Ухвала суду № 140785506, 14.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26373/26

Провадження №: 2/752/16690/26

УХВАЛА

про залишення позову без руху

14.10.2026 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І.А., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні дітей,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні дітей.

09 жовтня 2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи вказаний позов надійшов до провадження судді Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І.А.

Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Так, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру (визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні дітей).

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Тобто, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позовна заява також повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Так, звертаючись до суду з указаним позовом, позивач заявляє одночасно дві вимоги: 1) визначення місця проживання дітей з матір`ю; 2) визначення порядку участі батька у вихованні дітей.

Відповідно частин другої-третьої статті 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Виходячи з буквального змісту статті 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини виключно за умови вчинення перешкод тим із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо. Та виключно за зверненням того з батьків, якому такі перешкоди чиняться.

У той же час, саме позивач (матір дитини) заявляє вимогу встановити батьку (відповідачу) графік спілкування з дітьми, натомість не повідомляючи жодних обставин, які б свідчили про наявність у батька (відповідача) саме перешкод з боку матері (позивача) у спілкуванні з дітьми.

Таким чином, позивачу необхідно належним чином обґрунтувати підстави заявленої вимоги щодо визначення порядку участі батька у вихованні дітей.

Суд звертає увагу позивача, що згідно положень частини першої статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачам строк для усунення виявлених недоліків.

У разі усунення недоліків шляхом подання нової редакції позовної заяви позивачу необхідно подати її примірник з копіями відповідно до кількості учасників справи або, в разі її подання в електронній формі, з доказами надсилання іншим учасникам.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та визначення порядку участі батька у вихованні дітей - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати три дні із дня вручення їм копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Кирильчук