Рішення № 140764849, 05.10.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1371/26

Провадження № 2/392/1573/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 12 198,00 грн, а також судових витрат.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту monto.com.ua в електронній формі було укладено Договір позики № 145517 шляхом підписання електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит (позику) у сумі 3 800,00 грн строком на 30 днів - до 01 квітня 2025 року. Умовами Договору (п. 2) та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту (Додаток № 1) визначено, що процентна ставка за договором є фіксованою та становить 0,01% на день, а комісія за надання кредиту становить 20,71% від суми позики, що складає 786,98 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі та 03 березня 2025 року о 19:00 год через платіжний сервіс ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» переказав грошові кошти в розмірі 3 800,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (фактор) було укладено Договір факторингу № 23072025, за умовами якого, а також згідно з Актом приймання-передачі реєстру прав вимоги від 23 липня 2025 року та Витягом з Реєстру боржників право грошової вимоги за кредитним договором № 145517 від 03 березня 2025 року до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» у розмірі 12 198,00 грн, з яких: 3 800,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 11,02 грн - заборгованість за відсотками; 786,98 грн - заборгованість по комісії; 7 600,00 грн - заборгованість по штрафним санкціям (пені).

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, жодних платежів на погашення кредиту не внесла. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань позивач просить суд стягнути з неї заборгованість у розмірі 12 198,00 грн, а також понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача просив розглянути справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

07 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Ланового Є.М. надійшло додаткове клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримано.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області, 16 червня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 червня 2026 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

02 липня 2026 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачу за вказаною судом адресою.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 19 серпня 2026 року та 05 жовтня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином в розумінні положень частини 8 статті 128 ЦПК України, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від неї не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом досліджено процедуру укладення електронного правочину та встановлено покроковий алгоритм волевиявлення сторін за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця:

1) відповідач ОСОБА_1 зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі на веб-сайті monto.com.ua із проходженням ідентифікації та верифікації за допомогою системи «BankID» НБУ (пункт 23 Договору);

2) 03 березня 2025 року о 18:54 год відповідачем через особистий кабінет було сформовано та подано заявку на отримання кредиту в розмірі 3 800,00 грн строком на 30 днів із зазначенням персональних даних (паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер фінансового телефону НОМЕР_4 , e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та платіжної картки № НОМЕР_1 ;

3) до укладення договору відповідач ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту та проектом договору (офертою), про що свідчить накладення електронного підпису;

4) о 18:59 год на зазначений відповідачем мобільний телефон позикодавцем було надіслано одноразовий ідентифікатор (SMS-код) «13xy1d»;

5) о 19:00:00 год відповідач ввела вказаний одноразовий ідентифікатор в інформаційній системі кредитора, чим відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та умов договору здійснила повний і безумовний акцепт пропозиції (підписання договору позики);

6) з боку позикодавця договір підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу (03.03.2025 року 19:00).

Таким чином, 03 березня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», як Позикодавцем, та ОСОБА_1 , як Позичальником, було укладено в електронній формі Договір позики № 145517 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою).

За змістом пункту 1 Договору Позикодавець зобов`язався передати Позичальнику у власність грошові кошти у сумі 3 800,00 грн на узгоджений строк для задоволення особистих потреб, а Позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві суму позики у день закінчення строку або достроково та сплатити комісію і проценти від суми позики.

Згідно з пунктом 2 Договору строк кредитування встановлено 30 календарних днів (дата повернення - 01 квітня 2025 року); процентна ставка встановлена в розмірі 0,01% на день (фіксована); комісія за надання кредиту становить 20,71% від суми позики, що дорівнює 786,98 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав повністю, перерахувавши кошти у сумі 3 800,00 грн 03 березня 2025 року на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через оператора переказу ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», що підтверджується копією платіжної інструкції/операції ddf5cacd-a28b-4dc5-b944-72a432ddeb95 від 03.03.2025 року.

23 липня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (фактор) було укладено Договір факторингу № 23072025, за умовами якого фактор набув права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких визначено Реєстром прав вимог.

Відповідно до Акта приймання-передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу № 23072025 від 23 липня 2025 року та Витягу з реєстру боржників (додаток № 1 до договору) до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 145517 від 03.03.2025 року на загальну суму 12 198,00 грн, з яких: 3 800,00 грн - тіло кредиту, 11,02 грн - проценти за користування кредитом, 786,98 грн - комісія за надання позики, 7 600,00 грн - заборгованість по пені (штрафним санкціям).

Оплата суми фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» № 857 від 29 липня 2025 року на суму 1 508 190,50 грн.

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, відповідач не здійснила жодного платежу на виконання взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до частин третьої, четвертої, шостої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а відповідь про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом вчинення дій, визначених інформаційно-телекомунікаційною системою, або шляхом направлення електронного повідомлення, підписаного у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону. За правовими наслідками електронний договір, підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений і підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У даній справі матеріалами підтверджується, що Договір позики № 145517 від 03 березня 2025 року та Паспорт споживчого кредиту були сформовані в електронній формі, а їх підписання позичальником здійснено шляхом використання одноразового ідентифікатора «13xy1d». Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

На підставі вищевикладеного з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 145517 від 03 березня 2025 року в електронній формі, умови якого первісним кредитором були виконані у повному обсязі. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Судом перевірено правомірність переходу права вимоги від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» на підставі Договору факторингу № 23072025 від 23 липня 2025 року, підтвердженого реєстром прав вимоги, актом прийому-передачі та платіжним документом про фінансування, та встановлено, що ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» є належним кредитором за спірним договором.

Судом також перевірено розрахунок заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією. З розрахунку вбачається, що: тіло кредиту становить 3 800,00 грн; нараховані проценти за ставкою 0,01% на день за період користування кредитом (29 днів) становлять 11,02 грн; комісія за надання кредиту згідно з п. 2.4 Договору позики становить 786,98 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії у сумі 786,98 грн суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, якщо їх розмір та перелік чітко розкриті споживачу у стандартизованій формі до укладення правочину. Як вбачається з матеріалів справи, перед укладенням правочину відповідач була ознайомлена із Паспортом споживчого кредиту, де в розділі 4 прямо зазначено призначення платежу: комісія кредитодавця за організацію безготівкового переказу та оцінку платоспроможності позичальника у фіксованому розмірі 786,98 грн. Відповідач погодилася з цими умовами шляхом акцептування оферти, кредитодавцем понесені документально підтверджені витрати через залучення платіжного сервісу еквайрингу, а тому зазначена сума є складовою погодженої плати за користування кредитними ресурсами та підлягає стягненню.

Таким чином, зазначені суми безпосередньо погоджені сторонами при укладенні договору, нараховані в межах строку кредитування, відповідають вимогам закону та підтверджуються матеріалами справи, а тому позовні вимоги в цій частині на загальну суму 4 598,00 грн (3 800,00 грн + 11,02 грн + 786,98 грн) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по штрафних санкціях (пені) у розмірі 7 600,00 грн суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки на момент виникнення прострочення виконання зобов`язань та нарахування позивачем зазначених сум (період з квітня 2025 року) на території України діє воєнний стан, в силу імперативного припису пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнена від відповідальності щодо обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), а нараховані суми підлягають списанню кредитодавцем.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» у частині стягнення з відповідача заборгованості по штрафних санкціях (пені) в розмірі 7 600,00 грн задоволенню не підлягають, і в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» суму заборгованості за Договором позики № 145517 від 03 березня 2025 року у розмірі 4598 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судові витрати у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43657029; юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22;

відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко