Рішення № 140787059, 14.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

14.10.2026 Справа № 363/2901/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

судді Олійник С.В.,

присяжних Дивинської В.О.,

Нефьодової М.О.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичною особою померлою,

встановив:

11 травня 2026 року заявник звернувся до Вишгородського районного суду Київської області про оголошення ОСОБА_5 , який загинув в районі населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання померлим.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , який проходив службу як солдат, старший розвідник 3 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Солдат ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував на позиціях в районі н.п. Шевченко Волноваського району Донецької області разом з іншими побратимами. Внаслідок застосування газів противником група, яка виконувала бойове завдання, перестала виходити на зв`язок. Згодом евакуаційна група, яка здійснювала пошукові заходи, місце знаходження військовослужбовців не встановила, тіла знайдені не були. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.01.2025 №21 солдат ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання (БР №23 ДСК від 28.12.2024), при виході з позицій ВОП «Моісей» та ПВ «Панда», внаслідок мінометного обстрілу та ударів FPV-дронів в районі н.п. Шевченко Донецької області. Відповідно до Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2026-92-0494 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обліковується в категорії «Пошук особи», тобто станом на 09.05.2026 інформація про перебуванні у полоні відсутня. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №ВГ/В-20260408-54 від 08.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій), кримінальне провадження №12025020030000074 від 28.01.2025 Відділення поліції №1 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області. Відсутність медичних документів про смерть ОСОБА_5 позбавляє заявника можливості провести державну реєстрацію його смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану, оформити відповідні виплати, передбачені чинним законодавством, та оформити право на спадщину.

Процесуальні дії у справі.

13 травня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами окремого позовного провадження.

18 травня 2026 року до суду від представника заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 надійшли пояснення щодо заяви, в якій зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2025 № 86 відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України старшого солдата ОСОБА_5 , старшого розвідника 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу 1-го стрілецького батальйону, який вважається зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_6, увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини із залишенням у списках особового складу. За фактом зникнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрито кримінальне провадження № 12025020030000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Крім того, в Україні з 24.02.2022 діє воєнний стан, а факт ведення бойових дій є загальновідомим і відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24), представник наголосив, що передчасне оголошення особи померлою може порушити її права та інтереси, оскільки за обставин воєнних дій неможливо виключити зміну місця перебування особи або її потрапляння в полон. На його думку, у цій справі підлягає застосуванню дворічний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, у зв`язку із чим звернення до суду можливе після 17.01.2027. Крім того, вважає за необхідне з`ясувати, чи не є відсутність ОСОБА_5 умисною, зокрема чи не переховується він від правоохоронних органів. На його переконання, відсутність безумовних доказів смерті або наявність суперечностей у доказах є підставою для відмови в оголошенні особи померлою.

08 червня 2026 року до суду від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_9 надійшли пояснення щодо заяви, в якій азначила, що військовослужбовець зник безвісти в період дії воєнного стану за обставин, пов`язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України. На її думку, відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України особа може бути оголошена померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій або, з урахуванням конкретних обставин справи, до спливу цього строку, але не раніше ніж через шість місяців. Водночас в акті службового розслідування та інших матеріалах справи військовослужбовець значиться як особа, що зникла безвісти. Документів, які б підтверджували його смерть, до матеріалів справи не долучено. Представник Міністерства оборони України вважає, що доказами смерті військовослужбовця можуть бути, зокрема, довідка про загибель, видана командуванням військової частини, або колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі та засвідчений командиром військової частини. З огляду на відсутність таких документів представник дійшла висновку про неможливість встановлення факту та обставин смерті військовослужбовця й просила відмовити в задоволенні заяви.

22 червня 2026 року до суду від заявника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, у яких він не погодився з доводами представників військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України. Зазначив, що актом службового розслідування від 24.03.2025 підтверджено зникнення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойового завдання внаслідок застосування противником газів у районі населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області. За результатами перевірок відомостей про перебування військовослужбовця в полоні не встановлено, його місцезнаходження залишається невідомим. Також заявник зазначив, що за фактом зникнення відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, а припущення про самовільне залишення військової частини не підтверджені доказами. На його думку, сукупність установлених обставин свідчить про реальну загрозу загибелі ОСОБА_5 , а заперечення заінтересованих осіб не спростовують доводів заяви.

22 червня 2026 року до суду від заінтересованої особи ОСОБА_4 надійшли заперечення на заяву, у яких вона зазначила, що перебуває з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2023 та не погоджується з вимогами заявника. Посилаючись на матеріали службового розслідування, вказала, що місцезнаходження військовослужбовця невідоме, його тіло не знайдено, а обставини зникнення не підтверджують факту смерті. Також зазначила, що досудове розслідування триває, а достатніх доказів смерті ОСОБА_5 не здобуто. На переконання ОСОБА_4 , підстав для оголошення його померлим до спливу встановленого законом строку немає, вона вважає чоловіка живим і припускає, що він перебуває в полоні. Крім того, наголосила, що рішення у справі може вплинути на її права як дружини та потенційної спадкоємиці, у зв`язку з чим вбачає наявність спору про право. Просила заяву ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_5 померлим залишити без розгляду.

06 жовтня 2026 року до суду від заявника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Позиції учасників справи.

Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у яких підтримали заяву ОСОБА_1 та просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву ОСОБА_1 просила залишити без розгляду. 29 червня 2026 року до суду від заінтересованої особи ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій вона підтримала раніше подані заперечення.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданих письмових поясненнях просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданих письмових поясненнях просив відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління юстиції України у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Фактичні обставини справи.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 07.04.1971 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 15.07.1994 року, батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 від 30.08.2023 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 314 від 03.11.2024 року, ОСОБА_5 , який прибув із військової частини НОМЕР_8 ( АДРЕСА_1 ) для подальшого проходження військової служби, з 03.11.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.

Із витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 328 від 16.11.2024 року та № 364 від 20.12.2024 року вбачається, що 16.11.2024 року солдат ОСОБА_5 прийняв справи та посаду старшого розвідника 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_9 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , а 20.12.2024 року вибув до району виконання завдань у складі ТГР «Вугледар» ОТУ « Донецьк ».

Відповідно до рапорту командира військової частини НОМЕР_1 , після застосування противником газів по позиції «Моісей» особовий склад намагався відійти на іншу позицію, однак зв`язок із військовослужбовцями було втрачено. Станом на 23:00 19.01.2025 року місцезнаходження солдата ОСОБА_5 та інших військовослужбовців було невідоме, зв`язок із ними був відсутній, у зв`язку з чим їх вважали зниклими безвісти.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 332/окп від 19.01.2025 року, призначено службове розслідування для з`ясування причин та обставин зникнення безвісти військовослужбовців 1-го стрілецького батальйону.

Відповідно до акта службового розслідування № 1013/66/окп від 24.03.2025 року встановлено, що солдат ОСОБА_5 із ІНФОРМАЦІЯ_6 року вважається зниклим безвісти за особливих обставин під час безпосередньої участі в бойових діях та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в районі ведення бойових дій. Інформація про його місцеперебування відсутня.

Згідно з витягом із журналу бойових дій НОМЕР_10 окремої важкої механізованої бригади, інв. № 55г від 01.01.2025 року, з уточненнями за ІНФОРМАЦІЯ_6 року, під час виконання бойового завдання в районі Петропавлівки Донецької області внаслідок мінометних обстрілів, штурмових дій, ударів FPV-дронів та скидання газу особовий склад залишив позиції ВОП «Моісей» та «Панда». Під час відходу було втрачено візуальний контакт і зв`язок зі старшим розвідником 3-го розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_9 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 .

Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 21 від 19.01.2025 року вбачається, що солдата ОСОБА_5 визнано таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_6 року під час виконання бойового завдання та відходу з позицій ВОП «Моісей» і ПВ «Панда» внаслідок мінометного обстрілу й ударів FPV-дронів у районі населеного пункту Шевченко Донецької області.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1468/ОКП від 24.03.2025 року за результатами службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_5 зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_6 року під час участі в бойових діях та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в районі населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 86 від 25.03.2025 року солдата ОСОБА_5 увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025020030000074 від 28.01.2025 року, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 звернулася до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про зникнення її чоловіка ОСОБА_5 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який, згідно зі сповіщенням сім`ї № 670 від 26.01.2025 року, зник безвісти 20.01.2025 року в районі населеного пункту Петропавлівка Донецької області.

Відповідно до витягів з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2026-92-0494 від 09.05.2026 року та № 2026-00-0671 від 10.09.2026 року, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюється пошук інформації.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № ВГ/В-20260408-54 від 08.04.2026 року, ОСОБА_5 13.03.2025 року набув статусу особи, яка вважається зниклою безвісти за особливих обставин на території ведення бойових дій.

Із звернення ОСОБА_1 до Міжнародного Комітету Червоного Хреста від 05.09.2026 року вбачається, що заявник звернувся із запитом щодо розшуку ОСОБА_5 , який вважається зниклим безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_6 року. У відповідь Міжнародний Комітет Червоного Хреста повідомив про реєстрацію звернення та його перенаправлення до відповідного підрозділу Товариства Червоного Хреста України для подальшого опрацювання.

Застосовані норми права.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 305-306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до роз`яснень даних в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 зроблено правовий висновок про те, що цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені ч. 2 ст. 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року №987), територія населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області входила до переліку територій, на яких велися активні бойові дії та який тимчасово окупований РФ. Зокрема, відповідно до зазначеного Переліку, село Шевченко Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області з 14.01.2025 року віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Мотиви і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника і заперечення заінтересованих осіб, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 15 липня 1994 року.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 стрілецького батальйону.

Відповідно до рапорту командира військової частини НОМЕР_1 , витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 19 січня 2025 року № 332/окп та № 21, а також від 24 березня 2025 року № 1468/ОКП, ОСОБА_5 17 січня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області за обставин, пов`язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії Російської Федерації проти України.

Згідно з актом службового розслідування від 24 березня 2025 року № 1013/66/окп, 17 січня 2025 року під час безпосередньої участі в бойових діях ОСОБА_5 зник безвісти за особливих обставин. Після втрати візуального контакту та зв`язку з військовослужбовцями пошукові заходи не дали змоги встановити його місцезнаходження. Тіла зниклих військовослужбовців виявлені не були.

Факт зникнення ОСОБА_5 також підтверджується відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з якими за цим фактом 28 січня 2025 року розпочато кримінальне провадження № 12025020030000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_5 набув відповідного статусу 13 березня 2025 року. Надані суду витяги з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими та звернення заявника до Міжнародного Комітету Червоного Хреста свідчать про вжиття заходів щодо встановлення місця перебування зниклого військовослужбовця. Водночас станом на час розгляду справи достовірних відомостей про його місцезнаходження, перебування в полоні або загибель не отримано.

Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що відповідно до статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою за наявності передбачених законом підстав, зокрема у зв`язку з її зникненням безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною другою статті 46 ЦК України передбачено спеціальні правила оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом.

У постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що встановлений частиною другою статті 46 ЦК України строк не може обчислюватися виключно з дати припинення або скасування воєнного стану на всій території України. У відповідних випадках шестимісячний строк може обчислюватися з дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи, а з урахуванням конкретних обставин справи - від дня настання події, яка спричинила її ймовірну загибель, якщо така подія відбулася за межами території активних бойових дій, проте безпосередньо пов`язана з воєнними діями.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, село Шевченко Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області з 18 грудня 2024 року до 13 січня 2025 року належало до територій активних бойових дій, а з 14 січня 2025 року - до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій.

Отже, на момент зникнення ОСОБА_5 17 січня 2025 року відповідна територія вже мала статус тимчасово окупованої, що істотно ускладнювало проведення пошукових заходів, евакуацію військовослужбовців та встановлення обставин їхнього зникнення.

За таких обставин суд відхиляє доводи представників військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України про неможливість оголошення ОСОБА_5 померлим до спливу двох років із дня його зникнення. Такі доводи ґрунтуються на формальному обчисленні строку від дати зникнення та не враховують правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому суд зазначає, що питання про дотримання встановленого законом строку має вирішуватися з урахуванням не лише дати зникнення особи, а й характеру воєнних дій, обставин зникнення, місця події та можливості встановлення подальшої долі людини. Сам факт продовження воєнного стану на території України не є безумовною перешкодою для оголошення особи померлою.

Не заслуговують на увагу й доводи представників військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України про відсутність належних доказів смерті ОСОБА_5 та необхідність подання довідки про загибель чи інших документів, які безпосередньо підтверджують факт смерті.

Оголошення фізичної особи померлою за своєю правовою природою ґрунтується на презумпції її смерті за обставин, коли достовірно встановити цей факт неможливо. Тому відсутність тіла, довідки про загибель або інших документів, які безпосередньо засвідчують смерть, сама по собі не виключає задоволення заяви, якщо сукупність інших належних і допустимих доказів дає достатні підстави припускати смерть особи.

У цій справі суд бере до уваги, що ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі бойових дій, за обставин застосування противником засобів ураження, після чого зв`язок із ним було втрачено. Проведені пошукові заходи не дали результатів, а відомості про його подальше місцезнаходження відсутні. Сукупність цих обставин свідчить про реальну загрозу життю військовослужбовця та дає підстави припускати його загибель.

Суд також відхиляє заперечення ОСОБА_4 щодо відсутності достатніх підстав для оголошення її чоловіка померлим. Посилання ОСОБА_4 на можливе перебування ОСОБА_5 у полоні не підтверджене належними та допустимими доказами. Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про проведення заходів із пошуку військовослужбовця, однак не містять підтвердження його перебування в полоні, на лікуванні або повернення до місця проходження служби. Саме по собі припущення про можливість перебування особи в полоні не спростовує встановлених судом обставин її зникнення за небезпечних для життя обставин. Водночас суд враховує, що відсутність достовірних відомостей про місцезнаходження ОСОБА_5 не дозволяє стверджувати про його смерть як про безпосередньо встановлений факт. Однак предметом цієї справи є не встановлення факту смерті, а оголошення особи померлою на підставі передбаченої законом презумпції, що не потребує обов`язкового виявлення тіла чи отримання документального підтвердження загибелі. Доводи ОСОБА_4 про наявність спору про право також не є достатньою підставою для залишення заяви без розгляду. Наявність у заінтересованої особи власних майнових інтересів, пов`язаних із можливим оголошенням ОСОБА_5 померлим, та незгода з вимогами заявника самі по собі не свідчать про існування спору про право, який унеможливлює розгляд справи в порядку окремого провадження. Питання про спадкування та призначення передбачених законом виплат не є безпосереднім предметом розгляду в цій справі.

Оцінивши надані докази окремо та в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є належними, допустимими та достатніми для підтвердження тривалої відсутності ОСОБА_5 , обставин його зникнення під час виконання військового обов`язку та наявності підстав припускати його загибель. З урахуванням характеру обставин зникнення, місця події, відсутності будь-яких достовірних відомостей про подальше місцезнаходження військовослужбовця та результатів проведених пошукових заходів суд вважає, що подальше збереження невизначеності щодо його правового статусу не відповідає меті інституту оголошення фізичної особи померлою. За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим.

Керуючись статтями 259, 265, 268, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби, безпосередньої участі в бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації, - померлим.

Днем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати село Шевченко Волноваського району Донецької області, Україна.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_14 , адреса: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, буд. 6.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_15 , адреса: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції, ЄДРПОУ 22201070, адреса: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 6А.

Суддя Олійник С.В.,

Присяжні Дивинська В.О.,

Нефьодова М.О.