Рішення № 140760904, 20.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/21412/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторг"доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській областіпро визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньторг" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою судді Дорошенко Н.О. від 24.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №460/21412/25. Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.09.2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 року №300 проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи №460/21412/25 дану справу передано на розгляд судді Друзенко Н.В.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.10.2025 №072732 до ТОВ «Волиньторг» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», виявлене під час проведення 15.09.2025 рейдової перевірки транспортного засобу SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказує, що хоча зазначений транспортний засіб належить товариству на праві власності, однак на підставі договору оренди від 28.02.2025 №28/2-1 та акта приймання-передачі від 28.02.2025 його передано в користування ФОП ОСОБА_1 , що також підтверджується актами надання послуг з оренди за відповідні місяці 2025 року. Наголошує, що на момент проведення перевірки товариство не здійснювало перевезення вантажу, а фактичним автомобільним перевізником був ФОП ОСОБА_1 , відомості про якого зазначені у товарно-транспортній накладній №21568 від 15.09.2025 та безпосередньо в акті перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025. Вважає, що наявність недоліків в оформленні товарно-транспортної накладної, зокрема зазначення іншого транспортного засобу, не спростовує факту здійснення перевезення ФОП ОСОБА_1 та не є підставою для покладення відповідальності на власника автомобіля. Зазначає, що відповідачем не встановлено та не доведено належними доказами факту здійснення спірного перевезення саме ТОВ «Волиньторг», натомість безпідставно ототожнено власника транспортного засобу з автомобільним перевізником, який відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є спеціальним суб`єктом відповідальності. Крім того, посилається на неналежне повідомлення товариства про розгляд справи та отримання оскаржуваної постанови лише 11.11.2025. З огляду на викладене позивач вважає постанову від 21.10.2025 №072732 протиправною та просить суд її скасувати.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час проведення 15.09.2025 рейдової перевірки транспортного засобу SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що зафіксовано актом перевірки №ОАР 060178. Вказує, що надана водієм товарно-транспортна накладна містила відомості про інший транспортний засіб, а тому не могла бути належним доказом для встановлення особи автомобільного перевізника. Наголошує, що під час перевірки та розгляду справи документи, які підтверджують передачу автомобіля в оренду ФОП ОСОБА_1 , не надавалися, а були долучені позивачем лише до позовної заяви. Крім того, зазначає, що позивача належним чином повідомлено про розгляд справи, однак його представник не з`явився та жодних пояснень не подав. За таких обставин відповідач вважає правомірним застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Волиньторг» як власника транспортного засобу та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що ТОВ «Волиньторг» не здійснювало спірного перевезення вантажу, оскільки транспортний засіб SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі договору оренди від 28.02.2025 №28/2-1 передано в користування ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними первинними документами. Наголошує, що безпосередньо в акті перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025 та товарно-транспортній накладній №21568 від 15.09.2025 автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , а тому посилання відповідача на неможливість встановлення особи перевізника є необґрунтованими. Вважає, що недоліки оформлення товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, який фактично не здійснював перевезення. Посилаючись на положення статей 1, 33, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та правові висновки Верховного Суду, зазначає, що адміністративно-господарська відповідальність застосовується виключно до автомобільного перевізника, а не до власника транспортного засобу. Наголошує, що відповідачем не доведено належними доказами здійснення спірного перевезення саме ТОВ «Волиньторг», у зв`язку з чим наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньторг» є юридичною особою, якій на праві приватної власності належить транспортний засіб марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньторг» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди колісного транспортного засобу №28/2-1, відповідно до умов якого позивач передав ФОП ОСОБА_1 у користування транспортний засіб марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до акта приймання-передачі колісних транспортних засобів в оренду від 28.02.2025 зазначений транспортний засіб передано орендарю на виконання умов договору оренди від 28.02.2025 №28/2-1.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами, на виконання умов зазначеного договору між ТОВ «Волиньторг» та ФОП ОСОБА_1 складено акти надання послуг №17024 від 31.07.2025, №19817 від 31.08.2025, №25769 від 30.09.2025 та №29337 від 31.10.2025 щодо надання в оренду транспортного засобу за відповідні місяці 2025 року.

15.09.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , під час здійснення перевезення вантажу.

За результатами проведеної перевірки складено акт №ОАР 060178 від 15.09.2025 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Як вбачається зі змісту зазначеного акта, посадовими особами контролюючого органу зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, а саме відсутність у водія ОСОБА_2 на момент проведення перевірки інформації на паперовому носії про режим праці та відпочинку за період з 19.08.2025 до 01 год 40 хв 04 с 15.09.2025 або інших документів, що підтверджують діяльність водія за вказаний період.

Відповідно до акта перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025 перевезення вантажу здійснювалося згідно з товарно-транспортною накладною №21568 від 15.09.2025. При цьому у графі акта щодо належності транспортного засобу автомобільному перевізнику зазначено ФОП ОСОБА_1 із посиланням на вказану товарно-транспортну накладну.

Разом із тим, як вбачається з товарно-транспортної накладної №21568 від 15.09.2025, на яку посилається відповідач у відзиві, у ній зазначено транспортний засіб Mercedes-Benz Vario 816 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , тоді як предметом проведеної перевірки був транспортний засіб SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з актом перевірки від 15.09.2025 №ОАР 060178 водія ОСОБА_2 ознайомлено зі змістом виявленого порушення, при цьому, як зазначено відповідачем у відзиві, водій від надання пояснень та отримання примірника акта відмовився.

Матеріали проведеної перевірки передано для розгляду до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до повідомлення від 07.10.2025 ТОВ «Волиньторг» запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 21.10.2025. Згідно з відомостями, наведеними відповідачем у відзиві, зазначене повідомлення 08.10.2025 надіслано на електронну адресу товариства, вказану в особистому кабінеті інформаційної системи «Шлях».

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ «Волиньторг» на розгляд справи 21.10.2025 не з`явився. Відповідач у відзиві зазначає, що на момент розгляду справи від товариства не надходили пояснення, заперечення або документи щодо передачі транспортного засобу в оренду.

21.10.2025 Управлінням державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №072732 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ТОВ «Волиньторг» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу визначено здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що зафіксовано актом перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2025 ТОВ «Волиньторг» звернулося до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області з листом щодо надання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.10.2025 №072732.

11.11.2025 на електронну адресу ТОВ «Волиньторг» надійшли постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.10.2025 №072732 та акт перевірки від 15.09.2025 №ОАР 060178, що зазначено позивачем у позовній заяві.

Позивач вказує, що до отримання зазначених документів не був обізнаний зі змістом встановленого контролюючим органом порушення та обставинами застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Волиньторг» заперечує здійснення ним перевезення вантажу 15.09.2025, посилаючись на передачу транспортного засобу SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у користування ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 28.02.2025 №28/2-1 та відповідних документів щодо виконання його умов.

Крім того, позивач зазначає про неналежне повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а також про несвоєчасне отримання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Не погоджуючись із постановою Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.10.2025 №072732 про застосування адміністративно-господарського штрафу, вважаючи, що її прийнято за відсутності належних підстав для визначення ТОВ «Волиньторг» автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, а також із порушенням установленого порядку розгляду справи, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до статті 2 Закону №2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Згідно зі статтею 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно зі статтею 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, а також інші повноваження, визначені законодавством.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до положень Порядку №1567 рейдові перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у межах наданих їм повноважень.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1567 у разі виявлення під час рейдової перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за встановленою формою.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 48 Закону №2344-III також визначено обов`язкові реквізити товарно-транспортної накладної, до яких, зокрема, належать відомості про автомобільного перевізника із зазначенням його найменування або прізвища, імені та по батькові, відповідного ідентифікаційного номера, відомості про водія, транспортний засіб, його марку, модель, тип та державний реєстраційний номер.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону №2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством для здійснення відповідних перевезень.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі - Правила №363).

Згідно з положеннями Правил №363 товарно-транспортна накладна є документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, і повинна містити обов`язкові реквізити, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Згідно з пунктами 11.3 та 11.4 Правил №363 товарно-транспортна накладна оформлюється замовником (вантажовідправником), а після прийняття вантажу водій (експедитор) підписує її примірники.

Поряд із цим, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі -Положення №340).

Зазначене Положення визначає особливості організації робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а також вимоги щодо здійснення контролю за дотриманням установленого режиму праці та відпочинку.

Відповідно до положень розділу VI Положення №340 контроль за робочим часом та часом відпочинку водіїв здійснюється з використанням тахографів та інших передбачених законодавством засобів і документів, які забезпечують реєстрацію та підтвердження відповідних періодів діяльності водія.

Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі та пред`являти уповноваженим посадовим особам відповідні документи щодо обліку режиму праці та відпочинку, передбачені цим Положенням.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена статтею 60 Закону №2344-III.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на встановлений законодавством розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для застосування зазначеної санкції розмір штрафу становить 17000 гривень.

Таким чином, положеннями статті 60 Закону №2344-III визначено спеціального суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким є автомобільний перевізник.

Порядок розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування відповідних адміністративно-господарських штрафів визначено Порядком №1567.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».

У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з урахуванням наведеного нормативно-правового регулювання предметом судової перевірки у цій справі є встановлення особи автомобільного перевізника, який здійснював перевезення вантажу транспортним засобом SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 15.09.2025, наявності передбачених законом підстав для застосування до ТОВ «Волиньторг» адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III, а також дотримання відповідачем установленої процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, доводи позивача, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а також пояснення позивача, наведені у відповіді на відзив, у сукупності з наявними у матеріалах справи доказами та положеннями законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.10.2025 №072732, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторг» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому спір між сторонами насамперед стосується встановлення належного суб`єкта відповідальності за виявлене під час рейдової перевірки порушення, а саме з`ясування того, чи здійснювало ТОВ «Волиньторг» відповідне перевезення вантажу як автомобільний перевізник, чи таке перевезення фактично виконувалося іншим суб`єктом господарювання, якому транспортний засіб було передано в користування на законних підставах.

Щодо визначення належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15.09.2025 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт №ОАР 060178 від 15.09.2025.

Згідно із зазначеним актом під час перевірки встановлено відсутність документального підтвердження діяльності водія щодо дотримання режиму праці та відпочинку за період з 19.08.2025 по 15.09.2025, що посадовими особами контролюючого органу кваліфіковано як порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято постанову від 21.10.2025 №072732 про застосування до ТОВ «Волиньторг» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо правомірності застосування зазначеної санкції саме до позивача, суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.

Зі змісту наведеного законодавчого визначення вбачається, що визначальною ознакою автомобільного перевізника є безпосереднє здійснення ним діяльності з перевезення пасажирів або вантажів, а не сам собою факт належності транспортного засобу такій особі на праві власності.

Водночас статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено можливість здійснення перевезення вантажів транспортними засобами, які використовуються автомобільним перевізником на законних підставах.

Отже, законодавець не пов`язує набуття статусу автомобільного перевізника виключно з правом власності на транспортний засіб, допускаючи здійснення відповідної господарської діяльності із використанням транспортних засобів, отриманих на підставі договорів оренди та інших передбачених законодавством правочинів.

Системний аналіз положень статей 1, 33, 48 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що адміністративно-господарський штраф за перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 цього Закону, може бути застосований саме до суб`єкта господарювання, який у відповідних правовідносинах виступає автомобільним перевізником.

Таким чином, для правомірного застосування адміністративно-господарського штрафу контролюючий орган повинен встановити не лише обставини порушення вимог законодавства під час здійснення перевезення, а й особу суб`єкта господарювання, на якого законом покладено відповідальність за таке порушення.

При цьому факт державної реєстрації транспортного засобу за певною юридичною або фізичною особою сам собою не є безумовним доказом здійснення цією особою перевезення вантажу та не може автоматично ототожнюватися з її статусом автомобільного перевізника.

Зазначений висновок узгоджується із правовим підходом Верховного Суду щодо необхідності встановлення належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, на який посилається позивач, зокрема у постановах від 22.02.2023 у справі №240/22448/20 та від 30.09.2025 у справі №440/5385/24.

Щодо правових підстав використання транспортного засобу та встановлення фактичного автомобільного перевізника суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «Волиньторг» на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Разом з тим, судом встановлено, що 28.02.2025 між ТОВ «Волиньторг» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди транспортного засобу №28/2-1, відповідно до якого зазначений автомобіль передано в користування орендарю.

Фактична передача транспортного засобу підтверджується актом приймання-передачі від 28.02.2025, складеним на виконання умов указаного договору.

Крім того, матеріали справи містять акти надання послуг з оренди транспортного засобу №17024 від 31.07.2025, №19817 від 31.08.2025, №25769 від 30.09.2025 та №29337 від 31.10.2025.

Зазначені документи у своїй сукупності підтверджують наявність між ТОВ «Волиньторг» та ФОП ОСОБА_1 договірних правовідносин щодо користування транспортним засобом, які виникли до проведення рейдової перевірки 15.09.2025 та охоплювали період, у якому було виявлено спірне порушення.

Суд звертає увагу, що договір оренди укладено 28.02.2025, тобто більш ніж за шість місяців до проведення перевірки, а факт його виконання підтверджується не лише актом приймання-передачі транспортного засобу, а й відповідними первинними документами щодо надання послуг оренди за наступні місяці.

Отже, наявні у справі документи свідчать не про формальне посилання позивача на існування договору оренди, а про фактичне оформлення та виконання сторонами договірних відносин щодо передачі транспортного засобу в користування іншому суб`єкту господарювання.

Поряд із цим, суд враховує, що під час проведення рейдової перевірки водієм було пред`явлено товарно-транспортну накладну №21568 від 15.09.2025, у якій автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 .

Відомості про зазначеного суб`єкта господарювання як автомобільного перевізника також відображені в акті перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025, на що обґрунтовано звертає увагу позивач у позовній заяві та відповіді на відзив.

Таким чином, на момент проведення перевірки посадові особи контролюючого органу мали у своєму розпорядженні документи, які містили відомості про здійснення відповідного перевезення іншим суб`єктом господарювання, відмінним від власника транспортного засобу.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна є документом, який оформлюється у зв`язку зі здійсненням конкретного перевезення вантажу та містить відомості про учасників відповідних правовідносин, у тому числі автомобільного перевізника.

Відтак відомості товарно-транспортної накладної щодо особи автомобільного перевізника підлягають дослідженню та оцінці контролюючим органом під час вирішення питання про застосування адміністративно-господарської відповідальності.

Водночас у цій справі зазначені відомості узгоджуються з договором оренди транспортного засобу від 28.02.2025 №28/2-1, актом його приймання-передачі та актами надання послуг оренди, які підтверджують правові підстави використання автомобіля ФОП ОСОБА_1 .

Суд вважає, що наведені докази у своїй сукупності мають істотне значення для встановлення фактичного автомобільного перевізника та не можуть бути залишені поза увагою виключно з огляду на те, що власником транспортного засобу відповідно до реєстраційних документів є ТОВ «Волиньторг».

Отже, з урахуванням установлених обставин суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується передача транспортного засобу SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у користування ФОП ОСОБА_1 , тоді як належних та достатніх доказів фактичного здійснення спірного перевезення вантажу саме ТОВ «Волиньторг» відповідачем не надано.

Щодо доводів відповідача про недоліки оформлення товарно-транспортної накладної суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує, що товарно-транспортна накладна №21568 від 15.09.2025 містить відомості про транспортний засіб Mercedes-Benz Vario 816 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , тоді як фактично перевірці підлягав транспортний засіб SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

На переконання відповідача, зазначена невідповідність унеможливлювала встановлення належного автомобільного перевізника на підставі вказаної товарно-транспортної накладної.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що наявність розбіжностей між відомостями товарно-транспортної накладної та фактичними даними щодо транспортного засобу дійсно має значення для оцінки належності та достовірності такого документа.

Разом з тим, сама по собі наявність зазначеної розбіжності не свідчить про те, що автомобільним перевізником під час здійснення спірного перевезення було саме ТОВ «Волиньторг».

Суд наголошує, що встановлення недоліків у документі, наданому водієм під час перевірки, та визначення належного суб`єкта адміністративно-господарської відповідальності є різними за своїм правовим змістом обставинами.

Невідповідність відомостей товарно-транспортної накладної щодо марки та державного реєстраційного номера транспортного засобу може ставити під сумнів можливість використання такого документа як самостійного та достатнього доказу здійснення конкретного перевезення певним суб`єктом господарювання.

Однак така невідповідність не створює передбаченої законом презумпції того, що перевізником автоматично є власник транспортного засобу.

Інше тлумачення фактично призводило б до покладення адміністративно-господарської відповідальності на особу не у зв`язку зі здійсненням нею діяльності з перевезення вантажів, а виключно з огляду на наявність зареєстрованого за нею транспортного засобу, що не відповідає змісту статей 1, 33 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач, посилаючись на недоліки товарно-транспортної накладної, не навів належного обґрунтування того, яким чином ці недоліки підтверджують факт здійснення перевезення саме ТОВ «Волиньторг».

Відповідачем також не надано доказів того, що позивач виступав стороною договору перевезення вантажу, приймав замовлення на відповідне перевезення, організовував його виконання або здійснював перевезення за власний рахунок.

Натомість наявні у справі договір оренди, акт приймання-передачі транспортного засобу та документи щодо виконання договору підтверджують існування правових підстав для використання автомобіля іншим суб`єктом господарювання.

Таким чином, суд не заперечує наявності встановленої відповідачем розбіжності у товарно-транспортній накладній, однак вважає, що така обставина за відсутності інших належних доказів не є достатньою правовою підставою для визначення ТОВ «Волиньторг» автомобільним перевізником та застосування до нього адміністративно-господарського штрафу.

Щодо доводів відповідача про ненадання договору оренди під час рейдової перевірки та розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що під час проведення рейдової перевірки водієм не було надано договору оренди транспортного засобу, а під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем також не подавалися документи, які б підтверджували передачу автомобіля в користування ФОП ОСОБА_1 .

На думку відповідача, за відсутності таких документів посадові особи контролюючого органу правомірно виходили з відомостей про власника транспортного засобу.

Оцінюючи наведені заперечення, суд зазначає, що обставина ненадання договору оренди безпосередньо під час проведення перевірки не свідчить про відсутність відповідних договірних правовідносин та не спростовує факту передачі транспортного засобу в користування іншій особі.

При цьому договір оренди від 28.02.2025 №28/2-1 та акт приймання-передачі від 28.02.2025 складені до проведення рейдової перевірки, а отже, підтверджують правовідносини, які існували на момент виникнення спірних обставин.

Суд враховує, що під час розгляду адміністративної справи перевіряється правомірність рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням фактичних обставин, які існували на час його прийняття, та доказів, що підтверджують такі обставини.

Сам факт подання відповідних документів безпосередньо до суду не позбавляє їх доказового значення та не є підставою для залишення їх без оцінки, оскільки зазначені документи підтверджують обставини, які виникли до прийняття оскаржуваної постанови.

Водночас суд зауважує, що обов`язок суб`єкта господарювання щодо забезпечення наявності передбачених законодавством документів під час здійснення перевезення не усуває обов`язку контролюючого органу правильно встановити особу, яка підлягає відповідальності за виявлене порушення.

Тобто відсутність під час рейдової перевірки окремого документа, який підтверджує правові підстави використання транспортного засобу, не може сама собою змінювати визначеного законом суб`єкта адміністративно-господарської відповідальності.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що відповідач мав відомості про зазначення ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника у товарно-транспортній накладній та акті перевірки, однак не навів переконливих доказів, які б спростовували можливість здійснення перевезення саме зазначеним суб`єктом господарювання.

Таким чином, доводи відповідача про ненадання договору оренди під час перевірки та розгляду справи не спростовують установлених судом обставин щодо передачі транспортного засобу в користування ФОП ОСОБА_1 та не підтверджують наявності правових підстав для застосування штрафу саме до позивача.

Щодо встановленого порушення режиму праці та відпочинку водія суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025, підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу стала відсутність передбачених законодавством документів, які підтверджують дотримання водієм режиму праці та відпочинку за відповідний період.

Суд зазначає, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники та водії зобов`язані мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких здійснюються вантажні перевезення, у тому числі інші документи, передбачені законодавством.

Водночас порушення встановлених законодавством вимог щодо наявності відповідних документів може бути підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу лише за умови встановлення належного суб`єкта такої відповідальності.

Отже, навіть за наявності обставин, які свідчать про порушення водієм вимог щодо документального підтвердження режиму праці та відпочинку, контролюючий орган не звільняється від обов`язку встановити, який саме автомобільний перевізник здійснював перевезення вантажу.

Суд наголошує, що в межах спірних правовідносин визначальним є не лише питання фактичної наявності чи відсутності у водія відповідних документів, а насамперед правомірність покладення відповідальності за встановлене порушення саме на ТОВ «Волиньторг».

При цьому акт рейдової перевірки підтверджує обставини, зафіксовані посадовими особами контролюючого органу під час її проведення, однак сам собою не є безумовним доказом того, що власник перевіреного транспортного засобу виступав автомобільним перевізником.

З огляду на встановлені судом обставини щодо передачі транспортного засобу в оренду іншому суб`єкту господарювання та відсутність належних доказів здійснення перевезення саме позивачем, факт виявлення порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є достатньою підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Волиньторг».

Щодо дотримання відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було призначено на 21.10.2025, про що відповідачем складено повідомлення від 07.10.2025.

За твердженням відповідача, зазначене повідомлення 08.10.2025 направлено на електронну адресу ТОВ «Волиньторг», відомості про яку містилися в інформаційній системі «Шлях».

Водночас позивач заперечує належність повідомлення про розгляд справи та зазначає, що про прийняття оскаржуваної постанови йому стало відомо після відповідного звернення до контролюючого органу.

Як встановлено судом, 10.11.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом щодо застосованого адміністративно-господарського штрафу, а 11.11.2025 отримав електронною поштою копії постанови від 21.10.2025 №072732 та акта перевірки від 15.09.2025 №ОАР 060178.

Оцінюючи наведені обставини, суд виходить із того, що положення пункту 17 Порядку №1567 передбачають необхідність повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи у встановлений строк та визначеним законодавством способом.

Водночас суд зазначає, що незалежно від оцінки належності повідомлення позивача про розгляд справи, дотримання відповідної процедури не усуває необхідності встановлення належного суб`єкта адміністративно-господарської відповідальності.

Навіть за умови належного повідомлення особи про розгляд справи та її неявки контролюючий орган зобов`язаний прийняти рішення з урахуванням фактичних обставин, які мають значення для правильного визначення особи автомобільного перевізника.

Неявка власника транспортного засобу на розгляд справи та неподання ним додаткових документів не створюють самостійної правової підстави для покладення на нього відповідальності за порушення, суб`єктом якого відповідно до закону є автомобільний перевізник.

Таким чином, наведені відповідачем доводи щодо повідомлення позивача про розгляд справи не спростовують установленої судом відсутності належного доказового підтвердження здійснення спірного перевезення саме ТОВ «Волиньторг».

Водночас відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладається обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Отже, у цій справі відповідач повинен довести не лише факт виявлення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а й наявність передбачених законом підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу безпосередньо до ТОВ «Волиньторг».

Як установлено судом, відповідачем фактично покладено в основу визначення позивача суб`єктом відповідальності відомості про належність йому транспортного засобу на праві власності та ненадання під час перевірки договору оренди.

Разом з тим, зазначені обставини не підтверджують безпосереднього здійснення позивачем господарської діяльності з перевезення вантажу 15.09.2025.

Натомість наявними у справі договором оренди від 28.02.2025 №28/2-1, актом приймання-передачі від 28.02.2025 та актами надання послуг оренди підтверджується передача транспортного засобу в користування ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, відомості про зазначеного суб`єкта господарювання як автомобільного перевізника містяться в товарно-транспортній накладній №21568 від 15.09.2025 та акті рейдової перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025.

При цьому відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які б спростовували факт передачі транспортного засобу в оренду або підтверджували, що всупереч зазначеним договірним правовідносинам спірне перевезення фактично здійснювалося ТОВ «Волиньторг».

Суд зазначає, що покладення адміністративно-господарської відповідальності на суб`єкта господарювання потребує встановлення передбачених законом фактичних та юридичних підстав для її застосування.

При цьому припущення щодо здійснення особою господарської діяльності з перевезення вантажу, які ґрунтуються виключно на факті належності їй транспортного засобу, не можуть замінювати належних доказів її статусу автомобільного перевізника.

Відтак суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у ТОВ «Волиньторг» статусу автомобільного перевізника під час здійснення спірного перевезення 15.09.2025, а отже, не підтверджено наявності передбачених законом підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

За таких обставин постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.10.2025 №072732 не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оскільки оскаржувана постанова від 21.10.2025 №072732 є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, яким до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф, належним та ефективним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є визнання зазначеної постанови протиправною та її скасування.

З огляду на наведене суд вважає, що визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2025 №072732 забезпечує повне та ефективне відновлення порушеного права позивача, тоді як підстав для ухвалення окремого рішення про закриття справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у межах заявленого способу судового захисту не встановлено.

Висновки суду

Узагальнюючи наведене, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується належність транспортного засобу SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ТОВ «Волиньторг» на праві власності, однак водночас установлено факт передачі зазначеного транспортного засобу в користування ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 28.02.2025 №28/2-1, що підтверджується актом приймання-передачі та відповідними первинними документами.

При цьому наявні у справі товарно-транспортна накладна №21568 від 15.09.2025 та акт рейдової перевірки №ОАР 060178 від 15.09.2025 містять відомості про ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника.

Водночас відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували здійснення спірного перевезення вантажу саме ТОВ «Волиньторг».

Суд наголошує, що сама по собі належність транспортного засобу позивачу на праві власності не є достатньою підставою для висновку про наявність у нього статусу автомобільного перевізника, оскільки відповідно до положень Закону України «Про автомобільний транспорт» визначальним є фактичне здійснення перевезення вантажу відповідним суб`єктом господарювання.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності передбачених абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» правових підстав для застосування до ТОВ «Волиньторг» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Відтак постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.10.2025 №072732 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про закриття адміністративної справи суд зазначає наступне.

Чинним законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не передбачено повноважень адміністративного суду щодо закриття справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у межах розгляду позову про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. При цьому визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови є належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача. Відтак зазначена позовна вимога є юридично необґрунтованою, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази у справі відповідно до вимог статей 7277, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Волиньторг» шляхом визнання протиправною та скасування постанови від 21.10.2025 №072732 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн, з відмовою в задоволенні окремої вимоги про закриття адміністративної справи.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати Постанову Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторг» адміністративно-господарського штрафу № 072732 від 21 жовтня 2025 року на суму 17000 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторг» сплачений судовий збір у розмірі 1514 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньторг" (вул. Михайла Старицького, 37А,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33020, ЄДРПОУ/РНОКПП 43219851)

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Н.В. Друзенко