Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 359/1628/26
Провадження № 2/373/1345/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
16 жовтня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої судді Хасанової В.В.,
за участю
секретаря судового засідання Мерзленко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2026 року представник позивача адвокат Усенко М.І. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 95492750000 від 22.07.2019 у загальному розмірі 43040,84 грн, а також судових витрат: судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 22.07.2019 між АТ «УКРСИББАНК» та позичальником було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95492750000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на суму 32232,00 грн на придбання товару на умовах визначених кредитним договором.
Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитними коштами відповідно до умов Договору та Правил.
Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, у порядку, передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується банківськими виписками.
У порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, не вносив платежі на повернення отриманих коштів, а також проценти за користування кредитом, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитом.
09.07.2020 між АТ «УКСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 174, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95492750000 від 22.07.2019.
За доводами позивача, відповідач станом на дату подання позову має заборгованість, загальний розмір якої становить 43040,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 32232,00 грн; заборгованість за відсотками 356,20 грн; заборгованість за комісією 10452,64 грн.
16.04.2026 справа надійшла за підсудністю до Переяславського міськрайонного суду Київської області відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2026.
Ухвалою від 29.05.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, оскільки останньою відомою адресою місця проживання або перебування відповідача була АДРЕСА_1 .
Представник позивача в судове засідання не з?явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якому він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Направлена на його ім`я судова повістка за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання повернулась на адресу суду без вручення. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач також повідомл ений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. На підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.07.2019 між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95492750000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 32232,00 грн на придбання товару строком до 22.07.2020. За умовами договору позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит та інші платежі відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до договору (п. 3.6). Відповідно до Графіку платежів розмір ануїтетного платежу становить 2686,00 грн з дати укладення договору до 22.10.2019. З 23.10.2019 розмір ануїтетного платежу становить 3653,00 грн. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 22 числа кожного місяця відповідно до Графіку (п. 3.7, 3.8).
Процентна ставка за договором складає 0,00001% річних (п. 3.9). За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001% річних (п. 3.10).
Розділ 4 Договору містить умови надання додаткового кредиту, відповідно до якого банк може надати позичальнику додатковий кредит (Кредитну картку) шляхом встановлення ліміту овердрафту. Картковий рахунок відкривається банком в дату встановлення ліміту кредитування. Сторони домовились, що цей договір містить заяву позичальника на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається. Договір укладений в письмовій формі та підписаний сторонами.
Виписка АТ «УКРСИББАНК» з особового рахунку за кредитним договором № 95492750000 ОСОБА_1 містить інформацію за період із 22.07.2019 по 09.07.2020.
Як вбачається з наданого позивачем особового рахунку відповідача погашення заборгованості за кредитом ним не здійснювалось.
Позивачем розрахунку заборгованості за кредитом первісного кредитора не надано. Розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором № 95492750000 укладеним між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 містить суми загальної заборгованості у розмірі 43040,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 32232,00 грн; заборгованість за відсотками 356,20 грн; заборгованість за комісією 10452,64 грн. Розрахунок не містить періодів та розмірів нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом та комісії за управління кредитом.
09.07.2020 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 174.
З Акту прийому-передачі прав вимоги від 09.07.2020 встановлено факт передачі від АТ «УКРСИББАНК» ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» реєстру прав вимоги.
Витягом з Реєстру прав вимог до Договору факторингу № 174 від 09.07.2020 встановлено, що АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95492750000 від 22.07.2019, що становить 43040,84 грн, з яких: 32232,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 356,20 грн заборгованість по відсоткам; 10452,64 грн заборгованість по комісії.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Письмовими доказами доведено, що 22.07.2019 ОСОБА_1 уклав з АТ «УКРСИББАНК» договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95492750000 шляхом підписання анкети-заяви на надання споживчого кредиту та паспорта споживчого кредиту особистим підписом, внаслідок чого отримав кредит у розмірі 32232,00 грн на придбання товару. Повернення кредиту, плати за кредит та інших платежів встановлено Графіком платежів, що є додатком № 1 до договору. Строк повернення кредиту 22.07.2020. Процентна ставка за договором складає 0,00001% річних.
Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 95492750000 від 22.07.2019, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 .
Представником позивача також долучено належні та допустимі докази, які підтверджують, що у відповідності до вимог закону, товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95492750000 від 22.07.2019.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором та не повернув кредитні кошти, а також не вносив плату (проценти) за користування кредитом, що також встановлено випискою по особовому рахунку. Таким чином, відповідно до умов договору у кредитора були наявні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Проте позивачем розрахунку заборгованості за кредитом первісного кредитора не надано. Розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором № 95492750000 укладеним між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 містить суми загальної заборгованості у розмірі 43040,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 32232,00 грн; заборгованість за відсотками 356,20 грн; заборгованість за комісією 10452,64 грн.
Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
Пунктом 3.12 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатків до Договору.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору від 22.07.2019 зазначено, те що щомісячна комісія за управління кредитом становить 3% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) починаючи з 23.10.2019; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника розраховується, як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно Графіку платежів, але не більше 10,00 грн; комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу 500,00 грн; комісія за розрахунково-касове обслуговування (РКО) відповідно до Тарифів Банку.
При цьому позивачем не доведено за які саме банківські послуги кредитодавця, що були надані позичальнику, стягується комісія, її розмір, а також періоди нарахування заборгованості по комісії та її найменування. Зазначене не підтверджено розрахунком заборгованості за договором.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 10452,64 грн задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, оскільки відповідач порушив умови договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість: за договором № 95492750000 від 22.07.2019 у розмірі 32588,20 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 32232,00 грн, заборгованості за процентами 356,20 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2662,40 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону про судовий збір, що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 43040,84 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 32588,20 грн, що становить 75,71 % від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2015,70 грн (2662,4 грн х 75,71 %).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.20254; акт № 1174 від 13.02.2026 наданих послуг на суму 8000,00 грн з детальним описом наданих послуг; копію ордера на надання правничої допомоги на ім`я адвоката Усенка М.І.; виписку з ЄДР АО «Апологет».
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд окрім положень щодо пропорційності такого відшкодування, керується положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), їх обсягу, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, де вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на послуги адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.
Оцінюючи складність цієї справи як типову та малозначну, враховуючи предмет спору та ціну позову; якість змісту позовної заяви, де мінімально (загально) викладені обставини щодо виникнення заборгованості та її розміру; зовсім не обґрунтовано періоди та порядок нарахування заборгованості за кредитом тощо, суд зменшує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та визначає їх в розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності, розумності та справедливості, а також є співмірним з наданими адвокатськими послугами та їх якістю.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 95492750000 від 22.07.2019 у розмірі 32588 (тридцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн 20 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2015 (дві тисячі п`ятнадцять) грн 70 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, 79029,
відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В.В.Хасанова
Судове рішення № 140772683, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/1628/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: