Рішення № 140780297, 20.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1620/26

Провадження2/153/812/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №205776 від 15.09.2021 в розмірі 11500 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 15.09.2021 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №205776. Згідно вказаного договору відповідачу перераховані кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000 грн. Кредит надано строком на 30 днів, тобто до 14.10.2021. Строк дії договору - 30 днів. 14.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ». 19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №568/ФК-24 згідно умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило право вимоги за кредитним договором №205776 від 15.09.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором складає 11500 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1480 грн. - заборгованість за відсотками; 450 грн. - заборгованість за комісіями; 6570 грн. - заборгованість за пенею. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором №205776 від 15.09.2021. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 26.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано письмові докази.

На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 надсилалася копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку відповідач отримала - 05.09.2026, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення яке повернулося на адресу суду.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст.178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №205776, який відповідач підписала електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.9-12).

Відповідно до умов укладеного Договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надало відповідачу кредит в розмірі 3000 грн., строком на 30 днів, тобто до 14.10.2021. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами (п.1.1., п.1.2. Договору).

За користування кредитом Клієнт сплачує товариству 1110% (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 3% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має право збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п.1.3. Договору).

Згідно п.1.4. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до п.1.5. Договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Згідно з п.п. 2.1. - 2.3. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Згідно з п.2.4 Договору при надходженні до Товариства коштів для виконання зобов`язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: 1)у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 3) у третю чергу здійснюється повернення суми кредиту. У разі виникнення простроченої заборгованості за Договором грошові кошти Клієнта направляються в такій черговості: 1) в першу чергу сплачується пеня за прострочення 2) в другу чергу оплачуються відсотки за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачується комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 4) в четверту чергу повертається сума кредиту.

Відповідно до п.3.3.3. Договору клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, у повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Згідно п.4.3.Договору у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за Договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.

Всі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються шляхом підписання Сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.3. Договору цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами договору.

Згідно з Графіком розрахунків та орієнтовною загальною вартістю кредиту, який є додатком №1 до договору №205776 від 15.09.2021, строк користування кредитом становить 30 днів, дата платежу - 14.10.2021, сума кредиту - 3000 грн., проценти за користування кредитом - 2700 грн., комісія 450 грн., загальна вартість кредиту - 6150 грн.

Відповідач ОСОБА_1 15.09.2021 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» для укладення договору №205776. Унікальний ідентифікатор KL3378, номер картки НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора - 15.09.2021, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» від 01.07.2026 (а.с.14).

Як вбачається із підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, 15.09.2021 о 09:56 на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі - 33168-89641-88423, здійснено переказ коштів у сумі 3000,00 грн. (а.с.13).

Відповідно до повідомлення АТ КБ «ПриватБанк», вих.№20.1.0.0.0/7-260907/64434-БТ від 11.09.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 . Відповідно до виписки за договором 15.09.2021 відбулося зарахування коштів на суму 3000,00 грн. (а.с.66, 67).

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №205776 від 15.09.2021, станом на 18.04.2024 кредитодавцем визначено заборгованість відповідачки в загальному розмірі 11500,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 1480,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 450,00 грн - заборгованість за комісією; 6570,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за період прострочення виконання кредитного зобов`язання. При цьому заборгованість за пенею у зазначеному розрахунку відсутня. Крім того, з розрахунку вбачається, що відповідачкою протягом жовтня - грудня 2021 року здійснено платежі на загальну суму 6710,00 грн, які кредитодавцем зараховано виключно на погашення процентів (а.с.15-22).

Згідно з протоколом №13/09/2023 від 13.09.2023 загальні збори учасників ТОВ «ЗАЙМЕР» одноголосно вирішили змінити найменування товариства на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та затвердити нову редакцію статуту (а.с. 44).

Відповідно до договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами на умовах, визначених цим договором (а.с.23-29).

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №205776 від 15.09.2021 у загальному розмірі 11500,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1480,00 грн. - заборгованість за відсотками; 450,00 грн. - заборгованість за комісіями; 6570,00 грн. - заборгованість за пенею (а.с.30).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що 15.09.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР», яке згодом змінило своє найменування на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №205776 в електронній формі, підписаний сторонами з використанням електронних підписів.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волевиявлення відповідача на укладення договору на визначених у ньому умовах.

ТОВ «ЗАЙМЕР» виконало взяті на себе зобов`язання та надало кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору №205776 від 15.09.2021.

Водночас відповідачка не повернула кредит у повному обсязі у встановлений договором строк, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем.

Водночас суд зазначає, що сам по собі факт укладення договору факторингу та переходу до позивача права грошової вимоги за кредитним договором не звільняє останнього від обов`язку довести наявність і розмір заборгованості відповідачки за кожною із заявлених до стягнення складових.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості, суд враховує умови кредитного договору, погоджений сторонами строк кредитування, порядок нарахування процентів та черговість погашення заборгованості, а також фактично здійснені відповідачкою платежі.

Як убачається з додатка №1 до кредитного договору №205776 від 15.09.2021, сторонами погоджено строк кредитування 30 днів, до 14.10.2021, зі сплатою 3000,00 грн основної суми кредиту, 2700,00 грн процентів за користування кредитом та 450,00 грн комісії, що загалом становить 6150,00 грн.

Водночас пунктом 3.3.3 кредитного договору передбачено право позичальника продовжити строк надання кредиту за умови сплати не пізніше останнього дня строку повернення кредиту всіх нарахованих процентів.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 13.10.2021 відповідачкою здійснено платіж у розмірі 2610,00 грн, після чого кредитодавцем відображено зміну статусу кредиту на «Активний (Продовжений)». Зазначений статус зберігався до 13.11.2021, а починаючи з 14.11.2021 кредитодавець обліковував заборгованість як прострочену.

Таким чином, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що після здійснення відповідачкою 13.10.2021 платежу в розмірі 2610,00 грн первісним кредитодавцем було продовжено строк кредитування до 13.11.2021. Починаючи з 14.11.2021 кредитодавець обліковував заборгованість за кредитним договором як прострочену. Отже, суд встановив, що строк кредитування за договором №205776 від 15.09.2021 закінчився 13.11.2021.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Разом із тим право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування права та інтереси кредитодавця охороняються положеннями частини другої статті 625 ЦК України, які регламентують наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Отже, враховуючи, що строк кредитування за договором №205776 від 15.09.2021 закінчився 13.11.2021, кредитодавець мав право нараховувати передбачені пунктом 1.3 договору проценти за користування кредитом у межах зазначеного строку.

За умовами договору процентна ставка становила 3% на добу від суми кредиту, тобто 90,00 грн щоденно. Відтак за 60 календарних днів користування кредитом сума нарахованих процентів становить 5400,00 грн (3000,00 грн ? 3% ? 60 днів).

Водночас із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою здійснено платежі: 13.10.2021 - 2610,00 грн, 17.11.2021 - 600,00 грн, 04.12.2021 - 1500,00 грн та 14.12.2021 - 2000,00 грн, що загалом становить 6710,00 грн.

Згідно з пунктом 2.4 кредитного договору при надходженні коштів для виконання зобов`язань позичальника вони спрямовуються насамперед на погашення процентів за користування кредитом, потім - комісії та основної суми кредиту. У разі виникнення простроченої заборгованості договором передбачено першочергове погашення пені, після чого - процентів, комісії та основної суми кредиту.

При цьому відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості пеня первісним кредитодавцем не нараховувалася.

Таким чином, із загальної суми сплачених відповідачкою коштів у розмірі 6710,00 грн на погашення процентів за користування кредитом підлягало зарахуванню 5400,00 грн, на погашення комісії - 450,00 грн, а решта коштів у розмірі 860,00 грн - на погашення тіла кредиту.

Отже, з урахуванням здійснених відповідачкою платежів залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 2140,00 грн (3000,00 грн - 860,00 грн), тоді як заборгованість за процентами за користування кредитом та комісією відсутня.

За таких обставин заявлені позивачем вимоги про стягнення 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню в розмірі 2140,00 грн, а вимоги про стягнення 1480,00 грн процентів та 450,00 грн комісії задоволенню не підлягають, оскільки відповідні зобов`язання погашені здійсненими відповідачкою платежами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки пені в розмірі 6570,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3 кредитного договору передбачено, що в разі неповернення кредиту у встановлений строк позичальник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше ніж за 100 календарних днів.

Водночас із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором №205776 від 15.09.2021 пеня первісним кредитодавцем не нараховувалася, а її розмір у відповідній графі розрахунку становить 0,00 грн.

Натомість сума 6570,00 грн у зазначеному розрахунку відображена як «Відсотки на прострочці», тобто як окрема від пені складова заборгованості.

Разом із тим у реєстрі боржників до договору факторингу від 19.04.2024 зазначену суму 6570,00 грн віднесено до заборгованості за пенею.

Однак саме по собі зазначення цієї суми як пені в реєстрі боржників не підтверджує обґрунтованості її нарахування відповідно до умов кредитного договору та не змінює правової природи відповідного грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Водночас перехід права вимоги не звільняє нового кредитора від обов`язку довести наявність та розмір заборгованості, стягнення якої він вимагає.

При цьому позивачем не надано окремого розрахунку пені із зазначенням періоду її нарахування, кількості днів прострочення, розміру простроченого грошового зобов`язання, на який вона нарахована, та відповідної процентної ставки. Також позивачем не обґрунтовано, з яких підстав суму 6570,00 грн, відображену в розрахунку первісного кредитодавця як «Відсотки на прострочці», а у реєстрі боржників до договору факторингу визначено як пеню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують наявності у відповідачки заборгованості зі сплати пені в розмірі 6570,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відтак суд дійшов висновку, що зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №205776 від 15.09.2021 у розмірі 2140,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню в розмірі 2140,00 грн із заявлених 11500,00 грн, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 495,44 грн (2662,40 грн ? 2140,00 грн / 11500,00 грн).

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Судом встановлено, що 01.06.2026 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №42649746/02 (а.с.45-47).

21.07.2026 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №205776 до договору про надання правової допомоги №42649746/02 від 01.06.2026 (а.с.48).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. позивачем надано акт надання послуг від 21.07.2026 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, складається з наступного: усна консультація клієнта щодо обставин справи - 0,5 год., вартістю 500 грн., загальна вартість - 250 грн.; письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин - 1 год., вартістю 750 грн., загальна вартість - 750 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - 1 год., вартістю 1500 грн.; загальна вартість - 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - 2 год., вартістю 1500 грн., загальна вартість - 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 0,5 год., вартістю 1000 грн., загальна вартість - 500 грн. Разом - 6000 грн. (а.с.49, 50).

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір таких витрат не повною мірою відповідає критеріям розумності та співмірності з огляду на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та час, об`єктивно необхідний для їх надання.

При цьому суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребувала дослідження значного обсягу доказів та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судових засідань. Переважна частина позовної заяви містить виклад обставин кредитних правовідносин та посилання на норми законодавства, застосування яких є типовим для цієї категорії спорів. Участі представника позивача в судових засіданнях справа не потребувала.

З урахуванням характеру та складності спору, обсягу наданих позивачу послуг, змісту поданих процесуальних документів та часу, об`єктивно необхідного для виконання відповідної роботи, суд вважає обґрунтованим та співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 2140,00 грн, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 744,35 грн (4000,00 грн ? 2140,00 грн / 11500,00 грн).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №205776 від 15.09.2021 у розмірі 2140 (дві тисячі сто сорок) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у розмірі 495 (чотириста дев`яносто п`ять) гривень 44 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 35 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, місто Бровари вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1), код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець