можуть не підлягати врахуванню при обчисленні пайової участі, безпосередньо впливає на визначення розміру заявлених Департаментом позовних вимог.

Отже, обставини, для встановлення яких заявник просить призначити судову будівельно-технічну експертизу, входять до предмета доказування у даній справі та мають істотне значення для правильного вирішення спору.

При цьому суд наголошує на тому, що призначення експертизи не передбачає передачі експерту повноважень щодо вирішення питань права, зокрема визначення належного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, встановлення обов`язку відповідача зі сплати пайової участі або визначення правомірності заявлених позовних вимог.

Завданням експертного дослідження є виключно встановлення фактичних технічних характеристик відповідних приміщень, їх функціонального призначення та площі, тоді як правова оцінка встановлених експертом обставин здійснюватиметься судом під час вирішення спору по суті в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наявні у матеріалах справи технічні документи та відомості Реєстру будівельної діяльності самі по собі не усувають необхідності застосування спеціальних знань для з`ясування спірних технічних характеристик об`єкта будівництва.

Крім того, жодним з учасників справи не надано висновку судового експерта з питань, які заявник просить поставити на вирішення судової будівельно-технічної експертизи.

Для аналізу та встановлення дійсного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених пунктом 4.2. Порядку, необхідним є застосування спеціальних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації. Відтак, суд дійшов висновку про те, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Аналогічної позиції щодо необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи дотримується Північний апеляційний господарський суд під час розгляду аналогічних спорів, зокрема, у постановах: від 8 листопада 2023 року в справі № 910/682/23, від 6 серпня 2024 року в справі № 910/4664/24, від 5 листопада 2024 року в справі № 910/4440/24, від 8 грудня 2025 року в справі № 910/5420/25.

Згідно з частиною 3 статті 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи думку учасників справи щодо запропонованої третьою особою експертної установи, суд дійшов висновку про доручення виконання вказаної судової експертизи у даній справі Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.

З метою повного та всебічного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, у сфері іншій, ніж право, суд дійшов висновку, що перед експертом необхідно поставити такі питання:

"- яка загальна площа збудованого об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною"?

- чи наявні об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу) та технічні приміщення в збудованому об`єкті "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною", та яка їх площа?

- чи відносяться технічні, підсобні, допоміжні приміщення, збудовані в межах об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною", до технічних приміщень або до об`єктів інженерної інфраструктури та об`єктів енергетики?".

У зв`язку з цим подане Товариством клопотання підлягає задоволенню частково.

Інші доводи та заперечення, на які учасники справи посилалися під час вирішення питання про призначення експертизи у даній справі, не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду про необхідність застосування спеціальних знань для вирішення даного спору по суті та призначення експертизи у справі з визначеним колом питань.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час розгляду справи має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи учасника справи, визначеного в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат по оплаті призначеної експертизи на даній стадії розгляду справи на Товариство.

З огляду на необхідність проведення в межах даної справи експертного дослідження, суд з урахуванням положень пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України, а також приписів пункту 6 частини 1 статті 229 ГПК України дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на час проведення призначеної експертизи.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 229, частиною 2 статті 232, статтями 233, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан Люкс" від 20 жовтня 2026 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити частково.

Призначити судову експертизу в справі № 910/8882/26.

Проведення судової експертизи доручити Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, місто Київ, вулиця Костанайська, будинок 6).

Поставити перед судовим експертом наступні питання:

- яка загальна площа збудованого об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною"?

- чи наявні об`єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об`єкти енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу) та технічні приміщення в збудованому об`єкті "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною", та яка їх площа?

- чи відносяться технічні, підсобні, допоміжні приміщення, збудовані в межах об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Солом`янському районі м. Києва (1 черга). Коригування. 1-й пусковий комплекс: Житловий будинок № 1 з прибудованими РП-ТП та серверною", до технічних приміщень або до об`єктів інженерної інфраструктури та об`єктів енергетики?

Зобов`язати учасників справи надати суду на вимогу експерта матеріали, необхідні для проведення експертизи.

У разі надходження від експерта клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідан Люкс".

Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Матеріали справи № 910/8882/26 направити до Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, місто Київ, вулиця Костанайська, будинок 6).

Після проведення експертизи висновки та матеріали справи № 910/8882/26, а також документи, які підтверджують витрати, пов`язані з проведенням експертизи, повернути до Господарського суду міста Києва (01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-В).

Провадження у справі № 910/8882/26 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання повного тексту ухвали 21 жовтня 2026 року.

СуддяЄ.В. Павленко