Рішення № 140755195, 12.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34591/25

Провадження № 2/127/7944/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 17.09.224 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1773077 на суму 10000,00 грн.

21.07.2025 було укладено договір № 21-07/25 відповідно до якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1773077. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1773077. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 1773077від 17.09.2024 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45099,96 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9999,98 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -

24900,00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5199,98 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами 5000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання у добровільному порядку, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.12.2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

19.12.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Цимбал А.А. подано відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність належними і допустимими доказами.

Зазначає, що позивачем не доведено факту належного укладення відповідачем кредитного договору № 1773077 від 17.09.2024 року в електронній формі, оскільки відсутні докази проходження відповідачем електронної ідентифікації та підписання договору одноразовим ідентифікатором. Крім того, надані паперові копії електронних документів, на думку представника відповідача, не підтверджують дійсного волевиявлення позичальника.

Також вказує на відсутність належних первинних платіжних документів, які підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів відповідачу. Вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує її дійсного розміру, а нарахування процентів є необґрунтованим, зокрема через здійснення їх нарахування поза межами строку кредитування. Окремо наголошує на неправомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 5000,00 грн, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який передбачає звільнення позичальників від сплати неустойки за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період воєнного стану.

Крім того, представник відповідача зазначає про відсутність доказів повідомлення відповідача щодо відступлення права вимоги за договором факторингу, а також ставить під сумнів належне підтвердження права позивача на здійснення факторингової діяльності. Заперечує проти стягнення 16000 грн. витрат на правничу допомогу позивача, вважаючи їх необґрунтованими та документально не підтвердженими.

Таким чином, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, попередній розмір яких становить 12000,00 грн.

25.12.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив подана представником позивача, відповідно до якої, зазначає, що заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що кредитний договір № 1773077 від 17.09.2024 року укладений належним чином в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, а факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК». Щодо розміру заборгованості вказує, що проценти нараховані відповідно до погоджених сторонами умов договору, в межах установленого строку кредитування, а виявлену технічну помилку в розрахунку усунуто шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог. Вважає правомірним нарахування штрафу в розмірі 5000 грн, посилаючись на положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 3498-IX. Також наголошує, що відповідачем не надано доказів погашення заборгованості або власного контррозрахунку.

Стосовно переходу права вимоги представник позивача зазначає, що його належним чином підтверджено договором факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025 року, реєстром боржників, актом приймання-передачі та платіжними документами. Водночас наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання кредитного зобов`язання. Також вважає обґрунтованими витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн та заперечує проти покладення на позивача витрат відповідача на правничу допомогу, оскільки, на його думку, спір виник унаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

05.01.2026 року представником відповідача Цимбал А.А. подано заперечення на відповідь на відзив, у яких остання не погоджується з доводами представника позивача та наполягає на необґрунтованості заявлених позовних вимог.

12.01.2026 року представником позивача подано письмові пояснення, у яких заперечує проти доводів представника відповідача, викладених у запереченнях на відповідь на відзив, та наполягає на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

23.01.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Цимбал А.А. подано додаткові пояснення у справі, в яких остання заперечує проти доводів позивача, викладених у письмових поясненнях, та наполягає на необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.09.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1773077.

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором: 10000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день.

Відповідно до Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Договір, Паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом відповідача - одноразовий ідентифікатор.

З листа директора ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250722-330 від 22.07.2025 слідує, що між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 10000,00 грн 17.09.2024 року. Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Відповідно до відповіді наданої на виконання ухвали Вінницького міського суду від 15.09.2026 року, 17.09.2026 року АТ «Універсал Банк» зазначає, що на ім`я ОСОБА_1 , була емітована банківська картка № НОМЕР_2 та 17.09.2024 року було зараховано кошти у сумі 10000,00 грн, номер телефону на який надсилалася інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за вищевказаною карткою за період з 17.09.2024 по 24.09.2024 року НОМЕР_3 . Вказаний номер телефону знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 1773077 від 17.09.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 21.07.2025 рік становить 39899,98 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 9999,98 грн; заборгованість за процентами 24900,00 грн, штрафні санкції 5000,00 грн. Крім того, в розрахунку враховані часткові оплати відповідачем тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

21.07.2025 було укладено договір № 21-07/25 відповідно до якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників. Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21-07/25, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором № 1773077 в загальній сумі 39899,98 грн, з яких: 9999,98 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 24900,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 5000,00 грн сума заборгованості по штрафах/пені.

За змістом статей 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови отримання письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги із зазначенням відповідної вимоги та фактора.

Водночас згідно з частиною другою статті 516 ЦК України у разі неповідомлення боржника про заміну кредитора новий кредитор несе ризик настання несприятливих наслідків, а виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, відсутність доказів належного письмового повідомлення відповідача про відступлення права вимоги сама по собі не припиняє кредитного зобов`язання та не спростовує переходу права вимоги до позивача. Доказів погашення спірної заборгованості первісному кредитодавцю після відступлення права вимоги суду не надано.

Верховний Суд в постанові від 07 лютого 2018 року в справі № 2-2035/11 виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Доказів того, що вищевказані договори факторингу визнані недійсними, суду не надано.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Судом прийнято до уваги, що у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1773077.

Позивачем після набуття права вимоги здійснено донарахування процентів згідно кредитного договору за період з 22.07.2025 по 11.09.2025 року (з моменту відступлення права вимоги по останній день строку кредиту) в сумі 5199,98 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 1773077 від 17.09.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 17.10.2025 рік становить 45099,96 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 9999,98 грн; заборгованість за відсотками 30099,98 грн, штраф/пеня 5000,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Суд зазначає, що без отримання повідомлення на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, укладення згаданих правочинів було б неможливим.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразових ідентифікаторів, які надані кредитодавцем саме з цією метою, що узгоджується з матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірних правочинів Кредитного договору.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено факт укладання в електронній формі кредитного договору між сторонами, відповідно до умов чинного законодавства. Також, підтверджено факт отримання відповідачем кредитних коштів на її банківський рахунок.

А, отже, наявні у суду докази спростовують твердження відповідача про неукладання кредитного договору та не перерахування їй кредитних коштів.

Стосовно нарахування відсотків за користування кредитними коштам, суд зазначає наступне.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 1.3 кредитного договору № 1773077 від 17.09.2024 строк кредиту становить 360 днів.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, проценти за користування кредитом нараховані за період із 17.09.2024 року до 11.09.2025 року, тобто в межах установленого договором строку кредитування, за ставкою 1 % на день.

Отже, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування та нарахування процентів у межах строку кредиту, суд дійшов висновку, що наданими суду документами підтверджується, правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, та спростовують аргументи відповідача.

Щодо стягнення заборгованості за пенею та/або штрафами у розмірі 5000,00 грн за договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом, задоволенню не підлягають.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1773077 від 17.09.2024 року в загальному розмірі 40099,96 грн, з яких: 9999,98 грн - заборгованість за основним боргом та 30099,98 грн - заборгованість за процентами (24900,00 грн - за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги; 5199,98 грн - за нарахованими процентами новим кредитором).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно також стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2153,84 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Щодо заявлених позивачем, в особі представника, витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Оцінивши надані на їх підтвердження докази, врахувавши обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи та результати її розгляду, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначених витрат та наявність підстав для їх пропорційного розподілу. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14226,16 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цимбал А.А. у відзиві на позовну заяву заявляла вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Дослідивши зазначені документи, врахувавши обсяг наданої правничої допомоги, її зв`язок із розглядом справи та часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачу зазначених витрат пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Оскільки із заявлених позивачем 45099,96 грн у задоволенні вимог на суму 5000,00 грн відмовлено, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1330,38 грн.

На підставі ч.10 ст.141 ЦПК україни, шляхом взаємозаліку судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12895,78 грн. ( 14226,16 грн. - 1330,38 грн. = 12895,78 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263265, 268, 279, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 526, 530, 549, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість на загальну суму 40099,96 грн (сорок тисяч дев`яносто дев`ять гривень 96 коп.), з яких: 9999,98 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 24900,00 грн - за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 5199,98 грн - за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2153,84 грн та 12895,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.10.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Суддя: