Рішення № 140759654, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/12061/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України в особі: територіального підрозділу Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України в особі: територіального підрозділу Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України (далі - відповідач), в якому "мовою оригіналу" просить:

"3. З урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) , у т.ч. встановлену суддями Великої Палати Верховного Суду невідповідність Конституції України (неконституційність) Закону України від 20.11.2012 р. № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», та відповідно із вимогами ч. 4 ст. 7 КАС України -. визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України (ДМС) в особі Знам`янського відділу Центрально-південного міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітній на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992р. № 2503-ХІІ .

4. Зобов`язати Державної міграційної служби України (ДМС) в особі Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України - оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітній на ім`я ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання (що передбачено пунктами 6, 7 Положення №2503-ХІІ ) - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних".

Ухвалою від 16.06.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме подати до суду оформлену позовну заяву із зазначенням належного відповідача чи декількох відповідачів по справі (у кількості учасників справи).

Ухвалою від 21.07.2026 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою від 30.12.2025 про оформлення та видачу доньці паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII. До заяви було додано необхідні документи, зокрема фотокартки, копію свідоцтва про народження та документи на підтвердження місця проживання. Позивачка зазначила, що донька не має наміру отримувати паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, заперечує проти використання безконтактного електронного носія та внесення її персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру.

За результатами розгляду заяви Дрогобицький відділ ЗМУ ДМС листом від 03.01.2026 повідомив про припинення з 01.11.2016 приймання документів для оформлення паспорта громадянина України зразка, що не містить безконтактного електронного носія. Водночас зазначено, що оформлення та видача паспортів зразка 1994 року здійснюються громадянам, щодо яких є відповідне судове рішення, яке набрало законної сили. Також роз`яснено, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки з безконтактним електронним носієм.

Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивачка разом із донькою 17.01.2026 повторно звернулася до Дрогобицького відділу ЗМУ ДМС із заявою, у якій наполягала на оформленні паспорта у формі книжечки зразка 1994 року без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру та автоматизованої обробки персональних даних. Позивачка вважала, що попередня відповідь не вирішує порушеного питання по суті та не враховує правових висновків Верховного Суду, викладених за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17.

Вважаючи, що невирішення питання про оформлення та видачу паспорта у формі книжечки порушує права доньки, зокрема право на свободу світогляду і віросповідання та право на захист персональних даних, ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої доньки з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання оформити й видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року з проставленням відмітки про місце проживання, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.

Із наведених підстав позивачка просить суд задовольнити позов.

30.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на неналежне визначення відповідача, недотримання позивачкою встановленої процедури оформлення паспорта та відсутність рішення про відмову в наданні відповідної адміністративної послуги.

Зазначив, що заяви позивачки щодо оформлення неповнолітній доньці паспорта громадянина України у формі книжечки розглядав Дрогобицький відділ Західного міжрегіонального управління ДМС, який надавав відповіді на її звернення. Водночас ДМС України безпосередньо їх не розглядала, а тому, на думку відповідача, є неналежним відповідачем у справі. На обґрунтування цієї позиції він послався на статті 4, 46 КАС України та постанову Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 803/1252/17.

Крім того, відповідач указав, що 30.12.2025 позивачка звернулася до Дрогобицького відділу ЗМУ ДМС із заявою довільної форми про видачу доньці паспорта у формі книжечки без цифрового ідентифікатора та автоматизованої обробки персональних даних. Однак, відповідно до пунктів 3, 7 Тимчасового порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, заява має подаватися за встановленою формою та особисто заповнюватися і підписуватися заявником. Оскільки визначеної процедури позивачка не дотрималася, її звернення розглянули відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

За твердженням відповідача, надіслані позивачці листи мали інформаційно-роз`яснювальний характер, не містили рішення про відмову в оформленні паспорта та не спричиняли юридичних наслідків. Тому відповідач вважає, що позивачка не довела порушення прав доньки саме діями чи бездіяльністю ДМС України, а також відсутній належний предмет оскарження.

Також відповідач наголосив на необхідності дотримання вимог пункту 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, та Тимчасового порядку № 456, якими визначено процедуру оформлення паспорта-книжечки й перелік необхідних документів, зокрема заяви встановленої форми, свідоцтва про народження, фотокарток і документів для підтвердження громадянства у передбачених випадках. На підтвердження цієї позиції він послався на відповідну практику Верховного Суду.

Щодо вимоги про проставлення в паспорті відмітки про місце проживання відповідач зазначив, що такі повноваження належать органам реєстрації, якими є виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, а не органи ДМС. На обґрунтування наведеного послався на Закон України від 05.11.2021 № 1871-IX та постанову Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.

Із вказаних підстав просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

28.08.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції Львівської області видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її матір`ю зазначена ОСОБА_1 .

30.12.2025 ОСОБА_2 разом із законним представником матір`ю ОСОБА_1 звернулися до Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою № 201/4623-25 про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. У заяві заявниця просила оформити паспорт без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без автоматизованої обробки її персональних даних, а також висловила заперечення проти оформлення паспорта у формі пластикової картки типу ID-1 з безконтактним електронним носієм. До заяви додано фотокартки розміром 3,5 Ч 4,5 см, копію свідоцтва про народження, довідку від 29.12.2025 № 425 та копію паспорта матері як законного представника.

03.01.2026 Дрогобицьким відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України листом надано відповідь № 4623-26/4623-26 на заяву від 30.12.2025. У листі зазначено, що оформлення паспортів громадянина України без безконтактного електронного носія припинено з 01.11.2016, а оформлення та видача паспорта у формі паспортної книжечки можливі за наявності судового рішення, яке набрало законної сили та зобов`язує орган міграційної служби видати такий паспорт.

17.01.2026 ОСОБА_2 разом із матір`ю повторно звернулися до Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою № 24/4623-26 щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. У заяві повторно висловлено небажання отримувати паспорт у формі ID-картки та заперечення проти внесення персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру й автоматизованої обробки таких даних. Заявниця також просила надати бланк заяви для оформлення паспорта та зазначила, що необхідні документи вже подано разом із попередньою заявою від 30.12.2025.

22.01.2026 Дрогобицьким відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України листом надано відповідь № 4623-88/4623-26 на повторне звернення від 17.01.2026. У листі повідомлено, що звернення аналогічного змісту від 30.12.2025 вже розглянуто та заявниці надано відповідь від 03.01.2026.

Не погоджуючись із відмовою Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання оформити й видати такий паспорт.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з частиною першою статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначено Законом України від 20 листопада 2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) (далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

За приписами частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно з пунктами 12, 13 Положення № 2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302).

26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302» (по тексту - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції виникнення спірних правовідносин), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у тій же редакції) також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від РНОКПП у відповідному полі проставляється слово відмова. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби кваліфікованого електронного підпису в паспорті особи, яка досягла 14-річного віку, та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 внесені зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі - Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Тимчасовий порядок № 456), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Позивачка обґрунтовує позов тим, що з огляду на свої релігійні переконання заперечує проти оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки та надання згоди на внесення її персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру й автоматизовану обробку таких даних. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, просить задовольнити позовні вимоги.

В означеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції. На переконання Великої Палати Верховного Суду, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відтак, за висновком Суду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.

Окрім того, Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону № 5492-VI, адже ними встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Також окрему увагу Верховний Суд у цій постанові звернув на те, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачкою своїх громадянських прав.

У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/5353/20.

Суд відхиляє доводи відповідача про неналежне звернення позивачки за оформленням паспорту, оскільки матеріали справи містять копію заяви, підписану ОСОБА_2 та її законним представником ОСОБА_1 , до якої додані дві фотокартки, копія свідоцтва про народження та копія паспорта законного представника.

Державна міграційна служба України, територіальний підрозділ Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України, є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Законом України 20.11.2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» повноваження.

Оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): 1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто (пункт 3 Тимчасового порядку № 456).

Відповідно до пункту 1 Положення про ДМС, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України (далі КМУ) від 20.08.2014 № 360 (далі Положення № 360), ДМС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

На утворені територіальні органи та територіальні підрозділи ДМС може покласти виконання окремих завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення № 360).

Постановою КМУ від 11.10.2024 № 1160 «Про утворення міжрегіонального територіального органу та ліквідацію територіальних органів Державної міграційної служби» (далі Постанова № 1160) утворено Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби як юридичну особу публічного права, ліквідувавши Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області та Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області.

З огляду на викладене та враховуючи, що Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби є територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, які у відповідності до Тимчасового порядку № 456, здійснюють оформлення і видачу паспорта, суд критично оцінює доводи відзиву щодо неналежного відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку щодо захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача проставити у паспорті відмітку про місце проживання, суд зазначає наступне.

У відповідності до Закону України від 10.12.2015 року № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» повноваження щодо реєстрації місця проживання з 04.04.2016 року делеговані органам місцевого самоврядування.

Так, згідно п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 5 листопада 2021 року № 1871-IX (далі Закон № 1871-IX) орган реєстрації виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи;

п. 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1871-IX реєстраційна дія внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/ задекларованого місця проживання/ зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи.

Відповідно до частини другої статті 4, частини першої статей 9 і 11, частини восьмої статті 18, частин п`ятої та сьомої статті 21, частини другої статті 22, частин четвертої та шостої статті 24 і частин третьої та сьомої статті 26 Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» затверджено порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) та порядок створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад.

Відтак суд погоджується із відповідачем, що із 04 квітня 2016 року органи міграційної служби не здійснюють функції з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні.

Натомість такі адміністративні послуги надають органи реєстрації (виконавчий орган сільської, селищної або міської ради згідно територіальної юрисдикції). Для перевірки актуальності інформації про реєстрацію місця проживання необхідно звертатися до органів реєстрації, які формують та ведуть відповідні реєстри територіальної громади.

Відтак у задоволенні позову у цій частині суд відмовляє.

Згідно із ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України в особі територіального підрозділу Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України щодо неоформлення та невидачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.

Зобов`язати Державну міграційну службу України в особі територіального підрозділу Дрогобицького відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України ( місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Стрийська, буд. 64) оформити та видати ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна