Рішення № 140780159, 28.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2564/26

2/296/2726/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі

головуючої судді- Пилипюк Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Бартащук К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Позов обґрунтовано тим, що 20 лютого 2025 року між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 51742340 (далі по тексту рішення Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500 гривень строком на 365 днів та з процентною ставкою, що становить 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Позичальник зобов`язався повернути кредит, проценти за користування ним, однак не виконав своїх зобов`язань належним чином.

12 лютого 2026 року між ТОВ «Еко Фін» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12-02/26, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором № 51742340.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим має заборгованість, розмір якої станом на день звернення до суду становить 16 341,90 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 500 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 530 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 525,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами 66,90 гривень.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 16 341,90 гривень заборгованості за кредитним договором, 2 662,40 гривень судового збору та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 гривень.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

22 червня 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що він позов визнає частково, зокрема він не заперечує факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів. Однак відповідач не погоджується із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, а також із заявленими до стягнення сумами процентів, комісії та інших платежів, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що потребують ретельної перевірки судом. Відповідач просить урахувати, що він здійснював часткове погашення заборгованості по кредиту. Крім того, 29 листопада 2025 року його було призвано на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України, про що він самостійно повідомив позивача, направив підтвердні документи та звернувся із проханням провести перерахунок заборгованості й надати її актуальний розрахунок. Позивачем не надано повної виписки руху коштів за кредитним договором із зазначенням усіх нарахувань та проведених оплат. У даному випадку позивач не надав суду повного розрахунку заборгованості із зазначенням порядку нарахування процентів, комісії та інших платежів, а також не підтвердив ці розрахунки належними первинними документами. На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, то відповідач просить здійснити ретельну перевірку правильності розрахунку кожної складової заборгованості та витребувати у позивача повний і детальний розрахунок із зазначенням усіх здійснених нарахувань, платежів та підстав їх виникнення.

25 червня 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. На спростування аргументів відзиву представник позивача зазначає, що зміст поданого відповідачем відзиву свідчить про його очевидну невідповідність обставинам справи. Так, у тексті відзиву відповідач неодноразово посилається на ТОВ «Споживчий центр» як на позивача у справі, тоді як позивачем у справі № 296/2564/26 є ТОВ «Факторинг Партнерс». Поданий відзив не містить належних доказів його направлення позивачу, що не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства щодо обов`язку учасника справи одночасно з поданням процесуального документа до суду надіслати його копію іншим учасникам справи. У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів на його виконання, водночас всі доводи відповідача зводяться до заперечень проти суми нарахованих процентів та штрафу за кредитним договором. Доводи про відсутність належного розрахунку заборгованості є безпідставними, оскільки до позовної заяви додано детальний розрахунок заборгованості від первісного кредитора ТОВ «Еко Фін» із зазначенням усіх складових боргу, а також розрахунок заборгованості від позивача ТОВ «Факторинг Партнерс». Розмір заборгованості визначений відповідно до умов кредитного договору та підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. При цьому нарахування процентів здійснювалося виключно за користування кредитом у межах строку кредитування, а встановлена договором процентна ставка повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Також представник позивача зазначає, що посилання відповідача на те, що позивачу було відомо про його проходження військової служби ще до звернення до суду, не відповідає фактичним обставинам справи. З наданих самим відповідачем скріншотів листування із позивачем, повідомлення про статус військовослужбовця було направлено позивачу лише 28.05.2026, тоді як позовна заява подана до суду на початку березня 2026 року. Отже, на момент звернення до суду позивач об`єктивно не був обізнаний про проходження відповідачем військової служби та не мав можливості врахувати зазначені обставини під час формування позовних вимог. Зі змісту довідки форми №5 від 11.04.2026 року №18293, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , вбачається, що лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 29.11.2025 року. З огляду на зазначені обставини позивач прийняв рішення відмовитися від частини заявлених позовних вимог, а саме від стягнення процентів, нарахованих після 28.11.2025 року, а також від стягнення нарахованої пені. Позивач добровільно врахував відомості щодо проходження відповідачем військової служби та зменшив розмір заявлених до стягнення вимог у частині процентів і пені, нарахованих після початку проходження відповідачем військової служби. Щодо клопотання про витребування доказів представник вказує, що вказане клопотання фактично не містить жодного належного обґрунтування неможливості самостійного отримання зазначених документів та зводиться до незгоди із заявленими позовними вимогами. При цьому більшість документів, які відповідач просить витребувати, вже містяться у матеріалах справи або є похідними від доказів, наданих позивачем разом із позовною заявою. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Щодо прийняття відзиву на позовну заяву суд зазначає, що відповідач не виконав вимоги ст. 43, 178 ЦПК України, оскільки не надав доказів його надіслання до Електронного кабінету позивача. Разом з тим, суд ураховує, що у поданому відзиві відповідач повідомляє про обставини справи, які суттєво впливають на об`єктивне та правильне вирішення спору, зокрема про те, що він є військовослужбовцем ЗСУ. Також суд ураховує, що формальне невиконання відповідачем вищевказаних вимог процесуального закону не завадило позивачу ознайомитись зі змістом поданого відзиву та з доданими до нього доказами, які були враховані позивачем для здійснення перерахунку спірної заборгованості та зменшення позовних вимог. З огляду на наведені обставини та, уникаючи надмірного формалізму, суд дійшов висновку про необхідність врахування обставин, про які відповідач зазначає у відзиві та прийняття у якості доказів у цій справі документів, які були додані відповідачем до відзиву.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відповідачем у відзиві клопотання про витребування доказів, зокрема щодо витребування детального розрахунку заборгованості. Суд ураховує, що відповідач помилково заявляє про необхідність витребування таких доказів у ТОВ «Споживчий центр», хоча вказане товариство не є стороною у цій справі, не є кредитором у спірних правовідносинах, а тому, очевидно, не має у своєму розпорядженні відповідних доказів. Також суд ураховує, що в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, який здійснений первісним кредитором та містить необхідні відомості щодо строку та порядку нарахування процентів та інших платежів за Кредитним договором.

25 червня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Позивач вбачає необхідність зменшення позовних вимог, оскільки в період виконання Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця ЗСУ, а тому має пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором після здійснення перерахунку становить 13 370 гривень, з яких: 3 500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 9 870 гривень - заборгованість за процентами, нарахованими з 20.02.2025 року (дати укладення кредитного договору) по 28.11.2025 служби відповідача). На підставі наведеного позивач просить прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» 13 370 гривень заборгованості за кредитним договором, 2 662,40 гривень судового збору та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 гривень.

25 червня 2026 року від відповідача на адресу суду надійшла заява від відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача ТзОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явився, попередньо заявив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджено довідкою секретаря судового засідання про доставлення відповідачу судової повістки до Електронного кабунету.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Ураховуючи, що представник позивача та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явились до суду та не повідомили про причини своєї неявки, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 20 лютого 2025 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 51742340, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором.

Істотні умови кредитного договору № 51742340:

-сума кредиту - 3 500 гривень (п. 2.2. Кредитного договору);

-строк користування кредитними коштами складає 365 днів, який починається з 20.02.2025 та закінчується 19.02.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3. Кредитного договору);

-дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 05.03.2025 (рекомендована дата платежу) (п. 2.4. Кредитного договору);

-поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 19.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 2.5. Кредитного договору);

-проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних ( Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6. Кредитного договору);

-проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 2.7 Кредитного договору).

Позичальник має право неодноразово ініціювати продовження (поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом та/або збільшення строку кредитування або строку виплати кредиту за Договором (далі пролонгація), на умовах наведених нижче. Пролонгація можлива лише шляхом укладення сторонами відповідного додаткового договору у спосіб, визначений цим Договором. Ініціювання позичальником пролонгації відбувається без змін умов попередньо укладеного Договору в бік погіршення для позичальника. (п.3.3.1. Кредитного договору).

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового електронного ідентифікатора «Yjk1YjVm».

Факт переказу первісним кредитором грошових коштів відповідачу, підтверджується квитанцією № 44005-59008 02743 від 20.02.2025. Згідно вказаної квитанції, ТОВ «Еко Фін» 20.02.2025 о 14:51:40 переказало кошти на банківську картку № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 3 500 гривень. Призначення платежу - ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , Кредитний договір № 51742340 від 20.02.2025.

Разом із кредитним договором, ОСОБА_1 також підписав одноразовим електронним ідентифікатором графік платежів, як додаток № 1 до Кредитного договору № 51742340 від 20.02.2025.

Суд ураховує, що ОСОБА_1 не заперечує факт укладення Кредитного договору та отримання на підставі кредитних коштів.

12 лютого 2026 року між ТОВ «Еко Фін» (первісний кредитор/кредитодавець) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12-02/26.

Згідно з п.2.1 Договору факторингу, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договором позики/договором про споживчий кредит/кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики/договорами про споживчий кредит/кредитними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 60 732 гривень без ПДВ (п.7.1 Договору факторингу).

Копією платіжної інструкції № 0614750000 від 19 лютого 2026 року підтверджено, що на виконання Договору № 12-02/26 ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило ТОВ «Еко Фін» 60 732 гривень.

12 лютого 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Еко Фін» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників до Договору № 12-02/26.

Реєстром боржників та витягом з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 12-02/26 підтверджено відступлення на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором на загальну суму 16 030 гривень, з яких 3 500 гривень сума кредиту; 12 530 гривень проценти за користування кредитом.

24 лютого 2026 року позивач надіслав на електронну адресу відповідача, яка зазначена ним у Кредитному договорі, вимогу про дострокове погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 13 370 гривень, з яких: 3 500 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 9 870 гривень - заборгованість за процентами, нарахованими з 20.02.2025 року (дати укладення кредитного договору) по 28.11.2025 служби відповідача).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Досліджені судом договір відступлення (купівлі продажу) прав вимоги з доданими до нього актами прийому-передачі та реєстром боржників свідчать про наявність у позивача права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 639 ЦК України Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктом 5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договірдомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Щодо розміру заборгованості та її складових суд зазначає таке.

Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі укладеного Кредитного договору 20 лютого 2025 року отримав кредит у розмірі 3 500 гривень. Суд ураховує, що відповідач не заперечує факт укладення ним Кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 3 500 гривень.

З дослідженого судом розрахунку заборгованості, який здійснений первісним кредитором ТОВ «Еко Фін», вбачається, що відповідач ОСОБА_1 платежів на виконання Кредитного договору не здійснював. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Щодо доводів відповідача про його право на звільнення від нарахування та сплати відсотків за Кредитним договором відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд зазначає таке.

Відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

На підтвердження проходження військової служби відповідачем надано копію довідки військової частини № НОМЕР_4 від 11 квітня 2026 року, якою підтверджено, що лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 29 листопада 2025 року до цього часу.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З наданих відповідачем доказів (довідки військової частини) слідує, що у період виконання умов Кредитного договору, починаючи з 29 листопада 2025 року, ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» щодо звільнення від нарахування відсотків за користування кредитом.

Суд також враховує заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та вважає, що належним періодом нарахування відсотків за користування кредит у спірних правовідносинах є період з 20 лютого 2025 року по 28 листопада 2025 року (282 дні), процентна ставка за кредитом 1 % в день.

Розрахунок: 3 500 х 1 % х 282 днів = 9 870 гривень.

Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 370 гривень, з яких 3 500 гривень сума кредиту; 9 870 гривень проценти на користування кредитом.

Суд також ураховує висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловлені в постанові від 07 вересня 2026 року (справа № 552/672/23), а саме таке:

«Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.»

З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Ураховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 178,11 гривень.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в свою користь 9 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат позивач надав копію договору №02-07/2024 від 02 липня 2024 року про надання правової допомоги; заявку на надання юридичної допомоги №212 від 13 лютого 2026 року; витяг з Акту №28 про надання юридичної допомоги від 23 лютого 2026 року, якою сторони погодили надання наступних правових послуг: 1) надання усної консультації з вивчення документів (2 години) 3000 гривень; 2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 годин) 6000 гривень.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява є типовою для кредитних правовідносин, а також враховуючи ціну позову та часткове задоволення позову, сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2 500 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст. ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634,638,1046,1049,1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 51742340 від 20 лютого 2025 року в розмірі 13 370 (тринадцять тисяч три сімдесят) гривень.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) гривень 11 копійок, а також 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, ЄДРПОУ42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Дата складання повного тексту рішення 20 жовтня 2026 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК