Рішення № 140766066, 20.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14063/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання Ткаченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303 (далі позивач) до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (далі відповідачка) надійшла позовна заява, у якій позивач просить суд:

-стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2001030504001 від 05.05.2018, яка виникла станом на 26.06.2026, в сумі 28 267,24 грн., з яких: 18 093,41 грн. заборгованість за кредитом; 10 183,83 грн. заборгованість про процентах.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористався, що згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи по суті за наявними матеріалами. Від представника відповідачки надійшла заява про визнання позову та клопотання зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 24.09.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.

Беручи до уваги наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та відповідачкою було укладено кредитний договір №2001030504001 від 05.05.2018.

26 червня 2026 року між Первісним кредитором і позивачем укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки.

Відповідно до реєстру боржників загальна сума заборгованості, Відповідача станом на дату укладання договору факторингу за Кредитним договором склала 28267,24 грн., з яких: 18093,41 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 10173,83 грн. заборгованості за процентами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом не встановлено, що визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідачка позовні вимоги визнала повністю і беззаперечно, тому суд доходить до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у зв`язку з визнанням позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання позову відповідачкою у розглядуваній справі 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору слід повернути йому з державного бюджету, а решту 50 відсотків стягнути з відповідачки на користь позивача.

З приводу витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує на те, що ч.8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2026 між адвокатом Рудзей Ю.В та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги. Крім того, позивачем долучено акт наданих послуг.

Між тим, суд зауважує, що з наданих позивачем матеріалів не вбачається те, що адвокатські послуги, про які йдеться у досліджених судом документах, надавалися у межах справи №308/14063/26.

При цьому суд бере до уваги, що ця категорія справ є поширеною. Ані договір про надання правничої допомоги, ані акт наданих послуг не містить будь-яких відомостей щодо ідентифікації боржника (номер справи, номер кредитного договору тощо), з яких можна було би встановити, що надані послуги адвокатом надані в межах цієї справи.

У зв`язку з наведеним суд констатує про те, що позивач не довів наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача адвокатських витрат.

Керуючись статтями 76-83, 141, 158, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303 заборгованість за кредитним договором №2001030504001 від 05.05.2018, яка виникла станом на 26.06.2026, в сумі 28 267 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 24 коп., з яких: 18 093,41 грн. заборгованість за кредитом; 10 183,83 грн. заборгованість про процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303 1 313,20 грн. судового збору.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжною інструкцією CF-2001030504001 від 22.09.2026

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.Й. Данко