Ухвала суду № 140759656, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9289/25

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

20 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 380/9289/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково:

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 29 червня 2024 року;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 29 червня 2024 року, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 цього Порядку, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 29 червня 2024 року за весь час затримки виплати, тобто з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати такої індексації.

Вказане рішення суду набрало законної сили 30 жовтня 2025 року.

21 вересня 2026 року представник позивача звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 15 вересня 2025 року у справі №380/9289/25, мотивованою тривалим невиконанням відповідачем обов`язку щодо виплати належних коштів.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року заяву задоволено: встановлено судовий контроль та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення від 15 вересня 2025 року у справі № 380/9289/25. Пунктом 2 зазначеної ухвали суд також зобов`язав відповідача надати суду інформацію про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення (реєстраційний номер облікової картки платника податків / серію та номер паспорта, а також відомості про місце проживання).

14 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надійшла заява звіт про виконання судового рішення у справі № 380/9289/25.

У поданому звіті відповідач зазначає, що з метою виконання судового рішення від 15 вересня 2025 року ним здійснено нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.06.2024 із застосуванням роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 18 жовтня 2024 року № 4901/0/29-24/51 та запиту Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31 серпня 2024 року № 116/14/42906. За складеною відповідачем довідкою-розрахунком, сума підвищення грошового забезпечення позивача з 01 березня 2018 року нібито склала 8028,23 грн, що перевищило суму поточної індексації (4258,75 грн), у зв`язку з чим відповідач визначив фіксовану індексацію на рівні 0,00 грн.

Крім того, відповідач повідомив, що направив клопотання командиру військової частини НОМЕР_1 для перевірки розрахунків, однак станом на дату подання звіту погодження не надійшло, відповідну бюджетну заявку до Командування Сухопутних військ не сформовано, а виплата коштів не здійснена через відсутність бюджетного фінансування. З огляду на це, відповідач просить суд прийняти поданий звіт та врахувати, що ним вжито всіх залежних заходів для виконання рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України закріплено основоположний конституційний постулат, згідно з яким суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у встановленому законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вказаному конституційному обов`язку кореспондують положення статті 14 та частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за якими судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалював судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами другою та третьою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог.

Оцінюючи зміст поданого ІНФОРМАЦІЯ_2 звіту від 14 жовтня 2026 року крізь призму встановлених судом обставин та резолютивної частини рішення від 15 вересня 2025 року, суд дійшов висновку про неможливість його прийняття, виходячи з таких мотивів:

Судовим рішенням від 15 вересня 2025 року у справі № 380/9289/25 відповідача зобов`язано вчинити дві взаємопов`язані матеріально-правові дії: нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.06.2024, виходячи з фіксованої величини, а також нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суд підкреслює, що обов`язок суб`єкта владних повноважень полягає не у формальному відкритті переписки чи листуванні з вищими відомчими інстанціями, а у реальному, практичному та остаточному відновленні порушеного права позивача шляхом перерахування належних коштів.

Як встановлено судом з наданого звіту, станом на дату його розгляду жодних виплат на виконання судового рішення позивачеві не здійснено. Посилання відповідача на те, що фінансування видатків залежить від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а пакет документів направлено до військової частини НОМЕР_1 без отримання погодження, суд визнає неспроможними.

Відсутність бюджетних асигнувань або затримка у відкритті фінансування вищими розпорядниками коштів не є підставою для невиконання судового рішення, що набрало законної сили. Державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на виправдання тривалого невиконання своїх обов`язків, покладених остаточним судовим рішенням».

Із долученої до звіту довідки-розрахунку судом встановлено, що відповідач свавільно ревізував зміст та висновки рішення суду від 15 вересня 2025 року.

Так, відповідач визначив суму фіксованої індексації на рівні 0,00 грн, мотивуючи це тим, що розмір грошового доходу позивача з 01 березня 2018 року нібито перевищив суму індексації. При цьому відповідач послався на рекомендаційний лист Міністерства соціальної політики України від 18 жовтня 2024 року № 4901/0/29-24/51.

Суд наголошує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року було надано остаточну правову оцінку спірним правовідносинам та встановлено наявність у позивача права на отримання фіксованої індексації грошового забезпечення, зобов`язавши відповідача нарахувати її за чітким механізмом, закріпленим абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Листи міністерств та відомств мають виключно роз`яснювальний характер, не є джерелом права і не можуть скасовувати чи спотворювати обов`язкову силу судового акта, ухваленого іменем України. Розрахунок індексації у розмірі « 0,00 грн» на підставі відомчого листа за наявності прямого судового зобов`язання щодо проведення нарахування та виплати становить фактичне ухилення від виконання судового рішення, підриває принцип правової визначеності та нівелює статус судової влади.

Суд констатує, що ухвалою від 23 вересня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд окремим пунктом 2 резолютивної частини зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 надати вичерпну персональну інформацію про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення (РНОКПП, паспортні дані, місце проживання).

У поданому 14 жовтня 2026 року звіті відповідач зазначену вимогу суду повністю проігнорував, обмежившись долученням загальної виписки з ЄДРПОУ, що перешкоджає реалізації процесуальних заходів впливу, передбачених частиною другою статті 382 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91). У рішеннях у справах «Бурдов проти Росії», «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Жовнер проти України» ЄСПЛ послідовно констатував, що державні органи не мають права посилатися на брак фінансування чи внутрішні організаційні перешкоди для невиконання судових рішень, а тривале зволікання з виконанням підриває авторитет правосуддя.

Враховуючи викладене, суд дійшов беззаперечного висновку про те, що заходи, зазначені ІНФОРМАЦІЯ_2 у поданому звіті, є абсолютно формальними, не забезпечують виконання судового рішення від 15 вересня 2025 року та свідчать про небажання боржника здійснити реальне відновлення порушених прав позивача.

За таких обставин, на підставі частини другої статті 382-3 та статті 382 КАС України, у прийнятті поданого звіту слід відмовити та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про дійсне, повне виконання судового рішення шляхом нарахування та фактичної виплати належних коштів.

Суд також вважає за необхідне попередити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі повторного неподання належного звіту про виконання судового рішення або ненадання витребуваних судом персональних відомостей, судом буде вирішено питання про накладення штрафу у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 382 КАС України.

Керуючись статтями 14, 241, 243, 248, 256, 370, 381-1, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 380/9289/25.

2. Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 380/9289/25 - протягом триддцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Повторно зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із новим звітом надати до суду достовірні відомості щодо керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, власне ім`я, по батькові; посада; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта; адреса фактичного місця проживання чи перебування).

4. Попередити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на підставі частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприйняття наступного звіту або невиконання вимог ухвали суду.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене відповідно до статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Коморний