Рішення № 140784850, 19.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 Справа №607/2232/26 Провадження №2/607/3042/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника відповідача адвоката Трачук З.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,

У С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природній газ в сумі 173836,85 гривень.

Позов мотивовано тим, що позивач, як постачальник, поставило ОСОБА_1 , як споживачу та власнику приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обсяги природного газу, а останній їх фактично прийняв, однак не оплатив, внаслідок чого за період з 01.03.2017 по 30.04.2022 утворилася заборгованість у сумі 173836,85 гривень.

29.04.2026 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача, який мотивований тим, що позов до задоволення не підлягає, оскільки як стверджує відповідач, між ним і позивачем не укладено жодних договорів про надання йому, як споживачу послуги із газопостачання. Звертає увагу, що він є особою з інвалідністю, його єдиним джерелом доходу є пенсія. Також отримує пенсію по втраті годувальника, так як його син зник безвісти як військовослужбовець в особливий період. В експлуатацію будинок не введений як житлове приміщення. Для особи з інвалідністю будь-яке різке збільшення витрат є критичним та безпосередньо порушує її право на гідний рівень життя.

Як стверджує представник відповідача, для стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги позивач повинен довести існування між сторонами зобов`язання, факт надання відповідачеві послуг, їх обсяг, вартість та невиконання відповідачем обов`язку з оплати, а також належність відповідача до кола осіб, на яких покладається відповідний обов`язок. Однак, з позовних вимог не зрозуміло, хто є власником даного будинку і з якого періоду. Окрім того, в позові зазначено, що відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 2006 року.

Таким чином, позивач не довів існування у ОСОБА_1 грошового зобов`язання з оплати послуг з постачання природного газу за період, заявлений до стягнення. Також, з акту фіксації показника газу від 26.03.2015 р станом на березень 2015 і сплата була в січні 2015 сума 1500 грн. Показник газу 7778 видно з акту. Споживачем зазначено ОСОБА_2 . Також, остання вносила оплату за спожитий газ. Згідно додатку ПриватБанк про стан розрахунків з нафтогазом на сьогодні існує передплата 4699,53 грн, а тому є незрозумілим яким чином утворилась заборгованість.

За наведених підстав, представник відповідача просила суд в задоволені позову відмовити.

Ухвалою судді від 04.02.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує та просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просить застосувати дщо спірних відносин строки позовної давності.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві власності належить садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» від 22.01.2026 про стан розрахунків з ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» за період із 01.03.2018 по 30.04.2022, позивач здійснював забезпечення природним газом будинку за адресою: АДРЕСА_1 , споживач: ОСОБА_1 , на ім`я якого відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , наявна заборгованість у розмірі 173836,85 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, у тому числі, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснював фактичне споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про стан розрахунків та довідкою про фінансовий стан споживача.

Також, встановлено, що правові відносини, щодо постачання природного газу, під час споживання природного газу та на момент виникнення у відповідача заборгованості, регулювались відповідним законодавством України.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості - відшкодувати його вартість.

Про підтвердження цивільно-правових відносин сторін свідчать, зокрема дії відповідача, спрямовані на набуття ним цивільних прав та обов`язків, а саме - фактичне отримання відповідачем від позивача природного газу за допомогою наявного у відповідача газового обладнання.

Таким чином, сторонами вчиняються передбачені актами цивільного законодавства дії, що породжують у них цивільні права та обов`язки, щодо постачання позивачем природного газу відповідачу, та отримання природного газу відповідачем, внаслідок чого, у відповідача виникає обов`язок оплатити позивачу за отриманий ним природний газ.

Згідно з вимогами «Правил постачання природного газу» (постанова НКРЕКП від 30.09.2015р. №2496, надалі Правила) визначено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статтей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Згідно з п.1.1 Типового Договору визначено, що він є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником (п.1.1 Типового Договору). Згідно з п.1.2. Типового Договору визначено, що умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Згідно з п.1.3. Типового Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Згідно п.13 розд. ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, у разі остаточного припинення користування природним газом, побутовий споживач зобов`язаний повідомити про це діючого постачальника не пізніше, ніж за двадцять один день до дня припинення та остаточно з ним розрахуватись за договором на постачання природного газу. У разі неповідомлення, або несвоєчасного повідомлення споживачем діючого постачальника про остаточне припинення користування природним газом, споживач зобов`язаний здійснювати оплату за договором постачання природного газу, виходячи з умов договору.

Згідно п.6 розд. ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, споживач зобов`язаний, не пізніше двадцяти днів до повного припинення споживання природного газу, повідомити постачальника про розірвання цього договору та розрахуватися за спожитий природний газ.

Згідно зі ст.633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з вимогами Правил, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ або факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору постачальником відповідно до вимог цих Правил.

Крім того, у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Також, до обов`язків споживача, згідно з Правилами, належить укладення договору постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору - припинення відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи.

Відповідач ОСОБА_1 не подавав до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припиняв, фактично проводив споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідач не звертався ні до ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» ні до оператора ГРМ із повідомленням про припинення споживання газом та розірвання договору, що окремо та в сукупності засвідчує факт згоди відповідача про приєднання до умов Типового договору.

Згідно з п.17, 27, 32 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з п.1, 6, 17, 30 ч.3 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать: видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню з урахуванням положень статті 9 цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами; затвердження кодексів газотранспортних систем, кодексу газорозподільних систем, кодексів газосховищ та кодексу установки LNG; затвердження правил постачання природного газу; інші функції, передбачені законом.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про ринок природного газу» господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Згідно з ч.1, 2 ст.41 Закону України «Про ринок природного газу» регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб`єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму веб-сайті. Кодекс газорозподільних систем повинен містити такі положення: основні правила технічної експлуатації газорозподільних систем, планування, оперативно-технологічного управління та розвитку газорозподільних систем та механізми нагляду за їх додержанням; умови, у тому числі комерційні та технічні, доступу до газорозподільних систем, включаючи комерційні та технічні умови приєднання нових об`єктів замовника до газорозподільної системи; правила обліку природного газу (у тому числі приладового); правила поведінки на випадок збоїв у роботі газорозподільних систем; порядок обміну інформацією з іншими суб`єктами ринку природного газу; інші питання щодо експлуатації газорозподільних систем.

Згідно з Ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) серія АЕ №299028 від 28.05.2015 Дочірнє підприємство «Газпостач» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» отримало право здійснювати постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

В подальшому згідно Постанови НКРЕКП від 11.05.2017 №633 позивачем була отримана нова Ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України. В силу вимог ч.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 26.11.2015 №835-VIII було визначено, що до 01.01.2019 набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з офіційному веб-сайті.

17.01.2020 Постановою НКРЕКП №166 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 11 травня 2017 року №633» було внесено зміни у найменуванні отримувача ліцензії з «ДП «ГАЗПОСТАЧ» ПАТ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» на «ДП «ГАЗПОСТАЧ» ТОВ «ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ» у зв?язку із зміною засновника. Таким чином, починаючи з 28 травня 2015 року позивач є Постачальником природного газу. Оператором ГРМ являється ПрАТ «Тернопільміськгаз».

Главою 4 розд.ІХ Кодексу газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09. 2015р. №2494, надалі Кодекс ГРМ) встановлений Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення).

Згідно з п.1 гл.4 розд.ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності даного лічильник, в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Згідно з п.2 гл.4 розд. IX Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Відповідно до п.4 гл.4 розд.ІХ Кодексу ГРМ побутовий споживач, який розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 1 число місяця зніма-ти фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.5 гл.4 розд.ІХ Кодексу ГРМ після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт год, Гкал, МДж. Дані про об`єм (м.куб.) та обсяг (кВттод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Отже, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ.

Відповідачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Ткачук З.І. не надано суду доказів, які б підтверджували намагання відповідача врегулювати розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого відповідачем природного газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу.

Крім того, суд не може залишити поза увагою, що відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів його звернення до ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» чи до оператора ГРМ із повідомленням про припинення споживання газом та розірвання договору.

Враховуючи те, що відповідач не звертався до Оператора ГРМ або до суду, щодо врегулювання розбіжностей у частині визначення об`єму розподіленого природного газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу або в судовому порядку, а тому визначенні Оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Правомірність використання постачальником інформації Оператора ГРМ щодо використаних споживачами об`ємів природного газу підтвердив також і Верховний Суд у своїй Постанові від 08.08.2018 року у справі №296/6536/17-ц, в якій Верховний Суд, вказав, зокрема на те, що дії підприємства з постачання газу не можуть вважатись такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії Оператора ГРМ, на якого законодавством в імперативному порядку покладено обов`язок здійснення обліку природного газу, зокрема за об`єктами споживання побутових споживачів.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що підприємство з постачання газу не отримує дані щодо обсягів споживання природного газу побутовими споживачами безпосередньо від побутових споживачів, а отримує їх лише опосередковано, тобто через Оператора ГРМ. Тому, за відсутності належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу Оператором ГРМ, всі дані щодо обсягів споживання природного газу є правомірними.

Отже, Верховний Суд підтвердив правомірність використання постачальником (Позивачем) інформації Оператора ГРМ щодо використаних споживачами об`ємів природного газу.

Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пункту 23 розділу III Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Крім того, відповідно до пункту 4.2 Типового Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Тобто, зазначені норми Правил та Типового Договору повністю кореспондується із нормами Порядку комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення), визначеному Кодексом ГРМ.

Таким чином, на думку суду, дії позивача, які полягають у здійсненні визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об`єму газу, спожитих відповідачем, є повністю правомірними, і відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Протилежного стороною позивача не доведено та не спростовано здійснені позивачем нарахування.

При цьому, в Розрахунку суми заборгованості зазначені об`єми газу, визначені Оператором ГРМ відповідачу за позовом на підставі вимог Кодексу ГРМ і Типового договору розподілу природного газу в зв`язку з чим, вони є належною правовою підставою для визначення вартості газу поставленого ОСОБА_1 ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» у спірному періоді.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік житлово-комунальних послуг, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, до житлових послуга з управління багатоквартирним будинком.

Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Аналогічна правова позиція щодо обов`язку споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися; укладання договорів між постачальником та споживачем природного газу викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року по справі №303/7554/16-ц та у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Постачальник (позивач по справі) для проведення нарахування за газ всім споживачам керується виключно інформацією щодо обсягів спожитого газу споживачами, яка надається йому Оператором ГРМ. Позивач, як постачальник, зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об`єму газу та зазначати його в рахунках на оплату. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року (справа №296/6536/17), в якій Верховний Суд підтвердив правомірність використання Постачальником інформації Оператора ГРМ щодо використаних споживачами об`ємів природного газу.

Зважаючи на коригування Оператором ГРМ розподілених (поставлених) об`ємів природного газу, спожитого відповідачем, позивач як постачальник, у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем зобов`язаний використати вищезазначену інформацію та здійснити відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об`єму природного газу.

В результаті викладеного вище, встановлено, що сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за спожитий природний газ у періоді з березня 2017 року по квітень 2022 року становить 173836,85 гривень, яка відповідачем у добровільному порядку не погашена, а тому підлягає стягненню із відповідача в користь позивача у судовому порядку.

Разом з тим, представник відповідача заявила клопотання про застосування строку позовної давності.

Так, загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України установлено карантин.

Надалі, постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений лише з 30.06.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.

Окрім цього, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Позивач звернувся з даним позовом до суду 30.01.2026 та просить стягнути заборгованість за спожитий природній газ за період з березня 2017 року до квітня 2022 року.

Відтак, враховуючи вищевикладені норми закону, те, що з даним позовом до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» звернулось 30.01.2026, через канцелярію суду, та те, що представник відповідача подала заяву про застосування строків позовної давності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожитий природній газ за період з березня 2017 року до квітня 2022 року, оскільки позивачем не пропущено передбачений законом строк позовної давності, так як він продовжився, у зв`язку із встановленням карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а в подальшому у зв`язку із введенням воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

За таких обставин, на основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3328 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 279, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 173 836 (Сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 85 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» 3328 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Копію рішення суду направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз», адреса місця знаходження: вул.Коллонтая Г., будинок 2 приміщення А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39456152.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич