Рішення № 140775202, 14.10.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/13533/26

Номер провадження 2/570/2716/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

04 червня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі по тексту позивач, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") звернулось в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №560365260 від 08 листопада 2024 року у розмірі 22345,94 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2026 року вищевказану справу передано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 08 листопада 2024 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачем був укладений кредитний договір №560365260. Вказує, що кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму в загальному розмірі 7800,00 грн, а відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Зазначає, що між первісним кредитором та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № МВ-ТП/26 від 11 березня 2025 року, за яким право вимоги до відповідача перейшло ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС". В подальшому ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за договором факторингу №30/0925-01 від 30 вересня 2025 року передало ТзОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", як новому кредитору, право грошової вимоги до відповідача за Договором №560365260 від 08 листопада 2024 року.

Оскільки відповідач належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 26245,19 грн, яка складається з: 7798,50 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14547,44 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 3899,25 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Водночас, позивач звертає увагу, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22345,94 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою від 09 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 08 листопада 2024 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачем було укладено кредитний договір № 560365260.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі Правила).

У п. 2.2. Кредитного договору вказано, що загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 7800,00 грн. Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів.

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 08 листопада 2024 року (що є датою надання Кредиту). (п.2.3 Кредитного договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Відповідно до п.3.2 договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5168-74XX-XXXX-8835, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.7.2 Договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 08 грудня 2029 року (п. 7.3 Договору).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено (п.8.1 Договору).

Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 390,00 грн. (п.8.5 Кредитного договору).

Пунктом 5.5 Кредитного договору 8.6. визначено, що для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 104830,20 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2293,20 грн, Комісію за надання кредиту у розмірі 390,00 та суму Кредиту у розмірі 7800,00 грн.

Відповідно п.8.5.2 Договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 08 грудня 2024 року Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться в позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,50 відсотків річних (п.8.3 Договору).

Згідно з платіжним дорученням № 935f3d2a-2233-43ab-bc0e-6455622894e4 від 08 листопада 2024 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало відповідачу 7800,00 грн на картку за №5168-74XX-XXXX-8835, договір № 560365260 від 08 листопада 2024 року.

Згідно з інформацією наданою на виконання ухвали суду від 22 вересня 2026 року АТ КБ "ПриватБанк" повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та у період з 08 листопада 2024 року по 13 листопада 2024 року на картку було здійснено зарахування коштів у сумі 7800,00 грн.

Відповідно до розрахунку ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" заборгованості відповідача за кредитним договором №560365260 від 08 листопада 2024 року за період з 08 листопада 2024 року по 10 березня 2025 року становить 15086,41 грн, з яких: 7798,50 грн заборгованість за сумою кредиту, 3465,09 грн заборгованість за процентами; 3899,225 грн заборгованість за штрафами.

11 березня 2025 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № МВ-ТП/26, відповідно до якого до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором кредитної лінії №560365260 від 08 листопада 2024 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № Б/Н від 11 березня 2025 року та витягом із нього.

30 вересня 2025 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 30/0925/01, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №560365260 від 08 листопада 2024 року перейшло до ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" .

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30 вересня 2025 року до договору факторингу № 30/0925/01 ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №560365260 від 08 листопада 2024 року в сумі 26245,19 грн, з яких: 7798,50 грн заборгованість за тілом кредиту; 14547,44 грн заборгованість за відсотками; 3399,25 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Сума заборгованості в розмірі 22345,94 грн (за мінусом штрафних санкцій) підтверджується розрахунками заборгованості, виконаними первісним та проміжним кредитором. Вказана заборгованість позивачем не донараховувалася та залишилася незмінною.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525,526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Дослідженням письмових доказів суд встановив, що Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був йому направлений у смс-повідомленні на зазначений ним же у заявці на отримання кредитних коштів номер телефону, який за наданими АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відомостями є фінансовим номером телефону відповідача.

На ім`я відповідача банком емітована карта маска карти НОМЕР_1 і на цей картковий рахунок зараховані переведені первісним кредитором 7800,00 грн.

Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не заперечував.

Так, суд звертає увагу, що умовами кредитного договору № 560365260 від 08 листопада 2024 року передбачено надання відповідачу кредиту в сумі 7800,00 грн на строк 30 днів до 08 грудня 2024 року зі сплатою відсотків в розмірі 0,98 в день від залишку кредиту, з можливістю пролонгації строку кредитування на 30 днів за умови сплати відсотків в сумі 912,60 грн та комісії за надання кредиту у розмірі 390,00 грн.

З розрахунку ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" слідує, що станом на 07 грудня 2024 року відповідачем сплачено 882,18 грн відсотків, 390,00 грн комісії та 0,82 грн по тілу кредиту.

Відтак, умови для пролонгації строку кредитування відповідачем не виконано і строк кредитування пролонгований не був.

За умовами кредитного договору відповідач повинен був по закінченню строку кредитування повернути кредитодавцю кредит в сумі 7800,00 грн та сплатити відсотки в сумі 2293,20 грн (7800,00 грн х 0,98% х 30 днів), а всього сплатити 10483,20 грн (п. 8.6 договору).

При визначенні строку нарахування відсотків суд керується п.3.1 та п. 3.3 кредитного договору, які визначають строк кредитного договору, в межах якого нараховуються відсотки, у 30 днів з дати отримання кредиту позичальником та можливість його пролонгації на 30 днів в разі оплати нарахованих процентів, а не п. 7.4.2 договору, який передбачає можливість нарахування процентів за кожен день користування кредитом до дня його фактичного повернення, який дозволяє кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20, стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Станом на 01 березня 2025 року відповідачем сплачено за кредитним договором 4947,00 грн, з яких 1,50 грн зараховано в погашення заборгованості за тілом кредиту та 4555,50 грн в погашення заборгованості за відсотками.

Враховуючи те, що відповідачем було здійснено погашення на загальну суму 4947,00 грн, то проценти, які є звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит) у розмірі 2293,20 грн є погашеними. Отже решту сплаченої відповідачкою суми (4555,50 грн 2293,20 грн), а саме 2262,30 грн, слід зарахувати як погашення за тілом кредиту 5536,20 грн (7798,50 грн 2262,30 грн).

Відтак, суд дійшов висновку, що відсотки нараховані за період з 09 грудня 2024 року після закінчення строку кредитування безпідставно, а тому стягненню з відповідача не підлягають.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач не подав належних та допустимих доказів, які обґрунтовують його позовні вимоги в частині нарахування заборгованості по відсотках та продовження строку кредитування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 560365260 від 08 листопада 2024 року в загальному розмірі 5536,20 грн, яка є залишком заборгованості за тілом кредиту.

В решті вимог позову слід відмовити.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (5536,20 грн від 22345,94 грн становить 24,80%).

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті №41722 від 27 травня 2026 року. За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 660,30 грн (2662,40 * 24,80% = 660,30).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 7000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25771380283 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1736,00 грн (7000 * 24,80% = 1736,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №560365260 від 08 листопада 2024 року в розмірі 5536 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн 30 коп та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 1736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: м.Київ, вул.Рогнідинська, буд. 4 А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.