Рішення № 140769444, 20.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1008/26

Провадження № 2/156/718/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/1008/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс"

до ОСОБА_1 , представник відповідача Ракушинець Андрій Андрашович,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23.07.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 368979268 на суму 6 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 6 000,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, на підтвердження чого надано довідку та пояснення первісного кредитора щодо перерахунку коштів з деталізацією платіжної інструкції та банківського рахунку.

Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 20 108,91 грн та складається з: 5 999,40 грн заборгованість по тілу кредиту; 11 047,31 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3 062,20 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивачем окремо зазначено, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір заявлених до стягнення грошових вимог становить 17 046,71 грн.

В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено за ланцюгом договорів факторингу: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» (Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстр прав вимоги № 51 від 05.11.2019); від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, Реєстр прав вимоги № 2 від 04.11.2020); та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» (Договір факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, Реєстр Боржників б/н від 05.06.2025 та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 05.06.2025).

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивача зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

З врахуванням наведеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" суму заборгованості за Кредитним договором № 368979268 від 23.07.2019 в розмірі 17 046,71 грн, а також понесені судові витрати у справі на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

З відзиву на позовну заяву слідує, що відповідач заперечує проти позову у повному обсязі та просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог та у стягненні витрат на правничу допомогу, з тих мотивів, що первісний кредитор (ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога») нібито відступив право вимоги ТзОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу від 28.11.2018. Проте на момент укладення цього договору зобов`язання відповідача ще не існували, а строк дії договору факторингу обмежувався періодом з 28.11.2018 по 28.11.2019. У матеріалах справи відсутні належні докази здійснення оплати за договором факторингу, що є обов`язковою істотною умовою факторингових правовідносин. Оскільки факт переходу права вимоги до першого фактора не доведено, всі наступні похідні відступлення (до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та надалі до ТзОВ «ФК «ЕЙС») також не підтверджують виникнення права вимоги у Позивача. Позивачем не надано первинних документів (касових ордерів, банківських виписок), які підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів відповідачу. Надані роздруківки з комп`ютера не мають обов`язкових реквізитів і не вважаються первинними документами. Договір не підписано відповідачем ні власноруч, ні за допомогою КЕП/УЕП. Кредитодавець не входить до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, а отже, не мав законних підстав генерувати електронний підпис. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», обов`язок доведення вручення споживачу примірника договору покладається на кредитодавця, що у цій справі виконано не було. Недодержання письмової (електронної) форми кредитного договору відповідно до ст. 1055 ЦК України тягне за собою його нікчемність.

Позивач обґрунтовує нарахування процентів та штрафних санкцій Витягами з Тарифів та Умов кредитування. Оскільки ці документи не містять підпису відповідача та можуть односторонньо змінюватися банком/фінустановою, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (справа № 342/180/17), вони не є складовою частиною кредитного договору. Усі нечіткі або двозначні положення договору мають тлумачитися на користь споживача (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», висновок ОП КЦС ВС у справі № 552/672/23). Сукупна сума неустойки за законом про споживче кредитування не може перевищувати половини суми, одержаної за договором.

Крім того, відповідач вказує, що заявлені Позивачем витрати на адвоката (7 000 грн) є неспівмірними зі складністю справи, оскільки Позивач не надав детального опису виконаних робіт, розрахунку витраченого часу та підтвердження реальності цих витрат.

З відповіді на відзив на позовну заяву слідує, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» є небанківською фінансовою установою, яка не надає банківських платіжних послуг самостійно, а ініціює платіжні операції через надавача платіжних послуг на картковий рахунок позичальника. До позовної заяви додано платіжні інструкції з підписом і печаткою ТОВ «Манівео», а також довідку та письмові пояснення про успішне перерахування 6 000,00 грн на картковий рахунок Відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей, а факт отримання коштів відповідачем підтверджує існування кредитного зобов`язання. Жодних фактів помилкового переказу не встановлено.

Відповідно до ст. 1078 та ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору факторингу може бути грошова вимога, яка виникне у майбутньому. Укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до виникнення боргу не свідчить про його недійсність.

Права вимоги передаються не самим договором, а Реєстрами прав вимоги. За витягом з Реєстру № 51 право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.11.2019, тобто вже після укладення кредитного договору від 23.07.2019. Перехід права вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та надалі до Позивача (ТОВ «ФК «ЕЙС») підтверджено відповідними витягами з реєстрів боржників та Актом прийому-передачі за договором факторингу від 05.06.2025.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, договори факторингу вважаються правомірними, оскільки вони не визнані судом недійсними та не є нікчемними, що узгоджується з позицією ВС у справі № 727/2790/25.

Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора (SMS-коду), що за ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Відповідач особисто зареєстрував Особистий кабінет, заповнив заявку із зазначенням своїх персональних і паспортних даних та ввів одноразовий пароль-ідентифікатор (3X88Y8XE), надісланий у SMS-повідомленні 23.07.2019. Після підписання примірник договору у візуалізованій формі було надіслано на електронну пошту та відображено в Особистому кабінеті відповідача.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (справа № 910/1238/17), проценти поділяються на: проценти за правомірне користування у межах строку дії договору (ст. 1048 ЦК України) та проценти за неправомірне користування (прострочення виконання) після спливу строку кредитування (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Відповідач погодився з Умовами та Правилами кредитування, а 31.07.2019 особисто уклав Додаткову угоду про пролонгацію строку кредиту на 30 днів із встановленням процентної ставки 1,66% на день.

Щодо витрат на правничу допомогу, представник позивача вказує, що до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги, ордер, додаткову угоду та акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат на адвоката (7 000 грн) покладається саме на Відповідача, який таких доказів не надав.

За таких обставин, представник позивача наполягає на позовних вимогах, які просить задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази у справі.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження направлена за адресою зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Поштове відправлення із вказаними документами відповідач отримав особисто 05.09.2026.

28.09.2026 від представника відповідача адвоката Ракушинця А. А. надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого наведено у розділі І цього рішення.

29.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зміст якої наведено у розділі І цього рішення.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 23.07.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 368979268 на суму 6 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора).

За цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 6 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом згідно з умовами Договору. Кредит надається строком на 7 (сім) днів.

Відповідно до п. 1.4 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,64 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту.

Згідно з п. 4.2 Договору, якщо позичальник не повернув суму кредиту у визначений строк, до взаємовідносин сторін застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 1,70 процентів за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення кредиту.

Крім того, 30.07.2019 між первісним кредитором та відповідачем укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 368979268, якою продовжено строк надання кредиту на 30 днів та встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,66 процентів в день від суми кредиту починаючи з 30.07.2019.

На виконання умов Кредитного договору первісний кредитор 23.07.2019 ініціював переказ коштів у розмірі 6 000,00 грн безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-8205 відповідача (емітент АТ КБ "ПриватБанк"), що підтверджується довідкою та поясненнями первісного кредитора щодо перерахунку коштів, довідкою щодо дій позичальника в ІТС, а також відомостями АТ КБ «ПриватБанк». Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором та виписки з особового рахунку, відповідач здійснював часткові платежі на загальну суму 824,00 грн (31.07.2019 сплачено 788,40 грн процентів та 0,60 грн тіла кредиту; 09.09.2019 сплачено 35,00 грн процентів). У подальшому відповідач користувався кредитними коштами, проте не надавав своєчасно кредитодавцю грошові кошти для повного погашення заборгованості.

Таким чином, всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача за розрахунком становить 20 108,91 грн та складається з: 5 999,40 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 047,31 грн заборгованість за відсотками; 3 062,20 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач у позовній заяві зазначив, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій (3 062,20 грн) у межах даної справи не заявляються, тому сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 17 046,71 грн (5 999,40 грн тіла кредиту та 11 047,31 грн нарахованих відсотків).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.

В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

За Реєстром прав вимоги № 51 від 05.11.2019 та Протоколом узгодження від 05.11.2019 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 368979268 у розмірі 16 154,00 грн (5 999,40 грн тіла кредиту та 10 154,60 грн відсотків).

Сплата фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 51 від 05.11.2019 року (у межах Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018) підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків та Протоколом узгодження предмету факторингової операції.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. За цим договором клієнт зобов`язується відступити Фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (як наявні, так і такі, що виникнуть у майбутньому), а Фактор прийняти їх та надати фінансування за плату. Перелік боржників та заборгованостей визначається в окремих Додатках Реєстрах прав вимог. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора безпосередньо в день підписання сторонами відповідного Реєстру. Сума фінансування узгоджується та зазначається в кожному окремому Реєстрі та сплачується Фактором протягом 5 банківських днів з моменту його підписання. Розмір оплати послуг Фактора становить 100,00 грн за кожен підписаний Реєстр прав вимоги.

Фактор має право розпоряджатися набутими правами вимоги на власний розсуд, у тому числі відступати їх на користь третіх осіб (п. 5.3.3).

Початковий строк дії договору було встановлено до 04 серпня 2021 року. У подальшому додатковими угодами (№ 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022) строк дії договору було продовжено до 30 грудня 2024 року включно.

За Реєстром прав вимоги № 2 від 04.11.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 17 046,71 грн (5 999,40 грн тіла кредиту та 11 047,31 грн відсотків). Сплата фінансування за відступлення прав вимоги за Договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року підтверджується Платіжною інструкцією № 80 від 01 лютого 2021 року.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е. Відповідно до п. 1.1 договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціну продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги (строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому) до третіх осіб Боржників. Права вимоги включають суму основного зобов`язання (суму позики), проценти за користування, проценти на прострочену позику, пеню та інші платежі.

Перелік Боржників, підстави виникнення та обсяг вимог зазначаються в Реєстрі Боржників (Додаток № 1 до Договору). Перехід прав вимоги відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників (Додаток № 2 до Договору).

Ціна Продажу та загальна сума Прав Вимоги визначаються в день передачі за кожним Реєстром Боржників. Фактор зобов`язаний сплатити Клієнту 100% Ціни Продажу протягом 36 місяців з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, але не пізніше 05 червня 2028 року (п. 3.13.4 договору). За проведене фінансування Клієнт сплачує Фактору плату в розмірі 100,00 грн (без ПДВ) протягом 3 робочих днів з моменту перерахування Ціни продажу (п. 3.3 договору).

Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 05.06.2025 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 05.06.2025 до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 20 108,91 грн. Сплату фінансування Фактором підтверджено платіжною інструкцією № 345 від 10.09.2025 року.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 368979268 від 23.07.2019 на суму заборгованості, що заявляється до стягнення в розмірі 17 046,71 грн.

Відповідач заперечує проти позову у повному обсязі з мотивів, викладених у розділі І цього рішення. Контррозрахунку стороною відповідача не надано. Доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором № 368979268 від 23.07.2019 відповідач також не надав.

ІV. Застосоване судом законодавство

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

V. Висновки суду

Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

За своєю сутністю кредитний договір є позикою, а відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ознаками.

Кредитний договір № 368979268 від 23.07.2019 укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а тому вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Таки договір є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили усі істотні умови договору, а тому, саме з 23.07.2019 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами, що не заперечується відповідачем. Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 368979268 від 23.07.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Матеріали справи підтверджують факт виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язань щодо надання відповідачеві кредитних коштів у розмірі 6 000,00 гривень. Однак суму кредиту, як і проценти за користування кредитом, у встановлений договором строк відповідач не повернув, чим порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість, яка становить 17 046,71 грн та складається з: 5 999,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 047,31 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивач не заявляє.

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надало суду належні докази, що підтверджують перехід до позивача права грошової вимоги за Кредитним договором № 368979268 від 23.07.2019. При цьому, укладення договору факторингу від 28.11.2018 до моменту оформлення кредитного договору від 23.07.2019 є законним, оскільки договір передбачав відступлення майбутніх вимог. Сам же перехід вимоги відбувся 05.11.2019 під час підписання Реєстру прав вимоги № 51, коли кредитна заборгованість відповідача вже реально виникла та була повністю індивідуалізована. Таким чином, твердження сторони відповідача, що на момент укладення договору факторингу істотні умови щодо обсягу вимог не були погоджені, а відступлення можливе лише щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент укладення договору або виникла в межах строку його дії спростовується умовами договору факторингу.

Суд, враховуючи умови кредитного договору та додаткової угоди (розмір тіла кредита, узгоджений розмір відсотків за користування кредитними коштами, строк кредитування), перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем та дійшов висновку, що розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.

Оскільки відповідачем були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», як правонаступника первісного кредитора, є обґрунтованими, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 17 046,71 гривень.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 1 ч. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі; судовий збір за подання позову у даній справі у розмірі 2 662,40 гривень.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 з урахуванням того, що позовна заява позивачем подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, то з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 2 662,40 гривень, понесення яких документально підтверджується платіжною інструкцією № 53971 від 14.08.2026.

Також, згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 000,00 грн., які підтверджуються: Договором № 20/01/26-01 від 20.01.2026 про надання правничої допомоги; Додатковою угодою № 25770955860 від 19.06.2026; Актом прийому-передачі наданих послуг від 19.06.2026.

Представник відповідача просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу або зменшити з мотивів, наведених у відзиві. У відзиві на позовну заяву вказував, що заявлені Позивачем витрати на адвоката (7 000 грн) є неспівмірними зі складністю справи, оскільки Позивач не надав детального опису виконаних робіт, розрахунку витраченого часу та підтвердження реальності цих витрат.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) міститься висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Аналогічний висновок (обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) наведений: у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Стороною відповідача лише заявлено про неспівмірність витрат. Разом із тим, не виконано покладеного процесуальним законом обов`язку доведення неспівмірності таких витрат та не конкретизовано, які надані послуги є неспівмірними.

Щодо розумності витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи. Враховуючи характер спору, складність справи та співмірність витрат, те, що спір є малозначним та не становить складності для позивача, оскільки стягнення заборгованості із позичальників є одним із видів діяльності позивача, судова практика у даній категорії справ є сталою, а суд розглянув справу у спрощеному провадженні без виклику сторін, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі у сумі 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та 4 000,00 гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за Кредитним договором № 368979268 від 23.07.2019 у розмірі 17 046 (сімнадцять тисяч сорок шість) гривень 71 коп., з яких: 5 999,40 грн тіла кредиту та 11 047,31 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс", код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094; Рахунок: НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська