Рішення № 140788104, 21.10.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

21.10.2026

Справа № 696/1250/26

Провадження № 2/696/831/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 181 180,00 грн та судові витрати, які складаються із витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн та сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5643708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 40 000,00 грн на строк 360 днів: з 29 червня 2025 року по 24 червня 2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 40 000,00 грн. Відповідач, у свою чергу, умови кредитного договору порушив.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/02/2026, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Станом на дату відступлення права вимоги за кредитним договором заборгованість відповідача за кредитним договором становила 156 720,00 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 40 000,00 грн, нарахованих процентів за користування кредитом первісним кредитором 92 720,00 грн, штрафних санкцій 20 000,00 грн, комісії за надання кредиту 4 000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 181 180,00 грн, яка складається із суми заборгованості з тіла кредиту 40 000,00 грн, нарахованих процентів за користування кредитом первісним кредитором 92 720,00 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 117 календарних днів 44 460,00 грн та комісії за надання кредиту 4 000,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану штрафні санкції не стягуються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 181 180,00 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та за клопотанням сторони позивача витребувано докази у АТ «ТАСКОМБАНК» в порядку ст. 84 ЦПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений судом належним чином. У пред`явленому позові представник позивача Столітній М.М. просив провести розгляд даної справи без його участі, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить розгляд справи в заочному порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

29 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір № 5643708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, з додатками, згідно з умовами якого відповідач отримав 40 000,00 грн кредиту строком на 360 днів зі сплатою стандартної процентної ставки, що становить 0,95% за кожен день користування кредитом в межах всього строку кредитування, комісія за надання кредиту 4 000,00 грн, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 79011 (а.с. 37-43).

Водночас ОСОБА_1 29 червня 2025 року підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 64244 паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)) (а.с. 53).

З повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» від 02 березня 2026 року № 20260302-2380 вбачається, що 29 червня 2025 року через ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконано зобов`язання за кредитним договором № 5643708 від 29 червня 2026 року (а.с. 56).

27 лютого 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27/02/2026, з додатками, згідно з яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5643708 від 29 червня 2025 року (а.с. 16 (на звороті) - 21).

За умовами п. 1.1 договору факторингу «Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту».

З акту прийому-передачі реєстру боржників від 27 лютого 2026 року до договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року вбачається, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» реєстр боржників кредитора в кількості 2 779 із загальною сумою простроченої заборгованості 45 054 701,70 грн (а.с. 21 (на звороті)).

Як вбачається із платіжної інструкції від 27 лютого 2026 року № 1428, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перерахувало на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти в сумі 3 600 590,27 грн згідно з договором факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року (а.с. 58).

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 5643708 від 29 червня 2025 року на загальну суму 156 720,00 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 40 000,00 грн, нарахованих процентів за користування кредитом 92 720,00 грн, штрафних санкцій 20 000,00 грн, комісії за надання кредиту 4 000,00 грн (а.с. 35).

За розрахунком заборгованості за кредитом ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 27 лютого 2026 року за договором № 5643708 від 29 червня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 156 720,00 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 40 000,00 грн, нарахованих процентів за користування кредитом 92 720,00 грн, штрафних санкцій 20 000,00 гр., комісії за надання кредиту 4 000,00 грн (а.с. 48-50). Водночас за розрахунком заборгованості ТОВ «Фінансова компанія ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за договором № 5643708 від 29 червня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за 117 календарних днів (з 28 лютого 2026 року по 24 червня 2026 року) по процентам за користування грошовими коштами в сумі 44 460,00 грн (а.с. 51-52).

З витребуваної ухвалою судді від 25 серпня 2026 року у АТ «ТАСКОМБАНК» інформації за № 6536/47.7-БТ від 16 вересня 2026 року вбачається, що в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на яку 29 червня 2025 року проведено зарахування коштів в сумі 40 000,00 грн.

Також суду надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 29 червня 2025 року по 08 липня 2025 року, з якої вбачається, що відповідач користувався наданими позивачем кредитними коштами та здійснював часткове поповнення кредитної картки, що свідчить про визнання останнім факту укладення кредитного про надання фінансового кредиту № 254514 від 30 березня 2024 року між ним та первісним кредитором, а також те, що йому були відомі умови кредитування, що свідчить про визнання останнім факту укладення кредитного договору № 5643708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29 червня 2025 року між ним та первісним кредитором, а також те, що йому були відомі умови кредитування (а.с. 73-75).

Виписка з особового рахунку відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, є первинним документом, який підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду в аналогічних справах, що викладений у постановах від 11 листопада 2020 року у справі №205/4176/18 (провадження № 61-6279св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 190/1419/19 (провадження № 61-10096св20), від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19).

Цей правочин укладений в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договору факторингу; позивач доводить, що має місце порушення позичальником взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за договором № 5643708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29 червня 2025 року від первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року. Станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився.

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Отже, підписавши договір № 5643708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29 червня 2025 року, ОСОБА_1 добровільно погодив умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Водночас, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, выдповідач не надав заперечень стосовно факту укладення спірного договору з первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та не надав суду жодних доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», і після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, суд, оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором повністю в сумі 181 180,00 грн.

Щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає таке.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» надало такі документи: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; акт № 19752 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26 травня 2026 року до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; заявка № 22940 від 20 липня 2026 року на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; акт № 22940 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; рахунок на оплату № 22940-18/08 від 18 серпня 2026 року на суму 10 000,00 грн; ордер серії від 18 серпня 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18 вересня 2020 року (а.с. 36, 47, 55-57).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 610, 611, 625, 634, 1054 ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 10, 12, 13, 19, 89, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 5643708 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29 червня 2025 року в розмірі 181 180 (сто вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят) грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту - 40 000 (сорок тисяч) грн, сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором, - 92 720 (дев`яносто дві тисячі сімсот двадцять) грн, сума заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 117 календарних днів (з 28 лютого 2026 року по 24 червня 2026 року) - 44 460 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят) грн, комісії за надання кредиту - 4 000 (чотири тисячі) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

У решті судових витрат за надання професійної правничої допомоги - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», юридична адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045; код в ЄДРПОУ: 44559822, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ».

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_5 виданий Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області 08 серпня 2006 року; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Н.А. Білопольська