Ухвала суду № 140789763, 15.10.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

15 жовтня 2026 рокуСправа № 903/662/26Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", м.Київ

про визнання грошових вимог

у справі № 903/662/26

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м.Ковель, Волинська область

про неплатоспроможність,

за участю представників:

від боржника: н/з,

арбітражний керуючий: н/з,

від ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп": н/з,

в с т а н о в и в:

07.07.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 08.07.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву від 07.07.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник просить призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражну керуючу Городніщеву Єлизавету Олегівну.

Ухвалою суду від 13.07.2026 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 30.07.2026.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Городніщеву Єлизавету Олегівну; попереднє засідання призначено на 10.09.2026.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 30.07.2026 за № 80134 на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

26.08.2026 сформовано у системі «Електронний суд» та зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до боржника на суму 61 260,10 грн.

Ухвалою суду від 27.08.2026 заяву ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 10.09.2026; запропоновано боржнику фізичній особі ОСОБА_1 та зобов`язано арбітражну керуючу Городніщеву Є. О. розглянути заяву ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 26.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.

08.09.2026 арбітражна керуюча через систему «Електронний суд» подала повідомлення про результати розгляду вимог кредитора ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", у якому зазначає, що частково визнає заявлені ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" грошові вимоги до боржника на загальну суму 30 334,80 грн, а саме: 25 010,00 грн вимоги другої черги; 5 324,80 грн витрати на оплату судового збору; відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; відхиляє грошові вимоги на загальну суму 36 250,10 грн у зв`язку з недоведеністю.

09.09.2026 боржник через систему «Електронний суд» подала заперечення щодо заявлених ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн; просить відмовити у покладенні на ОСОБА_1 цих витрат як належним чином не підтверджених.

Ухвалою суду від 10.09.2026 було відкладено попереднє засідання на 15.10.2026.

14.10.2026 боржниця через систему «Електронний суд» подала клопотання про проведення судового засідання 15.10.2026 без її участі.

14.10.2026 арбітражна керуюча через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення судового засідання 15.10.2026 без її участі за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання 15.10.2026 арбітражна керуюча, боржник/представник боржника, представник кредитора не з`явилися. Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви у зв`язку з тим, що всі учасники належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

Розглянувши у судовому засіданні заяву ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" від 26.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч.1,2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч.5,6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

30.07.2026 за № 80134 на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ..

Заява ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" була сформована в системі "Електронний суд" 26.08.2026, тобто, у межах строку, встановленого ст. 45 Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з приписами Кодексу України з процедур банкрутства на господарський суд покладається обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

За результатами розгляду вимог суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення цих вимог та обґрунтування правової позиції суду.

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не на іншого учасника провадження у справі (постанови Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16).

Як вбачається із змісту заяви, ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" просить визнати грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 61 260,10 грн.

Судом встановлено, що 29.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Просто Кредит» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 340071 (договір-1), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (п.8.1. договору-1) (а.с.137-144 т.3).

За договором-1 кредитодавець надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту (далі по тексту - «кредит» або «позика») для власних потреб, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатків до договору, Правил надання коштів у позику в тому числі на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ФК Просто Кредит» в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та у строк:

- сума кредиту 5 000,00 грн (п.п.1.1.1 договору-1);

- дата видачі кредиту 29.02.2024, строк платежу (дата повернення кредиту) 28.05.2024 включно, термін користування кредитом 90 календарних днів (п.п. 1.1.2. договору-1).

Відповідно до п.п. 1.1.3. договору-1 плата за користування кредитом у вигляді процентів (далі по тексту - «процентна ставка») є фіксованою та складає 2.20% в день; річна відсоткова ставка за кредитом складає 803%; знижка, що надається на період з 29.02.2024 до 24.03.2024 включно становить 0.5%. Таким чином процентна ставка за користуванням кредитом з врахуванням знижки становить 1.70%. Проценти за цим договором нараховуються на залишок суми кредиту згідно графіка платежів, за кожний день користування кредитом, включаючи дати отримання та повернення.

Згідно з п.п. 1.1.4. договору-1 орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки за кредитом, зазначеної в п.п.1.1.3. п.1.1. даного договору складає 14 275,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до Постанови НБУ №16 складає 16705 %.

Підпунктом 1.1.6. договору-1 визначено, що кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.п.1.1.1. п.1.1 договору шляхом перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб позичальника ( НОМЕР_1 ), зареєстрований позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором-1 виконав та надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 350205456 від 29.02.2024 (а.с.155 Т.3).

Боржник зобов`язання за договором-1 належним чином не виконала.

19.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Просто Кредит» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (фактор) було укладено договір факторингу № 19032026 (надалі - договір факторингу-1), згідно з п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за отримання права вимоги до боржників, вказаних у відповідному реєстрі, у спосіб та у порядку, передбаченими цим договором.

Пунктом 2.1.3 договору факторингу-1 визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з п. 2.3. договору факторингу-1 фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання прав вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за договором з боржником. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору факторингу-1 загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах. Сторони домовились, що ціна придбання сплачується частинами шляхом безготівкового переказу коштів на зазначений рахунок клієнта. Платіж поділяється на три частини. Визначено порядок та строки оплати ціни придбання.

Сплата Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Просто Кредит» ціни придбання за договором факторингу-1 підтверджується поданими кредитором платіжними документами (а.с.126-129 Т.3).

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги та наданим розрахунком заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» набуло право грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Просто Кредит» до ОСОБА_1 за договором позики №340071 від 29.02.2024 у загальному розмірі 14 275,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 9 275,00 грн - заборгованість за процентами (а.с.135 Т.3).

11.03.2024 між ОСОБА_1 (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інновація компані» (кредитор) було укладено в електронній формі відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» дистанційно із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем кредитний договір № 291972 (надалі кредитний договір-2) (а.с.88-95 Т.3).

Процес укладення договору відбувався через вебсайт кредитора (https://eazycash.com.ua) та «Особистий кабінет» боржника. Позичальник пройшов процедуру ідентифікації в Інформаційно-комунікаційній системі (ІКС) кредитора шляхом отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ. До підписання договору боржнику в електронному вигляді було надано Паспорт споживчого кредиту, який містив усі істотні умови кредитування та графік платежів. Кредитором виставлено в «Особистому кабінеті» оферту (текст договору), яку боржником прийнято (акцептовано) у повному обсязі.

Договір підписано сторонами за допомогою електронних підписів. Зі сторони боржника використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Це алфавітно-цифрова послідовність (код), яка була автоматично сформована кредитором і надіслана у вигляді SMS-повідомлення на мобільний номер телефону боржника. Введення цього коду позичальником у спеціальне поле вважається накладенням електронного підпису та підтвердженням прийняття всіх умов договору.

Відповідно до п.п. 1.1.1. кредитного договору-2 кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у гривні на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом п. 1.2. кредитного договору-2 визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 3 000,00 грн, а пунктом 1.3. - строк кредиту на 70 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 7 днів. З урахуванням дати укладення договору (11.03.2024), кінцевий термін повернення припадає на 20 травня 2024 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору-2 процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом, пільгова процентна ставка складає 0,01% в день, що застосовується з дати укладення договору до 17.03.2024 року (включно) (п. 1.4.1. договору-2), а стандартна процентна ставка складає 2,2 % в день, що застосовується з 18.03.2024 року до останнього дня строку кредиту (п. 1.4.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору-2 кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , що емітована банком України.

За умовами п. 3.1. кредитного договору-2 нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування протягом строку кредиту.

Кредитор використовує метод «факт/360», що передбачає розрахунок за фактичну кількість календарних днів користування коштами, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та приймаючи, що в році 360 днів. Період нарахування включає як день видачі коштів, так і день їх повернення. Якщо ці два дні співпадають (кредит повернуто в день отримання), проценти нараховуються за один повний день (п. 3.2 кредитного договору-2).

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору-2 процентна ставка за цим договором є фіксованою. Розмір процентної ставки є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений кредитором в односторонньому порядку.

У випадку несвоєчасного виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів, боржник зобов`язаний сплатити кредитору пеню у розмірі 1% в день від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.1 кредитного договору-2). При нарахуванні такої неустойки кредитор зобов`язаний дотримуватися обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

До кредитного договору-2 складено графік платежів, у якому у формі таблиці наведено обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Графіком передбачено повернення суми 3 000,00 грн протягом 70 днів (з кінцевим терміном повернення до 20.05.2024) десятьма платежами, що мають сплачуватися з періодичністю кожні 7 днів; сума відсотків (загальних витрат за кредитом) згідно з початковим графіком складала 4 160,10 грн.

Надання грошових коштів за кредитним договором-2 підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновація компані», згідно з якою фінансовою установою ТзОВ «ФК «Елаєнс» на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) № 43564077-1_25/02/21 від 25.02.2021 перераховано кошти у розмірі 3 000,00 грн на платіжну картку № 414949хххххх2524 (номер транзакція: 762177649 11.03.2024 о 19:41 год.) (а.с.116 т.3).

Згідно з розрахунком заборгованості (картка обліку), наданим ТзОВ «Інновація компані», за період з 11.03.2024 по 17.04.2026 (строк кредитування - 70 днів) нараховано проценти за користування кредитом за пільговою ставкою 0,01% (протягом періоду дії знижки) та за стандартною ставкою 2,2% за кожен день користування кредитом. З 11.03.2024 по 17.03.2024 (перші 7 днів користування) застосовано пільгову ставку 0,01% на день, а з 18.03.2024 по 19.05.2024 застосовано стандартну ставку 2,2% на день (а.с.99-111 т.3).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором-2 боржником не було здійснено жодного платежу на погашення нарахованих відсотків чи кредиту.

З урахуванням цих обставин за розрахунками кредитора заборгованість за кредитом становить 3 000,00 грн., за процентами - 4 160,10 грн,

17.04.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інновація компані» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Ел.Ен.Груп» (фактор) було укладено договір факторингу № 17042026 (надалі - договір факторингу-2), відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с.117-125 Т.3).

У п. 2.1.3. договору факторингу-2 визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами реєстр прав вимог у паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами (КЕП) уповноважених представників сторін у порядку, визначеному договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «Вчасно», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно з п. 2.2. договору факторингу-2 протягом 30 робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов`язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб. При цьому документи, що складені у формі електронного документу, є оригіналами. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів.

У п. 3.2.1. договору факторингу зазначено, що клієнт підтверджує, що право вимоги на момент передачі за цим договором є дійсним і чинним, що він має повне та ні чим необмежене право на відступлення права вимоги до фактора, а заборгованість не погашена, не прощена, не стягнена, не відступлена третім особам. Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2026 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 22.04.2026 до договору факторингу-2, під порядковим номером 7795 значиться заборгованість ОСОБА_1 за договором № 291972 від 07.03.2024 в розмірі 7 160,10 грн. До складу вказаної суми включено 3 000,00 грн заборгованості за кредитом та 4 160,10 грн заборгованості за процентами (а.с.115 Т.3).

ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуло право грошової вимоги до боржника, що додатково вбачається з акту прийому-передачі документів від 22.04.2026, складеного між ТзОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп`та ТзОВ «Інновація компані» за реєстром прав вимоги № 1 до договору факторингу-2 (а.с.112, 122, зворотна сторона, Т.3).

18.02.2024 між ОСОБА_1 (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" (позикодавець) було укладено договір про надання грошових коштів у позику №3086940224 (кредитний договір-3), за яким позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику у розмірі 3000,00 грн шляхом їх безготівкового перерахування на рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк, або достроково, та сплатити проценти за користування позикою (а.с.166-170 Т.3).

Згідно з умовами договору-3 тип позики - кредит; мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) - 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності TзOB «Іннова Фінанс» - 1,99 % на день (726,35 % річних); процентна ставка позаакційна (базова) - в день 2,5 % на день (912,5 % річних) (п.1.2. кредитного договору-3).

Відповідно до п.1.3. кредитного договору-3 орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 18.02.2024. Дата повернення позики - 19.03.2024. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.

Згідно з п.1.5 кредитного договору-3 на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99 % (з урахування програми лояльності ТзОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») від суми позики за кожен день користування позикою. У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у п.1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п.1.6. кредитного договору-3 у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного в п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день (з урахування програми лояльності ТзОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позикою. За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування.

Згідно з п.1.8. кредитного договору-3 позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та або п.1.3 договору.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору-3 позичальник має право продовжити строк користування позикою.

Пунктом 4.2. кредитного договору-3 визначено, що у випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5. цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п.4.4. кредитного договору-3 товариством можуть бути запропоновані як один, так і декілька варіантів пролонгації позики. Види пролонгації, що доступні позичальнику, відображаються в особистому кабінеті та не можуть бути гірше ніж встановлені умови в договорі позики. При цьому, товариство самостійно визначає, які види пролонгації доступні позичальнику і повідомляє про це в особистому кабінеті позичальника та/або будь-яким іншим доступним засобом зв`язку (електронною поштою, телефоном, та інше).

Після кожного продовження строку позики, відповідно до п.4.5. змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата терміну дії договору позики на відповідну кількість календарних днів.

Відповідно до п.4.6-4.7 кредитного договору-3 після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника, яку позичальник зазначив як контакту при реєстрації на сайті та/або в особистому кабінеті та/або смс повідомленням, товариство направляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію, що містить інформацію щодо: нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до моменту повернення позичальником. Позичальник має право здійснювати пролонгацію необмежену кількість разів.

Згідно з п. 5.5. кредитного договору-3 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.

Вказаний договір про надання грошових коштів у позику № 3086940224 від 18.02.2024 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором 3zj044hqp.

Додатком 1 до договору оформлено графік платежів, який розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені в договорі. Загальна вартість кредиту складає 4 791,00 грн.

До заяви додано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено: найменування кредитора ТзОВ "Іннова-Фінанс"; сума/ліміт кредиту 3 000 грн; строк кредитування 30 днів; процентна ставка дисконтна 1.99%, базова 2,5%, річна 726,35; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 1791,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 4791,00 грн; реальна річна відсоткова ставка, відсотків річних 29653,85 (а.с.198-200 т.3).

На підтвердження перерахування кредитних коштів кредитор до заяви про грошові вимоги додав довідку від ТзОВ «ФК «Контрактовий Дім» про переказ коштів, у якій зазначена наступна інформація: між ТзОВ «ФК «Контрактовий Дім» та ТзОВ «Іннова фінанс» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №160523/1 від 16.05.2023. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТзОВ «Іннова фінанс» на суму 3000,00 грн, номер транзакції 1367114746, дата і час виконання - 18.02.2024 13:21, валюта платежу UAH, статус виконано (а.с.165 т.3).

06.03.2026 між ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (фактор) та ТзОВ "Іннова-Нова" (клієнт) було укладено договір факторингу №06032026 (договір факторингу-3), відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с.178-183 Т.3).

Відповідно до відомостей з ЄДР 08.05.2025 було перейменовано ТзОВ "Іннова фінанс" на ТзОВ "Іннова-Нова".

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу-3 протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня переходу права вимоги, клієнт зобов`язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб, при цьому документи, що складені у формі електронного документу є оригіналами. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.

За умовами п. 2.3 договору факторингу фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання прав вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за договором з боржником.

Відповідно до п. 2.4. договору факторингу-3, фактор протягом 10 (десяти) робочих днів з дня переходу до нього права вимоги зобов`язується від імені клієнта та за власний рахунок направити в один із способів передбачених договорами про споживчий кредит, укладеними між клієнтом та боржниками, зокрема, але не виключно шляхом надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника, шляхом використання програмного забезпечення або технологій; надсилання поштових відправлень із позначкою "Вручити особисто" за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи боржників за формою відповідного додатку до цього договору, письмові повідомлення боржникам про відступлення клієнтом прав вимоги фактору. Разом із повідомленням, фактор має право направити боржнику будь-яке повідомлення, претензію, вимогу тощо, адресовані від свого імені.

Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до "31" грудня 2026 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань (п. 10.1 договору факторингу).

На підтвердження факту набуття прав вимоги за кредитним договором-3 кредитором додано до заяви з грошовими вимогами до боржника: копію акту прийому-передачі реєстру прав вимог; копії платіжних інструкцій про оплату за договором факторингу-3 (а.с.155 зворотна сторона-158, 162 т.3).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 06.03.2026 до договору факторингу №06032026 від 06.03.2026 ТзОВ "Іннова-нова" відступило ТзОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №3086940224 від 18.02.2024 на загальну суму 39 825,00 грн, з них: 3 000,00 грн заборгованість за кредитом, 36 825,00,00 грн заборгованість за процентами (а.с.164 т.3).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 639 ЦК, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.

Згідно із ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частинами 4, 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч.7, абзацом 1 ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 9 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Згідно із ч.12, 13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

На підставі договорів факторингу ТзОВ "ФК Просто кредит", ТзОВ "ФК "Інновація компані" та ТзОВ "Іннова Фінанс" відступили свої права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами на користь ТзОВ "ФК "Ел.Ен.Груп".

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі договорів факторингу у ТзОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" виникло право вимоги до боржника.

Щодо суми нарахованих процентів за користування кредитами на підставі кредитних договорів, укладених боржником.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/ встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

З огляду на положення п. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, умови укладених між сторонами кредитних договорів, що перевищує 1% є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Крім цього, 24.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно п.5 розділу І якого було внесено зміни до ч.5ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг",максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно із приписами вказаного Закону у договорах, укладених до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Оскільки кредитні договори було укладено боржником у лютому та березні 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», якими визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, а тому положення:

- п.п.1.1.3 п.1.1. кредитного договору-1 щодо встановлення денної процентної ставки в розмірі 2.20% в день з урахуванням знижки, що надається на період з 29.02.2024 до 24.03.2024 включно становить 0.5% (таким чином процентна ставка за користуванням кредитом з врахуванням знижки становить 1.70%);

- п.п.1.4.2 п.1.4. кредитного договору-2 щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,2% з 18.03.2024;

- п.п. 1.1.4. п.1.1. та п.п. 1.1.5 п.1.1. кредитного договору-3, якими визначено розмір дисконтної (зниженої) процентноїставки (застосовується у відповідності до умов програми лояльності TзOB «Іннова Фінанс» - 1,99 % на день та процентної ставки позаакційної (базової) - в день 2,5 %

є нікчемними на підставі ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», як такі, що суперечать вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та враховуючи наведені приписи законодавства, підтверджується заборгованість боржника ОСОБА_1 :

- за кредитним договором-1 (№340071 від 29.02.2024) у розмірі 9 500,00 грн, що складається із 5 000,00 грн заборгованості за кредитом; 4 500,00 грн заборгованості за процентами (5000,00 (сума кредиту) х 1% (денна процентна ставка) х 90 днів (строк кредитування));

- за кредитним договором-2 (№ 291972 від 11.03.2024) у розмірі 4 892,10 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за кредитом, 1892,10 грн заборгованість за процентами (з 11.03.2024: 3000,00 грн (сума кредиту) х 0,01% (пільгова процентна ставка) х 7 (строк пільги) = 2,10 грн; 3000,00 грн (сума кредиту) х 1 % (денна процентна ставка) х 63 дні (строк стандартної процентної ставки) = 1890,00 грн;

- за кредитним договором-3 (№ 30869402244 від 18.02.2024) у розмірі 3 900,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за кредитом, проценти за користування 900,00 грн. (3000,00 грн (сума кредиту) х 1 % (денна процентна ставка) х 30 днів (строк кредитування, оскільки доказів пролонгації строку дії договору кредитором не надано).

Проценти за користування кредитними коштами нараховані судом в межах законодавчо обмеженої денної ставки 1% відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

А відтак, кредитором - ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» за укладеними договорами факторингу набуто право грошової вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 на загальну суму боргу за основним зобов`язанням (кредит та проценти) у загальному розмірі 18 292,10 грн.

Вимоги кредитора в частині, яка перевищує максимальну денну процентну ставку за укладеними кредитними договорами, на суму 42 977,90 грн відхиляються як такі, що суперечать нормам чинного законодавства.

Окрім цього, ТзОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» набуто право вимоги до боржника ОСОБА_1 на підставі договорів факторингу, згідно з п.п. 2.1.3 п.2.1 яких фактор стає кредитором та набуває всіх прав в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, але відповідно до вимог чинного законодавства.

Наявність такого застереження у договорі факторингу означає, що новий кредитор не може вимагати від боржника більше, ніж дозволяє закон, навіть якщо первісний кредитор включив до розрахунку незаконні нарахування.

Отже, при заявленні грошових вимог новий кредитор повинен самостійно привести розрахунок заборгованості, сформований первісним кредитором, у відповідність до імперативних норм Закону № 3498-IX та частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (з урахуванням пункту 3-1 його Прикінцевих та перехідних положень).

Щодо вимог ТзОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" у частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу кредитором подано суду копію укладеного між ТзОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Квадра право" (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правовою характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно реєстру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрат необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг щодо надання правової (юридичної ) допомоги за цим договором (послуги) визначається за домовленістю сторін іа складається з наступного розрахунку.

- підготовка, подання до відповідного господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації - 7000,00 грн;

- ведення справи в апеляційній інстанції - 8000,00 грн;

- ведення справи в касаційній інстанції - 9000,00 грн.

Загальна сума за договором складається із сум вказаних у актах виконаних робі, що є додатками де цього договору та є невід`ємною його частиною.

Сплата за договором відбувається протягом 10 (десяти ) днів після підписання акту виконаних робіт та або направлення клієнту рахунку на оплату послуг.

За умовами п. 4.1. цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2027 року.

Сторонами складено та підписано акт від 23.08.2026 про надання правничої (правової) допомоги до договору №15042026 від 15.04.2026, відповідно до якого сторони підтверджують, що загальна вартість наданих послуг в справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 становить 7000,00 грн. Також до заяви приєднано детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 23.08.2026.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З письмових заперечень боржника вбачається, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн він вважає завищеними та неспівмірними. На його переконання заява кредитора фінансової установи до споживача є шаблонною, справа незначної складності та не потребує значних затрат часу, великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Дослідивши докази надання правничих послуг адвоката, оцінивши відповідні витрати кредитора та їх співмірність із визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України критеріями стосовно цієї справи та беручи до уваги заперечення боржника, витрати кредитора на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є неспівмірними з складністю справи.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 викладена правова позиція про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд бере до уваги, що заява з грошовими вимогами до боржника цій справі є нескладною, її підготовка не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль (з огляду на те, що адвокатом витрачено 4 години), звернення кредитора за правничою допомогою у нескладному питанні до адвоката є його особистим вибором, не зумовленим обов`язковим приписом процесуального законодавства.

Крім цього, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало від адвоката значних зусиль, оскільки ці вимоги підтвердженні договорами факторингу та витягами з реєстру боржників.

Отже, з огляду на вищенаведене в сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам та запереченням керуючого реструктуризацією, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, кількості підготовлених адвокатом кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо визнання витрат на професійну правничу допомогу ТзОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у розмірі 4000,00 грн, решту грошових вимог: на суму 3000,00 грн, слід відхилити.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу, які слід визнати, судом також враховано, що, незважаючи на надання кредитору професійної правничої допомоги, судом було перераховано проценти за користування кредитом у відповідності до вимог законодавства.

Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ).

Крім цього, за звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, кредитором був сплачений судовий збір у розмірі 5324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2027 від 24.08.2026.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить два розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн. Судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимоги до боржника становить 6 656,00 грн.

Кредитором сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів через "Електронний суд" судовий збір сплачується з понижуючим коефіцієнтом в розмірі 0,8.

Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 5 324,80 грн підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до задоволення вимог кредиторів.

Кредиторські вимоги ТзОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" були розглянуті арбітражною керуючою Городніщево. Є.О. та частково визнані нею на загальну суму 25 010,00 грн, що підтверджується повідомленням про результати розгляду вимог кредиторів боржника від 08.09.2026.

Згідно зі статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини та наведені норми законодавства, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" слід включити до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:

- 9 324,80 грн витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (5324,80 грн витрати на оплату судового збору; 4000,00 витрати на професійну правничу допомогу); відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 18 292,10 грн - 11 000,00 грн заборгованість за кредитом; 7 292,10 грн проценти за користування кредитом; вимоги другої черги.

Решту грошових вимог на суму 42 968,00 грн, що є процентами за користування кредитом, на суму 3000,00 грн, що є витратами на професійну правничу допомогу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 113, 120, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (вул.Михайла Грушевського,10, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області від 19.01.2011, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 27 616 грн 90 коп. та включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у такій черговості:

- 9 324 грн 80 коп. витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (5324,80 грн - витрати на оплату судового збору; 4000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 18 292 грн 10 коп. заборгованість за кредитом і процентами, вимоги другої черги.

3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до ОСОБА_1 на суму 42 968,00 грн відхилити.

4. Зобов`язати керуючу реструктуризацією боргів боржника, арбітражну керуючу Городніщеву Є. О. включити визнані судом вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та ухвалу підписано 20.10.2026

Суддя І. О. Якушева