Рішення № 140746827, 15.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026м. ДніпроСправа № 904/1781/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Горобців Братів, будинок 28; ідентифікаційний код 31793056)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49079, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, будинок 7; ідентифікаційний код 38988348)

про стягнення заборгованості за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за перетікання реактивної електричної енергії у загальному розмірі 12 190,26 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що між сторонами шляхом підписання заяви-приєднання та інших додатків до договору укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Особистий рахунок відповідача 010002047, ЕІС-код 62Z1797564587017, адреса об`єкта: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.08.2025 вказаний договір в частині розподілу електричної енергії на об`єкт споживача припиняє свою дію з 31.08.2025, а в частині виконання фінансових зобов`язань продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

На виконання умов договору позивач у період з 01.08.2025 по 31.08.2025 надав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Позивач зазначає, що визначив плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно зі звітом про покази засобів обліку, здійснив нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії та оформив рахунок на суму 11 631,86 грн, проте сплата відповідачем не проведена.

У зв`язку з викладеним, утворилась заборгованість у розмірі 11 631,86 грн за послуги, надані відповідачу за договором, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

2. Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення вказаних норм процесуального закону не зареєстровано Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, відповідно до відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи №33173058 від 03.04.2026 (а.с. 54) відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №2558900 від 03.04.2026 (а.с. 59-60) місцезнаходженням відповідача є: 49079, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, будинок 7.

З метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення копії ухвали суду від 15.04.2026 відповідачу за адресою: 49079, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, будинок 7, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача було повернуто за зворотною адресою з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 194-195).

З долученої судом до матеріалів справи роздруківки трекінгу вбачається, що поштове відправлення №R067150852703 повернуто відправнику "За закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 196).

З огляду на викладене, супровідним листом від 12.05.2026 (а.с. 197-198) господарським судом було здійснено повторне направлення копії ухвали суду від 15.04.2026 відповідачу за адресою: 49079, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, будинок 7, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача було повернуто за зворотною адресою з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" (а.с. 199-202).

З долученої судом до матеріалів справи роздруківки трекінгу вбачається, що поштове відправлення №R067171083432 повернуто відправнику "За закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с. 203).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 15.04.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135731402) надіслано судом 15.04.2026, зареєстровано в реєстрі 16.04.2026 та забезпечено надання загального доступу 17.04.2026, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також судом здійснено оприлюднення на сайті Господарського суду Дніпропетровської області оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2015024/) (а.с.192-193) яким, зокрема, повідомлено відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, повідомлено також відповідача про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

До того ж, судом здійснено оприлюднення оголошення про виклик відповідача в судове засідання та повідомлення про судове рішення за допомогою сервісу, розміщеного на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/unknown) (а.с. 191).

Також судом на офіційну електронну адресу відповідача zhbk.alla@gmail.com, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлено лист, яким, зокрема, повідомлено відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, повідомлено також відповідача про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с. 188).

Крім того, судом було здійснено спробу передати інформацію відповідачу телефонограмою на офіційний номер, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, як вбачається з телефонограми, вказаний номер не є дійсним (а.с. 190).

Так, ухвалою суду від 15.04.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на момент ухвалення судового рішення строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

01.04.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (далі-відповідач) про стягнення суми заборгованості за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 12190,26 грн, відповідно до якої позивач просить суд:

- справу слухати в порядку спрощеного позовного провадження;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" суму заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 12190,26 грн, з них 11631,86 грн - суми основного боргу, 376,75 грн - збитків від інфляції; 181,65 грн - 3% річних;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" судові витрати 2662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 справу №904/1781/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

06.04.2026 ухвалою господарського суду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" про стягнення суми заборгованості за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 12190,26 грн - залишено без руху.

09.04.2026 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №17100/26 від 09.04.2026) про усунення недоліків.

14.04.2026 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. суду №17973/26 від 14.04.2026) про долучення доказів.

15.04.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

У зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 13 липня 2026 року №596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №904/1781/26 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши статті 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 3 Конституції України та статті 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Судове рішення підписано без його проголошення відповідно до приписів частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, наданих у період з 01.08.2025 по 31.08.2025.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт укладення між сторонами договору та його умови, в тому числі строк його дії.

(2) Факт надання позивачем послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у спірному періоді та їх вартість.

(3) Факт порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг у встановлений договором строк, наявність та розмір заборгованості відповідача за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у спірному періоді.

(4) Правомірність розрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

1. Щодо укладення між сторонами договору та його умови.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", як оператором системи та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК", як споживачем, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання від 18.04.2025 (особовий рахунок споживача 010002047; ЕІС-код 62Z1797564587017, адреса об`єкта: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7) та інших додатків до договору (надалі - договір споживача, а.с. 10-21, 70-85, 113-144).

Цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (пункт 1.1 договору споживача).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 договору споживача).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (пункт 1.3 договору споживача).

Відповідно до пункту 2.2 договору споживача відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС-кодами) в додатку 3 до цього договору.

Пунктом 2.3 договору споживача визначено, що споживач оплачує за розподіл електричної енергії та інші послуги оператора системи згідно з умовами глави 5 цього договору, додатком 4 «Порядок розрахунків» та додатком 10 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» (у випадках, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (пп. 4.33, 4.34) та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії).

За підсумками розрахункового місяця (розрахункового періоду) постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць (розрахунковий період) зазначаються оператором системи в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць, споживач (його постачальник) має укласти із оператором системи або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, в якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до адміністратора комерційного обліку (за необхідності) (пункт 3.2 договору споживача).

Пунктом 5.1 договору споживача визначено, що ціною цього договору є: - вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача зазначені в паспорті точки розподілу електричної енергії (додаток 2 до договору); - вартість послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, для споживачів, які уклали додаток 10 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» у випадках, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (пп. 4.33, 4.34) та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата за перетікання реактивної електроенергії за цим договором здійснюються на поточний рахунок оператора системи (пункт 5.2 договору споживача).

Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та розміщуються на офіційному веб-сайті оператора системи cek.dp.ua. Терміни оплати послуги з розподілу електричної енергії зазначаються в додатку 4 «Порядок розрахунків», терміни оплати за перетікання реактивної електроенергії зазначаються в додатку 10 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» (пункт 5.3 договору споживача).

Пунктом 6.1 договору споживача визначено, що оператор системи зобов`язується, зокрема, виконувати умови цього Договору; здійснювати розподіл електричної енергії споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до пункту 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема, виконувати умови цього Договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені додатком 4 до цього договору; у разі здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, здійснювати таку оплату у терміни передбачені додатком 10 до цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (пункт 11.1 договору споживача).

Пунктом 11.2 договору споживача визначено, що дія договору достроково припиняється у разі: - отримання оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт; - остаточного припинення користування електричною енергією споживачем за його заявою.

Відповідно до пункту 11.3 договору споживача у разі знаходження об`єкту у строковому користуванні (оренда, найм, управління, позичка, тощо), термін дії договору встановлюється на строк, що не перевищує строк користування об`єктом чи земельною ділянкою, зазначений у документах, якими визначено право користування об`єктом чи земельною ділянкою, що надані споживачем разом із заявою-приєднання до умов договору.

У разі припинення дії договору, договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами (пункт 11.4 договору споживача).

Також сторонами було підписано додатки до договору, зокрема, договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (додаток 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; особовий рахунок №010002047 (надалі - договір про надання послуг, а.с. 78 на звороті-85).

Пунктом 1.1 договору про надання послуг визначено, що оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.1 договору про надання послуг визначено, що оператор системи зобов`язується, зокрема, виконувати умови цього договору; надавати на території здійснення ліцензованої діяльності послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів.

Відповідно до пункту 2.2 договору про надання послуг споживач зобов`язується, зокрема, виконувати умови цього договору; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору).

Вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж оператора системи, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) (пункт 4.1 договору про надання послуг).

На підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у терміни (строки), передбачені Графіком зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії (додаток 2 до цього договору), споживачем та оператором системи оформлюється «Звіт про покази засобів обліку» (додаток 6 до цього договору). За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку значення показів надаються окремо за кожною точкою обліку (пункт 4.2 договору про надання послуг).

Пунктом 4.3 договору про надання послуг визначено, що розрахунковим вважається період з останнього числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 4.4 договору про надання послуг розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору).

Цей договір є дійсним протягом строку дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (пункт 7.1 договору про надання послуг).

Відповідно до пункту 4 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" особовий рахунок №010002047) (а.с. 80 на звороті-83) споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать оператору систем, протягом розрахункового періоду вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору на поточний рахунок оператора систем. Реквізити поточного рахунку оператора системи вказані у розділі 9 договору.

Оператор системи визначає суму плати за перетікання реактивної електричної енергії, що відпускається споживачу протягом розрахункового періоду, та здійснює нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії споживачу із застосуванням тарифів, що діють на кінець розрахункового періоду.

Нарахування за перетікання реактивної електричної енергії протягом розрахункового періоду, сторони відносять до відповідного календарного місяця у бухгалтерському обліку.

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об`єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 50 кВт і більше, крім об`єктів, що споживають електроенергію на комунально-побутові потреби і технічні цілі (робота ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, освітлення дворів, східців і номерних знаків тощо), а також за об`єктами альтернативної енергетики з дозволеною потужністю власних потреб 50 кВт і більше або встановленою потужністю генераторних пристроїв 1 МВт і більше. Нарахування за перетікання реактивної електроенергії у розрахунковому періоді здійснюються за тими об`єктами споживача, по яким обсяги споживання або генерації реактивної електроенергії у поточному розрахунковому періоді склали 1000 кВАр*год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).

Пунктом 6 порядку визначено, що споживач здійснює повну плату за перетікання реактивної електроенергії за відповідний розрахунковий період, наступним чином:

плановий платіж до 25 числа поточного розрахункового періоду - 100% вартості реактивної електричної енергії фактично нарахованої споживачу оператором системи в попередньому розрахунковому періоді.

До третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. У разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.

При остаточному розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії оператор системи враховує здійснені споживачем планові платежі станом на кінець розрахункового періоду.

У разі порушення споживачем ПРРЕЕ оператор системи нараховує плату за перетікання реактивної електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та надає відповідний рахунок споживачу. Споживач здійснює повну оплату нарахованої суми протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку. При відсутності заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії надлишок коштів, що надійшли від споживача протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок покриття зобов`язань споживача в наступному за розрахунковим періоді.

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання його неукладеним в певній частині.

У спірний період вказаний договір був чинний.

Відповідно до листа відповідача від 01.08.2025 №58 "Про розірвання договору №010002047 споживача про розподіл електричної енергії" (а.с. 41) відповідач просив позивача припинити дію договору щодо об`єкта електропостачання за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, 7, ЕІС-код точки розподілу 62Z1797564587017.

Також в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесвіт" №12 від 01.08.2025 (а.с. 42), яким останнє повідомило позивача, що ініціює приєднання до умов договору про надання послуг розподілу електричної енергії у зв`язку із виникненням у товариства права користування двома об`єктами нерухомого майна, зокрема, за адресою: місто Дніпро, вулиця Курсантська, 7.

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (особовий рахунок 010002047) №1 від 31.08.2025 (а.с. 43) відповідно до якої у зв`язку із зміною власника об`єкта, договір, укладений між оператором системи та споживачем припиняє свою дію з 31.08.2025. Договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт споживача, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

2. Щодо надання позивачем послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у спірному періоді та їх вартість.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у спірний період з 01.08.2025 по 31.08.2025 належним чином виконував свої зобов`язання з надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором.

На підтвердження вказаного позивачем надано, зокрема, звіт про покази засобів обліку за серпень 2025 (а.с. 36) відповідно до якого кількість відпущеної енергії у період з 01.08.2025 по 31.08.2025 складає: Актив А - 70758 кВт*Год; Реактив R - 75845 кВт*Год.

3. Щодо порушення відповідачем зобов`язання зі сплати наданих послуг у встановлений договором строк, наявності та розміру заборгованості відповідача за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у спірному періоді.

Відповідно до пункту 4 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" особовий рахунок №010002047) (а.с. 80 на звороті-83) споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать оператору систем, протягом розрахункового періоду вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору на поточний рахунок оператора систем. Реквізити поточного рахунку оператора системи вказані у розділі 9 договору.

Оператор системи визначає суму плати за перетікання реактивної електричної енергії, що відпускається споживачу протягом розрахункового періоду, та здійснює нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії споживачу із застосуванням тарифів, що діють на кінець розрахункового періоду.

Нарахування за перетікання реактивної електричної енергії протягом розрахункового періоду, сторони відносять до відповідного календарного місяця у бухгалтерському обліку.

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об`єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 50 кВт і більше, крім об`єктів, що споживають електроенергію на комунально-побутові потреби і технічні цілі (робота ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, освітлення дворів, східців і номерних знаків тощо) а також за об`єктами альтернативної енергетики з дозволеною потужністю власних потреб 50 кВт і більше або встановленою потужністю генераторних пристроїв 1 МВт і більше.

Нарахування за перетікання реактивної електроенергії у розрахунковому періоді здійснюються за тими об`єктами споживача, по яким обсяги споживання або генерації реактивної електроенергії у поточному розрахунковому періоді склали 1000 кВАр*год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).

Позивач зазначає, що визначив плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно зі звітом про покази засобів обліку за серпень 2025 (а.с. 36-37), здійснив нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії та оформив рахунок №2093545889522 від 08.09.2025 за серпень 2025 на суму 11 631,86 грн (а.с. 35-37), проте сплата відповідачем не проведена.

4. Правомірність розрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за договором позивачем нараховано інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2025 по лютий 2026 включно у розмірі 376,75 грн та 3% річних за загальний період з 16.09.2025 по 24.03.2026 включно у розмірі 181,65 грн.

ІV. Мотиви суду

1. Норми права, які застосував суд.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем - Приватним акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", як оператором системи та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК", як споживачем, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання від 18.04.2025 (особовий рахунок споживача 010002047; ЕІС-код 62Z1797564587017, адреса об`єкта: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7) та інших додатків до договору (надалі - договір споживача, а.с. 10-21, 70-85, 113-144).

Так, відповідно до пункту 1.3 договору споживача фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Також сторонами було підписано, додатки до договору, зокрема, договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (додаток 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; особовий рахунок №010002047 (надалі - договір про надання послуг, а.с. 78 на звороті-85).

Вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж оператора системи, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) (пункт 4.1 договору про надання послуг).

На підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у терміни (строки),передбачені Графіком зняття показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії (додаток 2 до цього договору), споживачем та оператором системи оформлюється «Звіт про покази засобів обліку» (додаток 6 до цього договору). За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку значення показів надаються окремо за кожною точкою обліку (пункт 4.2 договору про надання послуг).

Відповідно до пункту 4 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" особовий рахунок №010002047) (а.с. 80 на звороті-83) споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать оператору систем, протягом розрахункового періоду вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору на поточний рахунок оператора систем. Реквізити поточного рахунку оператора системи вказані у розділі 9 договору.

Оператор системи визначає суму плати за перетікання реактивної електричної енергії, що відпускається споживачу протягом розрахункового періоду, та здійснює нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії споживачу із застосуванням тарифів, що діють на кінець розрахункового періоду.

Нарахування за перетікання реактивної електричної енергії протягом розрахункового періоду, сторони відносять до відповідного календарного місяця у бухгалтерському обліку.

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об`єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 50 кВт і більше, крім об`єктів, що споживають електроенергію на комунально-побутові потреби і технічні цілі (робота ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, освітлення дворів, східців і номерних знаків тощо) а також за об`єктами альтернативної енергетики з дозволеною потужністю власних потреб 50 кВт і більше або встановленою потужністю генераторних пристроїв 1 МВт і більше. Нарахування за перетікання реактивної електроенергії у розрахунковому періоді здійснюються за тими об`єктами споживача, по яким обсяги споживання або генерації реактивної електроенергії у поточному розрахунковому періоді склали 1000 кВАр*год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).

Пунктом 6 порядку визначено, що споживач здійснює повну плату за перетікання реактивної електроенергії за відповідний розрахунковий період, наступним чином:

плановий платіж до 25 числа поточного розрахункового періоду - 100% вартості реактивної електричної енергії фактично нарахованої споживачу оператором системи в попередньому розрахунковому періоді.

До третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. У разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.

Відповідно до листа відповідача від 01.08.2025 №58 "Про розірвання договору №010002047 споживача про розподіл електричної енергії" (а.с. 41) відповідач просив позивача припинити дію договору щодо об`єкта електропостачання за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, 7, ЕІС-код точки розподілу 62Z1797564587017.

Також в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесвіт" №12 від 01.08.2025 (а.с. 42), яким останнє повідомило позивача, що ініціює приєднання до умов договору про надання послуг розподілу електричної енергії у зв`язку із виникненням у товариства права користування двома об`єктами нерухомого майна, зокрема, за адресою: місто Дніпро, вулиця Курсантська, 7.

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (особовий рахунок 010002047) №1 від 31.08.2025 (а.с. 43) відповідно до якої у зв`язку із зміною власника об`єкта, договір, укладений між оператором системи та споживачем припиняє свою дію з 31.08.2025. Договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт споживача, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

Враховуючи викладене, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та, відповідно, договір про надання послуг із забезпечення перетікань електричної енергії, що є додатком 10 до вказаного договору, припинили свою дію з 31.08.2025.

На виконання умов договору позивач у спірний період з 01.08.2025 по 31.08.2025 належним чином виконував свої зобов`язання з надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором.

На підтвердження вказаного позивачем надано, зокрема, звіт про покази засобів обліку за серпень 2025 (а.с. 36) відповідно до якого кількість відпущеної енергії у період з 01.08.2025 по 31.08.2025 складає: Актив А - 70758 кВт*Год; Реактив R - 75845 кВт*Год.

Судом встановлено, що позивач визначив плату за перетікання реактивної електричної енергії згідно зі звітом про покази засобів обліку за серпень 2025 (а.с. 36-37), здійснив нарахування коштів за перетікання реактивної електричної енергії та оформив рахунок №2093545889522 від 08.09.2025 за серпень 2025 на суму 11 631,86 грн (а.с. 35-37).

Як вбачається з умов договору (пункт 6 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" особовий рахунок № НОМЕР_1 ), строк оплати наданих позивачем за договором послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є таким, що настав - 15.09.2025, а саме: 08.09.2025 (день виставлення рахунку) + 5 операційних днів.

У встановлений строк сплата відповідачем не здійснена, доказів іншого матеріали справи не містять, сторонами не надано.

Позивачем на адресу відповідача було скеровано досудову претензію про несплату заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії (а.с. 44-46).

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано й матеріали справи не містять, доводи позивача відповідачем належними та допустими доказами не спростовані.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у період з 01.08.2025 по 31.08.2025 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як убачається, за порушення відповідачем строку сплати за надані за договором послуги, позивачем нараховано (а.с. 47) інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2025 по лютий 2026 включно у розмірі 376,75 грн та 3% річних за загальний період з 16.09.2025 по 24.03.2026 включно у розмірі 181,65 грн.

Після перерахунку судом 3% річних та інфляційних втрат, здійсненого за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій "Ліга. Закон" (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff), суд дійшов висновку, що розрахунок позивачем здійснено вірно.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2025 по лютий 2026 включно у розмірі 376,75 грн та 3% річних за загальний період з 16.09.2025 по 24.03.2026 включно у розмірі 181,65 грн.

Враховуючи все викладене позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Висновки суду

Суди зобов`язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.

Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягненню з відповідача на користь позивача 11 631,86 грн - заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 181,65 грн - 3% річних та 376,75 грн - інфляційних втрат.

VI. Судові витрати

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн - витрат на сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49079, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Курсантська, будинок 7; ідентифікаційний код 38988348) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Горобців Братів, будинок 28; ідентифікаційний код 31793056) 11 631,86 грн (одинадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня вісімдесят шість копійок) - основного боргу, 376,75 грн (триста сімдесят шість гривень сімдесят п`ять копійок) - інфляційних нарахувань, 181,65 грн (сто вісімдесят одна гривня шістдесят п`ять копійок) - 3% річних та 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) - судових витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.10.2026

Суддя Т.В. Іванова