Ухвала суду № 140760111, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29935/26

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м.Одеси, інша особа Акціонерне товариство Райффайзен банк про визнання протиправної та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м.Одеси, інша особа Акціонерне товариство Райффайзен банк в якому позивач просить суд:

визнати противоправною постанову старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Головного територіального управління юстиції Хвостенко Наталії Сергіївни ВП № 57991667, винесену 22.11.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 73643, 80грн в межах виконавчого провадження № 57991667;

скасувати постанову ВП № 57991667 про стягнення виконавчого збору винесену 22.11.2019р. старшим державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Головного територіального управління юстиції Хвостенко Наталією Сергіївною в межах виконавчого провадження № 57991667.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

14 жовтня 2026 року від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим позовом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою, суд виходить з наступного: положенням частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням, наведеним в пункті 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України); суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Адміністративна юрисдикція визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).

Предметна юрисдикція визначена параграфом 1 Глави 2 Розділу І Загальні положення Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі також Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби встановлено ст. 74 Закону №1404-VІІІ.

Частина 1 ст. 74 Закону №1404-VІІІ (у редакції, чинній до 23.04.2026) передбачала, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Водночас Законом України від 07.04.2026 №4833-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» (далі також Закон №4833-ІХ) внесено зміни, зокрема, до Закону №1404-VІІІ.

Так, підпункт 18 пункту 10 Закону №4833-ІХ частину першу статті 74 №1404-VІІІ викладено в такій редакції:

« 1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку».

Закон №4833-ІХ набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: п.1, 2 п.п.1 пункту 4, пунктів 6, 9, підпунктів 1,5, 6, 8,11,13,15-18, 19 (щодо доповнення розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктами 10-11, 10-12, 10-14)п.10, п.12 розділу I цього Закону, п.п. 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон №4833-ІХ опубліковано в офіційному виданні «Голос України» 23.04.2026.

Отже зміни до Закону №1404-VІІІ, зокрема, підпункт 18 пункту 10, набрав чинності 24.04.2026.

Відтак, після внесених змін, дії, бездіяльність чи рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, в тому числі і постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, оскаржуються до того суду, який видав відповідний виконавчий документ, що перебуває на примусовому виконанні.

Суд встановив, що позивач оскаржує постанову старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Головного територіального управління юстиції Хвостенко Наталії Сергіївни ВП № 57991667, винесену 22.11.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 73643, 80грн в межах виконавчого провадження № 57991667.

Виконавче провадження №57991667 відкрите на виконання виконавчого листа № 521/3168/16-ц виданого 14.05.2018 Малиновським районним судом м.Одеса про стягненння з ОСОБА_1 на користь ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" заборгованість у розмірі 736438,30 грн.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, у випадку незгоди позивача з рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця у межах виконавчого провадження №57991667, позивач має право звернутись до Малиновського районного судом м.Одеса, як суду, що видав виконавчий лист № 521/3168/16-ц від 14.05.2018, із відповідною скаргою.

Таким чином, у порядку адміністративного судочинства, розгляд цієї справи не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України і її розгляд у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи те, що позовна заява та долучені до неї документи подані позивачем через підсистему «Електронний суд», суд лише надсилає копію ухвали до електронного кабінету позивача.

Керуючись 171, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м.Одеси, за участю т третьої особи без самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача Акціонерне товариство Райффайзен банк про визнання протиправної та скасування постанови.

Роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали скерувати до електронного кабінету позивача.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.К.Василяка