Ухвала суду № 140756782, 20.10.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6402/26

Провадження №1-кп/484/460/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150110000843 від 25.03.2015, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. с.Семенівка Арбузинського району Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорущення, передбаченого ч.2 ст. 272 України.

Згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, ч.2 ст. 272 України, за таких обставин.

ОСОБА_4 наказом голови Фермерського господарства «Оазис» (код за ЄРДПОУ 19292583) (далі також ФГ «Оазис») від 18.02.2013 № 6-К з 18.02.2013 призначений на посаду техніка з механізації трудомістких процесів. Серед іншого ОСОБА_4 на посаді техніка з механізації трудомістких процесів ФГ «Оазис» керувався наступними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, які породжували його правосуб`єктність та деліктоздатність на вказаній посаді. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (в редакції від 18.11.2012) (далі також - Закон) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Статтею 6 Закону передбачено, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Статтею 14 Закону передбачено, що працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

Пунктом 4.2 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення" (НПАОП 45.2-7.02-12), затвердженого наказами Мінрегіонбуду України від 27.01.2009 р. № 45, від 04.06.2010 р. № 202, від 25.05.2011 р. № 53 та наказом Мінрегіону від 30.12.2011 № 417 (далі також - ДБН А.3.2-2-2009) визначено, що під час зведення будівельних об`єктів повинні бути вжиті заходи для запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об`єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. За можливості впливу таких факторів необхідно розробити та реалізувати заходи відповідно до вимог цих Норм, інших нормативних документів, нормативно-правових актів. Пунктом 4.9 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що будівельні майданчики, робочі дільниці, робочі місця повинні бути забезпечені необхідними засобами колективного та індивідуального захисту, первинними засобами пожежогасіння, а також засобами зв`язку та сигналізації.

Пунктом 4.18 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що зони з постійно діючими огорожі небезпечними відповідно виробничими факторами повинні мати захисні (запобіжні) до вимог ГОСТ 23407 (ГОСТ 12.4.059). небезпечних Пунктом 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що зони потенційно 23407. факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ виробничі Пунктом дільниці 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що будівельні майданчики та повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 23407. Конструкція захисних огорож повинна задовольняти таким вимогам: майданчика, огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного повинні мати висоту не менше ніж 2,0 м і бути обладнані навантаження, суцільним захисним козирком із несучою здатністю витримувати снігове повинні а також навантаження від падіння дрібних предметів; ці огорожі робочого бути без прорізів, крім воріт і хвірток, які охороняються протягом часу і замикаються після закінчення робіт. Пунктом 6.2.8 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що під час виконання земляних робіт на території населених пунктів або на виробничих територіях транспорту, котловани, траншеї тощо (виїмки) в місцях, де відбувається рух людей і У повинні бути огороджені відповідно до вимог 6.2.1 цих Норм. містки шириною місцях переходу через виїмки повинні бути встановлені перехідні не менше ніж 1,0 м, огороджені по обидва боки перилами додатковою висотою не менше ніж 1,1 м із суцільною обшивкою понизу на висоту 0,15 міз огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу. Пунктом 6.2.9 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що будівельні майданчики, також ділянки закриті робіт і приміщення робочі місця, проїзди та підходи до них у темний час доби, а В.2.5-28, ГОСТ 12.1.046 повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН для запобігання засліплювальній дії освітлювальних приладів на працюючих. Обладнання систем освітлення конструктивно не місцях, повинно рівень створювати освітленості ризик ураження електрострумом. Виконання робіт у допускається. яких не відповідає вимогам ГОСТ 12.1.046, не виїмки Пунктом 6.2.11 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що колодязі, шурфи та інші ПВР, або необхідно огородити. закрити кришками, щитами, конструкції яких зазначаються у Зазначені огорожі повинні бути обладнані сигнальним електричним освітленням напругою не вище ніж 25 вольт. Пунктом 10.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 визначено, що виїмки, що розробляються можливого на вулицях, проїздах, дворах населених пунктів, в інших місцях огороджені перебування та пересування людей або транспорту, повинні бути захисними огорожами. На огорожах повинні бути нанесені попереджувальні Пунктом написи, а в нічний час встановлене сигнальне освітлення. 2.2.1 ДСТУ Б В.2.8-43:2011 Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних Технічні умови робіт. (ГОСТ 23407-78, MOD) (далі також - ДСТУ Б В.2.8-43:2011) визначено, що огородження повинні бути збірно-розбірними елементами, з уніфікованими з`єднаннями та деталями кріплення.

Пунктом 2.2.2. ДСТУ Б В.2.8-43:2011 визначено, що висота панелей захисних огороджень дільниць виконання робіт повинна бути 1,2 м, а висота стійок сигнальних огороджень повинна бути 0,8 м. Пунктом 2.2.17. ДСТУ Б В.2.8-43:2011 визначено, що огородження повинні бути пофарбовані відповідно до прийнятого еталона. Сигнальне фарбування огороджень повинно бути виконане згідно з ГОСТ 12.4.026. Пунктом 3.4.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом МНС України від 03.04.2012 № 661 визначено, що під час виконання ремонтно-будівельних робіт на водогосподарських системах з улаштуванням котлованів і траншей в межах населеного пункту, а також в місцях, де відбувається рух людей або транспорту, повинно бути встановлене захисне огородження з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.8-43:2011, на якому мають бути встановлені попереджувальні написи і знаки, а в нічний час сигнальне освітлення. Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані перехідними містками, що освітлюються в нічний час. Пунктом 6.2.7 НПАОП 45.2-1.02-90 Правил з охорони праці при будівництві та ремонті об`єктів житлово-комунального господарства встановлено, що при розробленні ґрунту поблизу місць проходу людей та руху транспорту (на вулицях, проїздах, у дворах тощо) слід влаштовувати захисні огородження» з урахуванням вимог ГОСТ 23407-78 та ГОСТ 12.4.059-89. На огородження необхідно встановлювати попереджувальні написи, знаки та сигнальне освітлення. y Пунктом 7.4.4 НПАОП 45.2-1.12-01 Правил безпеки при реконструкції будівель та споруд промислових підприємств визначено, що при відриванні траншей, котлованів і колодязів у місцях інтенсивного руху людей (на вулицях, дворах, на площах), навколо місця робіт на відстані 1 м від брівки повинні бути встановлені огородження згідно з ГОСТ 23407-78 з попереджувальними написами та знаками безпеки, що освітлюються в нічний час сигнальними ліхтарями. Відриті котловани і траншеї поблизу доріг і житлових будинків необхідно огороджувати суцільним парканом. У ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці вересня 2013 року до керуючого ФГ «Оазис» ОСОБА_5 усно звернулися голова Романобалківської сільської ради ОСОБА_6 та депутат сільської ради с. Іванівка ОСОБА_7 з проханням надати допомогу у ліквідації пориву водогону по вул. Польовій у с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області. Зазначений водогін є безхазяйним, на балансі ФГ «Оазис» не перебував, однак у зв`язку з його важливістю для мешканців села ОСОБА_5 прийняв рішення надати допомогу у ліквідації пориву, у зв`язку з чим дав усний наказ надати техніку в розпорядження техніка з механізації трудомістких процесів ФГ «Оазис» ОСОБА_4 для виконання відповідних робіт усунення прориву водогону.

Так, ОСОБА_4 20.09.2013 у час, який в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, та механізатор ФГ «Оазис» ОСОБА_8 , який також був направлений головним інженером ФГ «Оазис» ОСОБА_9 для усунення зазначеного прориву, прибули на місце виконання робіт по вул. Польовій с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області. ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_4 , який показав йому конкретне місце, де необхідно було викопати котлован. Після цього ОСОБА_8 за допомогою екскаватора виконав зазначені земляні роботи. У результаті виконання земляних робіт працівниками ФГ «Оазис» за допомогою екскаватора було утворено відкритий котлован довжиною 5 метрів, шириною 3 метри та глибиною 3 метри, призначений для забезпечення доступу до водогінної мережі та проведення робіт з ліквідації її пориву. При цьому, встановлено, що земляні роботи з улаштування такого котловану на глибині 3 метри, що виконувалися в зоні розташування підземної інженерної комунікації водогону, належали до робіт підвищеної небезпеки, виходячи із наступного. Пунктом. 1.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 за № 15 (в редакції 14.12.2007) (далі також - Типове положення) зазначено, що робота з підвищеною небезпекою - є робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба у професійному доборі, чи пов`язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров`ю, майну, довкіллю». Для проведення робіт з ліквідації пориву водогону по вул. Польовій у с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області працівниками ФГ «Оазис» за допомогою екскаватора було виконано роботи з влаштування котловану розмірами 5 х 3 х 3 м. Влаштування зазначеного котловану є земляними роботами, що виконувалися в зоні розташування підземних інженерних комунікацій (водогону) та пов`язані з утворенням небезпечної зони для працівників і сторонніх осіб. З технічної точки зору, критерієм віднесення робіт до робіт підвищеної небезпеки є наявність під час їх виконання небезпечних виробничих чинників та включення відповідного виду робіт до Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 за № 15. Згідно з пунктом 89 Переліку робіт з підвищеною небезпекою та пункту 8 Додатку 2 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки» до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, до робіт підвищеної небезпеки відносяться: «Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою». Виходячи із наведеного вище, улаштування котловану розмірами 5 х 3 х 3 м виконувані за допомогою екскаватора для проведення робіт з ліквідації пориву водогону по вул. Польовій у с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області на глибині 3 метри відповідно до пункту 89 Переліку робіт з підвищеною небезпекою та пункту 8 Додатку 2 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки» до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Після проведення необхідних робіт котлован не був засипаний. Разом із тим, після призупинення ремонтних робіт ОСОБА_4 , як технік з механізації - бригадир будівельної бригади та керівник робіт, не забезпечив приведення місця проведення земляних робіт у безпечний стан, а саме не забезпечив встановлення навколо відкритого котловану належної захисної огорожі висотою 1,2 метра, попереджувальних написів та знаків безпеки, а також сигнального освітлення в темний час доби. Унаслідок цього відкритий котлован залишився фактично доступним для сторонніх осіб. За вказаних вище обставин, 06.10.2013, у невстановлений досудовим розслідуванням вечірній час, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повертаючись додому по АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (3,28 проміле), унаслідок відсутності належного огородження та попереджувального позначення небезпечної зони впав до відкритого котловану, утвореного під час проведення ремонтних робіт водогону та у ніч на ІНФОРМАЦІЯ_3 помер через загальне переохолодження організму. Таким чином, дії техніка з механізації бригадира будівельної бригади ОСОБА_4 не відповідали вимогам: статті 14 Закону України «Про охорону праці» (в редакції від 18.11.2012), пунктам 4.2, 4.18, 4.19, 6.2.1, 6.2.8, 6.2.9, 6.2.11, 10.2.2, ДБН А.3.2-2-2009, пунктам 2.2.2., 2.2.17 ДСТУ Б В.2.8-43:2011, пункту 3.4.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, пункту 6.2.7 НПАОП 45.2-1.02-90 Правил з охорони праці при будівництві та ремонті об`єктів житлово-комунального господарства, пункту 7.4.4 НПАОП 45.2-1.12-01 Правил безпеки при реконструкції будівель та споруд промислових підприємств в частині того, що він, як керівник робіт, не забезпечив після призупинення робіт належного огородження котловану, встановлення попереджувальних написів, знаків безпеки та сигнального освітлення, що призвело до створення та тривалого існування небезпечного фактору у вигляді відкритого котловану, не огородженого, не позначеного та не освітленого у темну пору доби, внаслідок чого стороння особа отримала безперешкодний доступ до зони небезпечного перепаду висот і впала до котловану, що перебуває у прямому причинно- наслідковому (безпосередньому) зв`язку з настанням смертельного нещасного випадку з перехожим громадянином ОСОБА_10 у виді смерті останнього. Отже, смерть ОСОБА_10 настала в результаті допущених ОСОБА_4 порушень вказаних вище нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. При цьому смерті ОСОБА_10 можна було запобігти при належному дотриманні вказаних вище вимог правил техніки безпеки.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 272 КК України, а саме у порушенні правил безпеки під час виконання робіт підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини.

Під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання зазначив, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, 25.03.2015, що відноситься до тяжкого злочин строк давності якого становить 10 років. Зазначив, що з часу вчинення кримінальних правопорушень минуло більше 10 років, тому у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ч.1 ст. 49 КК України.

Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України, оскільки дійсно на день розгляду справи минув встановлений законом строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.

За змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Відповідно до обвинувального акту, який надійшов до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 08.09.2026 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 272 КК України, а саме саме у порушенні правил безпеки під час виконання робіт підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 272 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості. Таким чином строк давності продовжує спливати і в період досудового розслідування, і протягом судового розгляду кримінального провадження, і навіть після оголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх сплив. Отже, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, у якій стадії кримінального процесу знаходиться кримінальне провадження щодо цієї особи.

Отже суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Даних про те, що в зазначені строки ОСОБА_4 ухилявся від слідства чи суду матеріали кримінальних проваджень не містять.

Враховуючи, що з моменту вчинення вказаних кримінальних правопорушень минули диференційовані у п. 4 ч.1 ст.49 КК України строки притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та з огляду на викладене, враховуючи обмеження строкiв строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування особи, що вчинила злочин, за відсутності обставин, що є перешкодою для застосування положень ст. 49 КК України, наявністю обставин, що підтверджують закінчення строків давностi за раніше вчинені злочини, суд вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України підлягає задоволенню, а тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 4 ч.1 ст.49 КК України та закрити щодо нього кримінальні провадження.

Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак ОСОБА_4 наполягав на закритті даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

При вирішення питання про закриття справи суд не вправі вирішувати питання про винність особи, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Цивільних позовів у рамках кримінального провадження не заявлено.

Щодо питання про розподіл процесуальних витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Частиною 1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Як вбачається з правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.09.2022 по справі №203/241/17 (провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З огляду на викладене процесуальні витрати на залучення експертів - висновки № № 27636/23-6, 4182-34-25, № 3873/21 на загальну суму 78816, 36 грн. необхідно віднести на рахунок держави.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 100, 284, 285-288, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про його звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 272 КК України, на підставі п. 4 ч.1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 272 КК України на підставі п.4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150110000843 від 23.03.2015 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 272 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів - № 27636/23-6, № 4182-34-25, № 3873/21 на загальну суму 78816, 36 грн. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1