Ухвала суду № 140787800, 21.10.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3014/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Бєлявські А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів клопотання представника відповідача Бузої Вікторії Олександрівни про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

18.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом, в якому просить постанову серії ЕНА №7883047 від 14.09.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10:30 год. 21.10.2026.

05.10.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача Бузої В.О., в якому просить адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху.

Зазначає, що до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Так, за подання фізичною особою позову немайнового характеру до адміністративного суду справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Вказує, що юридична позиція КС України, обов`язковість якої прямо не встановлено, та яка не може скасовувати відповідну норму Закону, якою визначено відповідну ставку судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою, а також відміняти обов`язковість висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду.

Відповідна правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно із зазначеними вище нормами законодавства є обов`язковою для врахування, позаяк, відсутнє відповідне відступлення у встановленому КАС України порядку від вказаної правової позиції.

Дослідивши матеріали справи, поданої заяви, суд прийшов таких висновків.

За змістом частини другої, пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Другий сенат Конституційного Суду України 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).

Суд установив, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.

Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.

Суд підкреслив, що визначення об`єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.

Проаналізувавши структуру та зміст Закону України "Про судовий збір", Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов`язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Суд звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17. Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" неприйнятність конституційної скарги.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача Бузої В.О. про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху.

Керуючись статтями 49, 166, 248 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Бузої Вікторії Олександрівни про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення без руху.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.А.Чорний