Рішення № 140748420, 20.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1087/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області (Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Княгині Ольги, 36, код ЄДРПОУ 0291007725) в інтересах держави в особі Острозької міської ради (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Героїв Майдану, 4, код ЄДРПОУ 05391005)

до відповідача: Приватного підприємства "Астра" (35863, Рівненська обл., Рівненський район, с. Грозів Острозької територіальної громади, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164, код ЄДРПОУ 13973112)

про стягнення у сумі 32 386 грн. 54 коп..

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Острозької міської ради Рівненської області звернувся в Господарський суд Рівненської області із позовом до Приватного підприємства "Астра", в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Астра" на користь Острозької міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 32 386 грн. 54 коп..

Даний позов мотивує наступним. Приватне підприємство «Астра» є власником виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області. Належний ПП «Астра» на праві власності об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці комунальної власності Острозької міської ради площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ПП «Астра» не зареєстровані речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна.

Керівник прокуратури зазначає, що відповідно до інформації Острозької міської ради №вих-3520/02-20-26 від 17.07.2026, ПП «Астра» використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 без правовстановлюючих документів, з ним не укладались Острозькою міською радою договори оренди чи купівлі-продажу цієї земельної ділянки. ПП «Астра» не здійснювало сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування вказаною земельною ділянкою за період з 01.08.2025 по даний час. Відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об`єкт нерухомого майна.

Керівник прокуратури вважає, що ПП «Астра», як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти у вигляді орендної плати, які мало сплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Рівненської від 07.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, причини такої не подачі суд не повідомив.

Ухвала Господарського суду Рівненської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07.09.2026 року отримана Відповідачем 07.09.2026 року, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Таким чином Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, а відтак, керуючись статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Приватне підприємство "Астра" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстроване за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.

ПП "Астра" зареєстровано як юридична особа з 25.11.1991.

Судом встановлено, що 03.01.1992 між Кооперативом «Промінь» в особі директора Беги Т.Я. (продавець) та ПП «Астра» в особі директора Кошевського В.Р. (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва бази у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.

ПП "Астра" сплатило за вказане майно для кооперативу "Промінь" кошти платіжним дорученням №4 від 22.01.1992 та отримало його згідно акта прийомки-передачі від 27.01.1992.

На момент укладення договору станом на 03.01.1992 не існувало загальнообов`язкової процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 94 ЦК УРСР, кооперативні організації, їх об`єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю кооперативних організацій, їх об`єднань, належить виключно самим власникам.

Таким чином, відповідач ПП «Астра» у січні 1992 року набуло у власність об`єкт незавершеного будівництва базу у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.

У подальшому 18.02.2003 між відповідачем в особі директора Беги Т.Я. (продавець) та Кибкало Галиною Єреміївною (РНОКПП НОМЕР_1 ) (покупець) укладено договір купівлі продажу об`єкта незавершеного будівництва виробничо-адміністративно-побутової будівлі у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі № 3- 2008 від 04.02.2008 визнано договір купівлі-продажу від 18.02.2003 об`єкта незавершеного будівництва виробничо-адміністративно-побутової будівлі у с. Прогрес Острозького району Рівненської області дійсним та таким, що не потребує нотаріального посвідчення, визнано право власності на виробничо-адміністративно-побутову будівлю у с. Прогрес Острозького району Рівненської області за Кибкало Г.Є.

На підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі № 3-2008 від 04.02.2008 здійснено 03.10.2008 державну реєстрацію за Кибкало Г.Є. права приватної власності на об`єкт нерухомого майна виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.

Рішенням виконавчого комітету Грем`яцької сільської ради № 76 від 25.09.2008 «Про присвоєння поштової адреси на виробничо-адміністративно-побутову будівлю в с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164» означеному об`єкту нерухомого майна присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013, за позовом ПП «Астра» до Кибкало Г.Є., реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції в Рівненській області, комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про зобов`язання звільнити об`єкт незавершеного будівництва та заборону чинити перешкоди в користуванні майном, скасування державної реєстрації права власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю, - скасовано державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.

Таким чином, за результатами розгляду спору у справі № 567/686/13-ц ПП «Астра» повернуло у свою власність виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Означеним рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013, за позовом ПП «Астра» до Кибкало Г.Є., встановлено, що Кибкало Г.Є. було завершено будівництво виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області - до готовності.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачав повноваження БТІ на здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти незвершеного будівництва.

Таким чином, виробничо-адміністративно-побутова будівля за адресою: АДРЕСА_1 є завершеним будівництвом об`єктом.

КП «Рівненське обласне БТІ» Рівненської обласної ради 03.10.2008 здійснено державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на об`єкт завершеного будівництва - вказану виробничо-адміністративно-побутову будівлю, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20450945 від 03.10.2008.

Тобто з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20450945 КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" вбачається, що право власності на виробничо-адміністративно-побутову будівлю, зареєстровано за Кибкало Г.Є. на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі від 04.02.2008.

Однак у зв`язку із тим, що рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013 скасовано державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , - то право власності виробничо-адміністративно-побутову будівлю повернулося до ПП «Астра», як за особою, що правомірно набула його у власність ще у 1992 році на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.1992 та акта приймання-передачі від 27.01.1992. Суд робить такий висновок на підставі того, що скасування державної реєстрації не призводить до "зникнення" права власності як такого, а відновлює становище, що існувало до незаконної реєстрації, тобто об`єкт не залишається "безхазяйним", а повертається у власність особи, за якою воно було зареєстроване до моменту порушення права.

Попри те, що відомості в реєстрі досі не приведено у відповідність, тобто фактично в Державному реєстрі речових прав право власності все ще значиться за Кибкало Г.Є., - однак фактично правомірним власником виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є ПП «Астра», що є наслідком набрання рішенням у справі № 567/686/13-ц законної сили. Те, що об`єкт нерухомості продовжує бути зареєстрованим за Кибкало Г.Є., свідчить не про наявність у неї дійсного права власності, а про невиконання державним реєстратором судового рішення у справі № 567/686/13-ц.

Судом також встановлено, що належний ПП «Астра» на праві власності об`єкт нерухомості (виробничо-адміністративно-побутова будівля) розміщений на земельній ділянці площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012.

Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності Острозької міської ради.

Рішенням сесії Острозької міської ради № 925 від 24.02.2023 «Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді» ПП «Астра» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,17 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням сесії Острозької міської ради № 1107 від 30.06.2023 «Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 в оренду строком на 49 років площею 0,1685 га в с. Грозів Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Також вирішено передати вказану земельну ділянку в оренду ПП «Астра» строком на 49 років (пп. б п.15.2 рішення), встановлено орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пп. в п.15.2 рішення).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.03.2023, внесені 05.05.2023 відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1685 га, кадастровий номер 5624282800:02:004:0012, місце розташування с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Однак, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - за ПП «Астра» не зареєстровані речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, на якій розміщений належний відповідачу на праві власності об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до інформації Острозької міської ради № вих-3520/02-20-26 від 17.07.2026 ПП «Астра» використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 без правовстановлюючих документів, з ним не укладались Острозькою міською радою договори оренди чи купівлі-продажу цієї земельної ділянки. У 2023-2025 роках ПП «Астра» не здійснювало сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування вказаною земельною ділянкою.

Таким чином, відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об`єкт нерухомого майна. ПП «Астра» є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.

Враховуючи викладене, ПП «Астра», як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти у вигляді орендної плати, які мало сплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Даний висновок суду підтверджується наступним.

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України), у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, володіння ПП «Астра» належною йому на праві власності будівлею, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, свідчить про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, належний ПП «Астра».

При цьому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у ПП «Астра» виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата (пункт 14.1 статті 14 ПК України).

Таким чином, право користування спірною земельною ділянкою комунальної власності може реалізовуватись ПП «Астра» виключно через право оренди.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Рівненській області № 4807/5/17-00-04-06-06 від 15.07.2026, ПП «Астра» упродовж 2025-2026 років не сплачувало до бюджету Острозької міської ради земельний податок та орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га є Острозька міська рада.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ураховуючи те, що у спірних правовідносинах Острозька міська рада безспірно є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, орган місцевого самоврядування має повноваження на захист свого права на землю, тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням викладеного, ПП «Астра» на даний час не оформлено документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за користування даною земельною ділянкою, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.

З огляду на викладене, зазначені кошти підлягають стягненню з ПП «Астра» на користь Острозької міської ради.

Відповідно до Положення про порядок встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Острозької міської територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Острозької міської ради № 1348 від 24.11.2023 (зі змінами, внесеними рішеннями сесії Острозької міської ради № 1510 від 29.03.2024, № 1921 від 29.11.2024), у 2024-2025 роках встановлено ставку орендної плати для фізичних осіб за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею до 1 га у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з рішенням сесії Острозької міської ради № 2802 від 31.10.2025 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Острозької міської ради на території Острозької міської територіальної громади», у 2026 році встановлено ставку орендної плати для юридичних осіб за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею до 1 га у розмірі 6 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відтак, при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 у 2025 році становила 269 364, 09 грн., а у 2026 році - 471575, 11 грн..

Відтак, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га становить:

за період з 01.08.2025 до 31.12.2025 - 13 549, 38 грн. (269 364, 09 грн. х 12% : 100) : 365дн. х 153дн);

за період з 01.01.2026 до 31.08.2026 - 18 837, 16 грн. (471 575, 11 грн. х 6% : 100) : 365дн. х 243дн).

Таким чином, згідно з проведеним розрахунком, загальний розмір недоотриманого Острозькою міською радою доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за період з 01.08.2025 до 31.08.2026 складає 32 386, 54 грн., які ПП «Астра» зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У даному разі наявні усі три вказані ознаки.

По-перше, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою.

Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов`язане з цією земельною ділянкою. Тому набуття відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття ним і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою відповідно до ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада в особі Острозької міської ради.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Так, п. 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотримані від оренди землі кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.

З огляду на викладене, ПП «Астра» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/473/19.

Зважаючи на те, що відповідач, як власник нерухомого майна, користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати, підлягають стягненню з ПП «Астра» на користь Острозької міської ради.

Щодо порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, законні інтереси Острозької міської ради може бути поновлено шляхом стягнення безпідставно збережених коштів.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту даного рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 13 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Плата за землю, яка є складовою податку на майно (ст. 265 ПК України), відповідно до вимог ст. 10 ПК України, ч.1 ст. 64 БК України належить до доходів загального фонду бюджетів міст, сільських, селищних бюджетів, у зв`язку з чим, кошти за безоплатне використання земельної ділянки у вигляді неотриманої орендної плати за землю підлягають перерахуванню на рахунок Острозької міської ради.

Оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебуває у власності відповідача, Острозька міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Наприклад, вказана сума, яка підлягає стягненню з ПП «Астра» фактично дорівнює сумі здійсненої органом місцевого самоврядування закупівлі насосного агрегата для забезпечення потреб водопостачання та водовідведення громади (https://prozorro.qov.ua/uk/ tender/UA-2025-11-10-016463-a,https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-25-005949-a), ліквідації провалля з метою попередження надзвичайних ситуацій по вул. Лесі Українки, 2 м. Острог (https://prozorro.qov.ua/uk/tender/UA-2025-09-23-002964-a) або щодо поточного ремонту однієї дороги місцевого значення (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025- 05-01-003054-a).

Таким чином, територіальна громада в особі Острозької міської ради є власником земельної ділянки та отримувачем коштів - орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах Острозької міської ради.

Здолбунівською окружною прокуратурою направлено на адресу Острозької міської ради лист за № 54/2-655вих-26 від 22.07.2026, яким повідомлено про факт користування ПП «Астра» земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.

У той же час, згідно з інформацією Острозької міської ради вих-3709/01-20-26 від 31.07.2026, останньою не вживались заходи щодо стягнення з ПП «Астра» безпідставно збережених коштів у судовому порядку, а також орган місцевого самоврядування просить Здолбунівську окружну прокуратуру вжити відповідних заходів.

Отже, незважаючи на те, що саме Острозька міська рада зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, будучи обізнаною про необхідність захисту інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, вона не вжила жодних заходів для стягнення з ПП «Астра» безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Беззаперечно, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 рокуу справі № 806/1000/17.

При цьому, 03.12.2025 другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі № 3-28/2024 (59/24) за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» згідно п. 2 якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абз. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. 3 даного рішення Конституційного Суду України, окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027.

Проте, згідно пункту п. 4, рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024 (59/24) не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд України також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. В умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Судувід 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Отже, факт не звернення Острозькою міською радою до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне виконання нею своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Враховуючи викладене, Здолбунівська окружна прокуратура, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правомірно звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради до ПП «Астра» про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 32 386, 54 гривень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Керівник Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області довів належними та допустимими доказами факт користування Відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, а Відповідач вказаного не спростував, позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Астра" (35863, Рівненська обл., Рівненський район, с. Грозів Острозької територіальної громади, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164, код ЄДРПОУ 13973112) на користь Острозької міської ради (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Героїв Майдану, 4, код ЄДРПОУ 05391005) безпідставно збережені кошти у сумі 32 386 грн. 54 коп. на р/р UА178999980314020544000017469, ЄДРПОУ 38012494, отримувач: ГУК у Рівненській обл./Острозька міська тг/24060300, код банку 899998.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Астра" (35863, Рівненська обл., Рівненський район, с. Грозів Острозької територіальної громади, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164, код ЄДРПОУ 13973112) на користь Рівненської обласної прокуратури (вулиця 16-го Липня, 52, Рівне, Рівненська область, 33000) 2662,40 грн. судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.