Ухвала суду № 140756350, 20.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5627/26

Провадження № 2/487/3639/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 2237061 від 21.04.2025 в сумі 27 300 грн та судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.04.2025 між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено кредитний договір № 2237061 про надання споживчого кредиту, який було підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні договору. Відповідно до умов договору, кредитор надає позичальнику кредит у гривні на умовах його повернення, сплати процентів за користування кредитом, виконання інших зобов`язань, передбачених умовами договору.

28.11.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28112025, відповідно до якого від первісного кредитора до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2237061 в сумі 27 300 грн.

07.08.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Унгуряну С. І. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого, заперечуючи проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. Заперечення проти позовних вимог обґрунтовані тим, що позивач не надав до суду доказів на підтвердження перерахування грошових коштів та наявності заборгованості за кредитним договором. Зокрема, інформаційна довідка та розрахунок заборгованості не є первинними документами, які підтверджують факт видачі грошових коштів за кредитним договором та наявності заборгованості за відсутності первинних документів, а тому не є належними доказами. Отже, відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт отримання ним грошових коштів в сумі 5000 грн та наявності заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку, а тому позов не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач не визнає вимоги позивача про стягнення пені, оскільки вони суперечать п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими позичальники у період воєнного стану звільнються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

14.08.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив, що позивачем надані до суду усі наявні докази на підтвердження позовних вимог, проте, враховуючи заперечення відповідача щодо отримання (перерахування) грошових коштів на картковий рахунок, неможливість надати ці докази самостійно, просив витребувати у АТ «Універсал банк» (МОНОБАНК) (04080 м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) такі докази та інформацію, а саме: чи було емітовану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 з відображенням часу зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 2237061 від 21.04.2025; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, серія і номер паспорта, адреса місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) та усі інші наявні відомості про дану особу.

Представник позивача в судовому засіданні не був присутнім, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні не був присутнім, його представник у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст.81 ЦПК України).

Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що кредитні кошти первісним кредитором ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка відкрита у АТ «Універсал банк» (МОНОБАНК).

Отже, для встановлення істини у справі та з метою виконання завдань правосуддя, суд може витребувати докази за клопотанням сторін у справі, а тому клопотання позивача необхідно задовольнити, витребувавши у АТ «Універсал банк» (МОНОБАНК) інформацію щодо належності платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування грошових коштів на неї.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у АТ «Універсал банк» (МОНОБАНК) (04080 м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) інформацію про те, чи було емітовану на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 з відображенням часу зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 2237061 від 21.04.2025; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, серія і номер паспорта, адреса місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) та усі інші наявні відомості про дану особу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Строк виконання ухвали до 28.10.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. А. Карташева