Ухвала суду № 140766805, 20.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5732/26

УХВАЛА

іменем України

"20" жовтня 2026 р. Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання Сороки П. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (місцезнаходження: 79058, м. Львів, пр-т Чорновола, 4; ідентифікаційний номер: 26453064) про стягнення заборгованості зі заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Галицького районного суду м. Львова з цим позовом, у якому просить стягнути з Відповідача заборгованість зі заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Позивачка у судове засідання на розгляд справи не з`явилася, її представниця ОСОБА_2 скерувала до суду заяву, у якій просить здійснювати розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, а тому суд, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що сторони не з`явились в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду їх позову та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання

або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду

за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно зі статтею 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

За приписами статті 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з частинами першою та третьою статті 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Аналізуючи наведені норми права, Верховний Суд в постановах, зокрема, від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19; від 22 травня 2019 року в справі № 676/5955/18 виклав правовий висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 593/98/21 зазначено, що:

«[…]Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 757/43355/16-ц).

Виходячи з результатів аналізу наведених норм права, філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року в справі № 760/32455/19».

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2026 року в справі № 608/2043/24, від 12 березня 2026 року в справі № 466/1349/23, від 06 травня 25026 року в справі № 461/3618/24, від 20 травня 2026 року в справі № 127/38538/24.

У справі, що розглядається, позов пред`явлений до Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», який не є юридичною особою, та не може бути відповідачем у цій справі за пред`явленими позовними вимогами. Наведене підтверджується інформацією з ЄДРЮО та ФОП.

Водночас наданим Позивачці правом подати клопотання про заміну неналежного відповідача належним, остання під час розгляду цієї справи не скористалася, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно вирішувати питання про залучення належного відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Водночас, суддя звертає увагу на те, що закриття провадження у справі зі зазначених вище підстав не позбавляє можливості позивача на звернення в суд з позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі № 461/5732/26 за позовною заявою позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (місцезнаходження: 79058, м. Львів, пр-т Чорновола, 4; ідентифікаційний номер: 26453064) про стягнення заборгованості зі заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ПАВЛЮК