Рішення № 140775720, 20.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17065/26

Провадження № 2/643/9311/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ "Новий Колектор" Ємельянова С.В. звернулася до суду з указаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 29.01.2026 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №101900149, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 13200 гривень, на строк 228 днів. На умовах, визначених кредитним договором, споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Однак відповідач належно не виконувала умови кредитного договору, не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

26.06.2026 між первісним кредитором ТОВ "Мілоан" та позивачем ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу №МТ-260626-1. ТОВ "Фінансова ТОВ "Новий Колектор" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101900149 в розмірі 20 1915,76 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 8800 гривень, заборгованість за відсотками 2083,36 гривень, заборгованість за комісіями 3 932,40 гривень, штраф в розмірі 6100 гривень.

Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору в добровільному порядку, ТОВ "Новий Колектор" звернулося з указаним позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 11.08.2026, прийнято вищевказану позовну заяву та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, але відзив до суду не надходив.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2026 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №101900149, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 13200 гривень, на строк 228 днів. Пунктом 1.5. договору встановлено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 46692.15 грн. Денна процентна ставка складає: (46692.15 грн. / 13200.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.98%.

Відповідно до до п.1.5.1. договору встановлена комісія за надання кредиту: 2970.00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 22.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/ кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідач самостійно ініціював укладення кредитного договору, оформив заявку на сайті первісного кредитора. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоду з усіх істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплату відсотків, розмір і тип процентної ставки.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору № 101900149 від 24.10.2025 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 13200 грн., що належним чином підтверджується відповідністю копії платіжного доручення з якого вбачається, що 24.10.2025 на кредитний рахунок з картою НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у розмір 13200,00 грн.

26.06.2026 між первісним кредитором ТОВ "Мілоан" та позивачем ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу №МТ-260626-1. ТОВ "Фінансова ТОВ "Новий Колектор" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101900149 в розмірі 20 1915,76 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 8800 гривень, заборгованість за відсотками 2083,36 гривень, заборгованість за комісіями 3 932,40 гривень, штраф в розмірі 6100 гривень.

Тобто зазначений договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором- це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань перед позивачем, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основних сум боргу та відсотків за користування кредитними коштами за вказаними договорами є законними підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 6100,00 грн. заборгованості за штрафами.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором у розмірі 6100,00 грн. заборгованості за штрафами до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 14815,76 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1885,92 грн (14815,76 грн: 20915,76 грн * 100 = 70,83% х 2662,40 грн = 1885,92 грн), а також витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 216,18 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ "Новий Колектор" (код ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за кредитним договором №101900149 від 24.10.2025 в розмірі 14815 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять грн) 76 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Новий Колектор" судовий збір в розмірі 1885,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ "Новий Колектор" витрати навідправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 216,18 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ЄРМАК