Ухвала суду № 140778926, 20.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/14944/26

Справа № 754/17002/26

У Х В А Л А

Іменем України

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

20 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Коваленко І.І.,

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження без участі учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,

УСТАНОВИВ:

16.09.2026 представник ОСОБА_1 (надалі - Позивач), адвокат Козуб Олександр Миколайович, подав через підсистему "Електронний суд" до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до Київської міської ради (надалі - Відповідач) про визнання права власності за набувальною давністю.

Позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/3 частку квартири номер АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Позов обґрунтовано тим, що Позивач є власником 2/3 часток вказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.09.2024 після смерті ОСОБА_2 . Інша 1/3 частка спірної квартири належала ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьки, ОСОБА_4 , 1918 року народження, та ОСОБА_5 , 1926 року народження, 06.07.1992 звернулися до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтва про право на спадщину не отримали та право власності на частку квартири у встановленому законом порядку не зареєстрували. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17.06.2020 року у справі № 754/7420/19 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оголошено померлими. Згідно з витягами зі Спадкового реєстру від 04.08.2026 № 86214325 та № 86214387 спадкові справи після їх смерті не заводилися.

Позивач зазначає, що його спадкодавиця ОСОБА_2 з 1992 добросовісно, відкрито та безперервно володіла і користувалася всією квартирою. Після її смерті Позивач, оформивши спадкові права на 2/3 частки, продовжив володіти та користуватися всім житловим приміщенням, самостійно та в повному обсязі сплачує квартплату й комунальні платежі (внески до ЖБК "Річковик-1"). Відповідно до частини другої статті 344 ЦК України Позивач приєднує до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла його спадкодавиця ОСОБА_2 , у зв`язку з чим загальний строк володіння майном перевищує встановлений частиною першою статті 344 ЦК України десятирічний строк.

Зважаючи на те, що власник 1/3 частки майна відсутній, Позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання права власності за набувальною давністю до Київської міської ради як органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади.

18.09.2026 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.10.2026 о 12:30 годині.

25.09.2026 від представниці Відповідача - Київської міської ради Шкуліпи Анастасії Сергіївни надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. У відзиві зазначено, що Позивач набув право власності лише на 2/3 частки квартири в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.09.2024 та достеменно знав про відсутність у нього правових підстав вважати спірну 1/3 частку власною, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду повністю виключає добросовісність заволодіння чужим майном як обов`язкову умову застосування статті 344 ЦК України. У відзиві наголошено, що факт володіння та користування майном на підставі юридичного титулу власника 2/3 часток унеможливлює кваліфікацію Позивача як безтитульного володільця щодо решти майна.

Окрім того, представниця Відповідача вказала на відсутність правових підстав для застосування частини другої статті 344 ЦК України щодо приєднання строку володіння спадкодавиці ОСОБА_2 , оскільки спірна частка належала спадкоємцям ОСОБА_3 , які у 1992 році у встановленому законом порядку прийняли спадщину, а відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з моменту її відкриття незалежно від часу отримання свідоцтва та державної реєстрації.

З огляду на це Відповідач зазначив, що Позивач фактично намагається підмінити спеціальну процедуру визнання спадщини відумерлою відповідно до статті 1277 ЦК України механізмом набувальної давності, а самі по собі сплата комунальних платежів і користування житлом не є доказом добросовісного та безперервного давнісного володіння.

Одночасно у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника Київської міської ради.

15.10.2026 року від іншої представниці Відповідача - Київської міської ради Калюжної Людмили Євгенівни надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про продовження встановленого судом процесуального строку на його подання. В обґрунтування клопотання про продовження строку на подання відзиву представниця Відповідача зазначила, що пропуск строку був зумовлений необхідністю детального ознайомлення з матеріалами справи, витребуванням необхідних відомостей, аналізом позовних вимог та опрацюванням актуальної судової практики для формування належної правової позиції територіальної громади. Також представниця вказала, що відзив направлено Позивачу поштою 15.10.2026 року до початку розгляду справи по суті, що забезпечує Позивачу можливість ознайомитися з запереченнями та не призведе до затягування судового процесу.

У поданому відзиві Відповідач додатково обґрунтував свої заперечення проти позову недоведеністю Позивачем усієї сукупності юридичних фактів, необхідних для визнання права власності за набувальною давністю відповідно до частини першої статті 344 ЦК України. Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 910/17274/17 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.05.2024 року у справі № 761/29679/18, Відповідач наголосив, що набувальна давність є первісним способом набуття права власності, який виключає правонаступництво та вимагає доказування добросовісності саме на момент заволодіння чужим майном. Позивач набув право власності на 2/3 частки квартири у порядку спадкування за заповітом лише 03.09.2024 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, тому його володіння всією квартирою спирається на юридичний титул співвласника, що унеможливлює його кваліфікацію як безтитульного володільця щодо спірної 1/3 частки.

Також у відзиві підкреслено відсутність правових підстав для застосування частини другої статті 344 ЦК України щодо приєднання до часу володіння Позивача періоду володіння його спадкодавиці ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки для зарахування такого строку необхідно довести, що спадкодавиця володіла спірною часткою саме як власним майном на умовах добросовісності, відкритості та безперервності. Натомість спірна 1/3 частка належала спадкоємцям ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , - його батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які 06.07.1992 звернулися до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу отримання свідоцтва та державної реєстрації, у зв`язку з чим відсутність реєстраційного запису не свідчить про безхазяйність майна чи відсутність власників.

Відповідач також зазначив, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17.06.2020 року у справі № 754/7420/19 про оголошення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померлими відповідно до статей 46, 47 ЦК України не є підставою для автоматичного переходу майна у власність Позивача. Процедура переходу майна, власники якого відсутні або спадщина після яких не прийнята, врегульована спеціальними нормами статті 1277 ЦК України щодо відумерлої спадщини, яку Позивач безпідставно намагається підмінити інститутом набувальної давності. Додатково у відзиві вказано, що надані Позивачем квитанції про сплату комунальних платежів його дружиною ОСОБА_6 підтверджують лише участь у витратах на утримання житла, але не доводять моменту, добросовісності та безперервності давнісного володіння спірною часткою як власним майном. З огляду на викладене представниця Відповідача просила відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі як недоведеного.

20.10.2026 від представника Позивача, адвоката Козуба Олександра Миколайовича, до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та позивача, у якій вказано про відсутність додаткових заяв і клопотань та висловлено згоду із закриттям підготовчого провадження і призначенням справи до судового розгляду по суті.

Також від представника Позивача до суду надійшла заява про забезпечення участі у судовому засіданні з розгляду справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Ураховуючи подання учасниками справи заяв про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, Суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання про продовження строку на подання відзиву, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зважаючи на те, що подання другого відзиву представницею Відповідача спрямоване на повне викладення правової позиції територіальної громади та не перешкоджає своєчасному розгляду справи, Позивач матиме достатньо часу для подання своїх заперечень, Суд вважає за можливе продовжити Відповідачу строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вирішення відводів, визначення порядку розгляду справи, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Під час підготовчого провадження судом виконано дії, передбачені статтею 197 ЦПК України: з`ясовано предмет спору та заперечення проти позову, викладені у двох відзивах Відповідача, долучено надані сторонами письмові докази, вирішено питання про розгляд процесуальних заяв учасників справи.

Заперечень проти закриття підготовчого провадження від сторін не надійшло, клопотань про вчинення інших процесуальних дій не заявлено. Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, передбачені статтями 255 і 257 ЦПК України, відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розглядаючи клопотання представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, Суд виходить із того, що відповідно до частини першої та частини другої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості. З метою забезпечення процесуальних прав Позивача та його представника, дотримання принципів розумності строків судового розгляду та доступності правосуддя, Суд вважає за необхідне задовольнити вказане клопотання та забезпечити участь представника Позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Керуючись статтями 127, 189, 197, 198, 200, 212, 247, 260 ЦПК України, суд

Керуючись нормами статей 127, 178, 179, 180, 189, 197, 198, 200, 212, 247, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання представниці Київської міської ради про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, продовжити строк та прийняти відзив до розгляду.

Установити Позивачу ОСОБА_1 строк для подання відповіді на відзив протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання цієї ухвали.

Установити Відповідачу Київській міській раді строк для подання заперечення протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 26.11.2026 року о 09:30 годині у приміщенні Деснянського районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, будинок 5-В, зала судових засідань № 18 (2-й поверх).

Забезпечити участь представниці Позивача Данилюка Івана Івановича у судовому засіданні з розгляду справи по суті, призначеному на 26.11.2026 року о 09:30 годині, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (vkz.court.gov.ua).

Справу розглядати суддею одноособово.

Установити такий порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: 1) надання вступного слова учасникам справи; 2) з`ясування обставин справи та поставлення запитань; 3) дослідження письмових доказів, долучених до матеріалів справи; 4) судові дебати; 5) ухвалення судового рішення.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Роз`яснити учасникам справи можливість подання заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні відповідно до статті 222 Цивільного процесуального кодексу України. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Роз`яснити учасникам справи обов`язок подати до закінчення судових дебатів докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат, або заявити клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті відповідно до частини першої статті 246 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://ds.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО