Рішення № 140766069, 16.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10311/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участю секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

15 липня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Шкорка Ігор Михайлович, через систему «Електронний суд» звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7492230 від 04 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 04 липня 2026 року о 22 год 21 хв у місті Ужгороді на вул. Ігоря Сікорського (Олександра Можайського), 17, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Tesla Model 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , використовувала задні покажчики повороту червоного кольору, що, на думку поліцейського, не відповідало вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. За це її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 510 грн. У постанові зазначено про порушення п. 9 Правил дорожнього руху України.

Обґрунтовуючи позов, позивачка зазначила, що є власницею автомобіля з 25 червня 2026 року, тобто лише дев`ять днів до події, зазначеної в оскаржуваній постанові. Автомобіль було придбано у попереднього власника в заводській комплектації, характерній для автомобілів, виготовлених для ринку США. Після придбання позивачка не втручалася в конструкцію автомобіля та не переобладнувала його, а транспортний засіб був зареєстрований в Україні із задніми покажчиками повороту червоного кольору.

Позивачка вважає, що за таких обставин поліцейський передчасно дійшов висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, вона заперечує доведеність вини, посилаючись на відсутність умислу, короткий строк володіння автомобілем, відсутність його переобладнання та наявність реєстрації транспортного засобу в Україні. На її думку, обставини правопорушення належним чином не встановлено, а вина не підтверджена достатніми доказами.

З огляду на викладене позивачка просить скасувати постанову серії ЕНА № 7492230 від 04 липня 2026 року, закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути на її користь документально підтверджені судові витрати.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 24 липня 2026 року позивачка усунула зазначені недоліки.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

04 серпня 2026 року представник відповідача Ісак Д. І. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови. До відзиву долучено диск із відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.

Відповідач зазначив, що 04 липня 2026 року під час несення служби працівники Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції виявили в місті Ужгороді на вул. Ігоря Сікорського (Можайського), 17, автомобіль Tesla Model 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , задні покажчики повороту якого мали червоний колір. У зв`язку з цим транспортний засіб було зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

За твердженням відповідача, інспектор представився водійці, повідомив причину зупинки, пояснив суть правопорушення та перевірки документів, а також попросив пред`явити документи відповідно до п. 2.1 і п. 2.4 ПДР України та ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідач вважає, що використання червоних покажчиків повороту суперечить п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, за яким покажчики повороту повинні мати жовтий колір. Також він послався на положення цього стандарту щодо заборони змінювати конструкцію та режим роботи зовнішніх світлових приладів із порушенням установлених вимог.

На думку відповідача, вина позивачки підтверджується встановленими обставинами, а відсутність переобладнання автомобіля та його виготовлення для ринку США не звільняють водійку від обов`язку дотримуватися законодавства України. Тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року витребувано з Територіального сервісного центру МВС № 2141 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях копію сертифіката відповідності на автомобіль Tesla Model 3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , з відомостями щодо його відповідності технічним вимогам, зокрема ДСТУ 3649:2010 та іншим застосовним стандартам.

08 вересня 2026 року на виконання ухвали суду Територіальний сервісний центр МВС № 2141 (на правах відділу, м. Ужгород) листом від 28 серпня 2026 року № 31/28/31/16507-2026 надав належним чином засвідчені копії відповідних документів.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. 01 жовтня 2026 року від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши доводи сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України.

Згідно з п. 8 та п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень, а також контролює дотримання Правил дорожнього руху та правомірність експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України передбачено обов`язок учасників дорожнього руху знати й виконувати вимоги Правил, а також установлено, що особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, її вирішення відповідно до закону та забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані можуть підтверджуватися, зокрема, поясненнями особи, свідків, документами, речовими доказами та відеозаписами.

За ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за внутрішнім переконанням, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також установити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а також за використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. Санкція цієї норми передбачає накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 122 КУпАП, належить до компетенції органів Національної поліції.

За статтями 258 та 283 КУпАП у передбачених законом випадках уповноважена посадова особа розглядає справу про адміністративне правопорушення та виносить постанову, яка повинна містити опис установлених обставин, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність, та прийняте рішення.

Частиною другою ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності відповідного рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази за правилами ст. 90 КАС України, враховуючи їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України суд перевіряє, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Як установлено судом, 04 липня 2026 року інспектором 1 взводу 2 роти батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області капітаном поліції Фревлик Ю. Ю. винесено постанову серії ЕНА № 7492230, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 510 грн.

У постанові зазначено, що позивачка порушила п. 9 ПДР України, керуючи автомобілем Tesla Model 3 із задніми покажчиками повороту червоного кольору.

Водночас розділ 9 ПДР України має назву «Попереджувальні сигнали» та містить положення щодо використання відповідних сигналів учасниками дорожнього руху. У відзиві відповідач обґрунтовує правомірність постанови насамперед невідповідністю кольору покажчиків повороту вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, а також посилається на пункти 1.5 та 2.3 б ПДР України.

Однак порушення пунктів 1.5 та 2.3 б ПДР України в оскаржуваній постанові позивачці не інкриміновано. Зазначені положення наведено відповідачем лише у відзиві.

Суд виходить із того, що під час судового перегляду постанови про адміністративне правопорушення суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення в межах установлених у ньому обставин і висунутого особі обвинувачення. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення, доповнювати її новими порушеннями або відшукувати замість суб`єкта владних повноважень докази винуватості особи.

Отже, посилання відповідача на положення ПДР, які не були зазначені поліцейським в оскаржуваній постанові, не усуває необхідності перевірити, чи належним чином установлено обставини саме того правопорушення, за яке позивачку притягнуто до відповідальності.

Суд також ураховує положення п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», відповідно до якого кількість, колір та наявність зовнішніх світлових приладів визначаються згідно з таблицею 1 цього стандарту. За цією таблицею покажчики повороту - передні, бічні та задні - повинні мати автожовтий колір.

Пунктами 6.1.1 та 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 також передбачено обмеження щодо зміни розташування, кількості та режиму роботи зовнішніх світлових приладів, а також щодо застосування покривів та інших засобів, які змінюють їхні характеристики. Відповідно до п. 7.1.1 цього стандарту дотримання вимог п. 6.1.5 перевіряється візуально.

Таким чином, національний стандарт установлює вимоги до кольору покажчиків повороту, однак сам факт наявності технічної характеристики транспортного засобу ще не звільняє орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, від обов`язку встановити всі обставини справи та довести вину конкретної особи.

Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898 (далі - Порядок № 521), визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів категорій M, N, O, L відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року (п. 1.1 розділу I Порядку № 521).

Згідно з підпунктом «б» п. 1.4 розділу I Порядку № 521 індивідуальному затвердженню підлягає кожен колісний транспортний засіб, що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні. Сертифікат відповідності на такі транспортні засоби видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства та призначені Міністерством інфраструктури України (п. 1.3 розділу I Порядку № 521).

Відповідно до п. 1.10 розділу I Порядку № 521 індивідуальне затвердження - це сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий колісний транспортний засіб відповідає всім вимогам і технічним приписам, визначеним цим Порядком, а сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження - документ, яким уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що окремо взятий транспортний засіб, який не має сертифіката типу, відповідає вимогам цього Порядку.

За п. 11.2 розділу XI Порядку № 521 сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження видають, якщо за результатами огляду транспортний засіб, що перебуває в експлуатації, відповідає інформації, наведеній у реєстраційних документах, і інформації технічної служби чи випробувальної лабораторії, а протоколом (протоколами) випробувань акредитованої лабораторії та/або технічної служби з позитивними результатами підтверджено його відповідність технічним приписам щодо індивідуального затвердження. Згідно з п. 11.4 розділу XI Порядку № 521 у разі індивідуального затвердження транспортного засобу, що перебуває в експлуатації, перевіряють технічний стан відповідних систем та елементів згідно з технічними приписами, які містять експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методів контролю. До сертифіката додають перелік об`єктивних доказів відповідності транспортного засобу вимогам технічних приписів (абзац другий п. 11.8 розділу XI Порядку № 521).

Відповідно до п. 12.1 розділу XII Порядку № 521 перша державна реєстрація колісного транспортного засобу здійснюється за наявності сертифіката відповідності або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.

Водночас п. 1.10 розділу I Порядку № 521 відносить до переобладнання, зокрема, не передбачені нормативно-технічною документацією зміни конструкції систем світлової сигналізації транспортного засобу, що перебуває в експлуатації, які порушують чи можуть порушити його відповідність вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали суду Територіальний сервісний центр МВС № 2141 листом від 28 серпня 2026 року № 31/28/31/16507-2026 надав копії сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.017.031398-24 від 24 червня 2024 року (бланк серії УТК-С № 111998), його технічного опису та переліку доказів стосовно відповідності транспортного засобу вимогам щодо індивідуального затвердження. Копії засвідчено відміткою «Згідно з оригіналом», підписом адміністратора територіального сервісного центру ОСОБА_2 та печаткою від 27 серпня 2026 року.

Сертифікат видав орган із сертифікації колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», акредитований Національним агентством з акредитації України (атестат про акредитацію № 1О332, чинний до 07 червня 2028 року) та призначений органом із сертифікації наказом Міністерства інфраструктури України від 06 грудня 2021 року № 662 (номер призначеного органу UA.CTR.017). Сертифікат підписав т.в.о. керівника органу із сертифікації Федоренко А. С., підпис скріплено печаткою. Отже, сертифікат містить реквізити, передбачені п. 11.8 розділу XI Порядку № 521 та п. 1.4 розділу I додатка 7 до нього.

Цим сертифікатом підтверджено, що колісний транспортний засіб TESLA MODEL 3, категорія M1, виробник MFD BY TESLA INC., ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , колір чорний, відповідає вимогам щодо індивідуального затвердження, викладеним у розділі V додатка 4 до Порядку № 521, та може бути зареєстрований і/або допущений до участі в дорожньому русі без виконання подальших процедур затвердження. У примітках до технічного опису зазначено ТОВ «АВТО ХАНТЕР» (м. Львів).

У технічному описі транспортного засобу, що є невід`ємною частиною сертифіката, окремо зазначено: «Встановлені пристрої освітлення та світлової сигналізації відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів. При внесенні змін до конструкції транспортного засобу, що порушують вимоги Наказу Міністерства інфраструктури України № 521 від 17.08.2012, сертифікат є недійсним».

Згідно з переліком доказів, доданим до сертифіката, відповідність транспортного засобу перевірено за вісьмома об`єктами затвердження: технічний стан КТЗ (ДСТУ 3649:2010), системи гальмування (Правила ЄЕК ООН R13H-00), кріплення ременів безпеки (R14-06), ремені безпеки (R16-04), спідометри та їх встановлення (R39-00), безпечне скло та скломатеріали (R43-00), пристрої непрямого огляду та їх встановлення (R46-02), а також встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації та їх маркування (R48-03). За всіма позиціями підставою є протокол випробувань № 286.6.24 від 24 червня 2024 року, складений випробувальною лабораторією ТОВ «ОТКА СТАТУС» (атестат акредитації № 202222, дійсний до 27 травня 2026 року, тобто чинний на дату проведення випробувань).

Таким чином, перед першою державною реєстрацією в Україні автомобіль пройшов процедуру індивідуального затвердження. Під час неї акредитована лабораторія перевірила його технічний стан на відповідність саме ДСТУ 3649:2010, порушення п. 6.1.5 якого поліцейський поклав в основу оскаржуваної постанови, а також встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації за Правилами ЄЕК ООН № 48. Призначений орган із сертифікації, своєю чергою, прямо засвідчив відповідність пристроїв освітлення та світлової сигналізації вимогам чинних в Україні нормативних документів.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що автомобіль Tesla Model 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2019 року випуску, вперше зареєстровано в Україні 10 липня 2024 року, а за позивачкою його зареєстровано 25 червня 2026 року, за дев`ять днів до винесення оскаржуваної постанови.

Отже, державну реєстрацію автомобіля здійснено на підставі сертифіката відповідності, як того вимагає п. 12.1 розділу XII Порядку № 521, і майже два роки до його придбання позивачкою автомобіль перебував на державному обліку в Україні.

Відповідач не надав доказів того, що після індивідуального затвердження до конструкції систем світлової сигналізації автомобіля вносилися зміни, тобто що його було переобладнано в розумінні п. 1.10 розділу I Порядку № 521 і сертифікат відповідності втратив чинність. Матеріали справи не містять і відомостей про скасування сертифіката чи визнання його недійсним. Тож наявні докази свідчать, що на момент зупинки автомобіль мав ту саму конструкцію зовнішніх світлових приладів, з якою пройшов сертифікацію та державну реєстрацію.

Суд зауважує, що в цій справі не оцінює правильності висновків органу із сертифікації та випробувальної лабораторії щодо відповідності задніх покажчиків повороту вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, оскільки законність сертифіката відповідності не є предметом спору. Проте ці документи мають істотне значення для вирішення питання про вину позивачки. Особа, яка придбала зареєстрований в Україні автомобіль, на який призначений державою орган із сертифікації видав сертифікат відповідності з прямою відміткою про відповідність пристроїв освітлення та світлової сигналізації чинним в Україні нормативним документам, мала об`єктивні підстави покладатися на правомірність експлуатації такого транспортного засобу без додаткових технічних досліджень.

Суд погоджується з тим, що водій зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства України щодо безпеки дорожнього руху, а сам факт виготовлення автомобіля для ринку США не звільняє від такого обов`язку. Водночас наявність сертифіката відповідності, державної реєстрації автомобіля та відсутність доказів його подальшого переобладнання є істотними обставинами, які мали бути досліджені під час вирішення питання про наявність складу правопорушення та вини позивачки.

Доводи відповідача щодо положень Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року не спростовують необхідності застосування національного законодавства та відповідних стандартів. Посилання на міжнародні положення щодо світлових приладів не усуває обов`язку довести наявність складу адміністративного правопорушення відповідно до законодавства України.

Вирішуючи питання про доведеність вини позивачки, суд ураховує, що згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не лише об`єктивні ознаки відповідного діяння, а й вину особи в його вчиненні.

У цій справі позивачка заперечувала свою вину, посилаючись на те, що придбала автомобіль за дев`ять днів до події, не переобладнувала його та не звернула уваги на червоний колір задніх покажчиків повороту. На підтвердження відповідних обставин у матеріалах справи містяться документи про реєстрацію автомобіля та сертифікат відповідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з наданим відзивом, поліцейський роз`яснив позивачці причину зупинки, суть правопорушення та її процесуальні права. Проте саме по собі роз`яснення прав і винесення постанови не підтверджує, що всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, було досліджено та належним чином оцінено.

Матеріали справи містять оскаржувану постанову та відеозапис, наданий відповідачем. Водночас відповідач не надав достатніх доказів того, що під час розгляду справи поліцейський належним чином перевірив доводи позивачки щодо обставин придбання автомобіля, відсутності його переобладнання, наявності сертифіката відповідності та форми вини.

В оскаржуваній постанові не відображено змісту цих доводів і результатів їх перевірки. Твердження відповідача про те, що усні пояснення позивачки були взяті до уваги, саме по собі не підтверджує виконання вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи.

Суд також ураховує, що позивачка не заперечує факту керування автомобілем із задніми покажчиками повороту червоного кольору. Однак визнання цієї обставини не звільняє відповідача від обов`язку довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, зокрема вини особи.

Посилання відповідача на можливість необережної форми вини також не є достатнім, оскільки сама можливість існування такої вини не замінює її встановлення на підставі належних доказів. У постанові не наведено мотивів, з яких поліцейський дійшов висновку про вину позивачки, а відповідач не надав доказів того, що вона знала або повинна була знати про невідповідність кольору покажчиків повороту та могла запобігти відповідному порушенню за встановлених обставин придбання й експлуатації автомобіля.

Навпаки, наявні в матеріалах справи сертифікат відповідності та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу свідчать, що допуск автомобіля з наявними зовнішніми світловими приладами до дорожнього руху підтвердили як призначений Міністерством інфраструктури України орган із сертифікації, так і територіальний сервісний центр МВС, який здійснив державну реєстрацію. За таких обставин висновок про те, що позивачка могла і повинна була усвідомлювати невідповідність кольору задніх покажчиків повороту вимогам національного стандарту, на доказах не ґрунтується.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за правопорушення. Саме по собі складення постанови не є достатнім доказом учинення правопорушення, оскільки така постанова є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятому за результатами розгляду справи, а не самостійним підтвердженням усіх обставин, покладених в її основу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях у справах «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року, «Огороднік проти України» від 5 травня 2015 року та «Єрохіна проти України» від 15 лютого 2013 року, наголошено на необхідності оцінювання доказів з огляду на їх достатність, узгодженість та переконливість.

За правилами ст. 90 КАС України жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Оцінивши наявні матеріали в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність оскаржуваної постанови, а також не спростував доводів позивачки щодо недоведеності її вини.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було забезпечено повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, як того вимагають статті 245 та 280 КУпАП. За наведених обставин висновок поліцейського про наявність у діях позивачки складу адміністративного правопорушення не підтверджено належною сукупністю доказів.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом.

Перевіривши оскаржувану постанову за критеріями, визначеними ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач не довів її правомірності та обґрунтованості. Допущені недоліки стосуються не лише оформлення постанови, а й повноти з`ясування обставин справи, оцінки доводів позивачки та достатності доказів на підтвердження її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати таке рішення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини належним способом захисту прав позивачки є скасування постанови серії ЕНА № 7492230 від 04 липня 2026 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення має бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі повно й усебічно з`ясованих обставин справи та досліджених доказів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що позов підлягає задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати особи, на користь якої ухвалено рішення, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка сплатила судовий збір у розмірі 532,48 грн, що підтверджується квитанцією № 2396-3342-1853-0792. Отже, зазначена сума підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки.

Керуючись статтями 614, 25, 32, 77, 205, 241, 243246, 250, 286 КАС України, статтями 33, 122, 247, 251, 258, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Шкорка Ігор Михайлович, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7492230 від 04 липня 2026 року - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7492230 від 04 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 КАС України копії судового рішення у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені ч. 4 ст. 286 КАС України, протягом десяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка