Рішення № 140769387, 20.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3390/26

2/154/1826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

20 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року в загальному розмірі 73 844,02 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позов обґрунтовано тим, що 05 лютого 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1507-9195, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 15 000 грн строком на 365 днів із визначеними договором умовами нарахування процентів та сплати інших платежів.

Надалі сторонами укладено додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до яких відповідачці надавалися додаткові кредитні кошти: 28 лютого 2025 року - 6 500 грн, 22 березня 2025 року - 4 000 грн, 13 квітня 2025 року - 1 800 грн та 06 травня 2025 року - 4 400 грн.

Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані на банківську картку, реквізити якої відповідачка вказала під час оформлення кредиту. Відповідачка здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості, однак належним чином своїх договірних зобов`язань не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 18 травня 2026 року загальна заборгованість за кредитним договором становить 73 844,02 грн, з яких: 15 980,80 грн - заборгованість за кредитом, 43 612,26 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 14250,96 грн - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Посилаючись на порушення відповідачкою умов кредитного договору та положень цивільного законодавства щодо належного виконання зобов`язань, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у повному обсязі, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Від директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства, в якому зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судові засідання 22 вересня та 20 жовтня 2026 року повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового розгляду. У матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення їй судових повісток з особистими підписами про їх отримання.

Причин неявки відповідачка суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за своєї відсутності не подавала. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надала.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки, неподання нею відзиву на позовну заяву та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 223, 280, 281 ЦПК України постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

Згідно з наданою позивачем роздруківкою договору про відкриття кредитної лінії №1507-9195 продукту «CreditKasa», 05 лютого 2025 року о 12 год 41 хв між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 13 листопада 2023 року органом 0712, РНОКПП НОМЕР_2 , оформлено кредитний договір в електронній формі.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець відкриває позичальниці кредитну лінію на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення її особистих потреб, а позичальниця зобов`язується повернути отримані кошти не пізніше останнього дня строку кредитування, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.6 договору визначено суму кредиту 15 000 грн, дату його надання - 05 лютого 2025 року та спосіб перерахування коштів - безготівковим переказом на банківський рахунок позичальниці з використанням зазначених нею реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно з пунктом 4.14 договору строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту, а датою його повернення визначено 04 лютого 2026 року. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку не допускається. Водночас договором передбачена можливість продовження цього строку за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, відповідно до якої строк кредитування становитиме 365 календарних днів з моменту укладення такої угоди.

Відповідно до пунктів 4.8, 4.9 договору базовий період сплати процентів становить 21 календарний день. Позичальниця зобов`язана сплачувати нараховані проценти та передбачену договором комісію не пізніше останнього дня відповідного базового періоду у складі обов`язкового платежу.

Пунктом 4.10 договору встановлено фіксовану стандартну процентну ставку, яка нараховується на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування коштами: 1 % на день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % на день починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту залежно від того, яка з цих подій настане раніше. Протягом визначених договором періодів також передбачена можливість застосування промо-ставки та зниженої процентної ставки за умовами програми лояльності кредитодавця.

Згідно з пунктом 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту, нараховується одноразово в день його видачі. Договором також передбачена можливість нарахування аналогічної комісії під час надання додаткових кредитних коштів, якщо це визначено відповідною додатковою угодою.

Відповідно до пунктів 4.15-4.18 договору реальна річна процентна ставка на дату його укладення визначена в розмірі 3858,50 %, денна процентна ставка - 0,918 %, загальні витрати за споживчим кредитом - 50 238,52 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування - 65 238,52 грн.

Пунктами 3.1-3.12 договору передбачено його укладення в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Зокрема, оформлення заявки здійснюється через вебсайт або мобільний додаток, ідентифікація та верифікація позичальниці - із використанням передбачених договором способів, а прийняття пропозиції кредитодавця та підписання договору - шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У пункті 3.5 договору зазначено про здійснення дистанційної ідентифікації та верифікації позичальниці шляхом отримання її ідентифікаційних даних через систему BankID НБУ. У пункті 3.12 визначено електронну адресу позичальниці для надсилання договору - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Роздруківка договору містить електронний підпис позичальниці одноразовим ідентифікатором A0160.

До матеріалів справи також долучено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджені наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 13-П від 27 січня 2025 року. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 цих Правил вони визначають порядок відкриття кредитної лінії, права й обов`язки сторін та є невід`ємною частиною кредитного договору.

Наданий паспорт споживчого кредиту містить інформацію про кредитну лінію в розмірі 15 000 грн, строк кредитування 365 календарних днів, базовий період 21 календарний день, стандартні процентні ставки 1 % та 0,74 % на день, промо-ставку 0,90 % на день і комісію за видачу кредиту в розмірі 15 %.

Крім основного договору, позивачем надано роздруківки чотирьох додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року.

Згідно з додатковою угодою від 28 лютого 2025 року, оформленою об 11 год 47 хв, сторони погодили надання додаткових кредитних коштів у розмірі 6 500 грн. У пункті 1 цієї угоди зазначено залишок неповерненого кредиту 13 500 грн та несплачені проценти 405 грн. Після надання додаткових коштів загальна сума неповерненого кредиту визначена в розмірі 20 000 грн. Пунктами 2.4, 2.11 угоди строк повернення кредиту визначено тривалістю 365 календарних днів з дати її укладення, а загальний строк кредитування за договором збільшено до 388 днів.

Відповідно до додаткової угоди від 22 березня 2025 року, оформленої о 22 год 36 хв, сторони погодили надання додаткових кредитних коштів у розмірі 4 000 грн. На момент оформлення угоди зазначено залишок неповерненого кредиту 16 000 грн та несплачені проценти 160 грн. Після надання додаткових коштів сума неповерненого кредиту визначена в розмірі 20 000 грн. Строк повернення кредиту встановлено тривалістю 365 календарних днів з дати укладення цієї угоди, а загальний строк кредитування збільшено до 410 днів.

Згідно з додатковою угодою від 13 квітня 2025 року, оформленою о 21 год 37 хв, сторони погодили надання додаткових кредитних коштів у розмірі 1 800 грн. На момент її оформлення зазначено залишок неповерненого кредиту 18 200 грн та несплачені проценти 182 грн. Після надання додаткових коштів сума неповерненого кредиту визначена в розмірі 20 000 грн. Строк повернення кредиту встановлено тривалістю 365 календарних днів з дати укладення цієї угоди, а загальний строк кредитування збільшено до 432 днів.

Відповідно до додаткової угоди від 06 травня 2025 року, оформленої о 12 год 57 хв, сторони погодили надання додаткових кредитних коштів у розмірі 4 400 грн. На момент її оформлення зазначено залишок неповерненого кредиту 15 576 грн та несплачені проценти 155,76 грн. Після надання додаткових коштів сума неповерненого кредиту визначена в розмірі 19 976 грн. Строк повернення кредиту встановлено тривалістю 365 календарних днів з дати укладення цієї угоди, а загальний строк кредитування збільшено до 455 днів.

Пунктами 2.6 зазначених додаткових угод передбачено одноразову комісію за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 15 % від суми відповідного додаткового кредитування, яка нараховується в день видачі коштів та підлягає сплаті не пізніше закінчення поточного базового періоду.

Відповідно до пунктів 2.7-2.10 додаткових угод із дати укладення кожної з них передбачено застосування фіксованої стандартної процентної ставки на залишок неповерненої суми кредиту: 1 % на день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення відповідної додаткової угоди та 0,74 % на день починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту. Водночас передбачено можливість застосування зниженої ставки 1 % на день протягом перших 180 днів за умови своєчасного виконання грошових зобов`язань. У разі несплати обов`язкового платежу в установлений строк передбачено застосування стандартної процентної ставки до повного погашення відповідного платежу.

Зміст додаткових угод також передбачає, що їх укладення здійснюється дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, а дата укладення кожної додаткової угоди є першим днем користування кредитом на змінених нею умовах.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 77, 80, 89 ЦПК України суд встановлює обставини справи на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо укладення кредитного договору та виникнення кредитного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в усній або письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною.

Згідно зі статтями 626, 627, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов із урахуванням вимог законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин шостої, восьмої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, зокрема з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит та зміни до нього укладаються у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 Верховний Суд підтвердив, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором із дотриманням передбаченої законом процедури, прирівнюється до договору в письмовій формі. При цьому юридичне значення мають дії особи щодо входу до відповідної інформаційної системи, прийняття умов договору та використання одноразового ідентифікатора.

Досліджена судом роздруківка договору про відкриття кредитної лінії № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року містить істотні умови кредитування, персональні дані позичальниці та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A0160.

Передбачений договором порядок його укладення включав реєстрацію позичальниці в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, її ідентифікацію та верифікацію, ознайомлення з умовами кредитування й підтвердження волевиявлення шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відомості про укладення договору узгоджуються з квитанцією ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 18 травня 2026 року, вих. № 481471-1553496853-18052026, відповідно до якої 05 лютого 2025 року о 12 год 41 хв здійснено перерахування 15 000 грн за договором № 1507-9195, транзакція № 1553496853, на банківську картку № НОМЕР_3 .

Подальше оформлення чотирьох додаткових угод, отримання додаткових кредитних коштів та здійснення відповідачкою платежів за кредитним договором узгоджуються з виникненням і фактичним виконанням сторонами відповідного кредитного зобов`язання.

Надані позивачем документи є взаємопов`язаними, містять ідентичні реквізити кредитного договору та позичальниці, а відомості про видачу коштів підтверджені документами платіжної установи.

Відтак суд встановив, що кредитний договір № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року укладений між сторонами в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, а позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів.

Щодо змісту кредитного зобов`язання та правового значення додаткових угод.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 1048, 1049, 1056-1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, встановлених договором, а кредитодавець має право на одержання процентів за користування кредитом. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором з урахуванням вимог закону.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін, а продовження строку користування кредитом здійснюється шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

З матеріалів справи встановлено, що після укладення первісного кредитного договору сторони послідовно укладали додаткові угоди від 28 лютого, 22 березня, 13 квітня та 06 травня 2025 року, якими погоджували надання додаткових коштів, визначали залишок неповерненого кредиту та змінювали строк кредитування.

При цьому останньою додатковою угодою від 06 травня 2025 року сторони підтвердили, що на момент її укладення сума неповерненого кредиту становить 15 576 грн, а несплачені проценти - 155,76 грн. Після надання додаткових кредитних коштів у розмірі 4 400 грн загальну суму кредиту визначено в розмірі 19 976 грн.

Пунктами 2.4, 2.11 цієї додаткової угоди сторони продовжили строк кредитування на 365 календарних днів з дати її укладення, а пунктом 2.8 погодили порядок нарахування процентів на новий залишок кредиту.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 295/12624/16 зазначив, що погоджений сторонами у додаткових угодах розмір кредитної заборгованості має самостійне юридичне значення, а чинні домовленості сторін щодо реструктуризації зобов`язання підлягають урахуванню під час визначення суми боргу.

Суд враховує, що додаткова угода від 06 травня 2025 року є двостороннім правочином, яким сторони не лише продовжили строк кредитування, але й підтвердили залишок основного боргу та погодили умови подальшого виконання зобов`язання. Доказів недійсності цієї угоди або спростування зазначеного в ній залишку основного боргу матеріали справи не містять.

З огляду на принцип свободи договору, презумпцію правомірності правочину, передбачену статтею 204 ЦК України, та конкретний зміст досягнутої сторонами домовленості суд приймає погоджену додатковою угодою від 06 травня 2025 року суму кредиту 19 976 грн як вихідну для подальшої перевірки заборгованості.

Водночас погодження сторонами залишку кредиту не звільняє суд від застосування імперативних приписів законодавства щодо процентів, відповідальності позичальника та черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит.

Щодо правомірності договірних процентів.

Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 та статті 1056-1 ЦК України проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування наданими кредитодавцем грошовими коштами протягом погодженого строку кредитування.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої згідно з частиною четвертою цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка.

Вказаний Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року та передбачив перехідний період поетапного зниження максимальної денної процентної ставки. Для договорів, укладених після завершення цього періоду, застосовується обмеження в розмірі 1 відсотка.

В Об`єднаній палаті Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 сформульовано висновок про імперативний характер установленого законом максимального розміру денної процентної ставки. При цьому Верховний Суд розмежував нікчемність договірної умови, оспорювання чи зміну договору, тлумачення його неоднозначних положень та перевірку правильності розрахунку заборгованості.

Договір між сторонами укладено 05 лютого 2025 року, тобто після завершення передбаченого Законом № 3498-IX перехідного періоду. Додаткову угоду, яка визначає умови подальшого кредитування, укладено 06 травня 2025 року.

Пунктом 2.8 цієї угоди передбачено нарахування процентів за фіксованими ставками 1 відсоток на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 відсотка на день починаючи зі 181-го календарного дня користування кредитом.

За відомостями додаткової угоди денна процентна ставка з урахуванням загальних витрат за кредитом визначена в розмірі 0,885 відсотка, що не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Отже, погоджені сторонами умови нарахування договірних процентів у відповідні періоди не суперечать установленому Законом України «Про споживче кредитування» обмеженню максимальної денної процентної ставки.

При цьому суд не встановив підстав для довільного зменшення чітко погоджених сторонами договірних процентних ставок. Розмір заборгованості підлягає визначенню за чинними умовами договору з перевіркою фактичного періоду користування кредитом та належного врахування здійснених платежів.

Згідно з пунктом 2.11 додаткової угоди від 06 травня 2025 року строк кредитування становить 365 календарних днів. Отже, останнім днем погодженого строку користування кредитом є 05 травня 2026 року.

Позивачем нараховано договірні проценти саме до зазначеної дати включно, а починаючи з 06 травня 2026 року в розрахунку застосовано нульову ставку.

Такий період відповідає погодженому сторонами строку кредитування. Правові підстави для нарахування договірних процентів за межами цього строку відсутні, однак у поданому розрахунку такі нарахування не здійснювалися.

Щодо процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 кредитного договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань у вигляді процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у визначеному договором розмірі.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим же пунктом передбачено, що неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання грошових зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, встановлене законом звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України поширюється на кредитні зобов`язання незалежно від погодженого сторонами розміру відповідних процентів.

Згідно з поданим позивачем розрахунком за кредитним договором № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року загалом нараховано 15 850 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України.

Із цієї суми 800 грн були зараховані кредитодавцем за рахунок платежів відповідачки, здійснених до укладення останньої додаткової угоди від 06 травня 2025 року, а саме: 600 грн - із платежу від 21 березня 2025 року та 200 грн - із платежу від 12 квітня 2025 року.

Оскільки останньою додатковою угодою сторони погодили залишок основного боргу станом на 06 травня 2025 року, суд приймає визначену цією угодою суму кредиту як вихідну для подальшого перерахунку та не здійснює повторного розподілу платежів, внесених до її укладення.

Після 06 травня 2025 року кредитодавець зарахував 799,04 грн із платежу відповідачки від 18 червня 2025 року на погашення процентів за статтею 625 ЦК України.

Решта нарахованих процентів у розмірі 14 250,96 грн залишилася непогашеною та включена позивачем до заявлених позовних вимог.

Таким чином, із загальної суми нарахувань за статтею 625 ЦК України 15 850 грн: 800 грн враховані в розрахунках сторін до укладення останньої додаткової угоди, 799,04 грн неправомірно зараховані кредитодавцем із платежу від 18 червня 2025 року, а 14 250,96 грн заявлені до стягнення.

Оскільки всі зазначені нарахування здійснені під час дії воєнного стану, вимога позивача про стягнення 14 250,96 грн процентів за статтею 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Водночас 799,04 грн, фактично сплачені відповідачкою 18 червня 2025 року, не можуть вважатися належним виконанням зобов`язання зі сплати відповідальності, від якої позичальницю звільнено законом. Ці кошти підлягають урахуванню в складі здійсненого платежу при визначенні погашеної заборгованості за кредитом та договірними процентами.

Щодо комісії за видачу кредиту та її місця в черговості погашення заборгованості.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 12 цього Закону договір про споживчий кредит повинен містити, зокрема, інформацію про порядок сплати процентів за користування кредитом, порядок обчислення процентів, а також порядок сплати комісій та інших платежів за договором про споживчий кредит.

У постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про споживче кредитування» допускає встановлення кредитодавцем комісії за здійснення операції з видачі кредиту, яка належить до загальних витрат за споживчим кредитом. При цьому правомірність відповідної умови оцінюється з урахуванням її змісту, характеру послуги, надання споживачеві необхідної інформації та дотримання встановлених законом гарантій.

Отже, сама наявність у договорі одноразової комісії за видачу кредиту не означає безумовної нікчемності такої умови.

Пунктом 4.11 кредитного договору передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 відсотків від суми наданих кредитних коштів, а пунктом 2.6 додаткової угоди від 06 травня 2025 року - комісію за видачу додаткових кредитних коштів у такому самому розмірі.

Оскільки за цією додатковою угодою відповідачці надано 4 400 грн, кредитодавець нарахував одноразову комісію в розмірі 660 грн.

У розрахунку заборгованості зазначена комісія відображена 06 травня 2025 року. Надалі кредитодавець зарахував на її погашення 371,80 грн із платежу від 24 травня 2025 року та 288,20 грн із платежу від 18 червня 2025 року.

Таким чином, за розрахунком позивача комісія 660 грн вважається повністю сплаченою.

Разом із тим сам факт існування передбаченого договором обов`язку сплатити комісію не визначає її місця в черговості погашення заборгованості. Відповідна черговість установлена спеціальною нормою Закону України «Про споживче кредитування» та підлягає застосуванню незалежно від порядку відображення платежів у внутрішньому обліку кредитодавця.

Оскільки позивач не заявив самостійної вимоги про стягнення комісії, питання про її присудження не є предметом розгляду цієї справи. Для правильного визначення розміру заявленої заборгованості суд перевіряє правомірність зарахування внесених відповідачкою платежів на погашення комісії за наявності непогашених процентів та основного боргу.

Щодо черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1.у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2.у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3.у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Аналогічна черговість передбачена пунктом 6.11 Правил відкриття кредитної лінії, які є складовою укладеного сторонами кредитного договору.

Таким чином, спеціальна норма закону встановлює першочерговість погашення кредиту та договірних процентів перед комісіями й іншими передбаченими договором платежами.

Статтею 534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у встановленій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом. За загальним правилом цієї статті проценти погашаються раніше основної суми боргу.

У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 179/533/15-ц Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання встановленої законом і договором послідовності погашення вимог кредитодавця та підтвердив пріоритет погашення нарахованих процентів перед основною сумою кредиту відповідно до статті 534 ЦК України та умов відповідного договору.

Суд враховує, що стаття 19 Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальною нормою, яка визначає черговість погашення окремих категорій вимог кредитодавця, тоді як стаття 534 ЦК України встановлює загальні правила виконання грошових зобов`язань.

При цьому стаття 19 спеціального Закону не визначає окремої внутрішньої послідовності погашення договірних процентів та основної суми кредиту, віднесених до однієї черги.

Застосовуючи наведені норми системно, суд виходить із першочергового погашення належних до сплати договірних процентів у межах відповідної черги, а після їх погашення - основної суми кредиту.

Такий порядок не змінює встановлених статтею 19 Закону черг і не допускає погашення комісії третьої черги раніше вимог, віднесених до першої та другої черг.

Отже, комісія 660 грн, нарахована за видачу додаткових кредитних коштів, не виключається зі структури кредитного зобов`язання, проте не підлягає погашенню за рахунок платежів відповідачки до повного задоволення вимог попередніх черг.

Відповідно, зараховані кредитодавцем на комісію кошти підлягають перерозподілу на погашення процентів та основного боргу. При цьому питання про наявність і подальше виконання окремого зобов`язання зі сплати комісії суд у межах заявленого позову не вирішує.

Щодо контрольного перерахунку заборгованості за кредитним договором.

Суд перевірив поданий позивачем розрахунок заборгованості, зіставивши його з умовами кредитного договору, додатковою угодою від 06 травня 2025 року, документами про фактичне перерахування кредитних коштів, здійсненими відповідачкою платежами та встановленою законом черговістю погашення вимог.

За результатами перевірки встановлено, що поданий кредитодавцем розрахунок не враховує звільнення відповідачки від відповідальності за статтею 625 ЦК України та передбачає погашення комісії третьої черги до повного погашення заборгованості за кредитом і договірними процентами.

Зазначені обставини вплинули не лише на розподіл здійснених платежів, а й на залишок основного боргу, який є базою для подальшого щоденного нарахування договірних процентів.

Тому належний розмір заборгованості суд визначає шляхом контрольного перерахунку.

1.Вихідна сума кредиту станом на 06 травня 2025 року.

Пунктом 1 додаткової угоди від 06 травня 2025 року сторони підтвердили, що на момент її укладення залишок неповерненого кредиту становить 15 576 грн, а несплачені проценти - 155,76 грн.

Після надання цього ж дня додаткових кредитних коштів у розмірі 4 400 грн загальна сума кредиту відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди становить 19 976 грн.

Суд приймає зазначену суму 19 976 грн як погоджений сторонами вихідний залишок основного боргу для подальшого перерахунку.

При цьому сума 155,76 грн, визначена додатковою угодою як несплачені проценти, відповідає одному відсотку від попереднього залишку кредиту 15 576 грн.

Згідно з щоденним розрахунком кредитодавця після здійсненого 05 травня 2025 року платежу залишок нарахованих процентів становив 0 грн. За 06 травня 2025 року позивач відобразив нарахування 199,76 грн процентів, що становить один відсоток від збільшеного залишку кредиту 19 976 грн.

Окремого перенесення 155,76 грн як додаткової заборгованості за процентами у щоденному розрахунку позивач не здійснив. Тому суд виходить із фактично застосованого кредитодавцем нарахування 199,76 грн за 06 травня 2025 року та не додає повторно 155,76 грн до загального розміру заборгованості.

Комісія за видачу додаткових кредитних коштів становить 660 грн і належить до третьої черги погашення.

2. Зарахування платежу від 24 травня 2025 року.

Відповідно до розрахунку кредитодавця за період із 06 до 24 травня 2025 року включно на суму кредиту 19 976 грн за ставкою 1 відсоток на день нараховано 3 795,44 грн договірних процентів.

Розрахунок: 19 976 грн ? 1 % = 199,76 грн за день; 199,76 грн ? 19 днів = 3 795,44 грн.

24 травня 2025 року відповідачка внесла 4 167,24 грн.

За розрахунком позивача із цього платежу 3 795,44 грн зараховано на погашення договірних процентів, а 371,80 грн - на погашення комісії за видачу додаткових кредитних коштів.

Унаслідок такого розподілу кредитодавець залишив основний борг незмінним - 19976 грн, а залишок комісії зменшив із 660 грн до 288,20 грн.

Однак за статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» після погашення нарахованих договірних процентів залишок здійсненого платежу підлягає спрямуванню на погашення основної суми кредиту, а не комісії третьої черги.

Тому суд зараховує платіж від 24 травня 2025 року таким чином: 3 795,44 грн - на погашення нарахованих договірних процентів; 371,80 грн - на погашення основного боргу; 0 грн - на погашення комісії.

Загалом зараховано 4 167,24 грн, що відповідає фактично здійсненому платежу.

Після цього залишок основного боргу становить 19 604,20 грн (19 976 грн - 371,80 грн), залишок несплачених договірних процентів - 0 грн, залишок комісії третьої черги - 660 грн.

Саме залишок основного боргу 19 604,20 грн є базою для нарахування договірних процентів починаючи з 25 травня 2025 року.

3. Нарахування процентів із 25 травня до 18 червня 2025 року.

За розрахунком позивача протягом цього періоду проценти продовжували нараховуватися на суму 19 976 грн, оскільки кредитодавець не зарахував 371,80 грн платежу від 24 травня 2025 року на погашення основного боргу.

Унаслідок цього кредитодавець нараховував 199,76 грн процентів за кожен день користування кредитом.

За 25 календарних днів із 25 травня до 18 червня 2025 року включно сума таких нарахувань становила 4 994 грн.

Проте за результатами правильного зарахування платежу від 24 травня 2025 року залишок кредиту зменшився до 19 604,20 грн.

Відтак за цей період проценти підлягають нарахуванню за такою формулою: 19604,20 грн ? 1 % = 196,04 грн за день; 196,04 грн ? 25 днів = 4 901 грн.

Таким чином, лише внаслідок правильного врахування платежу від 24 травня 2025 року сума процентів за наступні 25 днів зменшується на 93 грн (4 994 грн - 4 901 грн).

Зазначені 93 грн не є окремим платежем відповідачки. Це сума процентів, які не підлягали нарахуванню внаслідок зменшення основного боргу.

4.Зарахування платежу від 18 червня 2025 року.

18 червня 2025 року відповідачка внесла 10 076,44 грн.

За розрахунком кредитодавця цей платіж розподілено таким чином: 4 994 грн - на погашення договірних процентів; 799,04 грн - на погашення процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України; 288,20 грн - на погашення залишку комісії за видачу додаткових кредитних коштів; 3 995,20 грн - на погашення основного боргу.

Загальна сума зазначених складових становить 10 076,44 грн.

Унаслідок такого зарахування кредитодавець визначив залишок основного боргу в розмірі 15 980,80 грн, залишок комісії - 0 грн, а відповідні нарахування за статтею 625 ЦК України вважав погашеними.

Суд не приймає цей розподіл платежу, оскільки 799,04 грн неправомірно зараховано на відповідальність, від якої позичальницю звільнено законом, 288,20 грн - на комісію третьої черги, а сума договірних процентів 4 994 грн визначена на базі основного боргу, яка не враховувала належного погашення 371,80 грн попереднім платежем.

За результатами судового перерахунку на 18 червня 2025 року нараховані та несплачені договірні проценти становлять 4 901 грн.

Тому платіж відповідачки від 18 червня 2025 року підлягає зарахуванню таким чином: 4 901 грн - на погашення договірних процентів; 5 175,44 грн - на погашення основного боргу; 0 грн - на погашення процентів за статтею 625 ЦК України; 0 грн - на погашення комісії.

Загалом зараховано 10 076,44 грн, що відповідає фактично здійсненому платежу.

Після цього залишок основного боргу становить 14 428,76 грн (19 604,20 грн - 5175,44 грн), залишок несплачених договірних процентів - 0 грн.

Комісія 660 грн залишається непогашеною вимогою третьої черги, однак самостійної вимоги про її стягнення позивач не заявляв.

Таким чином, порівняно з розрахунком кредитодавця платіж від 18 червня 2025 року додатково зменшує основний борг на 1 180,24 грн, із яких: 799,04 грн - кошти, раніше спрямовані кредитодавцем на проценти за статтею 625 ЦК України; 288,20 грн - кошти, раніше спрямовані на комісію; 93 грн - сума зменшення договірних процентів за період із 25 травня до 18 червня 2025 року, що виникла внаслідок належного врахування попереднього платежу.

Загалом додаткове зменшення основного боргу після перерозподілу обох платежів становить 1 552,04 грн, а саме 371,80 грн за платежем від 24 травня та 1 180,24 грн за платежем від 18 червня 2025 року.

Відповідно, замість визначеного позивачем залишку основного боргу 15 980,80 грн його фактичний залишок після належного зарахування платежів становить 14 428,76 грн.

5.Нарахування процентів після 18 червня 2025 року.

Після здійснення платежу від 18 червня 2025 року відповідачка більше коштів на погашення кредиту не вносила.

Отже, починаючи з 19 червня 2025 року договірні проценти підлягають нарахуванню на залишок основного боргу 14 428,76 грн.

Відповідно до пункту 2.8 додаткової угоди від 06 травня 2025 року протягом перших 180 календарних днів строку кредитування застосовується ставка 1 відсоток на день, а починаючи зі 181-го дня - 0,74 відсотка на день.

За період із 19 червня до 01 листопада 2025 року включно, що становить 136 календарних днів, договірні проценти нараховуються за ставкою 1 відсоток на день.

Розрахунок: 14 428,76 грн ? 1 % = 144,29 грн за день; 144,29 грн ? 136 днів = 19623,44 грн.

За період із 02 листопада 2025 року до 05 травня 2026 року включно, що становить 185 календарних днів, договірні проценти нараховуються за ставкою 0,74 відсотка на день.

Розрахунок: 14 428,76 грн ? 0,74 % = 106,77 грн за день; 106,77 грн ? 185 днів = 19752,45 грн.

Загальна сума несплачених договірних процентів за період із 19 червня 2025 року до 05 травня 2026 року включно становить 39 375,89 грн (19 623,44 грн + 19 752,45 грн).

При цьому проценти за періоди із 06 до 24 травня та із 25 травня до 18 червня 2025 року в загальних сумах 3 795,44 грн і 4 901 грн погашені здійсненими відповідачкою платежами та повторно до заборгованості не включаються.

Усі щоденні суми процентів визначені з округленням до копійки, що відповідає застосованому кредитодавцем способу обчислення.

Таким чином, у період після укладення останньої додаткової угоди відповідачкою здійснено два платежі на загальну суму 14 243,68 грн, які суд у повному обсязі врахував при визначенні заборгованості.

З цієї суми 8 696,44 грн спрямовано на погашення нарахованих договірних процентів, а 5 547,24 грн - на погашення основного боргу.

Відтак із погодженої сторонами 06 травня 2025 року суми кредиту 19 976 грн залишилося непогашеним 14 428,76 грн.

Договірні проценти, нараховані після останнього платежу до закінчення погодженого строку кредитування 05 травня 2026 року, становлять 39 375,89 грн.

Отже, за результатами контрольного перерахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року станом на 18 травня 2026 року за складовими, заявленими позивачем до стягнення, становить: 14 428,76 грн - основний борг;

39 375,89 грн - договірні проценти за користування кредитом; 0 грн - проценти за статтею 625 ЦК України.

Загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 53 804,65 грн.

Комісія за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 660 грн не включена до зазначеної суми, оскільки за результатами правильного застосування законної черговості вона не була погашена здійсненими платежами, а самостійної вимоги про її стягнення позивач не заявив.

Суд не вирішує питання про стягнення цієї комісії, не визнає її погашеною та не встановлює недійсності відповідної договірної умови. Її правова оцінка як самостійної вимоги виходить за межі предмета цього спору.

При цьому загальна арифметична правильність контрольного перерахунку підтверджується співвідношенням вихідного залишку кредиту, нарахованих договірних процентів та фактично здійснених платежів: 19 976 грн - погоджений залишок основного боргу; 48 072,33 грн - договірні проценти, нараховані за період із 06 травня 2025 року до 05 травня 2026 року включно з урахуванням зменшення основного боргу після платежів; 14243,68 грн - фактично внесені відповідачкою платежі, у повному обсязі зараховані на погашення кредиту та договірних процентів.

Таким чином, 19 976 грн + 48 072,33 грн - 14 243,68 грн = 53 804,65 грн.

Порівняно з поданим позивачем розрахунком судом установлено зменшення основного боргу на 1 552,04 грн, договірних процентів - на 4 236,37 грн, а процентів за статтею 625 ЦК України - на 14 250,96 грн.

Загальна сума зменшення заявленої заборгованості становить 20 039,37 грн.

Висновок суду.

Досліджені докази підтверджують укладення кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів, погодження сторонами умов подальшого кредитування та невиконання відповідачкою обов`язку щодо повного повернення кредиту і сплати договірних процентів.

Водночас поданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам законодавства в частині нарахування відповідальності за статтею 625 ЦК України та черговості зарахування здійснених відповідачкою платежів.

Установлені недоліки розрахунку не спростовують самого факту існування кредитного зобов`язання, однак впливають на визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню.

За результатами перевірки наявних доказів та проведеного контрольного перерахунку суд дійшов висновку, що позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

З відповідачки на користь позивача належить стягнути 53 804,65 грн заборгованості, з яких 14 428,76 грн - основний борг та 39 375,89 грн - договірні проценти за користування кредитними коштами.

У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 20 039,37 грн належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію № 64297 від 07 серпня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за подання позовної заяви до Володимирського міського суду Волинської області. Зазначений платіж виконано АТ «ПУМБ» 07 серпня 2026 року.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 73 844,02 грн, з яких суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, 53 804,65 грн, що становить 72,86 відсотка заявлених вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову та встановлений процесуальним законом принцип пропорційності розподілу судових витрат, суд визначає розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачки, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Розрахунок: 2 662,40 грн ? 53 804,65 грн / 73 844,02 грн = 1 939,89 грн.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належить стягнути 1 939,89 грн судового збору.

Решта сплаченого позивачем судового збору в розмірі 722,51 грн покладається на позивача пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено.

Інших документально підтверджених судових витрат, які підлягали б розподілу між сторонами, судом не встановлено.

Керуючись статтями 11, 12, 13, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 202, 204, 205, 207, 525, 526, 534, 625, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1507-9195 від 05 лютого 2025 року в розмірі 53 804 (п`ятдесят три тисячі вісімсот чотири) гривні 65 копійок, з яких:

- 14 428 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять вісім) гривень 76 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 39 375 (тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень 89 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 20 039 (двадцять тисяч тридцять дев`ять) гривень 37 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 939 (одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 89 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене нею в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; поточний рахунок IBAN НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК».

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суддя І.Р. Вітер