Рішення № 140763315, 20.10.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/8741/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Людмили Поліщук,

при секретарі Вікторії Лавровській,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 20.07.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 80747267.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що державний виконавець безпідставно встановив факт невиконання судового рішення без поважних причин, не навівши належного обґрунтування своїх висновків, унаслідок чого протиправно прийняв постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ. Позивач наголосив на відсутності вини ГУ ПФУ у невиконанні судового рішення, оскільки боржник вжив усіх можливих заходів для його добровільного виконання та повідомив державного виконавця про обставини, які об`єктивно перешкоджають виконанню рішення суду. За таких обставин позивач вважає, що постанова державного виконавця від 20.07.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 80747267 є протиправною та необґрунтованою, прийнятою без належного встановлення передбачених законом підстав для притягнення до відповідальності, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначаючи, що рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано, а боржником не надано жодних доказів вжиття заходів, спрямованих на його виконання. У зв`язку з цим відповідач вважає, що державний виконавець 20.07.2026 правомірно прийняв постанову про накладення штрафу, яка відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Також відповідач наголошує, що під час винесення оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України, не допустивши порушень норм чинного законодавства, а тому правові підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.

Третьою особою подані письмові пояснення, в яких вона зазначає, що ГУ ПФУ, попри твердження про виконання судового рішення, фактично не здійснило належного перерахунку пенсії та виплати належних сум у повному обсязі, повторно застосувало максимальне обмеження пенсійних виплат, а також визначило заборгованість у розмірі 0,00 грн шляхом зміни порядку її обліку, а не внаслідок фактичного погашення. На думку третьої особи, зазначені обставини спростовують доводи ГУ ПФУ про повне виконання судового рішення та підтверджують відсутність підстав для скасування постанови державного виконавця від 20.07.2026 з мотивів належного виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 06.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представники учасників справи не з`явилися, проте від позивача, відповідача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Учасники справи про дату, час та місце її розгляду повідомлені належним чином, що відповідно до частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.12.2025 Чернігівським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №620/10619/25, зокрема ГУ ПФУ зобов`язано здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, як військовослужбовцю начальницького складу органів внутрішніх справ, що виконував роботи пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків із заробітку за роботу (службу) в зоні відчуження, з урахуванням всіх виплат за період з 26.04.1986 по 28.04.1986 згідно довідки №70 від 16.03.2007 виданої ГУ МВС України в Київській області відділом зони ЧАЕС, включаючи збережене грошове забезпечення за основним місцем служби у розмірі 7,17 крб. за кожен день та у відповідності до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964 щодо кратності оплати праці в залежності від зони відчуження, з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/8189/24 судом 06.04.2026 видано виконавчий документ про зобов`язання ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.

20.07.2026 у виконавчому провадженні №80747276, відкритому на підставі вказаного вище виконавчого документу, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції за невиконання рішення суду прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою ГУ ПФУ звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Зазначений принцип закріплений також у статтях 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи та підлягає виконанню на всій території України.

Порядок примусового виконання судових рішень визначений Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

За змістом статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, здійснювати виконавчі дії неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону в разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення штрафу, в якій також установлює новий строк виконання та попереджає про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, яке зобов`язує боржника виконати певні дії, на боржника юридичну особу накладається штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, застосування зазначеного штрафу передбачає встановлення факту невиконання рішення у визначений строк та відсутності поважних причин такого невиконання.

Предметом судової перевірки в цій справі є правомірність постанови державного виконавця від 20.07.2026 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №80747267. Відповідно, суд оцінює обставини виконання рішення та наявність підстав для застосування штрафу станом на дату прийняття оскаржуваної постанови.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №620/8189/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зобов`язано провести перерахунок та виплату з 20.03.2024 пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.

Постановою державного виконавця від 14.04.2026 відкрито виконавче провадження №80747267 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 06.04.2026 у справі №620/8189/24. Пунктом 2 зазначеної постанови боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджується його власним листом від 30.04.2026, у якому ГУ ПФУ прямо повідомило про отримання зазначеної постанови та надало пояснення щодо виконання судового рішення. Таким чином, позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та встановлений постановою строк виконання рішення не пізніше 30.04.2026. На дату проведення перевірки та накладення штрафу 20.07.2026 цей строк сплив.

Оцінюючи доводи позивача про виконання рішення суду, суд зазначає, що визначальним є дотримання встановленого цим рішенням обов`язку провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. При цьому резолютивною частиною рішення не встановлено конкретної суми пенсії та не визначено кінцевої дати виконання обов`язку щодо незастосування такого обмеження.

Суд не бере до уваги доводи позивача про повне виконання рішення у справі №620/8189/24, оскільки вони не узгоджуються з документами пенсійного органу щодо подальшого перерахунку та призначення пенсії.

У листі від 06.07.2026 №2500-0501-5/49835, направленому у відповідь на вимогу державного виконавця від 24.06.2026 №9146, позивач повідомив про проведення перерахунку пенсії без максимального обмеження, нарахування заборгованості та часткове її погашення. Водночас зазначив, що після перерахунку на виконання рішення суду у справі №620/10619/25 заборгованість за рішенням у справі №620/8189/24 відсутня.

Однак із протоколу перерахунку пенсії від 11.06.2026, сформованого на виконання рішення у справі №620/10619/25, вбачається, що за період із 20.03.2024 до 28.02.2025 розмір пенсії з надбавками визначений у сумі 32 279,98 грн, проте застосовано максимальний розмір пенсії 23 610 грн. У підсумкових даних протоколу за відповідний період зазначено призначення пенсії в сумі 23 610 грн.

Отже, документи самого позивача підтверджують повторне застосування максимального обмеження пенсії за період, охоплений рішенням у справі №620/8189/24.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про невиконання рішення суду в повному обсязі. Проведення попереднього перерахунку без максимального обмеження не підтверджує належного виконання рішення станом на дату накладення штрафу, якщо під час подальшого перерахунку пенсійний орган знову застосував це обмеження за той самий період.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що виконання рішення у справі №620/10619/25 усуває підстави для висновку про невиконання рішення у справі №620/8189/24.

Також суд погоджується з доводами третьої особи про те, що визначення пенсійним органом заборгованості в розмірі 0,00 грн у цьому випадку не підтверджує її фактичного погашення.

Як убачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 08.10.2026 №20030-18810/Б-02/8-2500/26, на виконання рішення у справі №620/8189/24 за період із 20.03.2024 до 28.02.2025 раніше було нараховано заборгованість у сумі 17 866,13 грн. Водночас позивач пояснив, що після перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №620/10619/25 до зазначеного періоду застосовано максимальний розмір пенсії 23 610 грн, унаслідок чого заборгованість визначено в сумі 0,00 грн. Виплачені раніше 1098,05 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за іншим судовим рішенням.

Отже, наведені позивачем відомості підтверджують, що відображення відсутності заборгованості зумовлене повторним перерахунком пенсії із застосуванням максимального обмеження, а не повною виплатою раніше нарахованих сум. Тому суд відхиляє посилання позивача на нульовий показник заборгованості як доказ повного виконання рішення у справі №620/8189/24.

Суд ураховує, що зазначений лист складено після прийняття оскаржуваної постанови. Його зміст оцінюється як додаткове підтвердження обставин перерахунку, відображених у протоколі від 11.06.2026 та повідомленні пенсійного органу від 06.07.2026, а не як нова самостійна підстава для накладення штрафу.

Рішення у справі №620/10619/25 стосується врахування заробітку для обчислення пенсії. Воно не скасовує рішення у справі №620/8189/24 та не припиняє встановленого ним обов`язку провести перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.

Відсутність у наступному рішенні повторної вказівки щодо незастосування максимального обмеження не надає пенсійному органу права відступити від приписів раніше ухваленого рішення, яке набрало законної сили. Обов`язки, встановлені цими рішеннями, підлягають виконанню у сукупності: з урахуванням визначеного судом заробітку та без застосування максимального обмеження.

Суд також не приймає посилання позивача на відсутність заборгованості за першим рішенням як достатнє підтвердження його виконання. Зазначення нульової заборгованості в розрахункових документах підлягає оцінці з урахуванням способу її визначення. Такий показник не доводить виконання рішення, якщо відповідний розрахунок сформований із застосуванням максимального обмеження, яке пенсійний орган зобов`язаний був усунути.

Щодо посилань позивача на бюджетний порядок виплати нарахованих сум суд зазначає, що у постанові від 13.11.2025 у справі №260/9788/23 Верховний Суд визнав відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичну відсутність коштів поважними причинами невиплати перерахованих сум пенсії за встановлених у тій справі обставин.

Водночас у цій справі невиконання рішення полягає, зокрема, у застосуванні максимального обмеження під час перерахунку та призначення пенсії. Проведення перерахунку відповідно до приписів судового рішення не залежить від виділення коштів для подальшої виплати нарахованих сум.

Тому суд не бере до уваги доводи позивача щодо бюджетного фінансування як обґрунтування поважності причин невиконання обов`язку провести перерахунок пенсії без максимального обмеження. Наведені обставини можуть стосуватися можливості виплати заборгованості, проте не пояснюють повторного застосування обмеження під час її обчислення.

Посилання на часткове погашення заборгованості також не спростовує доводів відповідача. Така виплата підтверджує вчинення окремих дій на виконання рішення, однак не усуває встановленого факту повторного застосування максимального обмеження та не свідчить про повне виконання судового рішення.

В акті державного виконавця від 20.07.2026 та оскаржуваній постанові зафіксовано невиконання рішення у зв`язку із застосуванням максимального обмеження пенсії. Зазначена обставина підтверджується розрахунковими документами пенсійного органу, наданими державному виконавцю до прийняття постанови про штраф.

Таким чином, висновок про невиконання рішення ґрунтується не лише на твердженнях стягувача, а й на документах самого позивача, які відображають застосування максимального обмеження всупереч приписам рішення у справі №620/8189/24. Стислість викладення мотивів оскаржуваної постанови суд оцінює у взаємозв`язку з актом перевірки та матеріалами, які перебували в розпорядженні державного виконавця на момент її прийняття.

При цьому суд не визначає в межах цього спору конкретного належного розміру пенсії та суми заборгованості, а також не вирішує питання правильності всіх складових пенсійного розрахунку. Для оцінки правомірності оскаржуваного штрафу визначальним є встановлений факт застосування максимального обмеження всупереч обов`язку, передбаченому судовим рішенням, та відсутність доведених поважних причин такого невиконання.

Документи та виконавчі дії, що виникли після 20.07.2026, не використовуються судом як самостійна підстава для обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови. Висновок суду ґрунтується на обставинах та документах, які існували до її прийняття.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд погоджується з доводами відповідача про невиконання позивачем у встановлений строк рішення у справі №620/8189/24 у частині перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром. Наведені позивачем пояснення не спростовують установлених обставин та не підтверджують поважних причин невиконання цього обов`язку.

За таких обставин державний виконавець мав передбачені статтями 63 та 75 Закону №1404-VIII підстави для накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 20.07.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №80747267, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 20.07.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №80747267 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, ЄДРПОУ: 21390940.

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, прос. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ: 43316700.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ..

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

Суддя Людмила ПОЛІЩУК