Рішення № 140779184, 16.10.2026, Подільський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
16.10.2026
Номер справи
758/2474/19
Номер документу
140779184
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 758/2474/19

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

представника позивача за первісним позовом (відповідача - за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом (позивача - за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу цінних паперів, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ «ЖИТОМИРАГРОХІМ», -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 , в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів в сумі 1 380 200 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказував на те, що 21.12.2017 між сторонами укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №МС-115/17-БВ, відповідно до якого ОСОБА_4 , як покупець, який був представлений повіреним ТОВ «Міленіум Капітал», зобов`язався сплатити ОСОБА_3 , як продавцю, вартість придбаних у власність іменних простих акцій (емітент-ПрАТ «Житомирагрохім», номінальна вартість однієї акції 0,25 грн, ціна однієї акції - 0,189615 грн, загальна кількість акцій - 26158246 шт.) в сумі 4 960 000 грн. При цьому, факт переходу права власності на вказані цінні папери від продавця до покупця підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 22.12.2017 по 22.12.2017, наданою Депозитарною установою ПАТ «Айбокс банк» від 14.01.2019, в якій депонентом рахунку в цінних паперах, на якому обліковано цінні папери зазначено продавця. При цьому в цій виписці зазначено, що прості бездокументарні іменні акції емітента ПрАТ «Житомирагрохім» в кількості 26 158 246 штук перераховано на рахунок в цінних паперах контрагента ОСОБА_4 . Факт переходу права власності на вищевказані цінні папери підтверджується також обмеженою випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 22.12.2017, в якій зазначено, що станом на 16 год. 12 хв. 59 сек. 22.12.2017 зазначені цінні папери надійшли на рахунок в цінних паперах іншого депонента (нового власника, яким є покупець ОСОБА_6 ).

Враховуючи те, що відповідач на виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.12.2017 сплатив лише перший платіж в розмірі 960 000 грн, тому не виконав свого зобов`язання за п.п. 3.1.2 договору в повному обсязі, а саме щодо сплати другого платежу в розмірі 1 340 000 грн в строк до 22.12.2018. Вказує на те, що надіслав відповідачу письмову претензію 17.01.2019 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 1 340 000 грн та пеню, проте останній, отримавши лист-претензію 24.01.2019, не сплатив добровільно заборгованість.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті другого чергового платежу за цінні папери згідно п.п.3.1.2 договору купівлі-продажу цінних паперів №МС -115/17-БВ від 21.12.2017 в розмірі 1340000 грн та пеню за прострочення даного платежу за період з 23.12.2018 по 20.02.2019 в розмірі 40200 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29.07.2019 (суддя ОСОБА_7 ) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва Васильченка О.В. від 25.01.2021, занесеної до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про зміну предмету позову від 25.01.2021 (а.с.79, т.1), відповідно до якої позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за усіма простроченими платежами з урахуванням індексу інфляції та 3% річних згідно п.п. 3.1.2, п.п.3.1.3, п.п.3.14 договору купівлі-продажу цінних паперів №МС -115/17-БВ від 21.12.2017 в розмірі 4321 833,89 грн, пеню в розмірі 556700 грн, а всього на суму - 4 878 533,89 грн.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 25.01.2021, занесеної до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5

01.06.2021 у зв`язку із звільненням головуючого судді ОСОБА_7 на підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 01.06.2021 №2497 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого головуючим суддею у справі визначено суддю Рибалку Ю.В.

17.01.2024 у зв`язку з відрахуванням зі штату Подільського районного суду міста Києва головуючого судді Рибалки Ю.В. на підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду міста Києва від 17.01.2021 №202 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого головуючим суддею у справі визначено суддю Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу цінних паперів.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року цивільну справу повернуто на розгляд до Подільського районного суду міста Києва.

У вересні 2023 року ОСОБА_5 подала позовну заяву до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів та просила її залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. В обгрунтування позовних вимог вказувала на те, що з відповідачем ОСОБА_4 перебуває в зареєстрованому шлюбу з 30.03.1986 року. 13.09.2010 вони з ОСОБА_4 , як подружжя, придбали нежитлове приміщення в м. Житомирі, яке в подальшому продали 02.06.2017 за 1800000 грн. Наголошує на тому, що про договір купівлі-продажу цінних паперів дізналася лише в травні 2020 року, письмової згоди чоловікові ОСОБА_4 на укладення спірного договору не надавала, тому вказаний договір є недійсним з моменту його укладення, оскільки чоловік без її згоди розпорядився спільними грошовими коштами подружжя у значному розмірі.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03.08.2025 залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_8 ; прийнято до спільного розгляду з первісним позовом позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів.

В березні 2025 року позивач за первісним позовом ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 , в якому просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 на момент укладення спірного правочину діяв недобросовісно, а саме знав, що покупець за договором - ОСОБА_4 є одруженим, а грошові кошти, які підлягали перерахуванню є спільним майном подружжя. При цьому, у п. 2.3 спірного договору покупець ( ОСОБА_4 ) гарантував, що підписання договору не призведе до порушень будь-яких статей законодавства, нормативних актів, наказів, чи юридичних рішень, що набрали юридичної сили, які стосуються покупця. Також наголошує на тому, що ОСОБА_5 в позові посилається на невідповідність форми правочину вимогам законодавства, однак не вказує, які саме її права порушено.

В квітні 2025 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5 , в якому просив суд ухвалити рішення у справі відповідно до вимог Закону. При цьому, вказав на те, що дійсно з ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 30.03.1986 року. 13.09.2010 спільно з дружиною придбав нерухоме майно в м. Житомирі, яке в подальшому, за згодою ОСОБА_5 продав 02.06.2017 за 1800000 грн. Підтвердив, що 21.12.2017 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу цінних паперів №МС-115/17-БВ. Вказаний договір укладено від його імені представником повіреним ТОВ «Міленіум Капітал», який не повідомляв йому про необхідність отримання згоди дружини на укладення вказаного договору, та таку згоду особисто від дружини він не брав. Вказує на те, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01.04.2021 (справа №756/6757/20) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до нього про визнання недійсним договору доручення №МС-114/17 БД на виконання разового замовлення, укладеного між ним та ТОВ «Міленіум Капітал» з приводу купівлі акцій ПрАТ «Житомирагрохім».

16 квітня 2024 року представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подала відповідь на відзив, в якій вказала, що твердження ОСОБА_3 про те, що останній діяв добросовісно при укладення договору купівлі- продажу цінних паперів, тому згода дружини не потрібна, є надуманими та безпідставними. Зазначає, що укладення договору купівлі-продажу, сума якого є значною - понад 5 000 000 грн без письмової згоди іншого подружжя поза всяким розумним сумнівом порушує майнові права ОСОБА_5 , оскільки передбачає сплату спільних грошових коштів подружжя, тому вважає спірний договір укладеним з порушенням вимог ст.65 СК України, ст.369 ЦК України, тому просить визнати його недійсним на підставі ст.203, 205, 215 ЦК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.08.2025 клопотання представника позивача за первісним позовом задоволено, залучено до участі у цивільній справі за первісним позовом співвідповідача ОСОБА_5 ; прийнято заяву про зміну предмету позову від 25.03.2025, згідно якої ОСОБА_3 просить стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно заборгованість в сумі 4 878 533,89 грн.

29.09.2025 представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву ОСОБА_3 з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.03.2025, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 , посилаючись на те, що твердження позивача про виникнення у ОСОБА_5 солідарного обов`язку з погашення суми боргу за спірним договором є безпідставним. Наголошує, що право спільної власності та відповідно, солідарний обов`язок за зобов`язаннями подружжя згідно правочину, укладеного іншим з подружжям, виникає у іншого подружжя лише у разі наявності згоди на укладення такого правочину, чого у даному випадку ОСОБА_5 зроблено не було.

29.09.2025 представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 , враховуючи зміну процесуального статусу останньої з третьої особи з самостійними вимогами на відповідача у справі, подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №МС-115/17-БВ від 21.12.2017, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представленим повіреним ТОВ «Міленіум Капітал».

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів. Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Ракітіна С.П. про закриття провадження у справі за зустрічним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ «Житомирагрохім».

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року закрито підготовче судове засідання, та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом - адвокат Ракітін С.П. позовні вимоги підтримав, просила позов задовольнити у повному обсязі з викладених в ньому підстав. Щодо задоволення зустрічного позову категорично заперечив, посилаючись на його безпідставність.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення первісного позову вимог в повному обсязі, просила в позові до ОСОБА_5 відмовити. При цьому наполягала на задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 , оскільки наявні всі підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.

Відповідач ОСОБА_11 , будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи ПрАТ «ЖИТОМИРАГРОХІМ», будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

Статтею 5 ЦПК України визначено, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21.12.2017 між ОСОБА_4 та ТОВ «Мілленіум Капітал» укладено Договір доручення №МС-114/17-БД на виконання разового замовлення, у відповідності до якого ТОВ «Мілленімум Капітал» зобов`язалось від імені і за рахунок довірителя ОСОБА_4 укласти договори купівлі-продажу цінних паперів у відповідності до умов договору, а довіритель зобов`язався виплатити повіреному винагороду у розмірі 18 000,00 грн.

21.12.2017 між ОСОБА_3 , як продавцем, та ОСОБА_4 , від імені якого діяла повірена особа ТОВ «Міленіум Капітал», як покупцем, укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №МС-115/17-БВ (надалі - Договір).

Згідно з умовами Договору (п.1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити наступні цінні папери: прості іменні бездокументарні акції Приватного акціонерного товариства "Житомирагрохім", код ЄДРПОУ у кількості 26 158 246 шт. по номінальній вартості 0,25 грн. за 1 акцію, загальною вартістю (сума Договору) 4 900 00 грн.

Оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на банківський рахунок Продавця у розстрочку (п.3.1.): 960 000 грн. до 22.12.2017 включно, 1 340 000 грн. до 22.12.2018 включно, можлива оплата частинами; 1 330 000 грн. до 22.12.2019 включно, можлива оплата частинами; 1 330 000 грн. до 22.12.2020 включно, можлива оплата частинами.

Сторони встановили в Договорі, що моментом повного виконання Покупцем своїх зобов`язань по оплаті цінних паперів є момент зарахування загальної суми Договору на відповідний рахунок Продавця.

Продавець зобов`язується здійснити всі дії, необхідні для списання цінних паперів з рахунку в цінних паперах Продавця в депозитарній установі Продавця на рахунок у цінних паперах Покупця в Депозитарній установі Покупця протягом робочого дня з моменту виконання Покупцем умов п.3.1.1. цього Договору.

Покупець зобов`язується здійснити всі дії необхідні для зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах Покупця в депозитарній установі Покупця протягом одного робочого дня з моменту виконання Продавцем умов п.4.2. цього Договору.

Підтвердженням переходу права власності на цінні папери, вказані у п.1.1. є списання цінних паперів з рахунку в цінних паперах продавця та зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах Покупця в Депозитарній установі Покупця.

Відповідач Сободар, як Покупець, виконав умови п.3.1.1., сплатив 960 00 грн. на поточний рахунок позивача, тому ОСОБА_3 перерахував вказані цінні папери у повному обсязі на рахунок Покупця у цінних паперах, відкритий в Депозитарній установі.

Факт переходу права власності на вказані цінні папери від продавця до покупця підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 22.12.2017 по 22.12.2017, наданою Депозитарною установою ПАТ «Айбокс банк» від 14.01.2019, в якій депонентом рахунку в цінних паперах, на якому обліковано цінні папери зазначено продавця, а також те, що прості бездокументарні іменні акції емітента ПрАТ «Житомирагрохім» в кількості 26 158 246 штук перераховано на рахунок в цінних паперах контрагента ОСОБА_4 . Факт переходу права власності на вищевказані цінні папери підтверджується також обмеженою випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 22.12.2017, в якій зазначено, що станом на 16 год. 12 хв. 59 сек. 22.12.2017 зазначені цінні папери надійшли на рахунок в цінних паперах іншого депонента (нового власника, яким є покупець ОСОБА_4 ).

В іншій частині п.3.1. Договору ОСОБА_4 , як покупець, зобов`язання не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми боргу.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Положеннями статті 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (частина перша статті 614 ЦК України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_6 , як покупець за договором купівлі-продажу цінних паперів №МС-115/17-БВ від 21.12.2017,

не виконав зобов`язання у повному обсязі, а тому повинен нести цивільно-правову відповідальність, передбачену законом та умовами договору.

При цьому щодо позовних вимог про солідарне стягнення суми заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів з співвідповідача ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_4 , суд звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_3 не довів належними та допустимими доказами того, що при укладенні спірного договору ОСОБА_4 діяв в інтересах сім ї; акції, куплені відповідачем ОСОБА_4 підпадають під правовий режим спільної сумісної власності подружжя, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 повинна нести солідарну відповідальність за вказаним зобов`язанням.

Крім цього, суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 712/3590/22, відповідно до якої право спільної власності та відповідно, солідарний обов`язок зобов`язаннями подружжя за правочином, укладеним іншим подружжям, виникає у іншого подружжя лише у разі наявності згоди такого подружжя на укладення такого правочину.

У даному випадку, судом встановлено, що ОСОБА_5 згоди на укладення її чоловіком ОСОБА_4 договору купівлі-продажу цінних паперів не надавала, позивачем не доведено суду факт її обізнаності щодо укладення її чоловіком вказаного договору, а тому відсутні підстави для солідарного обов`язку в останньої за зобов`язанням за спірним договором купівлі-продажу цінних паперів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 .

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Порядок нарахування пені було погоджено сторонами у розділі 5 договору купівлі-продажу цінних паперів від №МС-115/17-БВ від 21.12.2017

Так, відповідно до п.5.1 вказаного договору за прострочення платежу покупець повинен сплатити продавцю додатково 0,05% від вартості невиконаного в строк грошового зобов`язання за кожний день прострочення.

Згідно з вимогами п.3.2 договору, у зв`язку з розстрочкою платежу за вказаним догвоором, сторони погодили розмір інфляційних втрат продавця за цим договором у розмірі 10% за кожен календарний рік. У випадку, якщо індекс інфляції за даними Держкомстату України на момент здійснення покупцем платежів, передбачених п.3.1.2-3.1.4 договору перевищуватиме 10% від моменту останнього здійсненого покупцем платежу, сума чергового платежу повинна бути збільшена на різницю між офіційним індексом інфляції та 10%. Розрахунок індексу інфляції починається з 01.01.2018.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання ОСОБА_4 своїх зобов`язань щодо сплати коштів за договором купівлі-продажу цінних паперів від №МС-115/17-БВ від 21.12.2017, а відповідачем ОСОБА_4 таких доказів не подано, що є його процесуальним обов`язком, визначеним ст. 12, 81 ЦПК України.

Таким чином, у відповідача виникає обов`язок сплатити не лише вартість отриманих ним цінних паперів, а й пеню за несвоєчасне виконання умов договору, інфляційні втрати та три відсотки річних.

Суд приймає до уваги та погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем у заяві про зміну предмету позову (а.с.79-81, т.2), оскільки такий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам закону.

Підстав для зменшення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідач не довів, власного контррозрахунку суду не надав.

При цьому вимог про застосування позовної давності до спору у частині стягнення на користь позивача пені за несвоєчасне виконання умов договору відповідачем чи його представником не заявлялося, а згідно з частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, та те, що ОСОБА_6 , як покупець за договором купівлі-продажу цінних паперів №МС-115/17-БВ від 21.12.2017, не виконав зобов`язання у повному обсязі, а тому з останнього підлягає стягненню сума заборгованості за вказаним договором, а також пеня, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_5 посилається на те, що договір купівлі-продажу цінних паперів № МС-115/17-БВ від 21.12.2017 укладений сторонами (відповідачами) всупереч вимогам ст. 65 СК України, ст. 369 ЦК України, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_4 в особі повіреного ТОВ «Міленіум Капітал» не мав права укладати цей договір з ОСОБА_3 без отримання попередньої письмової згоди своєї дружини - ОСОБА_5 . Вказаними нормами передбачено, що розпорядження грошовими коштами у значному розмірі, які є спільною власністю подружжя вимагає письмової згоди іншого подружжя на його укладення. Вважає, що Договір купівлі-продажу цінних паперів № МС-115/17-БВ від 21.12.2017 укладений сторонами всупереч порядку встановленому законом, тому підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених статтями 203, 205, 215 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.03.1986 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 30.03.2026.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.

За правилом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить стаття 368 ЦК України.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Зазначені приписи закону встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільності майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доведення обставин, потрібних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20), переглянула правовий висновок, сформулювала інший правовий висновок щодо застосування тих самих норм права у подібних правовідносинах. З урахуванням конкретизації цього правового висновку Велика Палата Верховного Суду визначила таке:

«8.63. Наявність згоди одного з подружжя на укладення другим з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном наділяє його необхідним обсягом повноважень на вчинення такого правочину.

8.64. З аналізу зазначених норм закону в їх взаємозв`язку можна зробити висновок, що презумпція розпорядження спільним майном одним з подружжя за згодою другого з подружжя встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно.

8.65. Тому укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла недобросовісно, зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

8.66. Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-3058цс16. Водночас відповідно до зазначеної постанови для визнання договору недійсним суду потрібно також встановити недобросовісність того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна. Велика Палата Верховного Суду вважає, що положення частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України з урахуванням пункту 6 статті 3 ЦК України спрямовані на захист прав саме добросовісного набувача, а тому саме в разі його недобросовісності договір може бути визнаний недійсним. Тому Велика Палата Верховного Суду відступає від зазначеного висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-3058цс16.

8.67. Сформульовані висновки частково не узгоджуються з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), що закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди всіх співвласників на укладення договору ані з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ані третьої особи - контрагента за таким договором і не ставить питання оспорення договору в залежність від добросовісності сторін договору. Тому Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, наведеного в зазначеній постанові, шляхом уточнення, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи - контрагента за таким договором».

Отже, суди під час розгляду спорів про недійсність договору у зв`язку з ненаданням одним із подружжя згоди на відчуження спільного майна мають з`ясовувати, чи був добросовісним набувач такого майна (контрагент за договором).

На момент вчинення оспорюваного договору купівлі-продажу покупець ОСОБА_4 повинен був повідомити продавцю ОСОБА_3 , що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , діючи як доброчесний і розсудливий учасник договірного процесу, який повинен був дотриматися певного стандарту порядної поведінки та розумну обачність, укладаючи договір купівлі-продажу цінних паперів без згоди ОСОБА_5 , втім доказів виконання цього обов`язку матеріали справи не містять.

Крім цього, судом встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_4 діяв через повіреного ТОВ «Мілленімум Капітал» на підставі договору дорученення, укладеного 21.12.2017 між ОСОБА_4 та ТОВ «Мілленіум Капітал» укладено №МС-114/17-БД на виконання разового замовлення, у відповідності до якого ТОВ «Мілленімум Капітал» зобов`язалось від імені і за рахунок довірителя ОСОБА_4 укласти договори купівлі-продажу цінних паперів у відповідності до умов договору, а довіритель зобов`язався виплатити повіреному винагороду у розмірі 18 000,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року (справа №756/6757/20) позов ОСОБА_5 про визнання вищевказаного договору доручення недійсним залишено без задоволення.

За обставинами справи, ОСОБА_3 не міг знати про те, що майно (грошові кошти) можуть належати подружжю на праві спільної сумісної власності, оскільки ОСОБА_4 чи повірений, через якого діяв останній - ТОВ «Мілленіум Капітал», будь-яких доказів на підтвердження перебування ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі під час укладення договору купівлі-продажу цінних паперів не надавали, самостійно дізнатися про цей факт продавець за договором - ОСОБА_3 не мав можливості.

Обов`язок доказування наявності недобросовісної поведінки контрагента лежить на позивачеві.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження недобросовісності поведінки ОСОБА_3 , тому відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів та, відповідно, задоволення зустрічного позову.

Інші доводи сторін, які наведені у позовах, відзивах, письмових запереченнях, не впливають на висновок суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини. У рішенні ЄСПЛ у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оцінюючи зібрані у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 шляхом стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів з контрагента за договором ОСОБА_4 , та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання вказаного договору недійсним..

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково та стягнуто заборгованість з відповідача ОСОБА_4 , тому сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 11 418 грн (9605 + 905 + 908) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено, тому судові витрати слід залишити за нею по фактично понесеним.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ «ЖИТОМИРАГРОХІМ», про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу цінних паперів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі - продажу цінних паперів в сумі 4 878 533 (чотири мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 89 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 11 418 (одинадцять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа ПрАТ «ЖИТОМИРАГРОХІМ», ЄДРПОУ 05488443, адреса: 13001, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Герої Чорнобиля, буд.15/23.

Повний текст рішення складено 16.10.2026.

Суддя Л.Д. Будзан

Часті запитання

Який тип судового документу № 140779184 ?

Документ № 140779184 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140779184 ?

Дата ухвалення - 16.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140779184 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140779184 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140779184, Подільський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140779184, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 140779184 відноситься до справи № 758/2474/19

Це рішення відноситься до справи № 758/2474/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140779182
Наступний документ : 140779186