Рішення № 140787681, 20.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1829/26

Провадження № 2/545/1896/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 847717247 (далі - Кредитний договір) на суму 6 000,00 грн. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 6 000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 9 000,00 грн. 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 32808,90 грн, яка складається з: 8 999,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 951,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 7 857,90 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У зв`язку з вищевикладеним, позивач прохав суд стягнути з відповідача за Кредитним договором № 847717247 від 18.06.2019 року заборгованість у розмірі 24951 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 04.05.2026 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в тексті позовної заяви прохав розглядати дану справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала суду заява про розгляд справи без її участі. Вказала, що відповідно до розрахунку заборгованості, колонка до оплати станом на 13.10.2019 року складає 12485,22 грн (враховує тіло кредиту, нараховані відсотки та здійснення погашення заборгованості), визнала заборгованість в розмірі 12485,22 грн. Крім того, прохала зменшити витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Судом встановлено, що 18.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 847717247 на суму 6 000,00 грн (а.с. 73-74).

Відповідно до п.п.1.1-1.6 Договору, Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,76 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору. З врахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 277,40 (двісті сімдесят сім цілих чотири десятих) відсотків річних. Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.2.1.1.5 Договору, товариство має право: у разі продовження Сторонами строку надання Кредиту та строку дії Договору, за згодою Позичальника змінити Процентну ставку за користування Кредитом на період продовження (за винятком випадку, передбаченого пунктом 4.2 цього Договору).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за

кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

Додатковою угодою від 18.07.2019 року до Договору № 847717247 від 18.06.2019 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 847717247 від 18.06.2019р., на наступну кількість днів: тридцять. Починаючи з 18.07.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,52 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди. Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 18.07.2019 (а.с. 75).

Додатковою угодою від 17.08.2019 року до Договору № 847717247 від 18.06.2019 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 847717247 від 18.06.2019р., на наступну кількість днів: тридцять. Починаючи з 17.08.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,52 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди. Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 17.08.2019 (а.с. 75-зворот).

Додатковою угодою від 18.08.2019 року до Договору № 847717247 від 18.06.2019 року, Товариство зобов`язувалось збільшити суму Кредиту на суму 3000 грн. 00 коп. з 18.08.2019 на строк дії Договору № 847717247 від 18.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язувався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. У Графіку розрахунків відображено єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, визначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і Сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору (а.с. 77 - зворот).

Додатковою угодою від 15.09.2019 року до Договору № 847717247 від 18.06.2019 року, сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 847717247 від 18.06.2019р., на наступну кількість днів: двадцять дев`ять. Починаючи з 16.09.2019, Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,37 процентів в день від суми Кредиту згідно даної Додаткової угоди. Додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між Сторонами з 16.09.2019 (а.с. 77).

На підтвердження факту отримання відповідачем коштів за вказаним кредитним договором, позивач надав копію платіжного доручення від 18.06.2019 року на суму 6000 грн та від 18.08.2019 року на суму 3000 грн (а.с.94, 94-зворот).

Крім того, згідно повідомлення АТ КБ«ПриватБанк», з вих.№ 20.1.0.0.0/7-260515/66334-БТ від 23.05.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту №4149629392809695 та надано виписки за договором б/н, з яких вбачається, що 18.06.2019 року та 18.08.2019 року відповідач отримала відповідно кредитні кошти в розмірі 6000 грн та 3000 грн (а.с. 125-127).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого та додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача (а.с.17-20).

Додатковою угодою № 19 строк дії вищевказаного договору факторингу продовжено до 31.12.2020 року (а.с.22-зворот), додатковою угодою №26 від 31.12.2020 року, строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року (а.с.23-25), додатковою угодою №27 ( а.с.28) строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року, додатковою угодою №31 (а.с.28-зворот), строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року, додатковою угодою №32 від 31.12.2023 року (а.с.29), строк дії договору продовжено до 01.01.2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 58 від 24.12.2019 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 847717247 від 18.06.2019 року на загальну суму 27129,97 грн., з яких 8999,60 грн. заборгованість по тілу кредиту, 18130,37 грн. заборгованість по відсотках (а.с.30).

05.08.2020 року між до ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.33-35). Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року, на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 847717247 від 18.06.2019 року на загальну суму 24951 грн, з яких 8 999,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 951,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом (а.с. 39).

11.07.2025 між ТОВ ФК Онлайн Фінанс та ТОВ ФК "Ейс" укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає), а ТОВ ФК «Ейс» приймає права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема і до відповідача (а.с. 42-45).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги за договором № 847717247 від 18.06.2019 року до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 32 808,90 грн, яка складається з: 8 999,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 951,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 7 857,90 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.48 зворот).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 847717247 від 18.06.2019 року, заборгованість відповідача станом на 26.12.2025 року становить 32808,90 грн, з яких 8 999,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 951,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 7 857,90 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 61). Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 7 857,90 грн не заявлялись.

10.08.2026 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких у розрахунках заборгованості наданих попередніми кредиторами наявне балансове списання, що жодним чином не пов`язане з поверненням Боржником коштів. Балансове списання - це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов`язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб`єкту (Фактору) внаслідок договору факторингу. Дана процедура передбачена Положеннями (стандарт) бухгалтерського обліку, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національними стандартами бухгалтерського обліку та положеннями НБУ. Відповідно, зазначені у колонці «Сплачено» суми відображають виключно бухгалтерське списання заборгованості з балансу первісного кредитора у зв`язку з відступленням права вимоги та не є підтвердженням виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором. Такі суми не свідчать про фактичне надходження грошових коштів від Боржника, а відображають лише зміну кредитора у зобов`язанні внаслідок укладення договору факторингу. Отже як вбачається загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, за Кредитним договором, становить 24 951,00 грн, яка складається з: 8 999,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 951,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування Кредитом (а.с. 145-147).

Визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц.

Згідно п.1.2 кредитного договору №847717247 від 18.06.2019 року, строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів.

Додатковими угодами від 18.07.2019 року, від 17.08.2019 року, 18.08.2019 року, 15.09.2019 року на підставі звернення позичальника продовжено строк дії кредитного договору №847717247 від 18.06.2019 року, останній раз строком до 14.10.2019 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відсотки нараховані до 03.01.2020 року включно (а.с. 57-60).

Доказів на підтвердження подальшої пролонгації позичальником умов кредитування матеріали справи не містять, тоді як за умов договору (п.4.3) сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості по відсотках у розмірі 3588,91 грн, яка була нарахована в межах строку кредитування до 14.10.2019 року включно.

Вимога кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджуються з нормами матеріального права, а відтак не дають підстав для висновку про порушене право як первісного, так і нового кредитора в цій частині вимог.

Таким чином, у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості по відсотках, яка нарахована поза межами строку кредитування (із 15.10.2019 року по 03.01.2020 року) слід відмовити.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 847717247 від 18.06.2019 року підлягає стягненню 8999,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3588,91 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а всього 12588,51 грн, тому позовні вимоги суд задовольняє частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ч.2 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 20.08.2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», укладено договір №20/08/25-01 про надання правничої допомоги (а.с.62-63) та Додаткову угоду № 25770912027 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.64).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, сторони узгодили отримання адвокатських послуг Адвокатського об`єднання «Соломко та партнери» на загальну суму 7000 грн (а.с.65).

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат , пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 24951 грн. Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 12588,51 грн. Пропорційність задоволених вимог становить 50 % (12588,51 х 100%: 24951= 50%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 50 %, то витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 3500 грн. (7000 х 50% :100% = 3500 грн.) згідно ст.141 ч.2 п.3 ЦПК України.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1331,20 грн. (2662,40 х 50 %:100% = 1331,20).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6, к.13, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №847717247 від 18.06.2019 року у розмірі 12588 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. та 3500 грн. (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на оплату правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: О. Г. Путря