Рішення № 140765937, 20.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2543/26

Номер провадження 2/305/998/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Шемоти В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду 31.07.2026 надійшов позов, поданий у електронній формі Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому представник зазначає, що 19.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 101110193, згідно з умовами якого відповідач отримала 5 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені Кредитним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами Кредитного договору.

29.08.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т, за яким ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 1011110193 від 19.04.2024.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 44 814,96 грн, з них 4 800,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 500,00 грн - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту, 35 475,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками, 4 039,96 грн - заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Тому, покликаючись на статті 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 626, 629, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.

Ухвалою від 05.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15.09.2026 та витребувано докази, у зв`язку із неявкою відповідача відкладено на 20.10.2026.

Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, клопотань не подав, у позовній заяві висловлено клопотання про розгляд справи за відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена шляхом завчасного розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та направлення повістки на адресу проживання, до суду не з`явилася, відзив не подавала.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом у порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановляється ухвала про заочний розгляд справи.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

19.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 101110193, договір було підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 480801.

Відповідно до умов Договору Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн на строк 345 днів.

Пунктом 1.5.2. цього Договору, сторони погодили, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 182.50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Згідно з п. 1.5.3. проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912.50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.п. 1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 32 962,50 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти Позичальнику надаються безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Зарахування коштів на рахунок відповідача НОМЕР_1 у розмірі 5 000 гривень підтверджується платіжним дорученням № 87262947 від 19.04.2024, призначення платежу - кошти згідно договору 101110193.

Разом з тим, зарахування грошових коштів на рахунок відповідача підтверджується витребуваною від АТ КБ «ПриватБанк» інформацією, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , рахкунок № НОМЕР_4 , на який 19.04.2024 було здійснено зарахування коштів в сумі 5 000 грн.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про й прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, Позивачем доведено зобов`язання Відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на його картковий рахунок.

За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідачка не виконала свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором.

29.08.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т.

Згідно з указаним Договором та відповідно до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101110193 від 19.04.2024.

Відповідно до виписки з рахунку за Кредитним договором № 101110193 від 19.04.2024 загальна заборгованість становить 44 814,96 грн, з них 4 800 гривень - тіло кредиту, 35 475 гривень - відсотки за користування, 500 гривень заборгованість за комісією за надання кредиту, 4 039,96 грн - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про факторинг», договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо стягнення тіла кредиту у сумі 4 800 грн, комісії у сумі 500 гривень, разом з тим, позовна вимога в частині сплати заборгованості по процентах у розмірі 35 475 гривень вочевидь не повністю відповідає вимогам закону, виходячи з такого.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», нормами ч. 5 ст. 8 якого у редакції на час укладення договору визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» тимчасово протягом 240 днів з дати набрання законної сили законом «Про внесення змін до деяких законів України, щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 (тобто 24.12.2023), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

-протягом перших 120 днів (24.12.2023-22.04.2024) - 2,5%;

-протягом наступних 120 днів (23.04.2024- 20.08.2024) -1,5 %;

-у подальшому (з 21.08.2024- т.ч.) не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як визначено п. 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок відсотків.

За період з 19.04.2024 по 22.04.2024 включно, первісним кредитором правомірно нараховано кошти у сумі 97 грн на день (1,94 % * 5 000 (тіло), що за 4 дні у загальному становить 388 грн.

За період з 23.04.2024 по 20.08.2024, первісним кредитором неправомірно нараховувалися відсотки у сумі 1,94 відсотків в день, оскільки за вказаний період ним могло бути нараховано відсотки у розмірі не бульше 1,5 %, звідси випливає, що за період із 23.04.2024 по 20.08.2024 правомірно нарахованою сумою буде 9 000 гривень (1,5%*5 000 грн*120 днів).

Також, первісним кредитором неправомірно нараховувалися відсотки у сумі 1,94 відсотків в день за період з 21.08.2024 по 30.03.2024, оскільки за вказаний період ним мало бути нараховано відсотки у розмірі 1 %, звідси випливає, що за період із 21.08.2024 по 30.03.2024 правомірно нарахованою сумою буде 11 050 гривень (1%*5 000 грн*221 днів).

А тому загальний розмір відсотків, що мав нарахувати первісний кредитор становить 20 438 грн (388 грн + 9 000 грн + 11 050 грн).

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по неустойці та/або процентів за порушення грошового зобов`язання в сумі 4 039,96 грн, однак такі позовні вимоги вочевидь не відповідають вимогам закону, виходячи з такого.

Президентом України 24.02.2022 видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, стягнення заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону та позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме, щодо стягнення суми заборгованості в загальному в розмірі 25 738 грн, у тому числі прострочена сума кредиту 4 800 гривень, відсотки 20 438 гривень, комісія 500 гривень, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 8 000 гривень, слід зазначити таке.

Ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 між ТОВ «Кредит Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» було укладено договір про надання правової допомоги № 0107.

15.07.2026 між тими ж сторонами підписано акт № Д/28294 наданих послуг (правової допомоги), згідно якого сума наданих послуг склала 8 000 гривень.

Згідно детального опису наданих послуг до Акту № Д/28294 від 15.07.2026, АО «Апологет» надало позивачу 5 послуг загальною тривалістю 6 год 30 хв загальною вартістю 8 000 грн, зокрема:

- усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором тривалістю 30хв;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 год;

- погодження правової позиції Клієнта у справі тривалістю 30 хв;

- складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта 3 год 30 хв;

- подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт.

Вартість наданих послуг відповідно до п. 6 договору про надання правничої допомоги сплачується на користь адвокатського об`єднання протягом року з моменту підписання акту.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, крім того, позовні вимоги задоволено частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

Тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (на 25 738,00 грн із заявлених 44 814,96 грн, тобто на 57,43%), з відповідачки необхідно частково стягнути судові витрати, які складаються із сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 529,02 грн (2 662,40 грн * 0,5743) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 297,20 грн (4 000,00 грн * 0,5743).

Керуючись статтями 137, 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101110193 від 19.04.2024 у розмірі 25 738 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень, у тому числі прострочена сума кредиту 4 800 гривень, відсотки 20 438 гривень, комісія 500 гривень.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 процентів у сумі 15 037 грн.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 суми заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання в сумі 4 039,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» частково судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1 529 (одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 02 копійки та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2 297 (дві тисяча двісті дев`яносто сім) гривень 20 копійок.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК