Постанова № 140755221, 20.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35362/26

Провадження № 3/127/6622/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026м. Вінниця Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 не забезпечене подання у строк до 10.08.2026 політичною партією «Вінницька європейська стратегія» (ідентифікаційний код 40249019) звіту за ІІ квартал 2026 року через Єдиний державний реєстр звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про вручення судової повістки у формі смс-повідомлення. Застереження щодо обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду такої категорії справ частина друга статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП) не містить. Тому суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За результатами судового розгляду суд встановив таке.

26.12.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких Законодавчих актів України щодо удосконалення державного та контролю за політичних партій» № 3337-IX, який відновив звітування політичних партій та обов`язок Національного агентства перевіряти звіти.

Частиною дев`ятою статті 17 Закону, передбачено, що політична партія щоквартально, але не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу зобов`язана подати до НАЗК звіт про доходи, витрати i зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК.

Враховуючи вимоги частин третьої та четвертої розділу III Порядку подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати i зобов`язання характеру, затвердженого наказом НАЗК від 19.02.2021 за № 102/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 507/36129, політична партія повинна була подати до НАЗК Звіт за III квартал 2025 року до 10.11.2025.

Частиною двадцятою статті 17 Закону передбачено, що протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями Звіту про майно, доходи, витрати i зобов`язання характеру НАЗК на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк.

Список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений Законом строк, розміщений на офіційному веб-сайті НАЗК за посиланням: https://nazk.gov.ua/uW84639/.

Політична партієя «Вінницька європейська стратегія» (ідентифікаційний код 40249019) зазначена у пункті 104 Списку політичних партій, які не подали або несвоєчасно подали Звіт за II квартал 2026 року у визначений Законом строк.

Згідно з пунктом 5.15 статті 5 Статуту Партії передбачає, що голова партії, серед іншого, без доручення (довіреності) представляє Партію у всіх зовнішніх відносинах, робить заяви від її імені, має право підпису документів від імені партії.

Відповідно до пунктів 5.5, 5.13, 5.14 Статуту Партії головою політради політичної партії «Вінницька європейська солідарність» терміном на 4 роки обрана член партії ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 визначена уповноваженою особою політичної партії «Вінницька європейська солідарність» у Міністерстві юстиції України для подання реєстраційних документів та підписання заяви щодо державної реєстрації юридичної особи-громадського формування.

Згідно з листом Міністерства юстиції України № 3167/8.4.4/32-20 від 20.03.2020 повноваження керівника юридичної особи виникають не з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, а з моменту фактичного початку виконання ним своїх обов`язків на підставі прийнятого уповноваженим органом управління юридичної особи рішення про його призначення.

Підтвердженням повноважень Бонданович І.А. є копія протоколу з`їзду політичної партії «Вінницька європейська солідарність» від 16.06.2021.

Отже, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 за наведеним вище фактом охоплюється складом правопорушення, передбаченого статтею 212-21 КпАП, за ознаками порушення встановлених строків подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру стягнення, яке слід застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КпАП випливає, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності спливає 13.02.2027, але не пізніше 11.08.2028. Оцінюючи зазначені відомості, суд враховує, що з наданих суду матеріалів випливає, що правопорушення було виявлене 13.08.2026 день опублікування на офіційному сайті НАЗК списку політичних партій, які не подали звіти за ІІ квартал 2026 року. Отже, враховуючи приписи частини четвертої статті 38 КпАП посилання на граничний строк не пізніше двох років у цьому випадку не коректне, натомість має бути застосована норма щодо строку виявлення правопорушення, тобто протягом шести місяців з дня його виявлення. Встановлення дворічного строку притягнення до відповідальності є присічним. Саме тому, аналізуючи надані суду матеріали справи, суд вважає, що строк притягнення до адміністративної відповідальності слід обраховувати саме з дня виявлення вчиненого правопорушення, тобто 13.08.2026. Отже, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності спливає 13.08.2026. На час розгляду справи судом, визначений частиною четвертою статті 38 КпАП шестимісячний строк не сплинув. Тому правові підстави для закриття провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, тобто на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КпАП, відсутні.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 раніше була притягнута до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 212-21 КпАП.

Вище суд зазначив, що частиною другою статті 251 КпАП обов`язок щодо збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що у постановах від 22.01.2025 (справа № 335/6977/22) та від 13.03.2019 (справа № 712/7385/17) Верховний Суд (далі ВС) зазначив, що дії суб`єкта владних повноважень щодо складання протоколу без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують її права.

У постанові від 22.06.2023 (справа № 752/5417/19) ВС зауважив, що факт складання поліцейським протоколу не вказує на фактичну вину особи в ДТП. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

Хоча зазначені висновки ВС були зроблені щодо протоколів про адміністративне правопорушення, складеними органами Національної поліції України, однак суд вважає, що останні прийнятні у цьому провадженні, оскільки ВС аналізував подібні правовідносини, що і у цьому провадженні оцінку відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, в якості доказу обставин, які суд має встановити під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, зважаючи на ту обставину, що копія відповідного процесуального рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 212-21 КпАП надані суду матеріали не містять, суд вважає безпідставним посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на цю обставину. Саме тому суд вважає, що правові підстави для ствердження про те, що ОСОБА_1 раніше була притягнута до адміністративної відповідальності відсутні.

У зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують її відповідальність. Тому, аналізуючи надані суду матеріали справи, суд вважає за доцільне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 122-4, 124, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого статтею 212-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: