Рішення № 140787462, 21.10.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 536/2488/26

Провадження № 2/533/736/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

21 жовтня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ

14.07.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача АТ «ІДЕЯ БАНК» звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.11.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено договір №2049883 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку. 13.06.2025 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №М35.34606.011940043. Сума кредиту 70000,00 грн, зі сплатою процентів 81% річних та є фіксованою. Строк кредитування 60 місяців.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №М35.34606.011940043 від 13.06.2025, розмір заборгованості становить 104758,48 грн, що складається з: простроченого боргу в сумі 69795,62 грн та прострочених процентів в сумі 34962,86 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованість за кредитним договором №М35.34606.011940043 від 13.06.2025 у розмірі 104758,48 грн та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.07.2026 справа передана на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 27.08.2026 справа прийнята до провадження та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25.11.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено договір №2049883 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Даний договір було підписано клієнтом ЕП шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію» (а.с.43 на звороті).

Також, 13.06.2025 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M35.34606.011940043, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідача, про що свідчить кредитний договір, реквізити сторін та зазначене нижче (а.с.44 на звороті-47). Власне волевиявлення на укладення кредитного договору відповідач висловив шляхом його підписання електронним підписом (надалі - ЕП), а саме відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (ОТР-пароль, отриманий від банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4 договору №2049883. Згідно з п.1.5 договору накладення ЕП клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку О.Bank 2.0.) банку клієнтом після його автентифікації. Також, у договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_1 в якості фінансового номера відповідача.

Сума кредиту 70000,00 грн. Процентна ставка становить 81% річних, що складає 0,22% у день та є фіксованою. Строк кредитування 60 місяців, дата повернення кредиту - по 13.06.2030 включно. Позичальник, який прострочує виконання грошового зобов`язання після терміну повернення кредиту, зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 120,64 процентів річних від простроченої суми відповідно до ст.625 ЦК України. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 120,63542041%, денна процентна ставка 0,172205%. Загальні витрати за кредитом 219463,56 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту 289463,56 грн.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 за кредитом №М.35.34606.011940043 від 13.06.2025 вбачається, що 13.06.2025 відповідачу видано кредит згідно кредитного договору №M35.34606.011940043 в сумі 70000,00 грн. Відповідач частково здійснив погашення основного боргу та процентів, однак належним чином умов договору не виконав, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 104758,48 грн, з яких: прострочений борг 69795,62 грн; прострочені проценти 34962,86 грн ( а.с.58, 59).

АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання за договорами виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст.510 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 ЗУ «Про електрону комерцію»).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

02.04.2026 ІТ «ІДЕЯ БАНК» направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитного зобов`язання, яким повідомило відповідачку про наявну заборгованість станом на 02.04.2026 в розмірі 104758,48 грн та наголосило на необхідності сплати заборгованості протягом 30 днів (а.с. 59 на звороті).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем до суду не надано доказів сплати заборгованості, а також не спростовано правильність наданих товариством розрахунків заборгованості.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №М35.34606.011940043 від 13.06.2025 у розмірі 104758,48 грн, з яких: 69795,62 грн - прострочений борг; 34962,86 грн - прострочені відсотки.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в загальній сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (юридична адреса: вулиця Валова, буд.11, місто Львів, 79008, реквізити для стягнення заборгованості: номер банківського рахунку - НОМЕР_3 , код одержувача - 19390819, МФО банку - 336310, призначення платежу - Погашення заборгованості за кредитним договором № M35.34606.011940043 від 13.06.2025, ОСОБА_1 ), заборгованість за кредитним договором №М.35.34606.011940043 від 13.06.2025, станом на 24.03.2026 у загальному розмірі 104758,48 грн (сто чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 48 копійок), з яких: 69795,62 грн - прострочений борг; 34962,86 грн - прострочені відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Оксенюк