Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 570/3298/26
Номер провадження 2/570/2643/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») в особі представника адвоката Усенка М.І. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10109,60 грн, а також судових витрат.
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 13.04.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 26995808, згідно з умовами якого відповідач отримав 2000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Представник позивача вказує, що сума заборгованості Відповідача становить 10109,60 грн, яка складається із: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 6809,60 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 300,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами становить 1000,00 грн.
Ухвалою суду від 28.07.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом учасників у судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву до суду не подав. Судом було вжито заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.
Також про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Строки для подання відзиву закінчились, відповідач у судове засідання не з`явився, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Згідно із ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 13.04.2025 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 26995808 (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір), відповідно до пунктів 1.1-1.3 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн, а позичальник повернути кредит, сплатити проценти, комісію та інші платежі. Загальний строк кредитування становив 360 календарних днів, дата надання кредиту 13.04.2025 року, а остаточний строк повернення кредиту згідно з графіком - 08.04.2026 року.
Договором про споживчий кредит від № 26995808 від 13.04.2025 р. передбачено пільгову фіксовану процентну ставку 0,80 % за один день користування кредитом протягом пільгового періоду та стандартну фіксовану процентну ставку 0,96 % за один день користування кредитом протягом стандартного періоду. Пільговий період визначено тривалістю 14 календарних днів, стандартний - 346 календарних днів.
Пунктом 1.5.2 Кредитного договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що при сумі кредиту 2000,00 грн становить 300,00 грн.
Із додатка № 1 від 13.04.2025 року до договору про споживчий кредит від № 26995808 від 13.04.2025 - «Графік платежів за договором про споживчий кредит» вбачається погоджений сторонами порядок повернення кредиту та сплати процентів і комісії. Загальна вартість кредиту за графіком становить 9167,20 рн. Додаток містить відомості про платіжний засіб позичальника з маскою номера НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором qMj3EirT.
Факт ідентифікації ОСОБА_1 під час укладення електронного договору підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» вих.№24322539/І від 28.05.2026 року, згідно з якою при укладенні договору про споживчий кредит № 26995808 від 13.04.2025 використано одноразовий ідентифікатор qMj3EirT, надісланий 13.04.2025 року о 09:43 год. на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем.
Факт надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» за вих.№305160-1589507453-20042026 від 20.04.2026 року, відповідно до якого за транзакцією № 1589507453 13.04.2025 року о 09 год. 43 хв. проведено операцію на суму 2000 грн 00 коп. із призначенням платежу «Видача кредитних коштів» на платіжну картку позичальника.
Із детального розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 26995808 від 13.04.2025 року станом на 07.04.2026 року, вбачається, що за договором обліковується заборгованість у загальному розмірі 10109,60 грн, з яких: 2000,00 грн - основний борг; 6809,60 грн - проценти; 300,00 грн - комісія; 1000,00 грн - штрафи.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Оскільки факт укладення кредитного договору та надання відповідачу грошових коштів відповідно до вказаного договору підтверджується належними та допустимими доказами, відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування, а сплата комісії за надання кредиту передбачена безпосередньо у кредитному договорі, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Докази належного виконання відповідачем своїх обов`язків з повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії у матеріалах справи відсутні, тому суд виходить з того, що обов`язки за кредитним договором в цій частині відповідачем ОСОБА_1 виконані не були.
Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1000,00 грн не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).
Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.
Кредитний договір № 26995808 укладено 13.04.2025 року, тобто в період дії воєнного стану на території України.
Отже, правові підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1000,00 грн за кредитним договором № 26995808 від 13.04.2025 року - відсутні.
Зважаючи на викладене вище, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 9109,60 грн, з них:
- 2000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 6809,60 грн сума заборгованості за відсотками;
- 300,00 грн сума заборгованості за комісією.
В решті позовних вимог слід відмовити у зв`язку з відсутністю правових підстав для їхнього задоволення.
Щодо судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2399 грн 05 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (9109,60 * 2662,40 / 10109,60).
Стосовно вимоги про стягнення 8000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача сплачені витрати на професійну допомогу. На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025 року, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 2026 від 28.05.2026 року до договору №0207 від 02.07.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 2026 від 28.05.2026 року.
Також до позовної заяви було додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 2093, виданого 29.09.2012 р. на ім`я Усенка Михайла Ігоровича.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС" заборгованість за договором про споживчий кредит № 26995808 від 13.04.2025 року у розмірі 9109,60 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за кредитом; 6809,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 300,00 грн - заборгованість за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР-ФІНАНС" суму сплаченого судового збору пропорційно розміру позовних вимог у сумі 2399,05 грн та витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТАЙГЕР ФІНАНС", код ЄДРПОУ 43561909, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, кв. корп.28, м. Львів, Львівський р-н Львівська обл.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.
Судове рішення № 140775224, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 02.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 570/3298/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: