Рішення № 140760096, 19.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30039/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:

- визнати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 81815430 від 15.09.2026 р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразома Євгенія Володимировича незаконною та скасувати її;

- зобов`язати уповноважену (службову) особу - відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавче провадження ВП 81815430 відновити не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем рішення суду для повного виконання виконавчого листа № 420/32699/25, виданого 21.08.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.08.2026 р. старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 81815430 з примусового виконання виконавчого листа № 420/32699/25, виданого 21.08.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 25.03.2025 р., індексацію пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на неповнолітнього ОСОБА_2 , із застосуванням до мінімального розміру призначеної пенсії 3424,00 грн. коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: за 2022 рік - 1,14, за 2023 рік - 1,197, за 2024 рік - 1,0796, за 2025 рік - 1,115. На виконання даного судового рішення Головне управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії, застосовувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до розміру пенсії, який складає 1587,92 грн., що суперечить рішенню суду, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язане нарахувати та виплатити починаючи з 25.03.2025 р. індексацію пенсії у зв`язку з втратою годувальника із застосуванням до мінімального розміру призначеної пенсії 3424,00 грн. коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: за 2022 рік - 1,14, за 2023 рік - 1,197, за 2024 рік - 1,0796, за 2025 рік - 1,115. Відповідно до рішення суду правильний перерахунок складає: 3424.00 грн. х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,11 = 5624,32 грн. Саме такий розмір пенсії мав би бути після перерахунку з 25.03.2025 р. за умови виконання рішення суду. Не зважаючи на те, державний виконавець 15.09.2026 р. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 81815430. Позивач, вважаючи дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулася до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою від 29.09.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 19.10.2026 р. о 11:00 год.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 29.09.2026 р.

Станом на 19.10.2026 р. відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з вказаних у позові підстав.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 3 статті 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. у справі № 420/32699/25, яке набрало законної сили 29.07.2026 р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку з 25 березня 2025 року індексації пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної ОСОБА_1 на неповнолітнього ОСОБА_2 , із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до розміру пенсії, який складає 1587,92 грн.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 25.03.2025 р., індексацію пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на неповнолітнього ОСОБА_2 , із застосуванням до мінімального розміру призначеної пенсії 3424,00 грн. коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: за 2022 рік - 1,14, за 2023 рік - 1,197, за 2024 рік - 1,0796, за 2025 рік - 1,115.

21.08.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 420/32699/25.

25.08.2026 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумом Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 818115430 з виконання виконавчого листа № 420/32699, виданого 21.08.2026 р. Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 25.03.2025 р., індексацію пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної на неповнолітнього ОСОБА_2 , із застосуванням до мінімального розміру призначеної пенсії 3424,00 грн. коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: за 2022 рік - 1,14, за 2023 рік - 1,197, за 2024 рік - 1,0796, за 2025 рік - 1,115.

Відповідно до п.2 даної постанови боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

15.09.2026 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразумом Є.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 818115430 на підставі вимог п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Статтею 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до вимог ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 статті 19 Закону № 1404-VIII визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону № 1404-VIII).

За змістом постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2026 р. № 818115430 примусовому виконанню підлягає рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. по справі № 420/32699/25.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 статті 39 Закону № 1404-VIII встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених п.п.1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 ч.1 цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.3 ст.39 Закону №1404-VIII).

Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII.

З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII можливе у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. по справі № 420/32699/25 в частині нарахування та виплати з 25.03.2025 р. індексації пенсії із застосуванням до мінімального розміру призначеної пенсії 3424,00 грн. коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: за 2022 рік - 1,14, за 2023 рік - 1,197, за 2024 рік - 1,0796, за 2025 рік - 1,115, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії, застосовувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до розміру пенсії, який складає 1587,92 грн.

Вважаючи, що рішення суду фактично виконано в повному обсязі, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразум Є.В. 15.09.2026 р. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 81815430.

Між тим, суд не погоджується з таким рішенням державного виконавця, так як Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов`язано нарахувати та виплатити починаючи з 25.03.2025 р. індексацію пенсії із застосуванням до мінімального розміру призначеної пенсії 3424,00 грн., а не 1587,92 грн. як це зробила третя особа, коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: за 2022 рік - 1,14, за 2023 рік - 1,197, за 2024 рік - 1,0796, за 2025 рік - 1,115.

Суд зауважує, що за рішенням суду правильний перерахунок пенсії складає: 3424,00 грн. х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 = 5624,32 грн., а не 5190 грн. як визначило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача не змінився (до перерахунку 5190 грн., після перерахунку - 5190 грн.).

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України здійснено неправильний перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення від 11.05.2026 р. у справі № 420/32699/25, висновки державного виконавця про повне виконання боржником судового рішення та наявності підстав для закриття виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII є неправомірними.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. у справі № 420/32699/25 не виконано, а тому відповідач протиправно закінчив виконавче провадження за п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Водночас, надаючи правову оцінку позовним вимогам про зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження № 81815430, суд зауважує, що ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, обов`язок відповідача поновити виконавче провадження у разі скасування судом постанови про його закінчення встановлений Законом та не потребує додаткового ухвалення судового рішення.

Тому в цій частині відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнена від сплати судового збору, інших витрат не понесла, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-77, 90, 143, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65091, м.Одеса, вул.Разумовська, буд.37, код ЄДРПОУ 45862901), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Семиразома Є.В. про закінчення виконавчого провадження № 81815430 від 15.09.2026 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко