Рішення № 140759949, 20.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.№ 400/3287/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (в підпорядкуванні якого 5-й відділ), АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі відповідач 2) з вимогами:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 11.02.2020 року на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виключення);

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (5 відділу) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного 04.11.2025 року за відсутності передбачених законом підстав;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (5 відділу) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за заявою від 18.11.2025 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (5 відділ) (ЄДРПОУ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку

ІІ. Виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було виключено відповідачем 1 з військового обліку на підставі п.6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Водночас, позивачем з`ясовано, що в реєстрі «Оберіг» є відомості про те, що він стоїть на обліку у відповідача 2. Представник позивача неодноразово зверталась до відповідачів щодо обставин виключення позивача з військового обліку в 2020 році, прийнятті на військовий облік в 2025 році. Також, позивачем направлено заяви до відповідачів щодо виключення відомостей про нього як військовозобов`язаного з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які залишились без задоволення. Позивач вважає, що рішення, дії та бездіяльність посадових осіб відповідача-1 та відповідача-2, які мають повноваження щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів - є протиправними, порушують його права та покладають обов`язки, які суперечать фактичному статусу - виключення з військового обліку. При цьому позивач посилається на відсутність приписів щодо автоматичної та/або повторної постановки на військовий облік громадян, які раніше було виключено з військового обліку, зокрема за пп 6 п 6 ст 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а тому, на думку позивача, застосування його положень до нього фактично означало б надання закону зворотної дії в часі, що суперечить статті 58 Конституції України. Отже, за позицією позивача виключення з військового обліку є безстроковим та не передбачає можливості повторної постановки на військовий облік без прийняття відповідного рішення уповноваженим органом у порядку, визначеному законом.

Відповідачі проти позову не заперечили, відзиви на позов не подали.

ІІІ. Рух справи

Ухвалою від 03.04.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановив строк для усунення недоліків позову шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом України «Про судовий збір» розмірі.

Вимоги ухвали позивачем виконані.

13.04.2026 суд постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.

Справу розглянуто у письмовому провадженні.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

11.02.2020 позивач був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 як особа, яка була раніше засуджена за тяжкі або особливо тяжкі злочини, на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, яка була чинна на момент виключення), про що був зроблений відповідний запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 .

З військово-облікового документу, сформованого 27.03.2026 в додатку Резерв+ вбачається, що позивач обліковується за категорією «військовозобов`язаний»

Листом № 3764 від 21.02.2026 відповідач 2 повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 прийнятий на військовий облік військовозобов`язаних 04.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Також, в листі № 5/1371 від 17.03.2025 на адресу представника позивача, відповідач 2 зазначив, що відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 11.02.2020 не були внесені у встановленому порядку в ЄДРПВР «Оберіг».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невнесення відомостей про виключення Позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, дії відповідача 2 щодо подальшої постановки позивача на військовий облік, бездіяльність відповідача-2 щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду

V. Джерела права і мотиви, з яких виходить суд.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), частина 1 статті 1 якого передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів - військовий квиток.

Пунктом 22 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У разі виключення призовників, військовозобов`язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки (п. 29 Порядку №1487).

Відповідно до п. 81 Порядку №1487 (в редакції до 13.06.2024) взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Постановою КМ № 675 від 07.06.2024 до пункту 81 Порядку № 1487 внесено зміни, за якими особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Отже, до 13.06.2024 передумовою для виключення з військового обліку була особиста явка особи. Доказів такої явки до ІНФОРМАЦІЯ_7 з паспортом і військово-обліковим документом вдповідач не надав.

Разом з тим, до 13.06.2024, а саме 18.05.2024 набрали чинності зміни до статті 37 Закону №2232-ХІІ, що мало вплив на спірні правовідносини.

Так, підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.

На час виключення позивача з військового обліку станом на 11.02.2020 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» пункт 6 частини 6 статті 37 визначав, що виключенню з військового обліку Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, 11.04.2024 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).

Вказаним Законом внесені зміни до Закону №2232-ХІІ та частина 6 статті 37 цього Закону викладена в новій редакції, а саме зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Також, на виконання вимог Закону №3633-ІХ Кабінет Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 (набрала чинності 18.05.2024), затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким, окрім іншого, врегульована процедура проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до пункту 4 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення, тяжкого злочину, за особливо тяжкий злочин, і такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.

Згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Громадяни, які раніше були виключені з військового обліку за вчинення тяжких/особливо тяжких злочинів підлягають поновленню на військовому обліку з метою подальшого комплектування вказаною категорією військовозобов`язаних відповідних підрозділів Збройних Сил України.

Згідно матеріалів справи становлено, що позивач був виключений з обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 статті 37 Закону №2232-XII в редакції, що діяла на момент виключення (засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину). Відомості про таке виключення містяться в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного.

Проте, після набрання 18.05.2024 чинності змінами до Закону №2232-XII, позивач поновлений на обліку військовозобов`язаних.

Суд вважає помилковими посилання позивача на те, що поновлення його на військовому обліку на підставі змін в законодавстві суперечить конституційному принципу незворотності дії законів в часі, з огляду на таке.

Так, у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як мовилося вище, стаття 37 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент виключення позивача військового обліку визначала, що виключенню з військового обліку у районних ТЦК та СП підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, з набранням чинності змін до Закону №2232-XII позивач підпадає під його дію як особа, яка набула статусу військовозобов`язаного, адже громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою вони були виключені з військового обліку.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужене коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації, що обґрунтовано державним інтересом.

Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.

З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відтак, суд вважає, що позиція позивача щодо того, що він підлягає виключенню з військового обліку, як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину на підставі приписів статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній до 18.05.2024) і відомості про виключення мають бути внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не знайшла свого підтвердження, а тому дії відповідачів є правомірними.

УІ. Висновки суду

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

УІІ. Розподіл судових витрат

Враховуючи, відмову у задоволенні позову до суб`єкта владних повноважень, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (в підпорядкуванні якого 5-й відділ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко