Рішення № 140781266, 20.10.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1641/26 Провадження № 2/710/1338/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Щербак О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №19566-03/2025 від 09.03.2025 у розмірі 37520,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог указано, що 09.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №19566-03/2025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу кредит у розмірі 14 000,00 грн, строком на 120 днів, процентна ставка 0,90% в день на залишок заборгованості, комісія - 1400,00 гривень. 19.06.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», уклали Договір факторингу № 19062025.

Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості. На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості відповідача становив: заборгованість за тілом кредиту - 14000 грн; заборгованість за відсотками - 12978,00 грн; заборгованість за комісією - 1400,00 грн; заборгованість за штрафом - 7000,00 грн.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість відповідача становить 37520,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14000 грн; заборгованість за відсотками - 15120,00 грн; заборгованість за комісією - 1400,00 грн; заборгованість за штрафом - 7000,00 грн.

24.09.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області на підставі ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.08.2026 надійшла вказана цивільна справа за підсудністю.

24.09.2026 судом відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у передбаченому законодавством порядку. 01.10.2026 подала до суду відзив на позовну заяву у якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Факт підписання договору з боку кредитора кваліфікованим електронним підписом у встановленому законом порядку жодним належним та допустимим доказом не підтверджений. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що платіжна картка № НОМЕР_1 на момент здійснення платежів належала саме відповідачці. Позивач не надав довідки банківської установи, договору про відкриття рахунку або іншого документа, який би підтверджував належність зазначеної картки відповідачці. Саме зазначення маски номера картки у внутрішніх документах позивача та листах платіжної системи не підтверджує належність цього рахунку конкретній особі. Крім того, позивачем не доведено факт реального перерахування (видачі) кредитних коштів на рахунок відповідачки, укладення договору саме нею, а нарахування штрафу повністю припадає на період дії воєнного стану, впродовж якого споживач звільняється від сплати неустойки. Стягнення комісії за надання кредиту та вимоги в частині, що перевищує обсяг набутого за договором факторингу права вимоги, є безпідставними, а витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню через не підтвердження повноважень особи, яка підписала акт, не доведення фактичного понесення витрат, їх неспівмірність із складністю справи та порушення правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 09.03.2025 заповнила заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, у якій зазначила свої персональні відомості та підписала одноразовим ідентифікатором W653 .

09.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №19566-03/2025, на підставі заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту, договір підписано електронним підписом позичальника Y897, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1.1. товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 14000.00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 14000,00 гривень. Тип кредиту - кредит, строк кредиту 120 днів (день). Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 06.07.2025 (п.1.2 договору).

Згідно з п. 1.4. за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1400,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту 1.4.1. Денна процентна ставка складає (16520,00/14000,00)/120*100%= 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 51xx - xxxx - 5672 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 договору).

У разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів/комісій щонайменше на один календарний місяць, вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України ( п. 4.1.2.).

09.03.2025 ОСОБА_1 також підписала графік платежів, що є додатком 1 до договору про надання споживчого кредиту № 19566-03/2025 від 09.03.2025 та паспорт споживчого кредиту.

Факт реального перерахування 14 000,00 грн на картку відповідача 09.03.2025 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (сервіс онлайн платежів) вих. № 3426_260217121629 від 17.02.2026, адресованим ТОВ «Стар Файненс Груп», підтверджується успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 (маска картки НОМЕР_1 ) 09.03.2025 о 07:45:00 на суму 14000,00 грн (номер транзакції в системі iPay.ua - 674799670, код авторизації на боці банку - №952375).

Крім того, відповідно до інформації АТ «Райффайзен Банк», наданої на виконання ухвали суду від 24.09.2026 в частині витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у банку емітована платіжна картка НОМЕР_1, на яку, згідно виписки по рахунку, 09.03.2025 зараховані кошти у сумі 14 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Стар Файненс Груп" сума заборгованості за кредитним договором №19566-03/2025 від 09.03.2025 становить 14000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 12978,00,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 7 000,00 грн - сума заборгованості за штрафом; 1 400,00 грн - сума заборгованості за комісією. Як вбачається з даного розрахунку, відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Щодо укладення кредитного договору та перерахування коштів.

Згідно зі ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями частин 1,3 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою зокрема договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному виді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що 09.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ОСОБА_1 укладено Договір №19566-03/2025 в електронній формі.

Твердження відповідача про те, що договір не укладався нею та не підтверджений належними доказами ідентифікації, повністю спростовуються довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Стар Файненс Груп», якою підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) була ідентифікована при укладенні договору №19566-03/2025 від 2025-03-09 шляхом акцепту аналогом ЕЦП (одноразовим ідентифікатором Y897, відправленим 09.03.2025 о 07:41:56 на номер телефону НОМЕР_3 ).

Заперечуючи щодо підписання одноразовим ідентифікатором кредитного договору, проходження верифікації та ідентифікації відповідача, підписання договору кредитором, та заперечуючи відповідність копій електронних доказів оригіналам, клопотань про витребування оригіналу такого доказу, візуального огляду інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено електронний документ, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої, залучення спеціаліста або призначення відповідної судової експертизи для здійснення відповідного огляду інформаційно-комунікаційної системи з метою ознайомлення з оригіналом електронного документа, сторона відповідача не заявляла.

При цьому, заперечуючи проти укладення договору, відповідачем не надано належних доказів укладення договору від його імені іншою особою за відсутності його волевиявлення, перерахування кредитних коштів не на його рахунок, а також неналежності номеру телефону в момент укладення договору, звернення відповідача до правоохоронних органів щодо неправомірного використання позивачем персональних даних відповідача чи шахрайських дій.

У свою чергу, перерахування коштів на карту відповідача підтверджується зокрема випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданою АТ « Райффайзен Банк».

Щодо відступлення прав вимоги.

Відповідно положень ч.1 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1.4. товариство має право без згоди Клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони -кредитодавця за цим Договором, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є 64.92 інші види кредитування. ?

Відповідно до довіреності від 14.07.2024 ТОВ « ФК « КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уповноважило ОСОБА_2 , діяти від його імені, строком на один рік.

19.06.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», уклали договір факторингу № 19062025 та підписали акт приймання передачі реєстру боржників від 19.06.2025 до договору факторингу № 19062025.

На виконання договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 також надано платіжну інструкцію № 1887 від 19/06/2025 з призначенням платежу: оплата суми фінансування під відступлення права вимоги до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025р. без ПДВ.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 заборгованість відповідача на дату відступлення права вимоги становив: 35378,00 грн, а саме заборгованість за тілом кредиту - 14000,00 грн; заборгованість за відсотками - 12978,00 грн, заборгованість за комісією - 1400,00 грн, заборгованість за штрафом - 7000,00 грн.

Позивач відповідно до умов договору відступлення прав вимоги № 19062025 від 19.06.2025 є правонаступником у відносинах за договором про споживчий кредит №19566-03/2025 від 09.03.2025, а тому має право вимоги до відповідача.

Згідно з розрахунку заборгованості ТОВ ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у період з 20.06.2025 по 06.07.2025 заборгованість відповідача становить 37520,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 14000,00 грн; заборгованість за відсотками - 15120,00 грн, заборгованість за комісією - 1400,00 грн, заборгованість за штрафом - 7000,00 грн.

Із вказаного розрахунку вбачається, що позивачем нараховані відсотки з 20.06.2025 по 06.07.2025 , тобто в межах строку дії кредитного договору, що відповідає умовам як кредитного договору так і договору відступлення прав вимоги.

Доводи відповідача про те, що комісія за видачу кредиту в розмірі 10% (1 400,00 грн) є незаконною та суперечить законодавству про захист прав споживачів, спростовуються положеннями укладеного Кредитного договору та Паспорта споживчого кредиту. Зазначена комісія є одноразовою платою за надання фінансової послуги (видачу кредиту), про яку позичальник був завчасно, повно та належним чином поінформований до моменту підписання договору відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», а її встановлення ґрунтується на принципі свободи договору та прямо передбачене п. 1.4 Кредитного договору. Крім того , згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, відомостей про погашення заборгованості відповідачем повністю або частково не надано , внаслідок чого утворилась заборгованість за основною сумою боргу, відсотками та комісією, розмір яких доведений належними доказами, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача, яке підлягає захисту, шляхом стягнення вказаної заборгованості з відповідача.

Щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 5.3. у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Як вбачається з розрахунків заборгованості ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», відповідачем не сплачено жодного платежу на погашення заборгованості за договором кредиту №19566-03/2025 від 09.03.2025. Відповідно, первісним кредитором здійснено нарахування штрафу з 29.03.2025 по 08.05.2025.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями частини 1статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з тим, відповідно до пункту 18 розділу « Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи наведені приписи чинного законодавства, вимоги про стягнення штрафу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно із частинами першою та другою ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662,40 грн відповідно до платіжної інструкції №29660 від 15.05.2026 пропорційно до задоволених вимог у розмірі (81,34%) 2165,68 гривень.

Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Нормами статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані: виписка з Єдиного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адвокатського об`єднання «Апологет», договір про надання правової( правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер серія ВС №1381377 від 02 липня 2025 року адвоката Усенка М.І., акт №11 наданих послуг від 11.05.2026, відповідно до якого послуги надані на суму 8000,00 грн, детальний опис наданих послуг до акту №11.

Відповідач у відзиві, просив про зменшення розмір витрат на правничу допомогу, оскільки вважає їх завищеними.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з слідуючого.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год.; погодження правової позиції - 30 хв.; складання позовної заяви, з урахуванням позиції клієнта -3 год. 30 хв.

Загальна вартість послуг становить 8 000,00 грн, що вказані в акті.

Ураховуючи фактичні обставини справи, критерій складності позову, який містить лише одну позовну вимогу, а розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження, сталість судової практики щодо предмету позову, а також з позиції пропорційності і розумності розміру витрат на правову допомогу, суд зменшує розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягує із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених вимог (81,34%) 3253,60 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №19566-03/2025 від 09.03.2025 у розмірі 30520,00 гривень : заборгованість за тілом кредиту - 14000,00 грн; заборгованість за відсотками - 15120,00 грн, заборгованість за комісією - 1400,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2165,68 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3253,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Щербак